Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №645/2203/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/2203/26

Провадження № 1-кп/645/362/26

В И Р О К

Іменем України

06 серпня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, із вищою освітою першого рівня (бакалавр), не одруженого, офіційно не працюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на початку травня 2025 року через мережу-інтернет познайомився з неповнолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після недовготривалого спілкування 11.05.2025 року почав з останньою стосунки.

У подальшому, починаючи з 11.05.2025 року, неповнолітня ОСОБА_5 почала періодично приїздити до місця мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1

та проживати у останнього.

Під час сумісного перебування за адресою:

АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 за добровільною згодою неповнолітньої ОСОБА_5 реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних з вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, протиправно, умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді посягання на статеву свободу та статеву недоторканість іншої особи, а також на нормальний статевий розвиток неповнолітньої особи, бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 не виповнилося 16 років, діючи з метою задоволення статевої пристрасті, неодноразово вступав із неповнолітньою ОСОБА_5 у статеві акти, шляхом вагінального проникненням в її тіло із використанням власних геніталій.

В подальшому 11.11.2025 неповнолітня ОСОБА_5 дізналась про свою вагітність та повідомила про це ОСОБА_4 22.01.2026 року неповнолітня ОСОБА_5 звернулась за медичною

допомогою до КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» за адресою: м. Харків, проспект Незалежності 13, де останній був поставлений діагноз: вагітність І, 15 тижнів, прогресує.

Внаслідок незаконних дій сексуального характеру ОСОБА_4 , пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_5 , з використанням геніталій, згідно висновку судово-медичної експертизи № 09/91-С/2026 від 09.02.2026 встановлено, що у неповнолітньої ОСОБА_5 , порушено цілісність дівочої пліви та станом на 28.01.2026 року остання має І вагітність, за строком 15 тижнів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, не оспорював фактичні обставини справи та докази, викладені в обвинувальному акті. Пояснив про обставини скоєння злочину, як викладено вище.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 155 КК України, як вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов`язаного із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.

Вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, не одружений, офіційно не працює, має малолітню дитину – ОСОБА_6 , 15.07.2026 року, на диспансерному (профілактичному) обліку у КНП ХОР «Обласна наркологічна лікарня» не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3» ХМР не звертався.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, за змістом ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обтяжуючих обставин покарання, особу обвинуваченого, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене, із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком при здійсненні контролю за поведінкою засудженого відповідно до положень ст. 76 КК України.

Призначення даного покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Міра запобіжного заходу у цьому кримінального провадженні відносно ОСОБА_4 не обиралась.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий суддя ОСОБА_1