Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №160/28433/25
Суддя: Круговий О.О.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28433/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 в адміністративній справі №160/28433/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
10.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії № 046450014845 від 01.09.2025 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи в колгоспі 15.03.1982-31.12.1983, 01.01.1985-31.12.1988, 01.01.1990-31.12.1997 роки та трудової книжки НОМЕР_1 роки згідно внесених записів, здійснити нарахування пенсії згідно зарахованого страхового стажу з моменту мого звернення, а саме з 25.08.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком. При обчисленні страхового стажу ОСОБА_1 відповідачем не було враховано період роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві, що стало підставою для винесення оскаржуваного рішення та вказано, що стаж роботи в колгоспі зараховується за даними трудової книжки за умови, що записи здійснено з дотриманням вимог законодавства, або відповідно до наданих довідок, в яких зазначено встановлені та відпрацьовані вихододнів. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача та вказує, що основним документом є трудова книжка, яка містить всі необхідні записи. З огляду на наведене просить визнати оскаржуване рішення відповідача протиправним та зобов`язати відповідача зарахувати спірні періоди роботи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувано рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії № 046450014845 від 01.09.2025 року.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди роботи в колгоспі 15.03.1982-31.12.1983, 01.01.1985-31.12.1988, 01.01.1990-31.12.1997 роки та трудової книжки НОМЕР_1 роки згідно внесених записів.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 25.08.2025 року, з урахуванням висновків суду.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до загального страхового стажу роботи правомірно не враховано періоди роботи згідно трудової книжки від 10.09.1982р. НОМЕР_1 , оскільки дата видачі раніше ніж дата друкування бланку трудової книжки. Також не враховано періоди роботи в колгоспі 15.03.1982 по 31.12.1983рр., 01.01.1985 по 31.12.1988рр., 01.01.1990 по 31.12.1997р, оскільки відсутня інформація про встановлені та відпрацьовані вихододні, як передбачено Основними положеннями про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, що затверджені постановою Ради Міністерств СРСР від 21.04.1975р. №310 “Про трудові книжки колгоспників”.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.08.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Заяву ОСОБА_1 було розглянуто 01.09.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області за принципом екстериторіальності та прийнято рішення № 046450014845, яким відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, та зазначено про неврахування періоди згідно трудової книжки від 10.09.1982р. НОМЕР_1 , оскільки дата видачі раніше ніж дата друкування бланку трудової книжки.
Також не враховано періоди роботи в колгоспі 15.03.1982 по 31.12.1983рр., 01.01.1985 по 31.12.1988рр., 01.01.1990 по 31.12.1997р необхідно надати уточнюючі документи, оскільки відсутня інформація про встановлені та відпрацьовані вихододні, як передбачено Основними положеннями про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, що затверджені постановою Ради Міністерств СРСР від 21.04.1975р. №310 “Про трудові книжки колгоспників”.
Не погоджуючись з наданою відмовою у призначенні пенсії за віком та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділений правом на зарахування до загального страхового стажу періоди роботи в колгоспі 15.03.1982-31.12.1983, 01.01.1985-31.12.1988, 01.01.1990-31.12.1997 роки та трудової книжки НОМЕР_1 роки згідно внесених записів.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.
Як свідчать встановлені обставини справи, пенсійним органом не було зараховано до страхового стажу позивача:
- періоди згідно трудової книжки від 10.09.1982р. Ва №003040, оскільки дата видачі раніше ніж дата друкування бланку трудової книжки;
- періоди роботи в колгоспі 15.03.1982 по 31.12.1983рр., 01.01.1985 по 31.12.1988рр., 01.01.1990 по 31.12.1997 року оскільки відсутня інформація про встановлені та відпрацьовані вихододні, як передбачено Основними положеннями про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, що затверджені постановою Ради Міністерств СРСР від 21.04.1975р. №310 “Про трудові книжки колгоспників”.
Що стосується дати заповнення трудової книжки від 10.09.1982 НОМЕР_1 , то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 та від 21.02.2018 у справі №687/975/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
З матеріалів справи видно, що належність роботи позивача у спірні періоди не спростовується.
Також, відповідно до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , дата заповнення 10.09.1982, наявні наступні записи щодо роботи у спірних періодах:
-01.07.1982 прийнятий на роботу в колгосп «Нива» електриком. Наказ №7 від 01.07.1982р.;
-15.09.1998 звільнений з роботи згідно поданої заяви. Наказ №9 від 10.09.1998р.
Трудова участь в суспільному господарстві: 1982 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 260, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 168, сплачена сума – 1047,97; 1983 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 260, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 282, сплачена сума – 1682,56; 1984 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 260, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 238, сплачена сума – 1491,44; 1985 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 260, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 288, сплачена сума – 1746,96; 1986 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 260, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 292, сплачена сума – 2120,23; 1987 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 260, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 311, сплачена сума – 1975,85; 1988 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 260, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 291, сплачена сума – 1724,21; 1989 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 260, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 288, сплачена сума – 1999,91; 1990 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 260, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 261, сплачена сума – 1833,72; 1991 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 260, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 288, сплачена сума – 3068,66; 1992 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 260, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 314, сплачена сума – 56548,22; 1993 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 260, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 264, сплачена сума – 978335; 1994 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 260, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 281, сплачена сума – 8716672; 1995 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 250, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 319, сплачена сума – 58218599; 1996 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 250, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 312, сплачена сума – 1115,06; 1997 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 250, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 276, сплачена сума – 1041,62; 1998 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 250, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві – 193, сплачена сума – 1399,84.
Окрім записів в трудовій книжці наявний трудовий стаж також підтверджується архівною довідкою Комунальної установи «Трудовий архів» Магдалинівської селищної ради від 20.08.2024р. № К-666/1-25 про вихододні та заробітну плату ОСОБА_1 в колгоспі «Нива» за період з 1984 року по 1998 рік.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для не врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, і право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).
Відповідний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14989/15-а.
Водночас, відповідачем не доведено, що позивач, як член колгоспу, без поважних причин не виконував встановленого мінімуму трудової діяльності в громадському господарстві.
Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що періоди роботи позивача з 15.03.1982 по 31.12.1983рр., 01.01.1985 по 31.12.1988рр., 01.01.1990 по 31.12.1997р та трудової книжки НОМЕР_1 мають бути зараховані до його страхового стажу.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області – залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 в адміністративній справі №160/28433/25– залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua