Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №759/20263/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/20263/26 пр. № 1-кп/759/1637/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ;

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Антонівка Чернігівської області, українця, гр-на України, з середньою освітою, працює неофіційно, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживає: АДРЕСА_1 , не судимий,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342. ч. 2 ст. 345 КК України

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Нова Борова, українця, гр-на України, з середньою освітою, працює неофіційно, проживає: АДРЕСА_2 , не судимий,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,

сторони: прокурор - ОСОБА_5 ,, обвинувачені: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , інші учасники - потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 15 червня 2026 року близько 16 год. 15 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 14-Б, вчинили опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов`язків, а також ОСОБА_6 , діючи окремо, умисно заподіяв працівнику правоохоронного органу тілесні ушкодження у зв?язку з виконання ним службових обов`язків за таких обставин.

Так, 15 червня 2026 року інспектор патрульної поліції УПП у м. Києві ОСОБА_10 виконував свої службові обов`язки на території Святошинського району м. Києва у складі екіпажу «Рубін 0806» відповідно до плану розрахунку нарядів задіяних для забезпечення публічної безпеки та порядку разом з ОСОБА_11 .. Цього ж дня, приблизно о 16 год. 00 хв., на службовий планшет поліцейських надійшов виклик за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 16. По прибуттю за цією адресою ними були виявлені громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які порушували громадський порядок.

У свою чергу, побачивши працівників поліції, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 почали провокувати конфлікт з ними, нецензурно виражатись в їх бік, не виконували законні вимоги працівників поліції. В ході словесного конфлікту, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розуміючи, що перед ними знаходяться працівники правоохоронного органу, які виконують свої службові обов`язки, вчинили опір працівникам поліції, а саме ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а саме почали їх відштовхувати, чинили активний опір затриманню, чим здійснили активні дії, які виразились в активному опорі діям працівників правоохоронного органу.

Крім того, близько 16 год. 15 хв., під час вказаного конфлікту, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу, які виконують свої службові обов`язки, не виконуючи законні вимоги працівників поліції, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, перебуваючи поряд із інспектором ОСОБА_14 почав наносити хаотичні удари руками останньому по всьому тілу, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно- мозкової травми (струс головного мозку, забій м`яких тканин голови (синець розміром 2x2 см лобної ділянки), та саден правого передпліччя, лівої кисті (в ділянці тенера та першої п`ясткової кістки), які за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що дійсно, 15 червня 2026 року приблизно о 16 год. 15 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 16, виражався нецензурною лайкою у сторону працівників поліції ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , відштовхував їх, чинив активний опір затриманню, також наніс потерпілому ОСОБА_13 хаотичні удари руками по всьому тілу, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у висунутому звинуваченні також визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, підтвердивши пояснення ОСОБА_6 та додатково пояснивши, що дійсно, 15 червня 2026 року приблизно о 16 год. 15 хв. він, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 16, разом з ТЕРНО виражався нецензурною лайкою в бік вказаних працівників поліції, відштовхував їх, чинив активний опір затриманню.

Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_7 15 червня 2026 року, близько 16 год. 15 хв., здійснив опір працівникам правоохоронного органу ОСОБА_13 та ОСОБА_12 під час виконання ними службових обов`язків, а тому ці дії вказаного обвинуваченого кваліфікує за ч. 2 ст. 342 КК України.

Крім того, суд також вважає доведеним, що ОСОБА_6 15 червня 2026 року, близько 16 год. 15 хв., здійснив опір працівникам правоохоронного органу ОСОБА_13 та ОСОБА_12 під час виконання ними службових обов`язків, а також умисно заподіяв працівнику правоохоронного органу - потерпілому ОСОБА_13 легкі тілесні ушкодження у зв?язку із виконанням цим працівником службових обов`язків, а тому всі ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України, відповідно.

Оскільки опір з боку ОСОБА_6 був вчинений двом представникам правоохоронного органу, а застосоване насильство стосувалося лише одного з них, тому, не зважаючи на те, що розвиток цих подій відбувся динамічно та практично одночасно, вказані дії обвинуваченого ОСОБА_6 утворюють сукупність злочинів, передбачених ч. 2 ст. 345 та ч. 2 ст. 342 КК України, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду (постанова ВС від 09.06.2026 у справі № 523/16348/24, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137649435).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які згідно із ст. 12 КК України є нетяжкими, дані про його особу, який до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, учасник бойових дій, має утриманців, ветеран війни, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_17 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є нетяжким, дані про його особу, який також до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви і в його осудності. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_17 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд в даному конкретному випадку вважає за можливе виправлення ОСОБА_6 в умовах без ізоляції від суспільства, а тому призначивши йому покарання за вчинені ним злочини в межах санкцій ч. 2 ст. 342, та ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням при призначенні покарання за сукупністю злочинів принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, застосовує правила ст. 75 КК України і звільняє ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на нього обов`язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке рішення суду, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Також суд вважає за можливе виправлення і ОСОБА_18 в умовах без ізоляції від суспільства, а тому призначивши йому покарання за вчинений ним злочини в межах санкції ч. 2 ст. 342 КК України у виді позбавлення волі, застосовує правила ст. 75 КК України і звільняє ОСОБА_18 від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на нього обов`язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке рішення суду, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376, 615 КПК України, суд,-

У Х В АЛ И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України, за якими призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 342 КК - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 345 КК - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_19 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки: - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки: - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 - домашній арешт - скасувати.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_17 - домашній арешт - скасувати.

Речові докази - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

СУДДЯ ОСОБА_1