Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №521/10260/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/10260/26

Номер провадження 3/521/3373/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., при секретарі Чорній В.С., за участі прокурора Сердюк М.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань НПУ відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженци м.Кілія Одеської області, працюючої старшою медичною сестрою - членом позаштатної постійної діючої військово-лікарської комісії з правами госпітальної у КНП «Міська клінічна лікарня №1», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08.06.2026 року №611/2026 ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшої сестри медичного паліативного відділення комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради (далі - КНП «Міська клінічна лікарня № 1»), будучи залученою відповідно до наказу директора КНП «Міської клінічної лікарні № 1» № 118-ОД від 08.04.2024 до позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії з правами госпітальної КНП «Міської клінічної лікарні №1» ОМР, являючись суб`єктом декларування відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», суб`єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 25.05.2026, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Відповідно до п.9 ст.1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Відповідно до наказу № 118-ОД від 08.04.2024 року «Про призначення складу та визначення порядку роботи позаштатної постійно діючої військово- лікарської комісії з правами госпітальної КНП «Міська клінічна лікарня №1» старшу сестру медичну паліативного відділення ОСОБА_1 залучено до позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії з правами госпітальної КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР. Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» визначено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей. Відповідно до пп. «ґ» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами на яких поширюється дія цього закону є голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті. Таким чином, відповідно до п.п. «ґ» п.2 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, як на члена позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії, і вона є суб`єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, і зобов`язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч.1 ст.45 вказаного Закону. У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. 12.10.2023 року набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов`язок подання декларацій суб`єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та доповнено перелік суб`єктів декларування, визначених п.2 ч.1 ст.3 Закону підпунктом «ґ», а саме голови та члени лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті. Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Згідно п.15 ч.1 ст.11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів. Відповідно до питання 45-1 «Суб`єктність членів ВЛК, МСЕК, ЛЛК, ЛКК» Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що суб`єктами, на яких поширюється дія Закону, є: особовий склад штатних військово-лікарських комісій (ВЛК, пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону); голови та члени лікарсько-консультативних (ЛКК) і медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), а також голови, їхні заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських (ВЛК) і лікарсько-льотних комісій (ЛЛК), які при цьому не є особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону (пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону). Декларантами є всі особи, які входять (призначені / відряджені) до складу відповідних комісій згідно з організаційно-розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови / члена / секретаря комісії, а також від строку перебування в складі відповідної комісії (у т.ч. які залучені до роботи на правах членів). Питанням №11-1 «Які декларації необхідно подати членам ВЛК, МСЕК, ЛЛК, ЛКК?» Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом № 3384-ІХ вже перебували і продовжують перебувати у складі відповідних комісій (пп. «г» п. 1, пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону), слід подати лише щорічну декларацію з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» за 2024 рік до 31.03.2025 включно. Крім того, у питанні № 1 «Які типи декларацій існують, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють?», визначеному у Роз`ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 (зі змінами) «Роз`яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що у разі призначення особи у період з 01 січня до 31 березня включно особа має обов`язок подати першу щорічну декларацію за попередній рік до 1 квітня. На виконання вище зазначених вимог законодавства, ОСОБА_1 була зобов`язана подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік не пізніше 31.03.2025. Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону, подала щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, лише 25.05.2026 р. о 11 год. 25 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Згідно відповіді на запит ДСР НПУ за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 (вихідний № 71-03/4127/20 від 06.02.2020), зазначено, що усі документи, які суб`єкт декларування подав до інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - ІТС Реєстр), зберігаються в ІТС Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ІТС Реєстр відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ІТС Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб`єктами декларування. У своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердила факт несвоєчасної подачі щорічної декларації за 2024 рік, відсутність у неї поважних причин. Згідно листа за підписом в.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 (вихідний № 47-09/27771/21 від 26.04.2021), Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомленні із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасної подачі ОСОБА_1 не встановлені. Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшої сестри медичного паліативного відділення КНП «Міська клінічна лікарня №1», будучи залученою відповідно до наказу № 118-ОД від 08.04.2024 року до позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії з правами госпітальної КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР, являючись суб`єктом на якого поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 25.05.2026, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч.1 ст.276 КУпАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 не виконала вимоги ч.1 ст.45 Закону, які виникли у неї, як у члена позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії з правами госпітальної КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР, тобто місцем вчинення правопорушення є – КНП «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мясоєдовська, буд. 32. Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

У протоколі зазначено, що датою і часом вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією ОСОБА_1 є фактичний час і дата несвоєчасної подачі щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, тобто 25.05.2026 р. о 11 год. 25 хв. Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи – ОСОБА_1 , а саме 08.06.2026 року, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала. Пояснила, що декларацію вона подала вчасно в межах встановленого строку, а саме 13.03.2025 року, тобто до 01.04.2025 року, як встановлено відповідно до ч.1 ст.45 ЗУ «Про запобігання корупції». Однак під час формування декларації вона помилково обрала невірний тип декларації, а саме зазначила «кандидата на посаду» замість вірної «щорічної». Одразу, як їй стало відомо про помилку, вона 25.05.2026 року самостійно подала декларацію з правильним її типом, а саме «щорічну». Відомості в поданій декларації 25.05.2026 року ідентичні тим, що були зазначені в декларації від 13.03.2025 року, жодного показника не змінено, нічого не приховано. Таким чином, вона здійснила усі необхідні дії для належного виконання обов`язку, як суб`єкта декларування. Помилковість вибору типу декларації також підтверджується тим фактом, що станом на 13.03.2025 року вона не була кандидатом на посаду, оскільки до складу ВЛК була включена наказом від 08.04.2024 року та на момент подачі декларації продовжувала здійснювати свої обов`язки як член цієї ВЛК. Умислу на несвоєчасне подання декларації або відображення будь-яких неточних або недостовірних відомостей в декларації в неї не було, виникла технічна помилка з обранням типу декларації, яку вона одразу усунула як їй про це стало відомо. Таку декларацію подавала вперше, раніше такі декларації ніколи не подавала. Належним чином на роботі їй ніхто не роз`яснив як правільно подавати декларацію. У зв`язку з чим просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї за ч.1 ст.176-2 КУпАП закрити на підставі вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні прокурор Сердюк М.О. вважала, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП та застосувати стягнення відповідно до санкції вказаної статті у виді штрафу .

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст.7 КУпАП).

За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що на підставі наказу №118-ОД від 08.04.2024 року «Про призначення складу та визначення порядку роботи позаштатної постійно діючої військово- лікарської комісії з правами госпітальної КНП «Міська клінічна лікарня №1» старшу сестру медичну паліативного відділення ОСОБА_1 залучено до позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії з правами госпітальної КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР.

Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» визначено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Відповідно до пп. «ґ» п. 2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами на яких поширюється дія цього закону є голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, як на члена позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії, і вона є суб`єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, і зобов`язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.

У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

12.10.2023 року набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов`язок подання декларацій суб`єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та доповнено перелік суб`єктів декларування, визначених п.2 ч.1 ст.3 Закону підпунктом «ґ», а саме голови та члени лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Згідно п.15 ч.1 ст.11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Відповідно до питання 45-1 «Суб`єктність членів ВЛК, МСЕК, ЛЛК, ЛКК?» Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що суб`єктами, на яких поширюється дія Закону, є: особовий склад штатних військово-лікарських комісій (ВЛК, пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону); голови та члени лікарсько-консультативних (ЛКК) і медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), а також голови, їхні заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських (ВЛК) і лікарсько-льотних комісій (ЛЛК), які при цьому не є особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону (пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).

Декларантами є всі особи, які входять (призначені / відряджені) до складу відповідних комісій згідно з організаційно-розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови / члена / секретаря комісії, а також від строку перебування в складі відповідної комісії (у т.ч. які залучені до роботи на правах членів).

Питанням №11-1 «Які декларації необхідно подати членам ВЛК, МСЕК, ЛЛК, ЛКК?» Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом № 3384-ІХ вже перебували і продовжують перебувати у складі відповідних комісій (пп. «г» п. 1, пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону), слід подати лише щорічну декларацію з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» за 2024 рік до 31.03.2025 включно.

Крім того, у питанні № 1 «Які типи декларацій існують, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють?», визначеному у Роз`ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 (зі змінами) «Роз`яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що у разі призначення особи у період з 01 січня до 31 березня включно особа має обов`язок подати першу щорічну декларацію за попередній рік до 1 квітня.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення на виконання вище зазначених вимог законодавства, ОСОБА_1 була зобов`язана подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік не пізніше 31.03.2025. Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону, подала щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, лише 25.05.2026 р. о 11 год. 25 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вбачається, що ОСОБА_1 13.03.2025 року подала декларацію типу «кандидата на посаду», яка містить відомості за 2024 рік. Після виявлення помилки, 25.05.2026 року подала вірну декларацію типу «щорічна», яка за змістом повнівстю збігається із декларацією, поданою 13.03.2025 року.

Матеріали справи не містять відомостей про роз`яснення ОСОБА_1 за місцем її роботи порядку та строків подачі щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Для кваліфікації діяння за ч.1 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин.

Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у звязку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо;

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Вина є одним із елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.

Таким чином, зібраними та дослідженими доказами у справі встановлено, що ОСОБА_1 не мала умислу на подачу декларації поза встановленими строками визначеними законом. ОСОБА_1 подала вчасно декларацію у встановлені законом строками, проте вибрала но той тип декларації. Однак, відомості відображені у цій декларації у всіх розділах, не відрізняються від відомостей, зазначених у щорічній декларації за 2024 рік, поданої 25.05.2026 року.

Під час надання пояснень ОСОБА_1 зазначила, що вона помилилась та подала не той тип декларації та коли їй стало відомо про помилку, вона подала декларацію з вірними типом.

Аналізуючи дії ОСОБА_1 вбачається, що остання мала намір дотриматися вимог законодавства щодо щорічного декларування особою, дії якої пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, які полягали у складанні та поданні декларації у встановлений строк саме 13.03.2025 року, та лише 25.05.2026 року після з`ясування помилки ОСОБА_1 подала вірну декларацію. Подання декларації з правильним типом 25.05.2026 року поза межами строку до 01.04.2025 року не може свідчити про наявність умислу в діях ОСОБА_1 ухилитися від своєчасного подання декларації з наведених вище обставин, встановлених судом.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суд наголошує, що розглядає справу в межах обставин зазначених в адміністративному протоколі, у зв`язку з чим, позбавлений можливості встановлювати інші обставини та факти.

Відповідно до вимог КУпАП суд не наділений повноваженнями самостійно визначати кваліфікацію адміністративного правопорушення та збирати докази, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до практики ЄСПЛ, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляд справи Конвенцію про захист прав і основоположних свобод і протоколів до неї, та практику Європейського суду з прав людини і Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні «Walchi v. France» заява №35787/03 п.29, 26.07.2007р. вказує, що «при застосуванні правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом».

В рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, оцінивши дослідженні докази та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведена та про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Під час судового розгляду не встановлено обставин, що створюють загрозу порушенню вимог антикорупційного законодавства та наявності зловживань.

Керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.176-2 КУпАП закрити на підставі вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.І. Федоренко