Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №713/671/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/671/26

Провадження №2/713/510/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04.08.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Паучек Є.В. розглянувши у відкритому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пилип`юк Олександр Мирославович, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивачки.

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пилип`юк О.М. звернулась в суд з позовом про поділ спільного майна подружжя до відповідача ОСОБА_2 .

Просить визнати спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно: житловий будинок садибного типу загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 51,1 кв.м., літня кухня літ. Д, гараж літ. Е, сараї літ. Є,3,И, навіс літ. Ж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 7320520400:02:003:0451, площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 7320520400:02:003:0452, площею 0,3000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку садибного типу загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 51,1 кв.м., літня кухня літ. Д, гараж літ. Е, сараї літ. Є,3,И, навіс літ. Ж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки з кадастровим номером 7320520400:02:003:0451, площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки з кадастровим номером 7320520400:02:003:0452, площею 0,3000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на наступне майно: житловий будинок садибного типу загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 51,1 кв.м., літня кухня літ. Д, гараж літ. Е, сараї літ. Є,3,И, навіс літ. Ж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 7320520400:02:003:0451, площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 7320520400:02:003:0452, площею 0,3000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

11 жовтня 1998 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Неповнолітніх дітей немає. За час перебування у шлюбі ними було придбано житловий будинок садибного типу загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 51,1 кв.м., літня кухня літ. Д, гараж літ. Е, сараї літ. Є,3,И, навіс літ. Ж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка з кадастровим номером 7320520400:02:003:0451, площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В період з 2005 року по2014 рік ними здійснено реконструкцію житлового будинку, внаслідок чого загальна площа будинку збільшилась до 103,4 кв.м., житлова площа 51.1 кв.м., а також здійснено будівництво літньої кухні літ.Д, гараж літ.Е, сараї літ.Є, З, И, навіс літ.Ж. Об`єкти введені в експлуатацію та зареєстровані, є спільною сумісною власністю. ОСОБА_2 також належить земельна ділянка з кадастровим номером 7320520400:02:003:0452, площею 0,3000 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, право власності на яку зареєстровано 23 березня 2011 року, на підставі рішення Вашковецької міської ради від 27 жовтня 2010 року №203-31/1, про що видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №630805, яка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивачки, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, не заперечує щодо заочного порядку розгляду справи.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надано, відзив не надано, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 06.03.2026 року роз`єднано позовні вимоги в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пилип`юк О.М. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, у самостійні провадження.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 11 жовтня 1998 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 22 травня 2026 року – розірвано, що підтверджується копією рішення.

За час перебування у зареєстрованому шлюбі сторонами придбано житловий будинок, з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами номер АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташовано: житловий будинок шлакоблок, зазначений в плані літерою «А», житловою площею 12,30 кв.м., з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами: сарай саман літерою Б, сарай дошка літ.В, вбиральня дошка літ.Г, що підтверджується копією договору купівлі-продажу, посвідченого 12.11.2002 року приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Штефюк Н.В., зареєстрований в реєстрі №4682.

05.06.2025 року на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 виготовлено технічний паспорт з даних якого вбачається, що відповідно до експлікації приміщень, на першому поверсі будинку знаходяться: коридори, вітальня, сходова клітка, котельня, ванна кімната та кухня. Загальна площа першого поверху становить 46,40 кв.м, з яких житлова площа — 19,10 кв.м, допоміжна — 27,30 кв.м. Мансардний поверх включає: коридор, три житлові кімнати та гардеробну. Загальна площа мансардного поверху становить 57,00 кв.м, з яких житлова площа — 32,00 кв.м, допоміжна — 25,00 кв.м. Загальна площа житлового будинку становить 103,40 кв.м, у тому числі житлова площа — 51,10 кв.м, допоміжна — 52,30 кв.м.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав №438514055 від 07.08.2025 року вбачається, що за відповідачем ОСОБА_2 04.08.2025 року зареєстровано право власності закінчений будівництвом об`єкт, а саме: житловий будинок садибного типу, загальною площею 103,4 кв.м., 51.1 кв.м, який розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер: 7320520400:02:003:0451.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ №630804, який видано 23 березня 2011 року на підставі рішення від 27 жовтня 2010 р №203-31/10-31 сесії 5 скликання Вашковецької міської ради вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7320520400:02:003:0451.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ №630805, який видано 23 березня 2011 року на підставі рішення від 27 жовтня 2010 р №203-31/10-31 сесії 5 скликання Вашковецької міської ради вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,3000 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення – для ведення особистого селянського будівництва, кадастровий номер 7320520400:02:003:0452.

При зверненні з даним позовом до суду позивачка посилається на загальні вимоги щодо інституту спільної сумісної власності подружжя.

За положеннями ч.1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

За правилами ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ст.ст. 60, 61, 63 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Відповідно до ч.4 ст.368 ЦК України, майно набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст.68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до цивільного кодексу.

Відповідно до ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.

Відповідно до роз`яснень у п.п.23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: час набуття такого майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим критеріям. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України №6-2333цс15 від 25.11.2015 року.

Згідно ч. 5 ст. 61 СК України (в редакції станом на набуття права власності на земельні ділянки) об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

У постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі №626/4/17, суд дійшов висновку, що земельна ділянка, набута в період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно, внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.182 ЦК України, право власності на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з`ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів, суд вважає, що позивачкою надано належні докази, які підтверджують той факт, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельні ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1 є об`єктами спільної сумісної власності подружжя, в зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивачки ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 7072,87 грн.

На підставі ст.ст.60, 63, 70 СК України, ст. 328, 392, 368 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 13, ст.76, 77, 81, 141, 258-265, 280-282, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати житловий будинок садибного типу загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 51,1 кв.м., літня кухня літ. Д, гараж літ. Е, сараї літ. Є, 3, И, навіс літ. Ж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 7320520400:02:003:0451, площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 7320520400:02:003:0452, площею 0,3000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати в порядку поділу за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 ідеальну частку у житловому будинку загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 51,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності на житловий будинок.

Визнати в порядку поділу за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастровим номером 7320520400:02:003:0451, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності на земельну ділянку.

Визнати в порядку поділу за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 0,3000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 7320520400:02:003:0452, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності на земельну ділянку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судові витрати, а саме судовий збір в сумі 7072 (Сім тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 27 (Двадцять сім) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя Іван КИБИЧ