Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №591/5043/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/5043/26

Провадження № 1-кп/591/250/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024200630000009 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , гр-на України, військовослужбовця, одруженого, не судимого,

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 414 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 , проходячи військову службу у ВЧ НОМЕР_1 НГУ, в умовах воєнного стану, всупереч вимогам ст.ст. 1, 2, 24 Закону України „Про військовий обов`язок і військову службу”, ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу в ВЧ НОМЕР_1 НГУ, не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасового незаконного ухилення від її проходження, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, а саме:

-29 липня 2024 року після звільнення самовільно не з`явився до місця дислокації підрозділу ВЧ НОМЕР_1 НГУ в АДРЕСА_2 та в подальшому проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов`язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього до 07 лютого 2025 року, коли самостійно прибув до ВЧ НОМЕР_1 НГУ, чим припинив вчинення кримінального правопорушення;

-17 травня 2025 року після завершення відпустки самовільно не з`явився до місця дислокації підрозділу ВЧ НОМЕР_1 НГУ в АДРЕСА_2 та в подальшому проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов`язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього до 12 березня 2026 року, коли був затриманий, чим припининено вчинення кримінального правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_6 , проходячи військову службу у ВЧ НОМЕР_1 НГУ, в умовах воєнного стану, всупереч вимогам ст.ст. 9, 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту ЗС України, п. 14 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у ЗС України, затвердженого наказом МО України № 569 від 20 жовтня 2015 року, в контексті недопустимості безпідставного спрямування зброї в бік людей та тримання пальця на спусковому гачку без необхідності, 10 січня 2024 року близько 09.00 год., перебуваючи в районі н.п. Стягайлівка, Шосткинського району та маючи при собі закріплену за ним вогнепальну зброю – автомат АК 74 (№ НОМЕР_2 ), не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, тобто діючи необережно з злочинною недбалістю, направив згадану вогнепальну зброю в сторону ОСОБА_4 , при цьому задівши амуніцією спусковий гачок автомата, в результаті чого відбулись постріли та був поранений ОСОБА_4 , який отримав тілесні ушкодження у вигляді вогнепального наскрізного перелому обох кісток (великогомілкової та малогомілкової) правої нижньої кінцівки з помірним парезом правої стопи, які відносяться до тяжких.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро покаявся та показав, що дійсно він вчинив їх за наведених обставин. Цивільний позов ОСОБА_4 визнав частково, вважаючи завищеною суму збитків.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 в своїх показах підтвердив вчинення відносно нього кримінального правопорушення ОСОБА_6 за наведених вище обставин, цивільний позов підтримав та обґрунтовував значними стражданнями та змінами в житті, тривалістю та періодичністю лікування.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, не оспорював фактичні обставини, а також докази, добуті по справі, за відсутності заперечень учасників судового розгляду, визнавши недоцільність повного дослідження доказів та обставин справи, які ніким не оспорюються, суд, відповідно до положень ст. 349 КПК України, обмежив дослідження доказів по справі допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням матеріалів цивільного позову та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає зазначені обставини вчинених діянь встановленими, факт скоєння ОСОБА_6 цих кримінальних правопорушень доведеним, а його дії кваліфікує:

-за ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки він, будучи військовослужбовцем, своїми умисними діями вчинив самовільні нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану;

-за ч. 1 ст. 414 КК України, оскільки він, будучи військовослужбовцем, своїми діями, вчинив порушення правил поводження зі зброєю, що заподіяло потерпілому тілесні ушкодження.

До пом`якшуючих покарання обставин ОСОБА_6 суд відносить щире каяття.

Обтяжуючих покарання обставин суду не наведено.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він є не судимою особою, одружений, має родину, є військовослужбовцем, за місцем служби та проживання характеризується посередньо, має статус УБД та приймав безпосередню участь в відсічі збройній агресії.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує особу обвинуваченого, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєних ним діянь, пом`якшуючі покарання обставини.

Враховуючи викладене та репутацію обвинуваченого, наявність пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих, вік обвинуваченого, вчинення діяння в умовах воєнного стану, раніше не судимою особою, яка бажає продовжувати службу та має відповідну згоду (яку неможливо реалізувати на стадії судового розгляду, внаслідок обвинувачення в скоєнні двох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що виключає дотримання умов, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України), суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, яке належить відбувати реально, що відповідатиме в достатній мірі досягненню мети провадження, а також сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним або іншими особами кримінальних правопорушень.

Цивільний позов потерпілого на думку суду підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, потерпілим стороною заявлений цивільний позов виключно в частині відшкодування моральних збитків в сумі 200000 гривень, а завдання моральної шкоди в цій частині в повній мірі обґрунтовано позивачем та зумовлюється стражданнями, завданими внаслідок значного ушкодження здоров`я та спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, їх характером, значною тривалістю лікування, що безумовно викликає болісні відчуття, страждання та призводить до значних змін в житті, з огляду на продовження лікування, реабілітації та відновлення, що також перешкоджає військовій службі потерпілого.

Тому, виходячи з необережного характеру вчиненого кримінального правопорушення, з глибини та характеру страждань, враховуючи принцип, розумності, виваженості, співмірності та справедливості, належною на відшкодування моральної шкоди, завданої зазначеним кримінальним правопорушенням, на переконання суду, є сума коштів заявлена потерпілим в 200000 гривень, яка підлягає стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо долі речових доказів вирішується згідно вимог закону.

Процесуальні витрати, підтверджені прокурором та пов`язані з проведенням експертного дослідження, слід стягнути з обвинуваченого.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, з огляду на наявність ризику переховування.

На підставі ст. 70, ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 414 КК України, ст.ст. 1167, 1177 ЦК України, керуючись ст.ст. 122, 124, 127-129, 368, 374, 375 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 414 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;

-за ч. 1 ст. 414 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Згідно вимог ч. 1 ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Строк відбування покарання обраховувати з 06 серпня 2026 року та зарахувати в строк відбування покарання попереднє ув`язнення з 12 березня 2026 року по 05 серпня 2026 року включно, із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити та стягнути на його користь з ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 200000 гривень.

Речові докази: автомат АК-74 № НОМЕР_2 , магазин з 18 набоями, 3 гільзи - залишити в користуванні володільця.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в сумі 9466 гривень.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_6 , до набрання вироком законної сили залишити без змін, але не більше чим до 04 жовтня 2026 року включно.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення; особою, що не була присутня при цьому - з дня отримання копії судового рішення, а особою, яка перебуває під вартою – з моменту вручення їй вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яка негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1