Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №160/1307/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2026 року м.Дніпросправа № 160/1307/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Керівника Криворізької південної окружної прокуратури на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 160/1307/26 (суддя Тулянцева І.В.) за позовом Керівника Криворізької південної окружної прокуратури Бурчика Юрія Віталійовича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Криворізької південної окружної прокуратури Бурчик Юрій Віталійович (далі – прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправної бездіяльності Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (далі - відповідач) щодо незабезпечення розроблення паспортів водних об`єктів та не встановлення охоронної зони водних об`єктів: руслового ставку площею 6,27 га (з координатами 47.690132°, 33.167095°); руслового ставку площею 7,58 га, (з координатами 47.694121°, 33.161813°); руслового ставку площею 5,77 га (з координатами 47.698302°, 33.157341°), які знаходяться в адміністративних межах Карпівської сільської ради, неподалік від вул. Набережна с. Широка Дача Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та зобов`язання Карпівську сільську раду Криворізького району Дніпропетровської області вжити заходи до організації проведення робіт із встановлення охоронної зони вказаних водних об`єктів, закріплення її в натурі (на місцевості) та з розробки паспортів водних об`єктів відповідно до чинного законодавства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року позовну заяву Керівника Криворізької південної окружної прокуратури Бурчик Юрія Віталійовича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності повернуто позивачу, на підставі п.7 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, позивач просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі зазначає, що питання здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону №1697-VII з наведенням відповідного обґрунтування. Вважає, що зазначені вимоги законодавства були повністю дотримані прокурором при зверненні з даним адміністративним позовом. Звертає увагу, що Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) з відповідною позовною заявою до суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Карпівської сільської ради Криворізького району вчинити певні дії не зверталася та не заперечувала проти представництва інтересів держави в особі Інспекції прокуратурою щодо зобов`язання Карпівської сільської ради Криворізького району припинити порушення вимог природоохоронного законодавства із вищевказаних питань. Вказує, що інспекція мала достатньо часу на вжиття відповідних заходів, проте їх не вживала, що свідчить про її бездіяльність.

Позивач та відповідач своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не скористалися.

Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів розглядає апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, в порядку письмового провадження у відповідності до ч.2 ст.312 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що жодних обставин, які перешкоджають Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернутися до суду з позовом на захист порушеного права суду не наведено.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується та звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.4 ст.5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру» однією із функцій прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст.169 цього Кодексу.

Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Частиною 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз положень ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію неодноразово викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17.

Так, звертаючись із даною позовною заявою в інтересах держави, у якості підстав звернення керівник Криворізької південної окружної прокуратури зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яка у відповідності до пункту 10 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції №40 від 24.02.2023, самостійно вживає в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів, та виступає позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) може самостійно виконувати функції, покладені державою щодо звернення із відповідними позовами до суду.

Як вбачається з відповіді Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на лист керівника Криворізької південної окружної прокуратури від 19.08.2025 №57-603ВИХ-25 щодо питання застосування прокуратурою представницьких повноважень на захист інтересів держави про зобов`язання Карпівської сільської ради Криворізького району припинити порушення вимог природоохоронного законодавства та вжиття заходів щодо розроблення паспортів водних об`єктів та встановлення водоохоронних зон, Інспекція повідомляє, що не заперечує проти представництва інтересів держави в особі Інспекції прокуратурою.

Однак, жодних обставин, які перешкоджають Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернутися до суду з позовом на захист порушеного права прокурором не наведено ні в обґрунтуванні, ні у листах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, долучених Керівником Криворізької південної окружної прокуратури до позовної заяви.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором не доведено неможливість або відсутність можливості у позивача - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), звернутися з відповідним позовом, оскільки позивач, в особі якого в інтересах держави з позовом до суду звернулась прокуратура, має підстави і можливість самостійно захищати свої права і прокурор не довів неможливості реалізації такого захисту самим позивачем або відсутності у нього процесуальної дієздатності.

Також, у позовній заяві не наведено підстав представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до п.7 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були підстави, передбачені п.7 ч.4 ст.169 КАС України, для повернення позовної заяви Керівника Криворізької південної окружної прокуратури Бурчика Юрія Віталійовича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Згідно частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В даному випадку оскаржена ухвала прийнята судом першої інстанції у відповідності до наведених вище вимог КАС України, підстави для її скасування або зміни відсутні, з огляду на що, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З урахуванням результату апеляційного перегляду підстави для зміни розподілу судових витрат, здійсненого судом першої інстанції, відсутні.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Керівника Криворізької південної окружної прокуратури - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 160/1307/26 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш