Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №331/4905/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ПОСТАНОВА

20 липня 2026 рокуСправа № 331/4905/26 Провадження № 3/331/1485/2026

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Гасанбеков С.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду з управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції 04.06.2026, за ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно: ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 164 КУпАП,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 26.05.2026 серії АА №090700 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: «м. Запоріжжя, вул. Троїцька, 39, громадянин ОСОБА_1 о 13 год. 54 хв., керуючи транспортним засобом Chery Amulet, д.н. НОМЕР_1 , здійснював господарську діяльність, а саме надавав послуги з перевезення пасажирів в режимі таксі без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без документів, зазначених в ст. 35 ЗУ «Про автомобільний транспорт», чим порушив п. 24 ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності».

В якості доказів до протоколу про адміністративне правопорушення додано рапорт поліцейського, інформація про попередні факти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, відеозапис.

ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Ставний Г.І. під час розгляд справи заперечили факт вчинення вищезазначеного адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не здійснює господарської діяльності, відтак просили закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Частиною першою статті 164 КУпАП передбачено відповідальність, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-ІХ під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

За визначеннями ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ автомобільний самозайнятий перевізник – це фізична особа – суб`єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв. Таксі – це легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку. Таксометр – це прилад, призначений для інформування пасажирів про вартість поїздки та реєстрації параметрів роботи автомобіля-таксі, визначених законодавством.

Відповідно до ст. 40 Закону № 2344-ІІІ водій таксі зобов`язаний, зокрема називати пасажирам розмір оплати проїзду, показники таксометра на початку і в кінці поїздки та роз`яснювати порядок користування таксі.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ГПК України комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, інкримінована ОСОБА_1 діяльність є комерційною господарською діяльністю, що передусім передбачає її систематичність та наявність мети отримання доходу.

Водночас до протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів в режимі таксі, та взагалі здійснював таку діяльність, а саме відсутні докази отримання ним відповідних замовлень та оплати проїзду від пасажирів.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази провадження ОСОБА_1 господарської діяльності.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

За правилом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного, суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 221, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя

постановив:

1. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя С.С. Гасанбеков