Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №496/3521/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3521/26

Провадження № 1-кп/496/601/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

з участю секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

потерпілої – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, громадянина, України, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України

УСТАНОВИВ:

05.03.2026 року, в обідній час, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні вітальні вказаного домоволодіння, вступив з ОСОБА_4 у словесну сварку, під час якої, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на нанесення тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості, наніс потерпілій ОСОБА_4 хаотичні удари руками по обличчю, три удари головою по обличчю, від яких остання втратила рівновагу та впала на підлогу, після чого наніс їй хаотичні удари ногами в область спини.

Від зазначених дій ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дистального кінця (S5) крижового відділу хребта, синця крижової ділянки, синця лівого плеча. Дані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс, що оцінюється разом, спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад три тижні (більш ніж 21 день) та згідно з п. 2.2.2. і п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Ушкодження у вигляді синця лівого плеча має незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою згідно з п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнав повністю. При цьому пояснив, що він співмешкає з потерпілою, проте проживають в різних будинках. 05.03.2026 року, в обідній час, він прийшов до ОСОБА_4 , між ними виник конфлікт, в ході якого він наніс удар потерпілій рукою в область голови, потім головою, а коли вона перебувала на підлозі - ногами в область тазу. У скоєному кається, просив пробачення у потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений її співмешканець, у них є дві спільні доньки. 05.03.2026 року, в обідній час, обвинувачений прийшов до неї додому і між ними виник конфлікт з приводу брудного взуття ОСОБА_5 , він вдарив її рукою по голові 3 рази, потім наніс 3 удари головою, а після того, як вона впала, 3 удари ногою в область тазу. Після тих подій обвинувачений змінився в ліпшу сторону, не свариться, надає кошти на утримання дітей, просила суд не позбавляти його волі.

Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого та потерпілої в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому, суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає ОСОБА_5 винним у скоєнні кримінального правопорушення і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, а саме: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 не судимий в силу ст. 89 КК України, вчинив нетяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, до обставин, що пом`якшують покарання суд відносить щире каяття, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено, а томусуд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України.

Речові докази по справі відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались та запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, ч. 1 ст. 122 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням на 1 (один) рік.

Згідно з ч. 1 п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_5 відраховувати з 06.08.2026 року.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області: ОСОБА_1