Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №280/9786/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/9786/25

Головуючий суддя І інстанції – Лазаренко М.С.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2025 в адміністративній справі №280/9786/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09.09.2025 р. про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 за заявою від 08.09.2025 р. № 6340 (п/с № 923180125183);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розрахувати, призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої пенсіонерки ОСОБА_2 .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09.09.2025 №923180125183 про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що позивачу правомірно відмовлено у виплаті допомоги на поховання, оскільки статтею 53 Закону № 1058 допомога на поховання пенсіонера виплачується в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, в той же час ОСОБА_2 на момент смерті пенсію не отримувала і з заявою про поновлення виплати не зверталась.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 13.02.1971.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 04.09.2025 у справі №335/8774/25 було встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Пологи Запорізької області. Зазначене підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 08.09.2025.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою, в якій просив виплатити допомогу на поховання померлої пенсіонерки ОСОБА_2 .

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 09.09.2025 №923180125183 про відмову у виплаті допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 , оскільки вона за матеріалами електронної пенсійної справи перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримувала пенсію за віком. Виплату пенсії ОСОБА_3 призупинено з 01.08.2022 відповідно до частини першої статті 49 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Пунктом 14-4 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058 визначено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та особам, які під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації, неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. За життя пенсіонерка з заявою про поновлення виплати пенсії та повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації до органів Пенсійного фонду України не зверталася, пенсія за період з 01.08.2022 не нараховувалася та не виплачувалася. Відповідно до статті 53 Закону №1058 в разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на час смерті. Таким чином, прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у оформленні та виплаті допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що виплата пенсії на момент смерті пенсіонерки не здійснювалася.

Вважаючи відмову відповідача протиправною та з вимогою вчинити певні дії позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову у виплаті позивачу допомоги на поховання пенсіонера є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 53 Закону № 1058-IV установлено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих визначає Закон України «Про поховання та похоронну службу» від 10 липня 2003 року №1102-IV (далі - Закон №1102-IV), який також регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.

Відповідно до статті 11 Закону №1102-IV поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов`язалася поховати померлого.

Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються: лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров`я; свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України. Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов`язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.

За правилами статті 13 Закону №1102-IV виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, надається допомога на поховання. Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення відповідної виплати врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно з пунктом 5.1 Порядку №22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 7), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Форма заяви встановлена Додатком №7 до Порядку №22-1.

Пунктом 5.2 Порядку №22-1 передбачено, що заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для відмови у виплаті позивачу допомоги на поховання є те, що ОСОБА_2 на дату смерті фактично не отримувала пенсію, у зв`язку з призупиненням її виплати з 01.08.2022 року.

Судом встановлено, що виплата пенсії ОСОБА_2 припинена у зв`язку з тим, що остання проживала та тимчасово окупованій території.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсійної виплати, надається особам, які здійснили поховання пенсіонера, й для отримання такої допомоги померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку, при цьому фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для можливості отримання допомоги на поховання.

Оскільки відповідачем не наведено інших підстав для відмови у виплаті позивачу допомоги на поховання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про відмову у виплаті позивачу допомоги на поховання, а також обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача - зобов`язання відповідача оформити та виплатити позивачу допомогу на поховання.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2025 в адміністративній справі №280/9786/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко