Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №521/3605/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/3605/26

Номер провадження 3/521/1724/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я. при секретарі Каліній П.О., захисника Чебаненко О.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області відносно ОСОБА_2 , громадянки України, яка проживає за адресою : АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 603205 від 28.02.2026 року, 28.02.2026р. о 23 годині 06 хвилин за адресою м.Одеса, вул.Михайла Грушевського17, ОСОБА_1 керувала а/м Tesla model 3, д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився у встановленому законодавстві порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager «Alcotest 7510», прилад ARML 0438, з результатом 0,68 проміле, чим порушила п.2.9 ПДД. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила суду, що 28.02.2026р. біля 23.00 години вона була у якості пасажира в автомобілі, за кремом перебувала її подруга ОСОБА_3 , яка за її проханням підвозила її додому. Побачивши співробітників патрульної поліції, які їхали позаду, вони зупинили автомобіль, та помінялись місцями, після цього до стоячого автомобілю під`їхали співробітники патрульної поліції та повідомили, що у автомобіля несправний сигнал лампи (не горить), і запропонували їй вийти, пред`явити водійське посвідчення та надалі вона проходила всі процесуальні дії за їх вказівкою.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Чебаненко О.А. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, в якому вона зазначила, що в діях її підзахисної відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник клопотання про закриття провадження підтримала та зазначала, що з долучених до матеріалів справи відеозаписів вбачається, що початок відеозапису з реєстратора нагрудної камери розпочинається з того, що автомобіль «Tesla model 3, д.н., НОМЕР_1 » зупиняється уздовж дороги. Через деякий час, який становив не менше 15 секунд, до автомобіля підійшли співробітники патрульної служби та почали спілкування з ОСОБА_1 , яка вже знаходилась на водійському місці, не пристебнута ременем. Просила врахувати, що за вказаний час, враховуючи конструкцію електричного автомобілю, пасажирка з водієм мали достатньо часу непомітно помінятись місцями, крім того, автомобіль має щільне тонування. Звертала увагу суду на те, що прилад «Драгер 7510», ARML 0438, яким проводився огляд, зафіксував температуру повітря 13°С, в той час, як згідно відповіді Гідрометцентру Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ) у вказаний час температура була близько 2-4°С, що свідчить про некоректну роботу приладу та на недопустимість як доказу результатів вимірювання. Крім того, згідно чеку з результатами аналізу, зазначено, що GPS сигналу приладу не знайдено.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3 показала суду, що вона 28.02.2026р., пізно ввечері, вона попросила подругу ОСОБА_1 дати їй покерувати автомобілем – електрокаром Tesla model 3, на що та погодилась. В дорозі вона не помітила, що не змогла увімкнути світло автомобіля, оскільки таким автомобілем до цього свідок не керувала. В дорозі вона помітила, що позаду них їде автомобіль патрульної поліції, через що вона розхвилювалась та попросила ОСОБА_1 помінятись місцями одразу після зупинки авто, оскільки це був її автомобіль і вона не хотіла проблем. Після того як вона зупинила автомобіль, вона з ОСОБА_1 за декілька секунд помінялись місцями з водійського на пасажирське крісла, та після цього через декілька секунд вже стали наближатись співробітники патрульної поліції, які запропонували ОСОБА_1 вийти, пред`явити водійське посвідчення. Наголошувала, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, свідка, дослідивши уважно усі матеріали справи, відеозаписи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

З оглянутих відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, які відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення, вбачається, що відеозапис розпочинається з того, що патрульний автомобіль їде за автомобілем Tesla model 3, д.н., НОМЕР_1 та після зупинки обидва авто припарковуються. Через деякий час після зупинки транспортних засобів, (час 00:00:11відеозапису) до припаркованого уздовж дороги автомобілю Tesla model 3, д.н., НОМЕР_1 підійшов співробітник поліції та запропонував ОСОБА_1 вийти. ОСОБА_1 при цьому не пристебнута ременем безпеки. На відеозаписі не зафіксовано рух автомобіля під керуванням саме ОСОБА_1 . Друге відео аналогічне першому, змінений лише ракурс, оскільки знято на реєстратора нагрудної камери іншого співробітника патрульної служби. Моменту переслідування працівниками поліції транспортного засобу під керуванням саме ОСОБА_1 до зупинки транспортного засобу на відеозаписі немає.

Перебування ОСОБА_1 на водійському місці транспортного засобу, що припаркований, під час підходу працівників поліції суд оцінює як непрямий доказ, який сам по собі не підтверджує виконання цією особою функцій водія під час руху автомобіля.

Відеозаписом із невстановленого технічного пристрою зафіксовано рух та зупинку автомобіля марки Tesla model 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , проте особу, яка перебувала за кермом під час руху, на ньому не видно. Момент після зупинки транспортного засобу до виходу працівників поліції зі службового автомобіля та внутрішня частина салону належним чином не зафіксовані.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, послідовно пояснила, що саме вона керувала автомобілем, а після подання поліцейськими сигналу про зупинку та фактичної зупинки транспортного засобу помінялася місцями з ОСОБА_1 .

Зазначені пояснення не суперечать об`єктивним відеоматеріалам, оскільки водія під час руху на відеозаписі не ідентифіковано, а записи нагрудних камер починаються лише з моменту виходу поліцейських зі службового автомобіля та їх наближення до вже зупиненого транспортного засобу.

Отже суд не встановлює як беззаперечний факт, що автомобілем керувала саме ОСОБА_3 , однак її безпосередні покази у сукупності з відсутністю відеофіксації особи водія створюють обґрунтовану альтернативну версію події, яка матеріалами, наданими органом поліції, не спростована.

Наявність у протоколі твердження про керування автомобілем ОСОБА_1 , перебування останньої на водійському місці після зупинки та її подальший огляд або відмова від огляду не утворюють замкненого й узгодженого ланцюга доказів того, що саме вона виконувала функції водія під час руху транспортного засобу.

Крім того, прилад «Драгер 7510», ARML 0438, яким проводився огляд, зафіксував температуру повітря 13°С, між тим, згідно до відповіді на ухвалу суду Гідрометцентру Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ), у вказаний час температура була близько 2-4°С, що ставить під сумнів коректність роботи приладу. Крім того, згідно чеку з результатами аналізу, зазначено, що GPS сигналу приладу не знайдено.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Інструкцією з експлуатації газоаналізатору «ALCOTEST 7510» (яка є загальнодоступною) визначено інтервали між двома вимірами, відповідно до якого, часовий інтервал після попереднього виміру у діапазоні: 0,00 мг/л — 10 секунд. > 0,40 мг/л — 40 секунд, > 1,50 мг/л — 120 секунд (незалежно від подальшої концентрації).

Проте, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово за короткий проміжок часу намагалась пройти огляд на стан сп`яніння на алкотестері Драгер, тобто з порушенням правил Інструкції приладу Драгер.

З огляду на це, суд погоджується з аргументами захисника щодо можливої похибки у показниках приладу газоаналізатора Драгер, у зв`язку з порушенням інструкції його використання або внаслідок його несправного стану.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функції водія під час руху такого засобу»

Необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП є керування особою транспортним засобом і встановлення вказаного факту є обов`язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП, доказуванню підлягає, серед іншого, не лише факт відмови особи від проходження медичного огляду, а так само факт керування особою транспортним засобом.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30.09.2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суд.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Під юридичним складом адміністративного правопорушення розуміють передбачену нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

У відповідності до п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що матеріали справи спростовують доведеність допустимими та належними доказами порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 а ПДР та наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вищезазначене ставить під сумнів законність дій працівників поліції, що в силу правового принципу «плодів зіпсованого дерева» є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі огляд водія, неправомірними.

Доктрина «плодів отруйного дерева», сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не зафіксовано обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.33,247,283,284,285, ч. 1 ст.130 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду.

Суддя Д.Я. Роїк