Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №520/3330/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 р. Справа № 520/3330/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., повний текст складено 11.05.26 по справі № 520/3330/26

за позовом ОСОБА_1

до 16 Регіональної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони

про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 16 Регіональної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати протокол засідання штатної ВЛК № 2026-0122-1151-2181-0 від 22.01.2026 16 Регіональної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони щодо змінити причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 , яке визначено згідно з постанови про причинний зв`язок захворювання в свідоцтві про хворобу від 12.06.2025 № 2025-0612-0858-5612-0 (затверджене протоколом засідання штатної ВЛК № 2025-0627-1558-5478-0 16 Регіональної ВЛК м. Львів від 27.06.2025), як оформлену з порушення процедури медичного огляду та вимог «положення про ВЛК в ЗСУ», затвердженого Наказом МО від 14.08.2008 № 402;

зобов`язати 16 Регіональну військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про зміну причинного зв`язку захворювання, які визначено в свідоцтві про хворобу від 12.06.2025 № 2025-0612-0858-5612-0 (затверджене протоколом засідання штатної ВЛК № 2025-0627-1558-5478-0 16 Регіональної ВЛК м. Львів від 27.06.2025) з урахуванням висновків суду та відповідно до вимог «Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженої Наказом МО від 14.08.2008 № 402.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що протокол засідання штатної ВЛК № 2026-0122-1151-2181-0 від 22.01.2026 16 Регіональної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони щодо зміни причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 , яке визначено згідно постанови про причинний зв`язок захворювання в свідоцтві про хворобу від 12.06.2025 № 2025-0612-0858-5612-0 (затверджене протоколом засідання штатної ВЛК № 2025-0627-1558-5478-0 16 Регіональної ВЛК м. Львів від 27.06.2025) оформлений з порушення процедури медичного огляду та вимог «положення про ВЛК в ЗСУ», затвердженого Наказом МО від 14.08.2008 № 402 та є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд фактично ототожнив перевірку правильності застосування норм матеріального права з втручанням у сферу спеціальних медичних знань. Вказує, що предметом спору є законність рішення 16 Регіональної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони, оформленого протоколом засідання штатної ВЛК № 2026-0122-1151-2181-0 від 22.01.2026, яким було залишено без змін причинний зв`язок захворювань, визначений свідоцтві про хворобу від 12.06.2025 № 2025-0612-0858-5612-0, а саме: «Захворювання, НІ, не пов?язані з проходженням військової служби». Тобто у цій справі суд мав перевірити не медичну правильність діагнозу, а правомірність застосування 16 Регіональною військово-лікарською комісією Збройних Сил України Міністерства оборони пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 до вже встановлених фактичних обставин. Посилається на те, що необхідною умовою застосування підпункту «ж» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 є також встановлення того, що військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і не вплинула на придатність особи до військової служби. Саме ця обставина судом першої інстанції не була належним чином досліджена. Фактично 16 Регіональна військово-лікарська комісія Збройних Сил України Міністерства оборони у своєму рішенні зосередилась на тому, що захворювання мають хронічний, системний та прогресуючий характер, а також могли сформуватися до призову на військову службу. Однак така мотивація сама по собі не виключає застосування підпункту «е» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, оскільки ця норма прямо передбачає можливість встановлення причинного зв`язку «ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» навіть у випадку, якщо захворювання виникло до військової служби, але в період служби досягло такого розвитку, який призвів до непридатності до військової служби. Отже, ключовим у цій справі є не питання, чи могли відповідні захворювання сформуватися до призову, а питання, чи досягли вони під час проходження військової служби такого розвитку, який призвів до зміни стану придатності та визнання мене непридатним до військової служби. Суд першої інстанції цю обставину не перевірив, не надав їй правової оцінки та фактично обмежився загальним посиланням на дискреційні повноваження ВЛК. Водночас дискреційні повноваження ВЛК не є абсолютними. Вони мають реалізовуватися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом та Положенням № 402. Посилається на те, що Положення № 402 може передбачати можливість звернення до ЦВЛК ЗСУ з метою перегляду постанов ВЛК, однак така можливість не є обов`язковою досудовою процедурою, невикористання якої позбавляє особу права на звернення до адміністративного суду. Суд першої інстанції фактично створив додаткову умову доступу до суду, яка не передбачена ані КАС України, ані Положенням № 402. Враховуючи вищенаведене, зазначає, що суд першої інстанції помилково звів предмет спору до медичної оцінки діагнозів, хоча предметом спору була правомірність застосування 16 Регіональної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402; не перевірив, чи були наявні всі умови для застосування формулювання «Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби»; не надав належної оцінки тому, що під час призову мене було визнано придатним до військової служби, а вже під час проходження військової служби - непридатним до військової служби за відповідними захворюваннями; помилково послався на відсутність звернення до ЦВЛК ЗСУ як обставину, що має значення для вирішення спору, хоча така обставина не позбавляє мене права на судове оскарження рішення 16 Регіональної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони; не врахував, що відповідач не подав відзив на позов та не довів правомірність оскаржуваного рішення, як того вимагає частина друга статті 77 КАС України. За таких обставин рішення Харківського окружного адміністративного суду ухвалене без повного та всебічного дослідження обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що відповідно до свідоцтва про хворобу № 2025-0612-0858-5612-01 від 12.06.2025 : 12.06.2025 ВЛК Госпітальною ВЛК військової частина НОМЕР_1 за розпорядженням командира в/ч НОМЕР_2 від 13.05.2025 № 693/1104 проведено огляд ОСОБА_1 , встановлено діагноз та прийнята постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва Ішемічна хвороба серця: стенокардія напруження стабільна. III функціональний клас; стенозуючий атеросклероз вінцевих артерій (01.05.2025 - коронарографія). Дифузний кардіосклероз. Поодинока шлуночкова поліморфна та надшлуночкова політопна екстрасистолічна аритмія. Атеросклеротична недостатність морального та аортального клапанів з регургітацією 1 ступеня. СНІ. Атеросклероз аорти. Цереброваскулярна хвороба: оклюзія правої хребцевої артерії з помірним порушенням кровообігу. Гіпертонічна хвороба І стадії, першого ступеня, високий ризик ускладнень. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. Обмежений міжхребцевий остеохондроз, деформуючий спондильоз II ступеня поперекового відділу хребта з больовим синдромом при фізичних навантаженнях з незначним порушенням функції хребта. Хронічна вертеброгенна люмбоішіалгія справа, нестійка ремісія. Короткозорість лівого ока в 0,5Д при гостроті зору з корекцією 1.0. Зміцнілий рубець передньої черевної стінки після операції (1992): апендектомії з приводу гострого апендициту.; Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

