Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №301/1895/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1895/26

1-кп/301/268/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026078100000027 від 12 березня 2026 року, за обвинуваченням неповнолітнього

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Білки, Іршавського району Закарпатської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2026 року близько 22 години, неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись біля магазину «Вигідний» по вул. Центральна №1, що в с. Білки, Хустського району, Закарпатської області, де також знаходився неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , в ході розмови, на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій спрямованих на умисне спричинення тілесних ушкоджень своєю правою рукою стиснутою в кулак наніс неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 один удар в верхню щелепу справа в результаті чого неповнолітній потерпілий впав та вдарився задньою частиною голови в асфальтобетонне покриття.

В результаті вказаних неправомірних дій неповнолітнього ОСОБА_3 , неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: черепно-лицевої травми, яка супроводжувалася переломом більше 1/3 коронкових частин обох різців верхньої щелепи справа, переломом більше коронкової частини центрального різця верхньої щелепи зліва, раною слизової оболонки верхньої губи (на фоні крововиливів та набряку м`яких тканин) та забоєм головного мозку легкого ступеня.

Тілесні ушкодження у вигляді травматичного перелому трьох різців верхньої щелепи зумовили втрату загальної працездатності до 10% (5% згідно з таблицею визначення відсотків стійкої втрати загальної працездатності в результаті різних травм), які згідно висновку експерта №10 комісійно судово-медичної експертизи від 28.04.2026 року за ступенем тяжкості слід кваліфікувати згідно з п.п. 2.3.1 (б), 2.3.4. „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, які спричинили незначну стійку втрату працездатності.

Закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку легкого ступеня, рана слизової оболонки верхньої губи на фоні крововиливів та набряку м`яких тканин викликали розлад здоров`я тривалістю більше 6 але менше 21 дня які згідно висновку експерта №10 комісійно судово-медичної експертизи від 28.04.2026 року згідно п.п.2.3.1. (а), 2.3.3. „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Вказані вище дії ОСОБА_3 кваліфіковано як вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_5 в обвинувальному акті заявила клопотання, в якому зазначено, що у зв`язку з тим, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 в присутності законного представника ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_7 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідний на розгляд обвинувального акту за його відсутності, просить суд розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні у відповідності до ст.302 КПК України.

Як встановлено судом, відповідно до положень ч. 2ст. 302 КПК України неповнолітньому обвинуваченомуОСОБА_3 в присутності законного представника ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_7 , прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого неповнолітній обвинуваченийОСОБА_3 в присутності законного представника ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_7 , у заяві підтвердив роз`яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, крім цього, просить застосувати відносно нього покарання у виді штрафу. При цьому, до суду разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складену в присутності законного представника та захисника.

Крім цього, до суду з обвинувальним актом подано заяву неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , складену в присутності законного представника ОСОБА_8 та представника неповнолітнього потерпілого – адвоката ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, згідно з якою неповнолітній потерпілий не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026078100000027 від 12 березня 2026 року.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку визначеному КПК України та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що неповнолітній ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його заяви щодо визнання винуватості складеної в присутності законного представника та захисника, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути у порядку, визначеному ст. ст.381, 382 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеним обвинувачення висунуте неповнолітньому ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст.125 КК України як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження , що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілого.

Відповідно до ч. 2ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним проступку, дані про особу винного те, що ОСОБА_3 , за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім. Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання не встановлено.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого проступку, суд дійшов висновку, що неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах, встановлених санкцією статті у виді штрафу і таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним кримінальних правопорушень.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , судом не застосовувались.

Представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення у порядку ст. 128 і ст. 129 КПК України. Просить суд стягнути з неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , а у випадку недостатності у нього майна для відшкодування шкоди – із його законного представника (матері) ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 1179 ЦК України на користь неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : матеріальну шкоду у розмірі 67207,90 гривень, моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 гривень.

Законним представником неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 – ОСОБА_6 подано заяву про визнання цивільного позову частково, а саме матеріальну шкоду на суму 20 000 гривень, моральну шкоду на суму 50 000 гривень та 30 000 гривень на правничу допомогу не визнає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди завлено у розмірі 67207,90 гривень,на підтвердження завданої матеріальної шкоди суду надано суду : Фіскальний чек від 14.03.2026 року на суму 2 700 гривень ( а.с. 41); Акт наданих послуг № 16 від 18.03.2026 року на суму 2 800 гривень ( а.с. 43); Рахунок замовлення від 17.03.2026 року на суму 735 гривень ( а.с. 44); Зведений акт виконаних робіт від 21.04.2026 року на суму 29 100 гривень ( а.с. 45), Акт наданих послуг № 46 від 11.07.2026 року на суму 2 500 гривень ( а.с. 46); Фіскальний чек № 323501 від 27.03.2026 року на суму 97.90 гривень ( а.с. 38); Фіскальний чек № 323502 від 27.03.2026 року на суму 97.90 гривень ( а.с. 40); Фіскальний чек № 536399 від 27.03.2026 року на суму 77.10 гривень ( а.с. 37); Квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки 21.04.2026 року на суму 29 100 гривень ( а.с. 39).

Дослідивши надані документи, суд приходить до висновку про часткове задоволення даного позову в частині відшкодування майнової шкоди в розмірі 38107,90 гривень, оскільки зведений акт виконаних робіт від 21.04.2026 року на суму 29 100 гривень ( а.с. 45), виданий ФОП ОСОБА_10 пацієнту ОСОБА_4 містить перелік наданих пацієнту послуг та зазначено вартість даних послуг в розмірі 29100 гривень, оплата за дані послуги проведена згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки 21.04.2026 року на суму 29 100 гривень, де зазначено отримувача коштів ОСОБА_10 , назва послуги – оплата за товари/послуги ( а.с. 39). В цивільному позові дана сума зазначена два рази, тому цивільний позов в частині суми 29100 гривень підлягає до зменшення.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, - особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України,- моральна шкода полягає в тому числі і у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Згідно абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В результаті вчиненого кримінального правопорушення, неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 завдано тілесні ушкодження, які супроводжувалися сильним фізичним болем, необхідністю проходження лікування, постійного медичного нагляду та обмеженням звичного способу життя. Після отримання тілесних ушкоджень потерпілий був змушений тривалий час перебувати за місцем проживання, не мав можливості відвідувати навчальний заклад, у зв`язку з чим був позбавлений повноцінного навчального процесу та звичного спілкування з однокласниками й друзями, його звичайний розклад життя був порушений. Особливих моральних переживань потерпілому завдало пошкодження передніх зубів та травми обличчя, з огляду на неповнолітній вік потерпілого, такі ушкодження негативно вплинули на його самооцінку, впевненість у собі та психологічний комфорт під час спілкування з іншими людьми, він відчував сором за свій зовнішній вигляд, уникав активного спілкування з однолітками, що спричинило додаткові душевні переживання, тобто зазнав значного психологічного стресу.

Виходячи з вищенаведеного, дослідивши наданий суду цивільний позов у даному кримінальному провадженні, суд враховує обсяг душевних, фізичних та психічних страждань, вимушеність змін в життєвому ритмі неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, необхідно задовольнити частково в розмірі 25 000 гривень моральної шкоди.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із : витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником потерпілого адвокатом ОСОБА_9 надано суду акт виконаних робіт (наданих послуг) від 27.07.2026, тому витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 гривень підлягають стягенню з обвинуваченого.

Речові докази по вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст.373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у випадку недостатності у нього майна для відшкодування шкоди – із його законного представника (матері) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до вимог ст. 1179 ЦК України на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : матеріальну шкоду у розмірі 38107,90 грн. (тридцять вісім тисяч сто сім гривень 90 копійок), моральну шкоду у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя : ОСОБА_1