Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №759/14726/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/14726/26

пр. № 1-кп/759/1414/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026105080000548 від 12.05.2026 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка, Донецької обл., громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , (бомбосховище) раніше судимого:

- Калінським районим судом м. Горлівка, Донецької обл., від 08.01.2013 за ч. 2, ст. 307 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років;

- Солом`янським районним судом м. Києва від 13.02.2024, з урахуванням внесених до вироку змін Київським апеляційним судом за ч. 3, ст. 15, ч. 4, ст. 185 КК України, із застосуванням правил ст. 69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 3 місяці, 28 березня 2025 року звільнений по відбуттю покарання;

- Святошинським районним судом м. Києва, від 01.09.2025 за ч. 1, ст. 309 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки та із застосуванням правил ст. ст. 75, 76, до покарання з випробовуванням з іспитовим строком 3 (три) роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що він будучи засудженим вироком Святошинського районного суду м. Києва від 01.09.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 4 роки та із застосуванням правил ст. ст. 75, 76, до покарання з випробовуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та протягом року після засудження за цією статтею, вчинив умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 , 11.05.2026, приблизно о 14 годині, перебуваючи неподалік парку «Інтернаціональний», що за адресою м. Київ, пр. Леся Курбаса, 10-Ж, шляхом знахідки придбав один поліетиленовий пакетик з кристалоподібною речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною вагою 0,420 г, та для подальшого вживання незаконно почав її зберігати при собі, без мети збуту.

В подальшому ОСОБА_3 , приблизно о 15 години, 47 хвилин, 11.05.2026, знаходячись на прилеглій території будинку, що за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 13, зберігаючи при собі, без мети збуту, 1 (один) прозорий поліетиленовий пакет з пазовим замком з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,420 г, був викритий працівниками поліції.

РVР згідно Списку № 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром виявленого та вилученого PVP масою 0,344 г. у ОСОБА_3 , є більшим за невеликий розмір, який становить 0,15 г та є достатнім для притягнення до кримінальної відповідальності.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у висунутому обвинуваченні не визнав та показав, що проживає у бомбосховищі за адерсою АДРЕСА_2 та з часу звільнення з колонії місце свого проживання не змінював. Пояснив, що 11.05.2026 до нього підійшли працівники поліції, які розбудили його, після чого під подушкою, у пачці з-під цигарок, виявили пакет із психотропною речовиною. Зазначив, що працівники поліції вмовили його сказати, що вказану речовину він придбав та зберігав для власного вживання, пояснивши, що у такому разі його дії будуть кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України та до нього буде застосовано ст. 75 КК України, тобто він буде звільнений від відбування покарання з випробуванням. При цьому стверджував, що не знав про наявність у нього попереднього вироку за ч. 1 ст. 309 КК України. Також повідомив, що психотропні речовини «солі» взагалі не вживає. Зауважив, що працівники поліції фізичного тиску до нього не застосовували, однак він погодився повідомити, що знайшов зазначену речовину у парку. Пояснив, що працівники поліції не пропонували залучити захисника, а про залучення адвоката він попросив уже під час судового провадження, коли зрозумів, що йому може загрожувати покарання, яке пов`язане з позбавленням волі. Щодо запобіжного заходу зазначив, що до нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, він зв`язався зі знайомими, які внесли за нього відповідну заставу. Крім того, повідомив, що страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів із синдромом залежності, а також хворіє на ВІЛ.

Судом безпосередньо досліджено у судовому засіданні наступні докази.

Відповідно до заяви від 11.05.2026, власноруч написаної ОСОБА_3 , він добровільно видав працівникам поліції поліетиленовий пакет із пазовим замком, у якому знаходилась кристалоподібна речовина, яку він зберігав для власного вживання без мети збуту. Крім того, у заяві зазначено, що будь-яких претензій чи скарг до працівників поліції ОСОБА_3 не має.

Згідно з протоколом огляду місця події від 11.05.2026, проведеного за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 13, та долученим до нього відеозаписом, вбачається, що за вказаною адресою перебував ОСОБА_3 . У присутності двох понятих йому було роз`яснено його права, зокрема право на захист, а також запропоновано залучити захисника, від чого ОСОБА_3 відмовився. На запитання працівників поліції про наявність при ньому заборонених речей чи предметів, обіг яких обмежений або заборонений законом, ОСОБА_3 повідомив, що має такі, після чого добровільно дістав із правої кишені поліетиленовий пакет із пазовим замком, у якому знаходилась кристалоподібна речовина. При цьому пояснив, що знайшов зазначену речовину у лісопарковій зоні в пачці з-під цигарок, точної адреси не пам`ятає, залишив її для власного вживання без мети збуту, після чого добровільно видав її працівникам поліції. На запитання працівників поліції, чи має він будь-які претензії або зауваження, ОСОБА_3 відповів, що не має.