Відповідно до протоколу засідання штатної військової лікарської комісії № 2025-0627-1558-5478-0 від 27.06.2025 16 Регіональною ВЛК затверджено постанову ВЛК при Військовій частині НОМЕР_1 , оформлену Свідоцтвом про хворобу від 12.06.2025 № 2025-0612-0858-5612-01.

Відповідно до витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 22.07.2025 № 253 ОСОБА_1 звільнено у відставку за підпунктом «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

В серпні 2025 позивачем було направлено заяву до 16 Регіональної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони з метою зміни причинного зв`язку захворювання, які призвели до визнання позивача не придатним до служби.

Протоколом засідання військово-лікарської комісії від 22.01.2026 № 2026-0122-1151-2181-0 комісія вирішили, що підстав для задоволення вимог солдата у відставні ОСОБА_1 згідно з заяви від 01.06.2025 щодо перегляду постанови про причинний зв`язок діагностованих у нього захворювань по свідоцтву про хворобу ВЛК госпітальна «Військова частини НОМЕР_1 » від 12.06.2025 № 2025-0612-0858-5612-0, її відміни або скасування та прийняття іншої постанови про причинний зв`язок захворювань відповідно до підпункту «є» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби», на підставі наданих документів, не встановлено. Причинний зв`язок захворювань по свідоцтву про хворобу ВЛК госпітальна «Військова частини НОМЕР_1 » від 12.06.2025 № 2025-0612-0858-5612-0 - залишити без змін.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що повноваження ВЛК щодо перегляду раніше прийнятих рішень реалізуються у межах визначеної процедури та за наявності нових або істотно важливих документів, які можуть вплинути на експертний висновок щодо причинного зв`язку захворювання. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що під час повторного розгляду заяви позивача 16 Регіональною ВЛК були подані нові медичні документи або інші докази, які б свідчили про помилковість первинного висновку чи істотну зміну стану здоров`я позивача у період, що підлягає оцінці. Відповідно, п.п. 2.3.3 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України. Згідно з п.п. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України. Разом з тим доказів, що позивач звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку відповідача, суду надано не було.

Погоджуючись з висновками викладеними судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з п.20 ч.1 ст.106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України № 2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 1 Закону України № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 13 ст. 2 Закону України № 2232-XII встановлено, що громадяни України, які направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України.

Статтею 70 Закону України від 19.11.1992 № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі – Закон України № 2801-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».

Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я.

Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону України № 2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Відтак, на виконання частини тринадцятої статті 2 Закону України № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Визначення військово-лікарської експертизи міститься у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 та означає: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів МОУ (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з абз. 1-3 п. 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до абз. 1-5 п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Згідно з п.2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Відповідно до пп. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з пп. 2.3.5 п. 2.3 розділу I Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до пп. 2.4.5 п. 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Відповідно до підпункту 2.5.1. пункту 2.5. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

За підпунктом 2.8 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Роз`яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП. ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення (підпункт 2.8.2. пункту 2.8 розділу І Положення № 402).

За приписами підпункту 2.8.3. пункту 2.8 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян (підпункт 2.8.4. пункту 2.8 розділу І Положення № 402).

У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК (підпункт 2.8.5. пункту 2.8 розділу І Положення № 402).

Строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, включно з необхідністю направлення на додаткові методи дослідження, лабораторні обстеження, визначаються з урахуванням необхідності отримання повної та об`єктивної інформації про стан здоров`я людини, та не можуть становити більше 14 днів (підпункт 2.8.6. пункту 2.8 розділу І Положення № 402).

Главою 3 розділу І Положення № 402 врегульовано порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК, якою відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення № 402, є Центральна військово-лікарська комісія.

Так, п.п. 3.1 3.4 розділу І Положення № 402 передбачено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23.01.2017 за № 94/29962.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Згідно з пунктами 3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Наведене у сукупності свідчить про те, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 розділу II Положення № 402, пунктами 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2).

Причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19 (пункт 21.3).

При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми) (пункт 21.4).

Відповідно до п. 21.5 п. 21 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України».

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.

в) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.

г) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.

ґ) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».

е) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.

Зазначені у підпунктах «д» та «е» постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.

Колегія суддів, аналізуючи наведене правове регулювання, зазначає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у п. 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

За правилами частини п`ятої статті 16 Закону України № 2232-XII рішення районної (міської) комісії може бути оскаржено громадянином України до комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому законом.

Як випливає з підпункту д) пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань приймаються у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».

При цьому постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту, тобто в період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Така постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях, зазначених в абзаці першому цього підпункту.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача з рішенням штатної військово-лікарської комісії щодо відмови у зміні причинного зв`язку захворювання, встановленого раніше.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 600/3273/22-а.

Як убачається з матеріалів справи, первинним рішенням ВЛК при Військовій частині НОМЕР_1 , оформленим свідоцтвом про хворобу від 12.06.2025 № 2025-0612-0858-5612-01 та затвердженим протоколом засідання штатної ВЛК № 2025-0627-1558-5478-0 від 27.06.2025, позивачу встановлено діагноз та визначено причинний зв`язок захворювань як «Не пов`язані з проходженням військової служби».

Надалі, позивач звернувся із заявою про перегляд зазначеного висновку та зміну формулювання причинного зв`язку на «Так, пов`язані з проходженням військової служби». За результатами розгляду цієї заяви 16 Регіональною ВЛК, оформленого протоколом від 22.01.2026 № 2026-0122-1151-2181-0, у задоволенні заяви було відмовлено, а попереднє рішення залишено без змін.

Згідно з протоколом 16 Регіональною ВЛК від 22.01.2026 № 2026-0122-1151-2181-0, було розглянуто наступні документи : свідоцтво про хворобу № 2025-0612-0858-5612-0 від 12.06.2025 видано ВЛК госпітальна «Військова частини НОМЕР_1 »; наказ командира (начальника) військової частини № 253 від 22.07.2025, видано: в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині), копія військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу № 381680 Серія АГ від 20.01.2025, видано: ІНФОРМАЦІЯ_3 , медична карта стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяг з неї № 1003 від 08.05.2025 видано: КНП СОР «Сумський обласний кардіологічний центр», медична карта стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяг з неї № 1211 від 12.06.2025 видано: в/ч НОМЕР_1 , інше № 236304 АК від 09.05.2025, видано: МОЗ України ДНП «Інститут серця МОЗ України»

Відповідно до п. VIII протоколу 16 Регіональної ВЛК від 22.01.2026 № 2026-0122-1151-2181-0: Висновок лікаря експерта : згідно з наданими документами встановлено, що солдат у відставці ОСОБА_1 , проходив військову службу за призовом під час мобілізації у Збройних Силах України з 20.01.2025 по 12.06.2025, участі у бойових діях не брав. З наданої медичної документації, пояснень та анамнестичних даних достовірно встановлено, що клінічні прояви захворювань серцево-судинної, цереброваскулярної, опорно-рухової та зорової систем існували задовго до призову на військову службу, мали хронічний, поступово прогресуючий характер та не були наслідком одномоментного впливу будь-якого військового чинника. Зокрема, до моменту мобілізації у позивача відмічалися, періодичні підвищення артеріального тиску, епізодичні стискаючі болі в ділянці серця, задишка при фізичному навантаженні, тривалий (понад 2 роки) біль у поперековому відділі хребта, зниження зору на ліве око протягом приблизно одного року. Вказані симптоми є типовими для тривалого перебігу атеросклеротичних, дегенеративно-дистрофічних та судинних захворювань, що формуются роками та не можуть виникнути або сформуватися внаслідок нетривалого періоду військової служби.

Медичне обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку. Ішемічна хвороба серця та атеросклероз. Ішемічна хвороба серця, стенозуючий багатосудинний атеросклероз коронарних артерій, дифузний кардіосклероз та клапанні атеросклеротичні зміни є класичними хронічними захворюваннями, розвиток яких зумовлений: тривалими метаболічними порушеннями, віковими змінами судинної стінки, багаторічним прогресуванням атеросклерозу. Згідно з загальновизнаним клінічними протоколами, багатосудинне ураження коронарних артерій не формується протягом кількох місяців, а є наслідком багаторічного патологічного процесу, що об`єктивно виключає можливість його виникнення в період проходження військової служби. Гостре погіршення стану 30.04.2025 є декомпенсацією вже наявного хронічного захворювання, а не наслідком впливу військової служби як етіологічного чинника.

Цереброваскулярна патологія. Оклюзія правої хребцевої артерії та множинні субоклюзії судин шиї і головного мозку є проявами системного атеросклеротичного процесу, який: формується протягом тривалого часу, не має гострого травматичного чи службового походження, не пов`язаний із виконанням військових обов`язків. Жодних документально підтверджених фактів черепно-мозкової травми, баротравми, поранення або іншого ушкодження, яке могло б спричинити вказані зміни, матеріали справи не містять.

Гіпертонічна хвороба. Гіпертонічна хвороба І стадії, 1 ступеня, з ураженням органів-мішеней (ангіопатія сітківки) свідчить про тривале існування артеріальної гіпертензії, що передувала проходженню військової служби. Розвиток ангіопатії сітківки є об`єктивним доказом хронічності процесу, який неможливо сформувати за період кількох місяців служби.

Захворювання хребта та органів зору. Дегенеративно-дистрофічні зміни хребта (остеохондроз, спондильоз) та вертеброгенна люмбоішіалгія є віковими, багаторічними процесами, що: виникають незалежно від характеру військової служби, не мають ознак гострого ушкодження, не пов?язані з виконанням службових обов`язків. Короткозорість лівого ока - 0,5 D має стабільний характер і не пов`язана з військовою службою.

Відповідно до статей 40а, 42а графи |І Розкладу хвороб, наявні у ОСОБА_1 захворювання прямо віднесені до категорії таких, що не пов`язані з проходженням військової служби, що обґрунтовано підтверджено висновком ВЛК (свідоцтво про хворобу ВЛК госпітальна «Військова частини НОМЕР_1 » від 12.06.2025 № 2025-0612-0858-5612-0).

Таким чином, сукупність клінічних, інструментальних та анамнестичних даних об`єктивно, логічно та документально підтверджує, що: захворювання мають хронічний, системний та прогресуючий характер, виникли до призову на військову службу, не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з проходженням військової служби, загострення стану є природним перебігом наявної патології, а не наслідком військової служби. Висновок ВЛК про кваліфікацію захворювань як «НІ - не пов`язані з проходженням військової служби», - вважаю прийнятою правильно, відповідно до підпункту «ж» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення.

Відповідно до п. ІХ протоколу 16 Регіональної ВЛК від 22.01.2026 № 2026-0122-1151-2181-0 :

Висновок комісії : Підстав для задоволення вимог солдата у відставці ОСОБА_1 , викладених у заяві від 27.12.2024 щодо перегляду постанови ВЛК госпітальна «Військова частини НОМЕР_1 » за свідоцтвом про хворобу від 12.06.2025 № 2025-0612-0858-5612-0, її відміни чи скасування та прийняття нового формулювання «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби», - не встановлено. Постанову ВЛК госпітальна «Військова частини НОМЕР_3 » щодо визначення причинного зв`язку захворювань по свідоцтву про хворобу від 12.06.2025 № 2025-0612-0858-5612-0 залишити без змін.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення, суд виходить з того, що відповідно до Положення № 402 встановлення причинного зв`язку захворювань належить до виключної компетенції військово-лікарських комісій та здійснюється на підставі сукупності медичних документів, матеріалів службового розслідування (за наявності), а також результатів об`єктивного клінічного обстеження.

При цьому суд враховує, що повноваження ВЛК щодо перегляду раніше прийнятих рішень реалізуються у межах визначеної процедури та за наявності нових або істотно важливих документів, які можуть вплинути на експертний висновок щодо причинного зв`язку захворювання.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що під час повторного розгляду заяви позивача 16 Регіональною ВЛК були подані нові медичні документи або інші докази, які б свідчили про помилковість первинного висновку чи істотну зміну стану здоров`я позивача у період, що підлягає оцінці.

В той же час, як вже було зазначено вище, пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК є органом військового упраління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

На ЦВЛК покладається, зокрема організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України (абзац 1 підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402).

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішеннями ВЛК районних (міських) ТЦК та СП, особа має право звернутися за підпорядкованістю, зокрема, до ВЛК обласних ТЦК та СП з відповідною скаргою, а у разі незгоди із рішенням ВЛК обласних ТЦК та СП – звернутися до штатних ВЛК, рішення яких можуть бути оскаржені до суду.

Отже, перевірка рішення штатної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Подібне правозастосування в частині оскарження висновків штатних (позаштатних) ВЛК відповідно до Положення № 402 висвітлено у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справах № 600/3273/22-а, № 240/13173/22.

Разом із тим позивач не надав доказів його звернення до регіональної ВЛК зі скаргою щодо перегляду свідоцтва про хворобу № 2025-0612-0858-5612-0 від 12.06.2026 . Не надав позивач також і доказів звернення зі скаргою до ЦВЛК.

Доводи апелянта про те, що ним оскаржується рішення ВЛК лише з підстав порушення процедури проведення медичного огляду, висновків суду не спростовують, оскільки перевірка рішення штатної ВЛК комісією вищого рівня проводиться у тому числі щодо дотримання всіх умов, передбачених Положенням № 402, отже у тому числі з питань дотримання процедури прийняття рішення.

Колегія суддів враховує, що при розгляді по суті спору в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах адміністративного процесу суд не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки суд не є фахівцем у медичній галузі.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

Отже, колегія суддів вважає, що позивач не довів, а суд не встановив протиправності рішення відповідача.

Доводи апелянта про не подання відзиву на позовну заяву не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, оскільки частиною 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування протоколу засідання штатної ВЛК № 2026-0122-1151-2181-0 від 22.01.2026 16 Регіональної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони щодо змінити причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 , яке визначено згідно з постанови про причинний зв`язок захворювання в свідоцтві про хворобу від 12.06.2025 № 2025-0612-0858-5612-0 (затверджене протоколом засідання штатної ВЛК № 2025-0627-1558-5478-0 16 Регіональної ВЛК м. Львів від 27.06.2025), як оформлену з порушення процедури медичного огляду та вимог «положення про ВЛК в ЗСУ», затвердженого Наказом МО від 14.08.2008 № 402 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 520/3330/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий