Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №752/8740/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8740/26

Провадження №: 3/752/3205/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП

відносно ОСОБА_1 дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 місце реєстрації – АДРЕСА_1 місце проживання – АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер – НОМЕР_1

за участі ОСОБА_1 , захисника Боруха С.В.,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2026 о 05:30 у м. Києві по вул. Ю. Здановської, 63, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження в установленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та/або у медичному закладі у лікаря-нарколога водій ОСОБА_1 відмовилась, що зафіксовано технічними засобами відеозапису – нагрудною камерою співробітників Національної поліції (патрульними Управління патрульної поліції у м. Києві), які оформили у зв`язку з цим протокол про адміністративне правопорушення.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 617804від 18.03.2026, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (надалі по тексту – Інструкція № 1395) та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;

- картка обліку адміністративного правопорушення;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху;

- дані з Інформаційного порталу Національної поліції (“АРМОР”) щодо реєстрації транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 та відомості про отримання посвідчення водія;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 18.03.2026 (зазначає, що 18.03.2026 стояв біля гуртожитку 5 НУБІП за адресою: вул. Ю. Здановської, 6, був свідком як транспортний засіб Форд Фьюжн, державний номерний знак НОМЕР_2 в`їхав в паркан та наїхав на сферу та поїхав в сторону вулиці Ю. Здановської, зупинився. Він викликав поліцію. За кермом перебувала дівчина і хотіла піти з місця події);

- відомості з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України “АРМОР” про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія (категорії “А”, “В”, термін дії до 28.11.2026, а також про реєстрацію транспортного засобу;

- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщені на лазерний компакт-диск), де зафільмовано подію, у зв`язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, момент відмови від проходження огляду, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп`ютері в залі судового засідання.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 надала усні пояснення, за змістом яких 18.03.2026 вранці виїжджала з паркінгу, зачепила паркан, здала назад, проїхала вперед та зачепила бетонну напівсферу. Почула, що почала кричати якась людина. Заоишиламя на місці, куди приїхала поліція.

Захисник Борух Сергій Володимирович клопотав про закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, надав усні пояснення, зазначив, що ОСОБА_1 не була у стані сп`яніння, її слова про те, що вона випивала до цього, про що вона зазначала поліцейським, необхідно розуміти, що вона вживала алкоголь за 3-4 дні до події. Захисник наголошував на тому, що його підзахисна була готова та бажала пройти огляд на місці за допомогою приладу “Драгер” та у спеціалізованому закладі у лікаря-нарколога, проте поліцейські не доставили її до медичного закладу, а крім того, патрульні поліцейські не мали газоаналізатора та не могли забезпечити огляд ОСОБА_1 на місці події. При цьому, захисник просив суд врахувати, що ОСОБА_3 не роз`яснювали її права, протокол складав один працівник поліції, тоді як спілкувався з водійкою інший. Зазначив, що відеозапис має переривання.

Проаналізувавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, позицію захисника, дослідивши матеріали справи, наявні докази у сукупності з відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, суд (суддя) не установив передумов для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та не встановив передумов для констатації істотних порушень процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та/або прав ОСОБА_1 та вважає, що установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося відповідно до приписів ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі по тексту Інструкція № 1452/735).

Так, з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції слідує, що 18.03.2026 вранці патрульний екіпаж прибув на місце виклику о 05:35, де виявили ОСОБА_1 та автомобіль Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_2 у знерухомленому стані, з увімкненими світловими показчиками аварійної зупинки. Також на місці перебував очевидець ОСОБА_2 , який викликав поліцію через спецлінію “102” та пояснив працівникам поліції, що бачив як дівчина, яка стоїть поруч, вчинила аварію за кермом автомобіля (вказав на Ford). Працівники поліції з`ясували, що саме водійка ОСОБА_1 керувала автомобілем Ford та наїхала на полу сферу, від чого автомобіль не міг рухатися далі, адже застряг. У ОСОБА_1 встановлено наявність запаху алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного на місці за допомогою газоаналізатора (прилад “Драгер”), а також пропонували пройти огляд у спеціалізованому медичному закладі у лікаря нарколога. Відеозаписом стверджується, що ОСОБА_1 роз`яснювали процедуру огляду та наслідки відмови від проходження огляду. Певний час ОСОБА_1 не надавала конкретної відповіді згоди або відмови, зазначала, що у неї все добре і що вона не відмовляється від огляду. На місце події о 05:50 під`їхав інший патруль, який доставив газоаналізатор для проходження огляду ОСОБА_1 , проте остання на численні пропозиції пройти огляд, відказувала, що від огляду не відмовляється, до лікаря-нарколога не прослідувала, активних дій з визначення стану сп`яніння за допомогою газоаналізатора не вчиняла, відходила з місця, поводилася у спосіб, який не відповідає обстановці. Поведінку водійки було оцінено працівниками поліції як відмову від проходження огляду на стан сп`яніння за наявності явних ознак алкогольного сп`яніння та складено у зв`язку х цим протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як слідує з роз`яснень патрульних поліцейських, водійці було повідомлено про те, що вона не може керувати автомобілем у подальшому та зазначено, що у разі появи людей, які заявлять про майнові збитки, спричинені її діями, відносно неї буде складено протокол за ст. 124 КУпАП. У бланку протоколу ОСОБА_1 тривалий час не проставляла свій підпис, зі змістом ознайомлювалася самостійно, посилалася на те, що поліцейських троє, а вона, а тому “не може”.

На переконання суду (судді) працівники патрульної поліції правильно оцінили поведінку ОСОБА_1 як ухилення від огляду на стан алкогольного сп`яніння за наявності відповідних ознак, адже водійці неодноразово було вказано на те, що у неї виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, мова йшла про різкий запах алкоголю з порожнини рота. Також водійці неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а також у лікаря-нарколога.

Судом (суддею) враховується, що ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія, тобто проходив підготовку в автошколі за для його отримання, де одним з основних напрямків підготовки, як і під час здачі іспитів на водія, є знання Правил дорожнього руху, де у п. 2.5 установлено обов`язок водія пройти вимогу поліцейського в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Твердження захисника про те, що у поліцейських не було приладу “Драгер” відхиляється, оскільки відеозаписом підтверджується, що такий прилад було забезпечено іншим патрулем, який міг бути використаний для проходження огляду на стан сп`яніння.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не було доставлено до медичної установи є беззмістовним, адже так, її не було доставлено, оскільки вона ухилялася від огляду як на місці зупинки, так і у лікарня-нарколога.

Поряд з викладеним, суд (суддя) погоджується з посиланнями захисника на те, що водійці не було роз`яснено права, проте не вбачає у цьому істотного порушення процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, яке повинно потягнути за собою закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП та зауважує, що на початку судового засідання ОСОБА_1 було роз`яснено права в порядку ст. 258 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України.

Посилання захисника на те, що відеозапис переривається, не віднайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються відеозаписом, який не має переривань у часі.

У рішенні по справі “О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства” від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Підсумовуючи вищевикладене, ОСОБА_1 визнається винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із чим до неї застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ст. 130 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.

Щодо можливих непроаналізованих заперечень., суд (суддя) посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема його усталену практику, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, § 58, рішення від 10.02.2010).

У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України “Про судовий збір” з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 130, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині судового збору – Державна судова адміністрація.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Бушеленко