Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №645/683/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/683/26

Провадження № 2-а/645/12/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Немишлянський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі – Циганок В.М., учасники справи – не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника – адвоката Шевченко Г.М., звернувся до Немишлянського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить поновити процесуальний строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП № ю/159 від 18.07.2025 року та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП №ю/159 від 18.07.2025 року та закрити провадження у справі. .

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до ст. 19 Конституції України – органи влади зобов`язані діяти виключно в межах і у спосіб, передбачений законом.

У відповідності до ст. 245 КУпАП – завданням провадження є всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин. Відповідно до ст. 62 Конституції України – особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено. У даній справі ці принципи проігноровані. Не доведено належного повідомлення про день та час розгляду адмінсправи начальником ТЦК відповідача.

Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на істотне порушення процедури, необґрунтованість, порушення права на захист, непропорційність стягнення. Окрім того, позивачу не були роз`яснені його права, він не був повідомлений про розгляд справи, не був на ньому присутній, не надавав пояснень.

При накладенні штрафу у максимальному розмірі 34 000,00 грн. суб`єктом владних повноважень не наведено жодних мотивів такого розміру, не оцінено особу правопорушника, його майновий стан, обставини справи. Також, відповідачем не доведено належного повідомлення позивача про виклик повісткою.

Окрім того, позивач має відстрочку від мобілізації, як особа яка навчається.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 11.02.2026 провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, позивачу поновлено пропущений строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

13.02.2026 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Шевченко Г.М. надійшло клопотання про залучення у якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 12.03.2026 року судом за клопотанням позивача було залучено до розгляду справи співвідповідача по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначено справу до слухання на 21.04.2026 року.

26.02.2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за неявку за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особливий період. Посилався на положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», КУпАП, Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, та зазначав про належне повідомлення позивача про виклик. Крім того, відповідач вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є належним відповідачем у справі як суб`єкт владних повноважень, посилаючись на положення КАС України та правові висновки Верховного Суду, у зв`язку з чим просив залучити його до участі у справі як співвідповідача.

27.04.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що постановою № ю/159 від 18.07.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Підставою для винесення зазначеної постанови стала неявка позивача за повісткою № 3611665 на 08.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення військово-облікових даних. Представник відповідача вказав, що постанова № ю/159 від 18.07.2025 є законною та обґрунтованою, повістку було направлено засобами АТ «Укрпошта», право позивача на захист не порушувалося, а направлення постанови на примусове виконання та застосування положень ст. 308 КУпАП є правомірними. Крім того, відповідач заперечив доводи позивача щодо порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, наявності відстрочки від мобілізації та підстав для поновлення строку звернення до суду. На підтвердження своїх доводів представник відповідача послався на постанову № ю/159 від 18.07.2025, повістку № 3611665, документи АТ «Укрпошта» та матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача Шевченко Г.М. у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлени належним чином, представник позивача просила про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, приходить до наступного.

Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до військово-облікового документу Резерв+, який сформований 14.01.2026, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , як військовозобов`язаний, має відстрочку від мобілізації до 03.02.2026. Дата уточнення данних 18.07.2025 року, дані уточнено вчасно.

26.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_7 на ім`я ОСОБА_1 була оформлена повістка № 3611665, якою останнього викликано на 08.06.2025 року о 14 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення даних.

На підтвердження направлення повістки відповідачем надано опис про поштове відправлення Форма 107П, з якого вбачається, що вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610255570245, на ім`я ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , вкладення – повістка номер документу 3611665, кількість аркушів 1, дата документа 26.05.2025, відправник ОСОБА_2 26.05.2025.

18 липня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 винесено оскаржувану постанову №ю/159 від 18.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_7 військовозобов`язаному ОСОБА_1 була вручена повістка до ІНФОРМАЦІЯ_8 для звірки військово-облікових даних. Таким чином, ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_8 , однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_8 не з`явився про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Повістку № 3611665 від 26.05.2025 було направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням № 0610255570245. Разом із тим відповідачем не надано суду доказів прийняття зазначеного поштового відправлення оператором поштового зв`язку, інформації щодо його пересилання (трекінгу), а також повідомлення про вручення, відмову в отриманні чи повернення поштового відправлення адресату.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210,210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України про мобілізаційну підготовку і мобілізацію особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

В постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17) встановлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію", президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Разом із тим, з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 року в Україні Указом Президента України №64/2022, який був затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022 на всій території держави було введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, та діє на даний час.

Диспозиція ч.1 ст. 210-1 КУпАП- є бланкетною, визначає безпосередньо саме адміністративне правопорушення, для повного визначення ознак та складу цього правопорушення слід звернутися до інших норм права, які містяться в законних та підзаконних нормативно-правових актах, які передбачають конкретні обов`язки військовозобов`язаних.

В оскаржуваній постанові зазначено, що позивачем порушено вимоги ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», але при цьому оскаржувана постанова містить лише виклад обставин щодо порушення позивачем обов`язку з`явитись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, яка має бути доведена відповідними доказами.

Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України(надалі -КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У відповідності до ст. 90 КУпАП суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наявна у справі оскаржувана постанова № ю/159 про адміністративне правопорушення від 18 липня 2025 року, винесена за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не є беззаперечним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки постанова є саме тим рішенням відповідача, що оскаржується, в якому начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 відображає своє власне бачення порушень.

Повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 № 3611665 від 26 травня 2025 року, відповідно до матеріалів справи, було направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням № 0610255570245. Разом із тим надані відповідачем матеріали не містять належних доказів, які б підтверджували прийняття зазначеного поштового відправлення оператором поштового зв`язку, його вручення адресату, відмову від отримання або повернення відправлення.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акту відмови від отримання повістки (додаток2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки підчас уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до абз. 2 п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Відповідно до абз. 4 п. 82 вищезазначених Правил якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до абз. 3 п. 101 вищезазначених Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначками Судова повістка, Повістка ТЦК або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81,82,83,84,91,99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Суд зазначає, що повернення працівником об`єкта поштового зв`язку листа з позначкою «Повістка ТЦК» до відправника є правомірним і здійснюється з дотриманням передбаченої законом процедури лише у випадку, коли протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат не з`явився для одержання такого листа. Відповідно, лише після виконання оператором поштового зв`язку вимог пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку та оформлення документів, що підтверджують причину невручення поштового відправлення, день проставлення відповідної відмітки може вважатися належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного у розумінні пункту 41 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560.

Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували дотримання АТ «Укрпошта» зазначеної процедури, зокрема відомостей про дату інформування адресата про надходження рекомендованого листа, бланка повідомлення про вручення із відповідними відмітками, а також документів, що підтверджують дату та підстави повернення поштового відправлення відправнику, що позбавляє суд можливості перевірити наведені відповідачем відомості щодо проходження зазначеного поштового відправлення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сам по собі опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610255570245, без належного документального підтвердження прийняття поштового відправлення оператором поштового зв`язку та дотримання ним вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, не є достатнім доказом належного оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відтак відповідач не довів належними та допустимими доказами факт повідомлення позивача у порядку, визначеному законодавством.

Отже, процедура оповіщення позивача про виклик до ТЦК та СП, зокрема належне підтвердження такого оповіщення у виді проставлення відмітки про відсутність позивача за адресою місця проживання, були здійснені в порушення вимог законодавства і тих процедур, що передбачені Правилами надання послуг поштового зв`язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270. Оскільки процедура оповіщення позивача про виклик до ТЦК та СП здійснена з порушеннями, то слід визначити її такою, яка не є належною і встановленою законом, не відповідає поставленим перед нею нормативно-правовим вимогам.

Враховуючи вищезазначене, факт належного підтвердження оповіщення про виклик ОСОБА_1 не доведений відповідачем як необхідна умова наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в діях ОСОБА_1 .. За відсутності доведеності належного підтвердження оповіщення про виклик особи до ТЦК та СП в діях такої особи відсутній склад адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд висновує про те, що відповідачем не доведено факту наявності в діях позивача складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені в ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи ту обставину, що суд висновує про скасування постанови в зв`язку з недоведеністю вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №ю/159 від 18.07.2025.

Отже, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до приписів ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Із матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. відповідно квитанції від 29.01.2026 року.

Таким чином, оскільки за результатом судового розгляду справи позовні вимоги задоволено, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного штрафу - задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № ю/159 від 18.07.2025 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1КУпАП, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення виготовлено 05 серпня 2026 року.

Суддя - І.В.Ульяніч