Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №601/2180/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2180/26

Провадження № 1-кп/601/326/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026216010000133 від 20.05.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівці Кременецького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не депутата, не адвоката, з середньою освітою, працює спеціалістом 1 категорії відділу земельних відносин та містобудування Почаївської міської ради, пенсіонера, на утриманні малолітніх та неповнолітніх осіб не має, не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 є зятем ОСОБА_3 .. У зв`язку з цим ОСОБА_3 є кривдником у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», як особа, яка вчинила домашнє насильство шляхом завдання фізичного болю особі, з якою перебуває у сімейних відносинах.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.05.2026 близько 18 год. 50 хв. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які перебували на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на завдання побоїв ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, 19.05.2026 близько 18 год. 50 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи на території зазначеного домоволодіння, під час словесного конфлікту з ОСОБА_4 , перебуваючи біля останнього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс один удар правою ногою в ділянку лівого стегна ОСОБА_4 від чого останній відчув сильний фізичний біль, не отримавши тілесних ушкоджень. Після цього, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 ззаду та умисно наніс йому по два удари правим і лівим кулаками в ділянку шиї та спини, внаслідок чого ОСОБА_4 відчув сильний фізичний біль у вказаних ділянках, не отримавши тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, а саме в умисному завданні побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Просить призначити ОСОБА_3 покарання відповідно до санкції ч. 1 ст. 126 КК України, у вигляді штрафу в розмірі сорок неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 отримавши копії матеріалів дізнання, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, та подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_4 погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчиненого відносно нього кримінального правопорушення та будучи ознайомленим з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394 КПК України, не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, про що надав до суду відповідну заяву.

Згідно ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Таким чином, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку за ч.1 ст. 126 КК України, тобто умисному завданні побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, повністю доведена.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до вимог статті 65, 66, 67 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, винуватість у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, обставини, які обтяжують покарання – вчинення кримінального правопорушення, щодо особи з якою він перебуває у сімейних відносинах, та вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді штрафу.

Суд вважає, що даний вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 302, 374, 382, 394, 395 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий: