Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №646/5950/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/5950/26

№ провадження 2/646/4155/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого – судді Благої І.С.,

з участю секретаря судового засідання Левченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харків цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводи сторін

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Усенко М.І. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за Кредитним договором № 1360348 від 16.12.2019 року, в сумі 20790 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,4 грн. та суми 8000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.12.2019 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 1360348, згідно з умовами якого відповідачка отримала 7000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 1360348 від 16.12.2019 р.) відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Платіжним дорученням. Пунктом 7.1. Кредитного договору № 1360348 від 16.12.2019 року визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Укладаючи Кредитний договір відповідач та Кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 27.03.2020 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 49-МЛ від 27.03.2020 р. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги), та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 1360348 від 16.12.2019 року, що укладений між Кредитодавцем та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 20790 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 7000 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 9450 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 840 грн., заборгованість по штрафах/пені становить - 3500 грн. Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме. Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 19580282/2344 від 01.04.2026 р. Так як відповідач добровільно не сплачує заборгованість, то позивач просить стягнути борг в судовому порядку.

Короткий зміст заперечень та їх обґрунтувань стороною відповідачки

29.06.2026 року представником відповідачки, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить суд у задоволенні позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує тим, що зі змісту позовної заяви встановлено, що Позивач стягує з відповідача заборгованість, яка виникла на підставі Договору про споживчий кредит № 1360348 від 16.12.2019 р. Кредитний договір № 1360348 від 16.12.2019 р. (індивідуальна частина), як і графік розрахунків до Кредитного договору № 1360348 від 16.12.2019 р. та Анкетазаява на кредит № 1360348 від 16.12.2019 р. не містять підпису Відповідача та Кредитора. Докази використання чи накладення електронного підпису в матеріалах справи відсутні. Додані ж до позову документи подані лише у вигляді сканованої копії та не містять електронних підписів кредитодавця та позичальника або будьяких даних, які б свідчили про волевиявлення прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладення кредитних договорів відповідачем. В даному випаду це лише текст, який складений Позивачем одноособово, а тому, в розрізі зазначених вище процесуальних норм стосовно достовірності доказів, дані документи мають бути визнані судом неналежними доказами укладання кредитного договору. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало довідку ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, яка начебто підтверджує ідентифікацію ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору № 1360348 від 16.12.2019 р. Проте, надана довідка була сформована попереднім кредитодавцем ТОВ «Мілоан» і не може вважатись безспірним доказом проведення ідентифікації ОСОБА_1 при укладенні договору. Фактично, зазначене є лише твердженням Позивача, оскільки підтверджується створеними останнім доказами, які неможливо перевірити та які не узгоджуються з жодним доказом не створеним самим Позивачем. Позивачем не надано жодного доказу направлення одноразового ідентифікатора відповідачеві (наприклад, довідки від мобільного оператора та/або направлення одноразового ідентифікатора на електронну пошту відповідача та/або у будь-який інший належний спосіб), не надано доказів використання відповідачем вказаного одноразового ідентифікатора. В долученому до матеріалів справи кредитному договорі (в розділі 10) взагалі відсутня будь-яка інформація про спосіб підписання договору, підписи сторін також відсутні. Тобто фактично Позивачем надано кредитний договір, який не містить жодних підписів. Таким чином, оскільки кредитний договір № 1360348 від 16.12.2019 р. не містить підписів сторін, вказане свідчить про те, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору. До матеріалів справи долучена анкета-заява на кредит № 1360348, в якій відображена інформація про здійснення верифікаційних дзвінків, проте вважаємо, що даний документ не може вважатись належним доказом проходження Відповідачем процедури верифікаціїї. Оскільки, в ньому не міститься будьяких даних (відео, фото, записи перевірки через BankID), які б підтвердили особу відповідача, та що саме відповідачем було підписано договір кредитування № 1360348 від 16.12.2019 р. Таким чином, оскільки Договір про споживчий кредит № 1360348 від 16.12.2019 р. не містить підписів сторін, відсутні будь які документи, які б підтверджували проведення процедури верифікації клієнта, вказане свідчить про те, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження волевиявлення відповідача на укладення договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту. В матеріалах справи міститься платіжне доручення № 5251099 від 16.12.2019 р. про перерахування кредитних коштів Відповідачці. Вказаний документ не є належним доказом для підтвердження факту надання кредитором і, відповідно, отримання відповідачем грошових коштів у заявленому розмірі на виконання умов кредитного договору № 1360348 від 16.12.2019 р. Додане до позовної заяви платіжне доручення має такі недоліки, які не дають можливості визнати їх первинними документами, а саме: - відсутній повний номер рахунку отримувача коштів; - не містять відмітки та підпису уповноваженої особи банку про успішність операції. Отже, надане платіжне доручення не є розрахунковим документом, оскільки не містить відомостей, на підставі яких можна було б встановити факт чи була операція дійсно виконана та підтвердити приналежність вказаного рахунку до Відповідача. Жодних інших первинних документів Позивачем до позовної заяви не надано. Не надано жодних доказів, що банківська картка НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 . Отже, доданий до позовної заяви платіжне доручення № 5251099 від 16.12.2019 р., із зазначенням неповного номера банківської картки, належність якої не встановлено, не є належним і достовірним доказом надання Відповідачу кредитних коштів на виконання умов саме договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Вважає, що Позивачем не доведено належними доказами відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 1360348 від 16.12.2019 р. з огляду на наступне. В своїй позовні заяві Позивач посилається на те, що 27.03.2020 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір відступлення права вимоги № 49-МЛ. На підставі цього позивач, стверджує, що до нього перейшло право вимоги за кредитним Договором № 1360348 від 16.12.2019 р. Позивачем нараховано Відповідачу заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 3500 грн. Ураховуючи приписи чинного законодавства, позовна вимога позивача про стягнення штрафних санкцій, за кредитним договором № 1360348 від 16.12.2019 р., є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Із наданих Позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що крім заборгованості за основою сумою боргу, Відповідачу була нарахована заборгованість по відсоткам за кредитним договором № 1360348 від 16.12.2019 р., в розмірі 9450 грн. Не погоджуємось з таким розміром відсотків, з огляду на наступне. По-перше, нарахування відсотків в розмірі більше 50% тіла кредиту Відповідач вважає незаконним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів». Нарахована позивачем сума по відсоткам кредитним договором в розмірі – 9450 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Таким чином, сума заборгованості за відсотками перевищує 50% суми заборгованості за кредитом. Позивач не мав правових підстав для утримання (стягнення) комісії на свою користь, відтак, зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню.

Рух справи

Ухвалою суду від 26.05.2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 27.05.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Усенка Михайла Ігоровича про витребування доказів

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка своїми правами на подання до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін не скористалася.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося..

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

16.12.2019 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 1360348.

Підписання договору здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.

Згідно довідки виданої ТОВ «МІЛОАН» підтверджують, що ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір про споживчий кредит №1360348 від 16.12.2019 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН". Акцепт (Договір) підписаний Позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відомості про одноразовий ідентифікатор: Одноразовий ідентифікатор J66680, Дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику 16.12.2019 16:18:14, Номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор +380992441450.

Згідно п. 1.1. Позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Згідно п. 1.2. Сума кредиту становить 7000.00 грн. у валюті: Українські гривні.

Згідно п. 1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 16.12.2019.

Згідно п. 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 15.01.2020.

Згідно п. 1.5. Сукупна вартість кредиту складає 3990.00 грн. в грошовому виразі та 694.00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 840.00 грн., яка нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово; 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 3150.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

На підтвердження перерахування коштів за договором позивачем надано до матеріалів справи платіжне доручення № 5251099 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» перерахувало кошти в розмірі 7000, 00 грн. ОСОБА_2 на карту НОМЕР_3 . Вказане платіжне доручення видане та завірене ТОВ «Мілоан».

27.03.2020 року між ТОВ «Мілоан».та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги 49-МЛ. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги), та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 1360348 від 16.12.2019 року, що укладений між Кредитодавцем та відповідачем.

Позивачем нараховано відповідачу суму заборгованості в розмірі 20790 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 7000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків в розмірі 9450 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту в розмірі 840 грн., заборгованість по штрафах/пені становить в розмірі 3500 грн.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Суд зобов`язаний керуватися завданням справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно з ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 530 ЦК України передбачає, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладення сторонами договору в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором на підставі Закону України «Про електронну комерцію» відповідає положенням законодавства України та не має наслідком нікчемність або недійсність такого договору, якщо сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов і позивач не довів, що договір суперечить вимогам закону. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (постанови Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 234/7163/20, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій). Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками ( по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (постанова Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Виходячи з вказаних вище положень законодавства України та висновків щодо застосування норм права, сформованих Верховним Судом, до предмету доказування в даній справі відноситься в тому числі факт отримання відповідачем грошових коштів (кредиту) на підставі договору.

Обов`язок доведення вказаної обставини, виходячи із засад змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, покладається на позивача (ст. 12, 13, 81 ЦПК України, постанови Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15, від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Належними доказами наявності заборгованості є первинні документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, оскільки вказані документи підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 336/4796/18, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Таким чином, ключове питання, яке повинен вирішити суд під час оцінки належності та допустимості наданих суду доказів – чи підтверджують вказані документи рух коштів за конкретним банківським рахунком, чи вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, тобто чи відносяться вказані документи до первинних або зведених облікових, які створюються на підставі первинних.

Надані до суду докази свідчать про те, що 16.12.2019 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 1360348. Вказаний договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.

Однак, суд приходить до висновку, що надані позивачем документи не можна визнати належними та допустимими доказами на підтвердження факту отримання відповідачкою грошових коштів у кредит від ТОВ «Мілоан» з огляду на таке.

До позовної заяви долучено копію платіжного доручення № 5251099 від 06.12.2019 року підписаного представником ТОВ «Мілоан» та скріплене його печаткою, в якому зазначено Платник: ТОВ «Мілоан», Банк платника: ТОВ ФК Елаєнс, Отримувач: Хрібіна Марина Віталіївна, картка НОМЕР_4 .

Даний документ не засвідчує факт перерахування відповідачу коштів, адже для підтвердження перерахування коштів отримувачу повинен містити відмітку банку про виконання цієї інструкції.

Документ з назвою «платіжне доручення № 5251099» наданий позивачем у матеріали справи не відповідає первинному документу, який засвідчує або може засвідчувати надання коштів відповідачу за кредитним договором..

Крім того в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження належності вказаної банківської картки відповідачу.

Номер банківської картки, який дозволяє її ідентифікувати, складається з комбінації 16 цифр.

В платіжному дорученні номер банківської картки відповідача вказаний не повністю, а без зазначення 7 цифр – тобто у вигляді певної комбінації цифр та символів, а саме «516875ХХХХХХ317».

Кожна з цих 6 цифр номеру банківської картки, які в платіжному дорученні приховані під символом «Х», може мати значення в діапазоні цифр від 0 до 9 (0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9). З вказаних 7 цифр можна скласти всього 1000000 різних комбінацій. Таким чином, може існувати 1000000 різних банківських карток, кожна із своїм унікальним 16-значним номером.

Враховуючи наведене, суд не може визнати наданий позивачем документ з назвою «платіжне доручення № 5251099» належним та допустимим доказом на підтвердження зарахування грошових коштів на конкретну банківську картку, яка належить відповідачці.

Окрім того, вказана комбінація цифр, на які були перераховані кошти не зазначена ні в одному документі, які складають кредитний договір та які були підписані відповідачем.

До позовної заяви долучено відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, що за своєю суттю є розрахунком заборгованості, проте наданий позивачем розрахунок заборгованості без його узгодження з іншою стороною є одностороннім документом, у справі відсутні докази, що цей розрахунок ґрунтується на реальних банківських операціях відповідача, тому суд не може вважати розрахунок заборгованості без заперечним доказом наявності такої заборгованості у відповідача перед банком.

З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачкою кредитних коштів та інформації про належність відповідачці платіжної картки, підтвердження зарахування грошових коштів саме на картку ОСОБА_2 та те що надані позивачем документи, які засвідчують укладення кредитного договору між відповідачем та ТОВ «Мілоан» не містять погодження напрямку перерахування коштів, номеру розрахункового або карткового рахунку., на який необхідно було зарахувати кредитні кошти, суд приходить до висновку про не доведеність позовних вимог.

За таких обставин у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитом.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13,76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження юридичної особи: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1 кв.28.

відповідачка:61124, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.С. Блага