Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №754/7404/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 02 серпня 2026 р.

Справа: №754/7404/25

Суддя: Панченко О. М.

Номер провадження 2/754/1382/26

Справа №754/7404/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва складі :

головуючого судді Панченко О.М.

секретаря судових засідань Сарнавського М.О.

з участю сторін справи: позивачки - ОСОБА_1

третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Деснянський ВДРАЦС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2025 року Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд із зазначеним позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Деснянський ВДРАЦС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини.

Свої вимоги мотивує тим, що з 2017 року перебувала у фактичних відносинах із ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина - ОСОБА_4 . Сторони проживали разом, однак шлюб між собою не реєстрували. При реєстрації народження дитини запис про батька був зроблений із слів Позивачки, тобто відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Тому те що ім`я та по батькові батька дитини записані ОСОБА_5 є додатковим підтвердженням батьківства Відповідача, ОСОБА_3 . Відповідач певний час ставився до ОСОБА_4 , як до дочки, вони спілкувалися, проводили час разом, в той же час він фінансово майже не приймав участь у забезпеченні доньки. На разі донька та Відповідач називають один одного як донька та батько. Однак їхнє сімейне життя продовжувалось лише до кінця 2019 року. Відповідач їх залишив одних та у подальшому практично участі у вихованні та утриманні доньки не приймав. ОСОБА_1 разом із донькою ОСОБА_4 мешкають з 2019 року з її батьками за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час Відповідач у складі Збройних Сил України захищає державу. Відповідач начебто не відмовляється добровільно в позасудовому порядку, подавати заяву про реєстрацію його як батька до органу державної реєстрації актів цивільного тану, але за шість з половиною років так і не спромігся це зробити, кожного разу відшукуючи виправдовувальну причину, через що Позивачка змушена була звернутися до суду із відповідним позовом. Відповідач весь цей час майже не брав участі у вихованні та утриманні дитини, лише один раз приїжджав на день народження, й останнім часом декілька разів надавав матеріальну допомогу на її утримання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2025 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 19.05.2025 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 10.09.2025 року у справі призначено судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу та зупинено провадження до проведення експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.

02.01.2026 року на адресу суду від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 19.01.2026 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Деснянський ВДРАЦС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини та призначено підготовчий розгляд справи.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 16.03.2026 року призначено повторно у справі судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу, провадження у справі зупинено до проведення експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.

30.04.2026 року на адресу суду від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 05.05.2026 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Деснянський ВДРАЦС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини та призначено підготовчий розгляд справи.

07.06.2026 року до суду від позивачки надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: висновок спеціаліста №HID26-004054 від 29.05.2026 виданого генетичною лабораторією ТОВ «Генкод Діагностік».

Ухвалою суду від 30.06.2026 року, що занесена до протоколу судових засідань закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

Позивач у судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа у судовому засіданні просила суд про задоволення позовних вимог.

Суд ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд вислухавши думку позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22 січня 2021 року, виданим Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №927 відповідно до ст. 135 СК України, тобто за заявою матері, яка не перебуває в шлюбі.

З позову вбачається, що ОСОБА_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_3 .

Відповідно до Акту від 09 травня 2025 року підтверджується факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з осені 2017 року по осінь 2019 року у кВ. АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м.Києва №129689623 від 21.04.2025 року встановлено що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов пред`явлений до суду матір`ю дитини.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.09.2025 року у справі призначена судово-медична молекулярно-генетична експертиза. На вирішення судової експертизи поставлено питання: - Чи може ОСОБА_3 бути біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 ? - Чи є біологічна спорідненість між ОСОБА_3 малолітньою дитиною ОСОБА_4 ?

Експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України направлялись клопотання про необхідність явки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_4 , для відбору біологічних зразків (букального епітелію) до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

02.01.2026 року заступником директора Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України - Трофименко Н. надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи, оскільки 10.12.2025 року для відбору біологічних зразків до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за адресою: м.Київ, вул. Джонса Гарета, 5 з`явилися ОСОБА_1 та дитина - ОСОБА_4 . ОСОБА_3 не з`явився.

Вбачається, що відповідачем не виконано вимогу експертів щодо явки в експертну установу для відбору зразків крові.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2025 року у справі призначена судово-медична молекулярно-генетична експертиза. На вирішення судової експертизи поставлено питання: - Чи являється ОСОБА_2 (матір відповідача у справі), ІНФОРМАЦІЯ_4 іпн НОМЕР_2 біологічним родичем по жіночій лінії дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .?

30.04.2026 року від заступника директора Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України - Запорощук Л. до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи оскільки в Київському НДЕКЦ відсутні атестовані та зареєстровані методики чи обґрунтовані та апробовані методи проведення судової молекулярно-генеточної експертизи з метою встановлення біологічної спорідненості між бабусею по батьківській лінії та ймовірною онукою.

В той же час, у зв`язку з неможливістю проведення зазначеної судово-медичної експертизи у державних установах, Відповідачкою було прийнято рішення відповідно до ст.106 ЦПК України, провести її у приватній компанії, а саме у ТОВ «Генкод Діагностик», у якого є відповідні ліцензії, спеціалісти з оснащенням та відповідною практикою.

Так, відповідно до висновку спеціаліста ТОВ «Генкод Діагностик» №HID26-004054 від 29.05.2026 року встановлено, що генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_2 ,? ІНФОРМАЦІЯ_4 (об?єкт №004054GM1), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об?єкт № 004054C1) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об?єкт № 004054M1), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). В результаті проведеного дослідження встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є матір`ю відповідача ОСОБА_3 може бути біологічною бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір?ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .? Ймовірність даної події складає 99.99998404 %.

Суд бере до уваги висновок спеціаліста ТОВ «Генкод Діагностик» № HID26-004054 від 29.05.2026 року як належний та допустимий доказ у справі.

Відповідно до статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта (спеціаліста), складений на його замовлення. Такий висновок є письмовим доказом та підлягає оцінці судом нарівні з іншими доказами відповідно до вимог статті 89 ЦПК України.

Суд враховує, що проведення призначеної судом молекулярно-генетичної експертизи щодо встановлення батьківства виявилося неможливим з причин, що не залежали від позивача. Так, відповідач без поважних причин не з`явився до експертної установи для відбору біологічних зразків, у зв`язку з чим проведення експертизи стало неможливим, а повторно призначена експертиза щодо встановлення біологічної спорідненості між бабусею по батьківській лінії та дитиною не була проведена через відсутність у державній експертній установі відповідних атестованих методик.

За таких обставин позивач, реалізуючи надане статтею 106 ЦПК України право, звернулася до спеціалізованої лабораторії ТОВ «Генкод Діагностик», яка провела молекулярно-генетичне дослідження.

Із висновку спеціаліста № HID26-004054 від 29.05.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 може бути біологічною бабусею ОСОБА_4 по батьківській лінії, а ймовірність такої біологічної спорідненості становить 99,99998404 %.

Будь-яких доказів, які б спростовували наведений висновок спеціаліста, відповідачем суду не надано. Клопотань про призначення іншої експертизи, повторного дослідження чи заперечень щодо правильності проведеного дослідження відповідач також не заявляв.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Стороною відповідача будь-яких належних доказів на спростування доводів позивача суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання батьківства ґрунтуються на законі та підтверджені в порядку, визначеним Цивільним процесуальним кодексом України.

Оцінюючи зазначений висновок у сукупності з іншими доказами, а саме: фактом спільного проживання сторін однією сім`єю у період зачаття та народження дитини, записом про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України із зазначенням імені та по батькові, які відповідають даним відповідача, невиконання стороною відповідача вимог експертів та положення ст. 109 ЦПК України, а також відсутністю будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача, суд приходить до висновку, що наявні у справі докази є достатніми та взаємопов`язаними і підтверджують походження малолітньої ОСОБА_4 від ОСОБА_3 .

Відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_3 батьком ОСОБА_4 є обґрунтованими, підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами і підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь на утримання доньки аліменти у розмірі 25 % частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

З позову вбачається, що дитина проживає з позивачем.

Позивач зазначає, що відповідач участі в утриманні дитини не бере, її вихованням не займається, матеріальну допомогу не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів з відповідачем не досягнуто.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1)стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2)стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4)інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач зобов`язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, створювати необхідні умови для її розвитку та життя нарівні з позивачем, тобто витрати на утримання дитини мають нести спільно обоє батьків.

Позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 25% з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

У такому випадку, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти в розмірі 25% заробітку (доходу) платника аліментів - ОСОБА_3 , щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 13.05.2025 року, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 3, 19, 125-128, 135, 145, 180-182, 191 СК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272, 280-284, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Деснянський ВДРАЦС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити.

Визнати громадянина України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилася у м. Києві, свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , Деснянський ВДРАЦС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) , актовий запис №927 від 18.07.2018 року.

Внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 яка народилася у м. Києві, свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , Деснянський ВДРАЦС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) , актовий запис №927 від 18.07.2018 року, зазначивши батьком дитини громадянина України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та видати нове свідоцтво про народження, залишивши ОСОБА_4 прізвище " ІНФОРМАЦІЯ_7 ".

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 25% від усіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 13.05.2025 року і до повноліття доньки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн. 90 коп.

Копію рішення суду направити відповідачу та третій особі - Деснянському ВДРАЦС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для відому, як учасникам процесу, які не приймали участі в судовому розгляді цивільної справи.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Повний текст рішення складено та підписано 04.08.2026 року.

Головуюча суддя: О.М. Панченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua