Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №520/9056/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 р.Справа № 520/9056/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника позивачів: Коломійцева А.Ю.,

представника відповідача: Погудіної Д.О.,

представника відповідача: Бабак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Департаменту інфраструктури Харківської міської ради, Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026, (головуючий суддя І інстанції: Панов М.М.) по справі № 520/9056/23

за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3

до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради , Департаменту інфраструктури Харківської міської ради, Харківської міської ради, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, Комунальне підприємство "Міськелектротранссервіс"

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулись до суду з позовами, в яких, з урахуванням уточнень, просили:

- визнати неправомірними діяння (дії/бездіяльність) Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради щодо здійснення реконструкції вул. Весніна у м. Харкові на ділянці від вул. Сумської до вул. Пушкінської результатом чого став повний демонтаж трамвайної колії;

- зобов`язати Харківську міську раду вчинити дії із відновлення трамвайної колії на вулиці Весніна у місті Харкові на ділянці від вулиці Сумської до вулиці Пушкінської, шляхом організації будівництва за встановленими будівельними нормами, державними стандартами;

- визнати протиправними:

рішення Харківської міської ради від 22.12.2021 № 205/21 та рішення Харківської міської ради від 18.02.2022 № 247/22 в частині виділення коштів на проведення робіт у м. Харкові по вул. Весніна на ділянках від вул. Сумської до вул. Алчевських і від вул. Алчевських до вул. Пушкінської, результатом чого став повний демонтаж трамвайної колії на вказаній ділянці вул. Весніна у м. Харкові;

діяння (дії/бездіяльність) Департаменту інфраструктури Харківської міської ради щодо демонтажу трамвайної колії на вулиці Весніна у місті Харкові на ділянці від вулиці Сумської до вулиці Пушкінської;

- зобов`язати Харківську міську раду, Департамент інфраструктури Харківська міської ради відновити первинне становище та вчинити дії із відновлення трамвайної колії на вул. Весніна у м. Харкові на ділянці від вул. Сумської до вул. Пушкінської, шляхом організації будівництва за встановленими будівельними нормами, державними стандартами;

- визнати дії Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради щодо здійснення ремонтних/будівельних робіт на вул. Весніна у м. Харкові на ділянках від вул. Сумської до вул. Пушкінської протиправними, такими що протирічать Генеральному плану міста, затвердженому рішенням 22 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.2004 № 89/04 «Про затвердження генерального плану м. Харкова до 2026 р.» (зі змінами) та вчинені всупереч Програмі розвитку міського електротранспорту м. Харкова на 2021-2025 року, затвердженій рішенням 37 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання № 2285/20 від 19.08.2020;

- зобов`язати Харківську міську раду привести у відповідність стан вулиці Весніна у м. Харкові на ділянці від вул. Сумської до вул. Пушкінської до діючого Генерального плану міста.

В обґрунтування позовних вимог вказували, що проведені ремонтні роботи здійснені Харківською міською радою з перевищенням повноважень без належної правової підстави, з порушенням процедури закупівлі та розпорядження бюджетними коштами, суперечать Генеральному плану міста, затвердженому рішенням 22 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.2004 № 89/04 «Про затвердження генерального плану м. Харкова до 2026 р.» (зі змінами), вчинені всупереч Програмі розвитку міського електротранспорту м. Харкова на 2021-2025 року, затвердженого Рішенням 37 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання № 2285/20 від 19.08.2020.

Вважали, що ремонтні/будівельні роботи по вулиці Весніна на ділянках від вул. Алчевських до вул. Пушкінської у м. Харкові, результатом чого став повний демонтаж трамвайної колії порушують інтереси держави в особі територіальної громади міста та безпосередньо прав позивачів, як членів територіальної громади міста Харкова.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради щодо проведення ремонтно-будівельних робіт трамвайної колії на вулиці Весніна у місті Харкові на ділянці від вулиці Сумської до вулиці Пушкінської, результатом яких став повний демонтаж трамвайної колії.

Визнано протиправними дії Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради щодо здійснення ремонтних/будівельних робіт на вул. Весніна у м. Харкові на ділянках від вул. Сумської до вул. Алчевських і від вул. Алчевських до вул. Пушкінської у м. Харкові, та такими, що суперечать Генеральному плану міста, затвердженому рішенням 22 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.2004 № 89/04 «Про затвердження генерального плану м. Харкова до 2026 р.» (зі змінами).

