Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №620/13755/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/13755/25

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за періоди стаціонарного лікування у вересні, жовтні та листопаді 2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень (пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні) за період з 22.09.2024 по 17.11.2024, та з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 22.09.2024 по 17.11.2024 відповідачем протиправною не нараховано та не виплачено додаткову винагороду в розмірі збільшеному до 100000,00 грн. у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період його перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини.

Відповідач подав відзив, в якій просив відмовити в задоволенні позову та вказав, що відповідно до виписного епікризу № 419 від 07.10.2024 позивач був госпіталізований 25.09.2024 та вибув із лікування 07.10.2024 з « ІНФОРМАЦІЯ_1 » медичної роти військової частини НОМЕР_1 . Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 07.11.2024 № 8148 відомості про отримання позивачем поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, відсутні, у зв`язку з чим зазначеною довідкою не передбачено надання відпустки за станом здоров`я (на лікування). Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за період з вересня по грудень 2024 року позивачу було нараховано та виплачено всі належні суми грошового забезпечення та інших додаткових виплат.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 04.02.2025 № 957/1393 позивач 22.09.2024 в ході виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини, поблизу населеного пункту Андріївка Сватівського р-ну Луганської області в результаті мінометного обстрілу отримав поранення (а.с. 20 зворот.).

Згідно довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 07.11.2024 № 8148 поранення позивача, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби, за ступенем тяжкості травми «легка» (а.с. 21).

Позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 25.09.2024 по 07.10.2024, відповідно до виписного епікризу №419 з журналу стаціонарних хворих «Лазарету» медичної роти військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2024 № 419 (а.с. 21 зворот.).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди, передбаченою постановою КМУ №168 від 28.02.2022 за період з 22.09.2024 по 17.11.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 15.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, № 40/2026 від 12.01.2026, № 342/2026 від 27.04.2026, № 596/2026 від 13.07.2026 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168), пунктом 1-1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Пунктом 1-2 Постанови № 168 установлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 11, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні(отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах)в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З аналізу пункту 1 Постанови № 168 вбачається встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000,00 грн винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування, а саме:

- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Так, згідно наявної у матеріалах справи довідки військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 04.02.2025 № 957/1393 позивач одержав 22.09.2024 поранення, пов`язане з захистом Батьківщини.

Суду надано докази перебування позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення в період з 25.09.2024 по 07.10.2024, відповідно до виписного епікризу № 419 з журналу стаціонарних хворих «Лазарету» медичної роти військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2024 № 419 (а.с. 21-зворот).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000,00 грн. винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні з 25.09.2024 по 07.10.2024.

Водночас, суд зазначає, що станом на дату винесення рішення по справі, відповідачем не надано суду доказів виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 у розмірі до 100000,00 грн. за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 25.09.2024 по 07.10.2024.

Разом з тим, судом не встановлено перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 22.09.2024 по 24.09.2024 та з 08.10.2024 по 17.11.2024.

Крім того, за період з 01.09.2024 по 24.09.2024 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2024 № 1934 та за 08.10.2024 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2024 № 2210 позивачу було виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 грн. за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів.

Тобто у вказані періоди позивач виконував обов`язки військової служби та не перебував на лікуванні.

Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням зазначеного, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом: визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 грн у розрахунку на місяць за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 25.09.2024 по 07.10.2024; зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 грн у розрахунку на місяць за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 25.09.2024 по 07.10.2024.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (с. Кочубеївка, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38822, РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 грн у розрахунку на місяць за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 25.09.2024 по 07.10.2024.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 грн у розрахунку на місяць за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 25.09.2024 по 07.10.2024.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.08.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.08.2026.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