Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №946/6839/25 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 946/6839/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого – судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання – Урсул Г.К.

в режимі відеоконференції:

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3

до

ОСОБА_4 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вилківської міської ради

Ізмаїльського району Одеської області

про

усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,

визначення способу участі позивача у спілкуванні з малолітньою дитиною

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі позивача у спілкуванні з малолітньою дитиною.

На обгрунтування заявлених вимог представником позивача зазначено, що позивач з відповідачем проживав сім`єю без реєстрації шлюбу з 2017 року.

У період спільного проживання у сторін народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Три роки тому сторони припинили сімейні відносини та спільне проживання.

Наразі, відповідач зареєструвала шлюб з іншим чоловіком та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Не дивлячись на припинення відносин з відповідачем, позивач намагається не втрачати зв`язок з донькою, намагається їй телефонувати, спілкуватися з нею, цікавиться у відповідача станом дитини, її потребами, здоров`ям та планами.

здоров`ям та планами, систематично допомагає відповіду матеріально, перераховуючи кошти на її банківську картку раз чи кілька разів на місяць.

Позивач дещо обмежений у можливості спілкування з донькою та участі у її вихованні, оскільки тимчасово знаходиться та працює за межами України. Разом з тим, він має можливість спілкування з донькою за допомогою телефонного зв`язку, у тому числі через відеодзвінки.

До недавнього часу у позивача з відповідачем не виникало труднощів щодо забезпечення можливості спілкування з донькою, так як дитина ще не має власного телефону, задля спілкування з нею позивач телефонував відповідачу.

Однак, останні два місяці відповідач з незрозумілих причин перешкоджає його спілкуванню з дитиною, що проявляється у тому, що відповідач не дозволяє батьку спілкуватися особисто з донькою по телефону, у тому числі через відеодзвінки.

Такі дії відповідача викликають занепокоєння не лише з приводу порушення прав позивача, як батька, але й занепокоєння щодо стану дитини та порушення прав доньки на спілкування з батьком, участі батька у її житті.

Спроби налагодити відносини, домовитись з відповідачем не дають жодних результатів.

Відповідач також перешкоджає спілкуванню дитини й з батьками позивача.

Позивач вважає, що такими діями відповідач намагається викреслити його та його батьків з життя дитини, замінивши їх її теперішнім чоловіком та його сім`єю.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Позивач бажає спілкуватися з дитиною, приймати участь у її вихованні, надавати матеріальну допомогу на її утримання, обставини, які б свідчили про те, що його спілкування із дитиною буде перешкоджати нормальному її розвитку відсутні, а відтак відсутні підстави для усунення його від спілкування з донькою, а тому вважає, що необхідно досягти належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного спілкування з донькою. Однак, оскільки позивач перебуває за межами України, просить на даний час встановити режим спілкування з донькою, який поки не передбачає безпосередніх зустрічей з нею.

Оскільки сторони не домовились про порядок участі у вихованні та спілкуванні доньки з її батьком, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Враховуючи вищенаведене, представник позивача просив суд:

- зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 із донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1

- встановити наступний порядок участі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 організувати щоденне спілкування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу Інтернет у режимі відеозв`язку, з урахуванням розпорядку дня дитини.

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.09.2025 року матеріали справи №946/6839/25 було передано за підсудністю до Кілійського районного суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 року справу №946/6839/25 передано для розгляду судді Кілійського районного суду Одеської області Балан М.В.

На підставі розпорядження керівника апарату суду № 232/2026 від 16.02.2026 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільна справа №946/6839/25 була передана на розгляд судді Кілійського районного суду Одеської області Масленикову О.А.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 02.03.2026 року цивільну справу №946/6839/25 прийнято до свого провадження, призначено підготовче судове засідання, про що повідомлені сторони.

26.03.2026 року від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Рева Світлани Леонідвни на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.

З 2019 по 2022 рік відповідач та позивач проживали разом та мали відносини, притаманні шлюбним.

ІНФОРМАЦІЯ_4 від цих відносин народилась дитина - донька ОСОБА_5 .

Відносини сторін припинились та відповідач самоусунувся від участі в утриманні та вихованні дитини, що підтверджується рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 23.01.2026 року у цивільній справі № 946/7087/25 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Згодом, відповідач уклала шлюб, який зареєстрований органом ДРАЦС та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Дитина ОСОБА_5 , 2021 р.н., проживає в повній родині, що передусім в інтересах дитини.

Довідкою Комунального закладу дошкільної освіти ясла-садка №2 «Джерельце» Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 09.09.2025 № 74 підтверджується відвідування дитиною закладу з 01.03.2024 року.

Довідкою КНП «Кілійський центр первинної медико-санітарної допомоги» Вилківської амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 09.09.2025 року підтверджено перебування дитини на медичному обліку та задовільний стан здоров`я.

Витягом з амбулаторної картки дитини підтверджено перебування дитини на обліку офтальмолога з порушенням гостроти зору.

Актом обстеження житлових умов відповідача від 09.08.2025 року підтверджено факт проживання та задовільність умов проживання дитини.

Позивач зазначає в позові, що перебуває в іншій країні та спілкувався з дитиною бажає шляхом аудіо- та відеозв`язку, але дитина малолітня, станом на 25.03.2026 року їй повних 4 роки.

Також, позивачем не надано доказів на наявність йому перешкод у спілкуванні, адже якщо батько має занепокоєння про стан здоров`я дитини, він має право звернутись з запитом до лікаря-педіатра, з ким укладено медичну декларацію щодо стану здоров`я дитини.

Щодо обмеження спілкування з батьками позивача, представник відповідача зазначає, що вони не є учасниками данної справи, а тому це твердження до предмету доказування не відноситься.

Позивач помилково вважає, що участь у спілкуванні чи вихованні покладено на мати дитини, він, як батько дитини, маючи права та обов`язки щодо своєї дитини, має обов`язок на її утримання та виховання.

Позивач не просить встановити порядок участі його у вихованні дитини, вимога заявлена лише про спілкування, однак ним не додано до позову належних та допустимих доказів про наявність перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку участі батька у спілкуванні або вихованні, в тому числі й звернення до Служби у справах дітей про проведення бесіди з мамою дитини.

Щодо запропонованого позивачем порядку його спілкування з малолітньою дитиною - засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу Інтернет у режимі відеозв`язку, з урахуванням розпорядку дня дитини, представник відповідача заперечує, так як дитина у віці 4 роки не може бути зобов`язана на щоденне звітування про свій день. Будь-яке спілкування дитини має відбуватись лише в її інтересах, за її згодою, з урахуванням стану здоров`я. Враховуючи оголошення в Україні воєнного стану та постійні обстріли повинно бути враховано наявність інтернету, електричної енергії, сигналу повітряної тривоги.

Заявляючи саме таку вимогу - про спілкування аудіо- та відеозв`язком, треба чітко визначати якими гаджетами має користуватись дитина, хто їх придбаває, хто сплачує за послуги стільникового та інтернет зв`язку, позовна вимога не конкретизована, не зазначено в який саме час має відбуватись спілкування з дитиною та за яких умов.

На підставі зазначеного, представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в зв`язку з їх необгрунтованістю.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 04.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, про що повідомлені сторони.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засіданя не з`явилась.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов, додатково зазначивши, що у позивача обмежена інформація щодо стану здоровя дитини, вихованням доньки займається відповідач, однак вона перешкоджає позивачу у спілкуванні з донькою, заблокувала всі телефонні номери та не виходить на звязок, матеріально позивач забезпечує доньку, ще до ухвалення рішення щодо стягнення аліментів, він добровільноперераховував кошти для дитини.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову зазначивши, що відповідач, як мати дитини не обмежила спілкування позивача з донькою, а позивач, як батько дитини повинен забезпечити доньку гаджетом, для можливості спілкування з нею, адже гаджет відповідача - це її особиста власність.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надавши на адресу суду висновок про встановлення участі у вихованні дитини та встановлення порядку спілкування дитини з батьком, який проживає окремо від неї. Інших заяв або клопотань на адресу суду від представника третьої особи не надходило.

В судовому засіданні протокольною ухвалою, з урахуванням віку дитини ОСОБА_5 , було визнано недоцільним її заслуховування в ході розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 05.11.2021 року Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що було складено відповідний актовий запис №239 від 05.11.2021 року. Батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_9 /а.с.84/.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 24.01.2025 року Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 24.01.2025 року, про що було складено відповідний актовий запис №1. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_7 » /а.с.85/.

Відповідно до Акту обстеження по факту проживання осіб, складеного депутатом Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , про що додатково засвідчують сусіди /а.с.87/.

Згідно довідки №74 від 09.09.2025 року, наданої Комунальним закладом дошкільної освіти ясла-садок №2 «Джерельце» Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є вихованцем даного закладу та відвідує його з 01.03.2024 року (наказ від 31.02.2024 року №09-аг) по день надання довідки. Дитину щоденно до закладу приводять та після закінчення дня забирають мати: ОСОБА_4 та ОСОБА_10 /а.с.89/.

З довідки від 09.09.2025 року, наданої сімейним лікарем ОСОБА_12 . Вилківської амбулаторії загальної практики сімейної медицини вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на обліку у сімейного лікаря в ВАЗПСМ і систематично спостерігається лікарем. Діагноз: здорова, ІІ гр., фізичний розвиток середній. Згідно витягу з амбулаторної картки дитини вбачається, що ОСОБА_5 перебуває на обліку офтальмолога з порушенням гостроти зору /а.с.90; 88/.

Згідно квитанцій про переказ коштів вбачається, що ОСОБА_3 систематично переказував грошові кошти на платіжну картку № НОМЕР_5 , а саме:

- №Е48В-1КРТ-9С33-81РС від 04.10.2023 року в розмірі 2000,00 гривень;

- №9ВМ1-Т39М-В0ЕТ-944С від 04.10.2023 року в розмірі 16500,00 гривень;

- №2Е45-Т72С-7МВН-32ЕС від 15.11.2023 року в розмірі 1000,00 гривень;

- №28А8-ЕК6Н-3Р39-8Н8А від 23.12.2023 року в розмірі 5000,00 гривень;

- №85АР-4А40-0933-А8ХМ від 26.12.2023 року в розмірі 4000,00 гривень;

- №КХ93-304Т-2А27-М6Н1 від 11.02.2024 року в розмірі 2800,00 гривень;

- №76ЕН-А841-СА39-РМ72 від 27.02.2024 року в розмірі 4000,00 гривень;

- №3532-ЕС0Н-К75М-АН2М від 02.03.2024 року в розмірі 300,00 гривень;

- №В72В-02В3-9К0Т-ТА1К від 12.03.2024 року в розмірі 1950,00 гривень;

- №МК62-Н69В-М088-ХН44 від 17.03.2024 року в розмірі 2500,00 гривень;

- №013А-ХХР2-ВС03-АЕВХ від 24.03.2024 року в розмірі 4100,00 гривень;

- №6ВАК-6НА4-К8М5-4702 від 29.03.2024 року в розмірі 10000,00 гривень;

- №5В17-Н8КР-6Т9Т-2М53 від 30.03.2024 року в розмірі 8000,00 гривень;

- №МХ20-0НХЕ-4Т9Х-ВМ19 від 30.03.2024 року в розмірі 1700,00 гривень;

- №Х8М4-5А28-Т106-Х0С8 від 15.04.2024 року в розмірі 8000,00 гривень;

- №Е890-21ВН-5Е2Т-467Р від 24.04.2024 року в розмірі 4000,00 гривень;

- №575К-771М-ТС4Н-2МСА від 04.05.2024 року в розмірі 4000,00 гривень;

- №91СР-КХ7В-Е9Т6-Р5СВ від 15.05.2024 року в розмірі 5000,00 гривень;

- №5МХМ-2С5Р-К643-К5ХН від 17.05.2024 року в розмірі 4000,00 гривень;

- №К410-420Н-887Р-2НХР від 13.06.2024 року в розмірі 4900,00 гривень;

- №7М1Р-3ТХВ-А1К5-0969 від 18.10.2024 року в розмірі 6800,00 гривень;

- №А65К-ТК72-Н761-Х32М від 25.11.2024 року в розмірі 5000,00 гривень;

- №А3Е5-18РВ-9НА9-НН20 від 18.12.2024 року в розмірі 1507,54 гривень;

- №7СВВ-3РАТ-4М9А-1Р80 від 23.12.2024 року в розмірі 3015,08 гривень;

- №7Х96-3В31-ТР6С-1180 від 12.02.2025 року в розмірі 4422,11 гривень;

- №Р66Н-КНВЕ-ВРНА-6В90 від 30.04.2025 року в розмірі 6331,66 гривень;

- №РВ63-А143-7Ахт-Х6РХ від 10.05.2025 року в розмірі 5025,13 гривень;

- №5294-ЕС7А-9М9Р-КР0Е від 19.08.2025 року в розмірі 3517,59 гривень;

- №МК67-4СМ2-В721-8ХР8 від 24.02.2026 року в розмірі 3300,00 гривень, призначення платежу: аліменти для ОСОБА_5 ;

- №О1ТР-СЕ5Е-8А44-ТСТ7 від 12.03.2026 року в розмірі 10000,00 гривень, призначення платежу: аліменти для ОСОБА_5 /а.с. 15-42; 67-68/.