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

За наслідками касаційного перегляду, постановою Верховного Суду від 27.11.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради щодо проведення ремонтно-будівельних робіт трамвайної колії на вулиці Весніна у місті Харкові на ділянці від вулиці Сумської до вулиці Пушкінської в результаті якого став повний демонтаж трамвайної колії.

Визнано протиправними дії Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради щодо здійснення ремонтних/будівельних робіт на вул. Весніна у м. Харкові на ділянках від вул. Сумської до вул. Алчевських і від вул. Алчевських до вул. Пушкінської у м. Харкові, та таким, що суперечать Генеральному плану міста, затвердженого рішенням 22 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.2004 № 89/04 «Про затвердження генерального плану м. Харкова до 2026 р.» (зі змінами).

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Департамент інфраструктури Харківської міської ради та Харківська міська рада (далі – відповідачі 1, 2), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просили його в цій частині скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Харківська міська рада зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що Харківською міською радою, як колегіальним органом, не вчинялося жодних дій та не приймалося жодних рішень щодо здійснення на вул. Весніна в м. Харкові робіт, які є предметом розгляду у цій справі.

Отже, Харківська міська рада не є належним відповідачем в межах цієї справи.

Зауважує, що судове рішення не містить висновків про те, які конкретно дії Харківської міської ради визнано протиправними та які призвели до порушення прав позивачів.

Щодо посилань суду першої інстанції на укладення Харківською міською радою договорів з контрагентами з проведення ремонтних робіт на вул. Весніна в м. Харкові та перерахування їм коштів, звертає увагу, що рішення суду не містить висновків, що саме внаслідок цих робіт здійснено демонтаж трамвайних колій.

Як наслідок, вважає, що судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги позивачів до Харківської міської ради.

В свою чергу, Департамент інфраструктури Харківської міської ради, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказує, що суд першої інстанції не зазначив яким чином порушуються права позивачів діями, в тому числі Департаменту.

Звертає увагу, що лише належність особи до певної спільноти без доведення конкретного індивідуального впливу оскаржуваних рішень чи дій на її права не може вважатись належним доказом їх порушення.

Отже, лише статус позивачів як членів територіальної громади м. Харкова не є достатнім для визнання протиправними дій чи рішень Департаменту інфраструктури Харківської міської ради.

Позивачі подали відзив на апеляційну скаргу Харківської міської ради, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради (далі – відповідач 3), Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради , КП "Міськелектротранссервіс" (далі – треті особи) не подали відзиви на апеляційні скарги.

Представники відповідачів 1, 2 у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Позивачі та їх представник в судовому засіданні просили залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представники відповідача 3, третіх осіб у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, відзиву, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 19.08.2020 Харківською міською радою прийняті рішення № 2285/20 «Про затвердження Програми розвитку міського електротранспорту м. Харкова на 2021-2025 роки» та № 2286/20 «Про затвердження Програми розвитку міського електротранспорту м.Харкова на 2021-2025 роки» з метою зниження рівня аварійності на шляхах міста, удосконалення системи управління дорожнім рухом та паркуванням транспортних засобів, створення безпечних та комфортних умов для учасників дорожнього руху і користувачів об`єктів транспортної інфраструктури та створення належних умов для надання населенню високоякісних послуг з перевезення міським наземним електротранспортом, забезпечення його сталого функціонування і подальшого розвитку.

В 2021 році Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради), як виконавчим органом Харківської міської ради, уповноваженим на виконання функцій замовника з будівництва, реконструкції та ремонту житлових будинків, об`єктів соціально-культурного призначення та комунального господарства, інженерних мереж, доріг міського значення та інженерних споруд на них, внутрішньоквартальних доріг, інших об`єктів містобудування, проведено процедури публічних закупівель:

- тендер: UA-2021-08-03-001481-b (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-03-001481-b) предмет закупівлі: роботи з будівництва, влаштовування, фундаменту та покриття шосе, доріг; Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: 61023, Україна, Харківська область, місто Харків, вул. Весніна на ділянці від вул. Сумської до вул. Алчевських; Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 31.12.2022; переможець: Консорціум "Блек Сі Консорціум", 16.09.2021 з переможцем та відповідачем укладено договір № 11, який розірвано за згодою сторін 27.01.2023. За інформацією оприлюдненою на сайті «Prozorro» сума оплати за договором - 0 грн;

- тендер: UA-2021-10-29-003474-a (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-29-003474-а) предмет закупівлі: роботи з будівництва, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг; Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: 61000, Україна, Харківська область, місто Харків, вул. Весніна на ділянці від вул. Алчевських до вул. Пушкінської; Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 31.12.2022. 30.11.2021 Відповідачем прийнято рішення визнати тендер на закупівлю робіт з реконструкції вул. Весніна на ділянці від вул. Алчевських до вул. Пушкінської у м. Харкові (№, UA-2021-10-29-003474-а) таким, що не відбувся (Протокол № 36/4 засідання тендерного комітету Управління з будівництва, ремонту та, реконструкції). Причина відміни торгів - дефіцит коштів доходної частини міського бюджету.

Як вказував ОСОБА_3 , у листопаді 2022 року з Єдиного вебпорталу використання публічних коштів (https://spending.gov.ua/) йому стало відомо про укладення та перерахування Харківською міською радою коштів на виконання умов ряду договорів, укладених з контрагентами з проведення ремонтних робіт на вул. Весніна м. Харкові та пов`язаних з цим робіт та послуг.

Згідно з даними, оприлюдненими на даному вебпорталі, роботи спрямовані на відновлення елементів благоустрою дорожнього покриття по вул. Весніна, є поточним ремонтом.

Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради, як замовник, керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 723 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 і від 28.02.2022 №169»).

Вважаючи дії відповідачів щодо демонтажу трамвайних колій по вул. Весніна у місті Харкові на ділянці від вулиці Сумської до вулиці Пушкінської та на ділянках від вул. Сумської до вул. Алчевських і від вул. Алчевських до вул. Пушкінської у м. Харкові протиправними, позивачі звернулись до суду з адміністративними позовами.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ремонтні роботи на вул. Весніна, в результаті яких повністю демонтовано трамвайну колію здійснені відповідачами без урахування затвердженої містобудівної документації та суперечать Генеральному плану міста Харкова.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції вважав за можливе визнати протиправними дії Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради щодо здійснення ремонтних/будівельних робіт на вул. Весніна у м. Харкові на ділянках від вул. Сумської до вул. Алчевських і від вул. Алчевських до вул. Пушкінської у м. Харкові неправомірними, таким що протирічать Генеральному плану міста, затвердженого рішенням 22 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.2004 № 89/04 «Про затвердження генерального плану м. Харкова до 2026 р.» (зі змінами).

Враховуючи оскарження відповідачами 1, 2 судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання, вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність

Статтею 30 цього Закону визначено перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.

Зокрема, цією статтею перебачено право виконавчих органів відповідних рад на організацію благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, тощо.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України від 06.09.2005 № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-IV).

За визначенням статті 1 цього Закону благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;

утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою;

заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (стаття 5 Закону № 2807-IV).

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону № 2807-IV належить, зокрема: здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 13 Закону № 2807-IV до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території загального користування; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; інші території загального користування.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Відповідно до ст. 21 Закону № 2807-IV до елементів благоустрою належать, зокрема, покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і правил та інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

З аналізу наведених норм вбачається, що до повноважень виконавчих органів міських рад віднесено, здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, тоді як до об`єктів благоустрою належать, зокрема вулиці та дороги, а до елементів благоустрою - покриття вулиць та доріг.

Судом встановлено, що рішеннями Харківської міської ради від 19.08.2020 № 2285/20 та № 2286/20 затверджені програми розвитку міського електротранспорту м. Харкова на 2021-2025 роки.

Рішенням 9 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 22.12.2021 № 205/21 «Про бюджет Харківської міської територіальної громади на 2022 рік» передбачені асигнування у сумі по 10 000 грн на виконання будівельних робіт, зокрема, на вул. Весніна у м. Харкові на ділянках від вул. Сумської до вул. Алчевських і від вул. Алчевських до вул. Пушкінської у м. Харкові.

Так, по об`єктам до 2022 року виконувались наступні роботи:

- реконструкція трамвайного переїзду вул. Пушкінська - вул. Весніна - виконано робіт на суму 326 987 грн, (обстеження, інженерні вишукування, розробка проєкту). Будівельні роботи не проводились і фінансування у 2022 році не здійснювалось;

- реконструкція трамвайного переїзду вул. Весніна - майдан Першого Травня - вул. Чернишевська виконано робіт на суму 351 690 грн, (обстеження, інженерні вишукування, розробка проєкту). Будівельні роботи не проводились і фінансування у 2022 році не здійснювалось;

- реконструкція контактної мережі трамваю по вул. Весніна від вул. Пушкінської до Мироносицької з облаштуванням електричного освітлення будь-які враховуючі проектування, не проводились і фінансування у 2022 році не здійснювалось;

- реконструкція трамвайного переїзду вул. Мироносицька - вул. Весніна виконано робіт на суму 455 614 (обстеження, інженерні вишукування, розробка проекту). Будівельні роботи не проводились, фінансування у 2022 році не здійснювалось;

- реконструкція трамвайної колії по вул. Весніна від вул. Пушкінської до вул. Чернишевської з облаштуванням сигнальною автоматикою - будь які роботи враховуючі проектування не проводились, фінансування у 2022 році не здійснювалось.

За твердженням апелянтів, ні Харківська міська рада, ні Департамент інфраструктури не брали участі у виконанні робіт щодо здійснення демонтажу трамвайної колії в м. Харкові по вул. Весніна на ділянці від вулиці Сумської до вулиці Пушкінської, жодних рішень по демонтажу трамвайної колії на спірній ділянці не приймали, документів про фінансування робіт щодо здійснення демонтажу трамвайних колій не складали, не розробляли проектну документацію, кошторис на виконання робіт та технічне завдання на виконання робіт, не укладали договори та не складали акти виконаних робіт.

Натомість, демонтаж трамвайних колій на ділянках по вул. Весніна та по вул. Матюшенко проведений на виконання наказу директора КП «Міськелектротранссервіс» від 02 травня 2022 року № 47.

З цього приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Розпорядженням управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради від 30.09.2011 передано в господарське відання КП «Міськелектротранссервіс», зокрема, трамвайні колії на спірних ділянках.

На підтвердження передачі трамвайних колій у господарське відання КП «Міськелектротранссервіс» сторонами підписані акти приймання-передачі основних засобів.

Згідно ст. 29 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів міських рад належить, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ст. 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, в тому числі, управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Колегія суддів зазначає, що передавши трамвайні колії в господарське відання КП «Міськелектротранссервіс», відповідачі мали здійснювати їх належне утримання та ефективну експлуатацію.

Рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання» від 09.12.2020 № 1720 затверджено Положення про Департамент інфраструктури Харківської міської ради (далі - Положення).

Відповідно до підпунктів 4.4, 4.5, 4.12 пункту 4.1 вказаного Положення функції Департаменту відповідно до завдань та повноважень: організація дорожнього руху на дорогах міста Харкова Надання пропозицій щодо реорганізації та вдосконалення транспортної інфраструктури, мереж транспорту та організації дорожнього руху; організація управління об`єктами транспорту й транспортної інфраструктури та технічних засобів організації дорожнього руху, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади міста, забезпечення їх належного стану та ефективної експлуатації.

Згідно з пунктом 2.1 Положення Департамент є юридичною особою, веде самостійний баланс, має право відкривати реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби та відповідно до чинного законодавства України рахунки в установах банків, в межах своїх повноважень, укладати від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами, набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Законом № 2807-IV покладено повноваження зі здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, зокрема, на виконавчі органи міських рад.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, саме на Департамент інфраструктури Харківської міської ради, як виконавчий орган Харківської міської ради покладено обов`язок з утримання доріг та яка є відповідальною за утримання доріг в межах міста Харкова.

Суд першої інстанції також вірно врахував, що замовником будівельних робіт реконструкції трамвайної колії на вулиці Весніна у місті Харкові на ділянці від вулиці Сумської до вулиці Пушкінської виступав саме Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради, що підтверджується даними оприлюдненими на Єдиному вебпорталі використання публічних коштів та не спростовано відповідачами під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, вірним є висновок суду першої інстанції про протиправність дій, зокрема, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради щодо проведення ремонтно-будівельних робіт трамвайної колії на вулиці Весніна в результаті якого став повний демонтаж трамвайної колії.

Також, у Єдиному вебпорталі використання публічних коштів наявна інформація про укладання та перерахування Харківською міською радою коштів на виконання умов договорів, укладених з контрагентами з проведення ремонтних робіт на вул. Весніна в м. Харкові, а саме:

з ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД – 1» договір №9 від 11.07.2022 на суму 55 327 960,80 грн., договір №8 від 11.07.2022 на суму 32 385 943,20 грн., договір №346 від 06.09.2020 на суму 12 071 719,73 грн., договір №363 від 14.10.2022 на суму 2 041 947,53 грн., договір №362 від 14.10.2022 на суму 13 452 336,50 грн.;

з ТОВ «Харківське спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство» договір №365 від 17.10.2022 на суму 41 584 494,00 грн.;

з ФОП ОСОБА_4 договір №364 від 17.10.2022 на суму 100 653,35 грн.;

з АТ «Харківобленерго» договір №349 від 04.10.2022 на суму 56 893 660,80 грн.;

з ДП "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" на суму 86 076,62 грн.;

з ТОВ «Харківське спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство» договір №22-08-10-004736-b від 10.08.2022 на суму 49 057,20 грн., що підтверджується скріншотами з сайту Єдиного вебпортала використання публічних коштів.

Згідно даних оприлюднених на даному вебпорталі роботи спрямовані на відновлення елементів благоустрою дорожнього покриття по вул. Весніна є поточним ремонтом.

Харківська міська рада наголошувала на тому, що замовник, який перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівель (пов`язаних з ремонтними роботами на вул. Весніна в м. Харкові), при укладанні вищезазначених договорів, керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 723 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 і від 28.02.2022 №169») та зауважувала, що роботи за даними угодами не є реконструкцією.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Президентом України видано Указ від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, яким з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час

Пунктом 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Відповідно до пп. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 723 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 і від 28.02.2022 № 169») придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу у разі, коли замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення.

Згідно з пп. 3 п. 1 цієї постанови під час здійснення закупівель, передбачених п. 1 постанови без використання електронної системи закупівель замовники повинні відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» дотримуватися таких принципів здійснення публічних закупівель, як максимальна економія, ефективність, запобігання корупційним діям, і зловживанням.

За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 Харківську міську територіальну громаду віднесено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Отже, вказаними нормами передбачено право органу місцевого самоврядування здійснювати придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу у разі, якщо замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, представник Харківської міської ради вказував, що по вул. Весніна в м. Харкові не здійснювались роботи з реконструкції, а лише проводився ремонт у зв`язку із влучанням снарядів в колію.

Водночас, жодних доказів на підтвердження пошкодження трамвайних колій у зв`язку із влучанням снаряду Харківська міська рада ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надала.

Разом із тим, Управлінням Служби безпеки в Харківській області листом від 28.11.2023 року № 70/6-10280 повідомлено, що до слідчого відділу Управління заяви від Харківської міської ради або комунальних підприємств міста щодо пошкодження трамвайних колій по вул. Мироносицькій, вул. Весніна, Журавлівському узвозі та вул. Матюшенка не надходили, відомості до ЄРДР не вносилися, матеріали досудового розслідування за вищевказаним фактом в провадженні не перебувають.

Також, Харківська обласна прокуратура листом №27-272 вих-23 від 14.11.2023 повідомила, що від Харківської міської ради або комунальних підприємств міста щодо пошкодження трамвайних колій по вул. Мироносицькій, вул. Весніна, Журавлівському узвозі та вул. Матюшенка не надходили, відомості до ЄРДР не вносилися, матеріали досудового розслідування за вищевказаним фактом в провадженні не перебувають.

Як вірно зазначив суд першої інстанції сам факт ремонту трамвайної колії не передбачає її повний демонтаж.

Водночас, в результаті виконання робіт по вул. Весніна в м. Харкові, відбувся демонтаж трамвайних колій разом із комунікаціями з розширенням проїзної частини, що фактично є зміною магістральної вулично-дорожньої мережі призначеної для руху транспортних засобів, а саме трамваїв та є її реконструкцією.

Суд першої інстанції встановив, що дії щодо здійснення ремонтних робіт на спірних вулицях, є такими, що суперечать Генеральному плану.

Частиною 1, 2 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.

Частиною 3 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин.

Відповідно до ч. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Відповідно до ч. 1-6 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації а функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Вимоги до складу та змісту генерального плану населеного пункту встановлено «Державними будівельними нормами України ДБН Б.1.1-15:2012. Склад та зміст генерального плану населеного пункту».

Пунктом 6.1.1 вказаних норм визначено підстави для внесення змін до генерального плану населеного пункту, які вносяться шляхом розроблення проекту зміни до генерального плану населеного пункту.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть стосуватися всієї території населеного пункту або його окремих частин і пов`язані, зокрема, із необхідністю зміни магістральної вулично-дорожньої мережі, червоних ліній.

Частиною 1 ст. 1 Законом України «Про благоустрій населених пунктів» визначено поняття вулично-дорожної мережі - призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньоквартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.

Відповідно до ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» схема міського транспорту є складовою частиною містобудівної документації і відображає мережу транспортної інфраструктури, включаючи трамвайні лінії як фізичні об`єкти — колії, а не абстрактні напрямки руху.

Маршрут є похідним від інфраструктури: існування маршруту без колії фізично неможливе.

Позначення «трамвайний маршрут» у Генеральному плані означає, що на відповідній вулиці має існувати і функціонувати трамвайна колія як матеріальна основа цього маршруту.

Крім того, фрагмент схеми міського та зовнішнього транспорту Генерального плану міста Харкова, наявний в матеріалах справи відображає червону лінію по вул. Весніна на ділянці від вул. Сумської до вул. Григорія Сковороди.

В умовних позначеннях до схеми ця лінія позначена саме як «Трамвайні маршрути». Наявність позначення трамвайного маршруту в містобудівній документації означає передбачену документацією наявність відповідної інфраструктури — колії.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що демонтаж трамвайних колій разом із комунікаціями з розширенням проїзної частини, є зміною магістральної вулично-дорожньої мережі призначеної для руху транспортних засобів, а саме трамваїв та здійснений без урахування затвердженої містобудівної документації, що суперечать Генеральному плану міста Харкова.

Апеляційні скарги не містять доводів щодо незгоди із судовим рішенням в цій частині .

Доводи апелянтів про відсутності порушених прав позивачів внаслідок проведення ремонтних робіт колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Так, ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У частинах 1,3,4 ст. 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Колегія суддів, аналізуючи викладені правові норми зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду.

Дійсно, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 687/1539/16-а та від 04 лютого 2020 року у справі № 320/7969/17.

Судом встановлено, що позивачі є мешканцями територіальної громади м. Харкова.

Позивачі як в суді першої, так і апеляційної інстанції зазначали, що користувалися міським електротранспортом, зокрема трамваєм на маршрутах, які були задіяні на вказаній ділянці, тоді як після неправомірного демонтажу, таке право в них зникло.

Отже, спірні правовідносини впливають на їх права та інтереси, як членів територіальної громади міста Харкова та мешканців міста.

У випадку, якщо порушуються права територіальних громад, то будь-який з членів таких громад має право оскаржити відповідну дію чи рішення суб`єкта владних повноважень у суді, оскільки порушення прав місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідного муніципального утворення. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів третьої палати Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 187/687/16-а.

Суд враховує, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

З огляду на обґрунтування позовних вимог та виходячи з положень пункту 30 частини першої статті 26 та статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Суд дійшов висновку, що оскаржувані дії відповідачів мають виражені правові наслідки для територіальної громади та її жителів.

Відповідно до висновків Верховного Суду сформульованих в постанові від 14 березня 2023 року у справі №140/13065/21, кожна сільська, селищна та міська рада є підзвітною, підконтрольною та відповідальною перед територіальною громадою (її владні повноваження є вторинними, оскільки походять від влади народу - жителів відповідної територіальної громади, які обрали відповідні представницькі органи); під час прийняття будь-яких рішень орган місцевого самоврядування має керуватися та діяти, головним чином, в інтересах жителів територіальної громади, а тому прийняття рішення всупереч інтересам громади та вимог законодавства може бути підставою для його оскарження будь-яким жителем відповідної територіальної громади до адміністративного суду; органи місцевого самоврядування, гарантуючи, у першу чергу, дотримання принципів законності та транспарентності (прозорості) у своїй діяльності, повинні бути зацікавленими у тому, щоб підтримувати ініціативу щодо здійснення контролю за їх діяльність з боку адміністративного суду, збільшуючи довіру до своєї діяльності та прийнятих рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідачами належними доказами не спростовано висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення в частині задоволення позову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині не вбачається.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Департаменту інфраструктури Харківської міської ради, Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 по справі № 520/9056/23 в частині задоволення позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова

Повний текст постанови складено 06.08.2026 року