Відповідно до висновку експерта від 26.05.2026 №СЕ-19/111-26/26015-НЗПРАП надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,344 г.

Згідно протоколу про надання доступу та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 29.05.2026, підозрюваний ОСОБА_3 був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі без обмеження у часі. У даному протоколі відсутні будь-які письмові зауваження чи заперечення ОСОБА_3 . При цьому суд враховує, що про підозру у вчиненні кримінального правопорушення йому було повідомлено за день до ознайомлення з протоколом, а відтак на той момент він уже був обізнаний із правовою кваліфікацією інкримінованого йому діяння.

Судом також досліджено вирок Святошинського районного суду міста Києва від 01.09.2025, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Зі змісту даного вироку вбачається, що обвинувальний акт розглянуто за правилами спрощеного провадження, де ОСОБА_3 у присутності захисника не оспорював встановлені під час дізнання обставини та надав згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутністю, був обізнаний зі своїми правами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку.

Крім того, зазначена заява містить окрему графу, в якій обвинувачений просить врахувати його клопотання щодо призначення йому покарання. Отже, підписуючи таку заяву, ОСОБА_3 усвідомлював, що наслідком розгляду обвинувального акта в порядку спрощеного провадження є ухвалення щодо нього обвинувального вироку із призначенням йому відповідного покарання.

З урахуванням викладеного, протоколом огляду місця події від 11.05.2026 та долученим до нього відеозаписом, дослідженим у судовому засіданні, спростовуються доводи обвинуваченого про те, що йому не було запропоновано скористатися правовою допомогою захисника. Як вбачається з відеозапису, дізнавач роз`яснив ОСОБА_3 право на захист та запропонував залучити захисника, однак останній відмовився від такої можливості, вирішивши здійснювати свій захист самостійно.

Таким чином, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 11 травня 2026 року, тобто протягом року після засудження за ч.1 ст. 309 КК України, незаконно придбав та зберігав без мети збуту психотропну речовину, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, з середньою освітою, офіційно не працюючий, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів із синдромом залежності, а також хворіє на ВІЛ. Обставин, що пом`якшують покарання не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання - є рецедив злочинів.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового кримінального правопорушення.

Суд не погоджується із запропонованим обвинуваченим та його захисником видом покарання у виді штрафу, оскільки ОСОБА_3 не працевлаштований, не має офіційного джерела доходу та навіть житла і проживає у бомбосховищі. За таких обставин призначення покарання у виді штрафу може становити для обвинуваченого надмірний тягар та призвести до невиконання вироку суду.

Крім того, вироком Святошинського районного суду міста Києва від 01.09.2025 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки, на підставі ст.ст. 75-76 КК України звільнено від призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, оскільки дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив після постановлення вироку Святошинського районного суду міста Києва від 01.09.2025 року.

Застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави з моменту звернення вироку до виконання підлягає скасуванню, застава підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_7 .

Разом з тим, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування процесуальних втрат за проведення експертизи 3850 грн. 88 коп. в дохід держави.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме: особливо небезпечну психотропну речовину (PVP), масою 0,344 г, яка зберігається в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 6609) - знищити.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 122, 368, 373-377, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду міста Києва від 01.09.2025, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, та призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати до строку покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_8 , з 28.05.2026 по 17.06.2026, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Початком відбування покарання вважати день звернення вироку до виконання.

З моменту звернення вироку до виконання, застосований до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.

Повернути заставодавцю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суму застави у розмірі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень, сплачену відповідно до довідки ТУ ДСА України в місті Києві № 654-з/26 від 17.06.2026 (квитанція від 13.06.2026 № 9418-1732-2487-7615, 0.0.4923280023.1), згідно ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 28.05.2026 по справі №759/14418/26.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відшкодування судових втрат за проведення експертизи 3850 грн. 88 коп. в дохід держави.

Речові докази: особливо небезпечну психотропну речовину (PVP), масою 0,344 г, яка зберігається в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 6609) - знищити.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1