Згідно Висновку органу опіки та піклування Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про доцільність встановлення порядку участі батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає окремо від дитини, у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області №61 від 27.03.2026 року, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні підстави та обставини для усунення батька від спілкування з дитиною, виконавчий комітет Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області вважає за доцільне встановити наступний порядок участі батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів звязку, через мережу Інтернет у режимі відеозв`язку, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, щосереди та щосуботи з 18.00 год. по 19.00 год. /а.с. 93-95/.

При розгляді і вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Згідно ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У пункті 100 рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13) та у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява №10383) зазначено, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі, у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Згідно ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року в справі № 562/1686/18 (провадження № 61-16928св20) наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності. Сам факт емоційно напружених відносин між колишнім (фактичним) подружжям та особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини та її право на спілкування з кожним із батьків.

Верховний Суд в постанові від 9 квітня 2025 року у справі №753/11897/23 виснував, що під час вирішення спору щодо поділу батьківського часу та способів участі кожного із них у вихованні дитини, суд, виходячи з найвищих інтересів дитини, справедливої рівноваги між конкуруючими інтересами кожного з батьків та інтересів громадянського суспільства, враховуючи обставини конкретної справи, уповноважений застосувати найкращий для дитини варіант поділу батьківського часу або контакту, а тому застосування судом відповідних способів участі батька у вихованні дітей, зокрема їх корегування, з урахуванням необхідності дотримання балансу інтересів батьків та дітей, врахування громадських інтересів, не є виходом за межі позовних вимог, а є застосуванням принципу найкращих інтересів дитини.

Судом встановлено, що між сторонами склались відносини, які не створюють об`єктивних перешкод у спілкуванні позивача з донькою, однак сторони протягом тривалого часу не змогли домовитись про порядок участі у спілкуванні з дитиною. Разом з тим, в ході розгляду справи відповідачем не надано та матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що спілкування батька з дитиною, що є предметом спору у цій справі, порушує інтереси дитини та дії позивача негативно впливають на психологічне та фізичне здоров`я малолітньої доньки. В свою чергу позивач піклується про дочку, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у спілкуванні із дитиною, обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою дочкою судом не встановлено.

При цьому суд враховує насамперед інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дітьми та участь у їх вихованні, бажання батька брати участь у спілкуванні з дитиною, та приходить до висновку, що спілкування батька з дитиною не буде перешкоджати нормальному її розвитку, а забезпечення дитині можливості підтримувати регулярні та безпосередні контакти з батьком відповідатиме її найкращим інтересам, сприятиме збереженню родинних зв`язків та повноцінному розвитку дитини, а тому наявні підстави для визначення способу участі батька у спілкуванні з донькою.

Разом з тим, суд враховує, що через вік дитини неможливо виключати неусвідомлення нею розлучення батьків, сутності їх стосунків, що може сприйматись дитиною як дискомфорт, тому спілкування дитини з батьком у відсутності матері може стати травматичним, при цьому суд враховує, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідає її інтересам.

Таким чином, зважаючи, що сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку дитини, обопільне бажання приймати участь у цьому і спілкування між ними та дитиною не перешкоджає її нормальному розвитку, суд вважає за необхідне визначення ОСОБА_3 , як батьку дитини, спосіб участі у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обмежений час, виключно у присутності матері дитини і встановити відповідні дні та години для цього.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною не обґрунтована та не доведена належними доказами, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам про можливість звернення їх в подальшому до суду з позовом про зміну порядку спілкування батька з дитиною з урахуванням вікових змін та особливостей формування соціальних та сімейних зв`язків, у разі наявності в подальшому такого спору між батьками.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 19, 141, 159 СК України та керуючись ст. ст. 2, 12-13, 81, 89, 141, 258, 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визначити наступний спосіб участі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у спілкуванні з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: - спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку, через мережу «Інтернет» у режимі відеозв`язку, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_4 та у її присутності, щосереди та щосуботи з 18:00 до 19:00.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , - 1211,20 гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , - 1211,20 гривень судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06.08.2026.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников