Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №947/27828/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/27828/26

Провадження № 3/947/2738/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 року Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., за участю представника неповнолітньої ОСОБА_1 , розглянувши адміністративну справу, про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, за протоколом серії ЕПР1 №698660 від 21.06.2026 року, про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2026 року о 00:12 годин на вул. Люстдорфська дорога, 140 в м. Одесі, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, а саме електросамокатом WINKS без державного номеру порушила вимоги п. 2.9.а «Правил дорожнього руху України», в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alkotest Drager, тест 1243, результат позитивний 0,74%.

Працівниками патрульної поліції було кваліфіковано дії ОСОБА_2 як порушення п. 2.9(а) «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України.

У судове засідання ОСОБА_2 з`явилася, пам`ятка з ст. 268 КпАП України, роз`яснена, що підтверджується власноручним написом, свою вину визнала та пояснила, що в зазначений день вона дійсно керувала електросамокатом, їхала з Аркадії, була комендантська година, вона викликала таксі, але не змогла викликати і вирішила їхати самокатом, алкогольні напої вживала. Її зупинили працівники поліції, запропонували продути Драгер, вона погодилась пройшла огляд, результат виявився позитивним 0,74%, з результатом погодилася. Раніше за ст.. 130 КУпАП не притягувалася, не знала, що неможна керувати електросамокатом та вживати алкогольні напої. Посвідчення водія не отримувала, батько виховує її один, мати померла, вона не працює, навчається в школі, перейшла в 11 клас. Просила суд її суворо не карати, застосувати ст.. 24-1 КУпАП.

Законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 – ОСОБА_1 пояснив, що дійсно в той день донька їхала з Аркадії самокатом, її зупинили працівники поліції, виявилось, що керувала електросамокатом в стані алкогольного сп`яніння. Він провів бесіду з донькою, донька не вживає алкоголь, того дня вжила коктейль. Донька навчається в школі, перейшла в 11 клас, не працює. В 2024 році померла його дружина – мати доньки, він виховує доньку сам, він по професії моряк, але зараз не має можливості працювати, так як виховує доньку, її не має на кого залишити, вони перебувають у важкому матеріальному стані. Просив суд застосувати відносно доньки ст.. 24-1 КУпАП та залучити до матеріалів справи копію свідоцтва про народження доньки та копію свідоцтва про смерть його дружини, матері доньки.

Судом було задоволено клопотання ОСОБА_1 про залучення документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні був переглянутий відео запис з місця виявлення адміністративного правопорушення, який був залучений працівниками поліції до матеріалів справи, з якого вбачається, що електросамокат, під керуванням ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції під час комендантської години. ОСОБА_2 не оспорювала факт керування. Під час перевірки та спілкування у ОСОБА_2 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на запитання працівника поліції відповіла, що їде з Аркадії, алкогольні напої вживала. Їй запропонували пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, ОСОБА_2 погодилась пройти огляд, пройшла його, результат виявився позитивним 0,74%, з результатом погодилась, відмовилась їхати до медичного закладу. ОСОБА_2 було роз`яснено, що відносно неї буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, було роз`яснено її права. Відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП з яким її ознайомили, від керування відсторонили.

Від ОСОБА_2 та її законного представника будь яких клопотань до суду не надходило.

При викладених обставинах, суд розглядає адміністративні матеріали відносно ОСОБА_2 за наявними доказами по справі.

Завданням КУпАП як відомо (серед іншого) є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Тобто законодавець хоче встановити не тільки порядок у державі але й зробити це таким чином, щоб кожний у випадку порушення встановлених правил поніс свою міру відповідальності, оскільки без такої концепції втрачається сенс будь якого закону, що охороняє права і свободи громадян.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 251 КпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року, самокати та моноколеса відносяться до транспортних засобів.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до п.2,3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

В свою чергу, на виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено та ні ким не спростовано, що водій ОСОБА_2 погодилася на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, пройшла його, погодилася з результатом.

З відеозапису та матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_2 не заперечувала, що саме вона керувала електросамокатом, погодилася на проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис, беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджує відомості викладені в протоколі та доводить вину правопорушника.

Вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом події, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних засобів та іншими матеріалами справи.

Відповідно до довідки інформаційного порталу національної поліції громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП протягом року не притягувалася, посвідчення водія не отримувала.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , її законного представника, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, до адміністративної відповідальності притягається ОСОБА_2 , якій на момент вчинення правопорушення (21.06.2026) виповнилось повних 16 років.

Жоден із документів наданих суду в межах адміністративної справи № 947/27828/26 не містить відомостей про присутність законного представника при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а також про повідомлення щодо захисту прав та інтересів неповнолітньої до відповідних органів у справах дітей. Дана інформація також не міститься на відеозаписах доданих до протоколу від 21.06.2026 серії ЕПР1 № 698660.

Відповідно до ст.270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і яка є неповнолітньою, мають право їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Хоча у КУпАП і відсутнє визначення поняття неповнолітні, але ст.13 цього ж кодексу передбачає відповідальність неповнолітніх, до яких, як можна зрозуміти, відносять осіб віком від 16 до 18 років. Своєрідність неповнолітніх, як спеціального суб`єкта адміністративної відповідальності, передусім, полягає у тому фізичному (календарному) віці, який обумовлює психічний та фізіологічний розвиток особистості, набуття нею певних знань, навичок та вмінь, що дає змогу усвідомлювати суспільну небезпечність своїх дій та керувати ними.

Водночас із цим ОСОБА_3 в судовому засіданні в присутності батька підтвердила обставини викладені в протоколі, пояснивши що вживала алкоголь, розкаялася.

ЇЇ законний представник ОСОБА_1 вказав, що порушення закону з боку його доньки мають місце та повинна бути певна відповідальність, як превентивна міра застосована до неповнолітньої.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні проступки, можуть бути застосовані заходи, передбачені ст. 24-1 КУпАП, а саме:

1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

В даному випадку, з урахуванням того, що ОСОБА_2 є неповнолітньою, що в силу ч. 1 п. 1,4 ст. 34 КУпАП є пом`якшуючою провину обставиною, її ставлення до вчиненого у виді щирого каяття та готовності нести відповідальність, а також з урахуванням порушень з боку працівників поліції під час складання протоколу, до ОСОБА_2 можливо застосувати заходи, передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУПАП обтяжують відповідальність ОСОБА_2 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не виявлено.

Враховуючи всі обставини справи, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді попередження, оскільки даний вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.13, 24-1, 33-35, 130 ч.1, 283-285, КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і за його вчинення накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г. В. Войтов