Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №591/5873/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/5873/26 Провадження № 3/591/1488/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року суддя Зарічного районного суду м. Суми Сибільов О.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 18 травня 2026 року о 05 год 07 хв в м. Суми по вул. Герасима Кондратьєва, 166/1, керував транспортним засобом автомобілем Ford Sierra, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість рухливість ходи, неприродна блідність, виявив бажання прослідувати до закладу охорони здоров`я КНП СОР ОКМЦ СНЗ для проходження в установленому законом порядку огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, по прибуттю до якого від проходження огляду відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За цим фактом 18 травня 2026 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 668787.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав та пояснив, що в наведений час дійсно керував автомобілем, однак не мав ознак сп`яніння та не відмовлявся від проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння, а його позиція щодо відмови називати персональні дані, надавати документи та власноручно заповнювати документи і ставити підписи була зумовлена небажанням бути мобілізованим.

Дослідивши докази, що містяться в справі, суд приходить наступних висновків.

Так, інкримінований в провину ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення характеризується відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Тобто, наведена норма є відсилочною на відповідний порядок, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 та спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, яким затверджено відповідну Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначені нормативні акти (відповідно - п. 2 Порядку та п. 2 розділу І Інструкції) визначають, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Наявність вказаних ознак може бути виявлена поліцейським наприклад шляхом візуального спостереження за особою, в процесі спілкування з ним, перевіркою реакції, тощо, тобто шляхом вчинення будь-яких дій, що виключають формальний підхід до встановлення зазначених обставин, які б також виключали сумніви в наявності у особи ознак відповідного сп`яніння або які виключають надуманість підстав для проведення відповідного огляду.

В той же час, досліджений судом відеозапис події не містить доказів на вчинення дій правоохоронцями, спрямованих на виявлення у водія ознак сп`яніння, в тому числі яким чином ними була перевірена реакція зіниць на світло.

Натомість, з нього вбачається, що після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та після нетривалого спілкування з ОСОБА_1 і його суперечки стосовно надання документів чи персональних даних, прослідувала пропозиція пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі (без реальної перевірки реакції зіниць на світло, навіть без зазначення ознак сп`яніння водію) на що він одразу погодився і прослідував з працівниками поліції до медичного закладу.

При цьому, ОСОБА_1 спокійною мовою спілкується з правоохоронцями, поводиться адекватно, тобто не виявляє якихось очевидних ознак сп`яніння чи інших факторів, які б могли поставити під сумнів його нормальний стан.

Тобто, згаданий запис взагалі не містить інформації стосовно ознак очевидної неадекватної поведінки водія чи прояву з його боку очевидних ознак сп`яніння, які б викликали обґрунтованість підозри в перебуванні водія в стані сп`яніння. Крім цього, в медичному закладі він також погоджувався пройти огляд та лише відмовлявся власноруч ставити підписи чи заповнювати якісь документи.

Наведене дає суду підстави для сумнівів в наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного (чи іншого) сп`яніння та, як наслідок, для сумнівів в обґрунтованості вимог правоохоронців для проведення відповідного огляду, що, відповідно до положень наведених нормативних актів та ст. 62 Конституції України повинно тлумачитись на користь обвинуваченого, а згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.

Відтак, у відповідності до положень ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (інші докази вказаних висновків суду не спростовують, оскільки стосуються лише оформлення процесу огляду водія та не спростовують відеозапису, на якому навіть не зафіксована відмова водія саме від проходження огляду).

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв`язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена у 10-денний строк з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя О.В. Сибільов