Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №560/20412/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/20412/25

РІШЕННЯ

іменем України

06 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.11.2025 №968210135470 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця за віком за нормами Закону України "Про державну службу".

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 18.08.1993 по 29.02.2000 в органах державної податкової служби; з 20.11.2006 по 06.12.2010 та з 01.04.2011 по 24.10.2025 в органах місцевого самоврядування.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити і здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 25 жовтня 2025 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначених у довідках, виданих виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради, про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 03-36/832 від 30.10.2025; про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № № 03-36/834 від 30.10.2025; про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі № 03-36/836 від 30.10.2025, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У зв`язку зі звільненням з посади заступника начальника відділу фінансів галузей виробничої сфери фінансового управління виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради (розпорядження міського голови від 20.10.2025 №263-к) позивач 10.11.2025 звернувся до відповідача 1 із заявою про переведення його на пенсію за віком державного службовця згідно із Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, додавши довідки за формами, встановленими Порядком №622.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.11.2025 №968210135470 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця з тих підстав, що періоди його роботи в органах державної податкової служби (з присвоєними спеціальними званнями) та в органах місцевого самоврядування не підлягають зарахуванню до стажу державної служби.

Позивач вважає таке рішення протиправним, посилаючись на те, що відповідно до п.344.1 ст.344, п.342.4 ст.342, ст.343 Податкового кодексу України та ст.37 Закону №3723-XII період роботи в органах державної податкової служби на посадах, на яких присвоювались спеціальні звання, зараховується до стажу державної служби незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, а відповідно до п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1994 №283, чинного на час проходження позивачем відповідної служби, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби, а також на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

З урахуванням наведеного, на переконання позивача, до його стажу державної служби підлягають зарахуванню період роботи з 18.08.1993 по 29.02.2000 в органах державної податкової служби (6 років 6 місяців 11 днів) та період роботи з 20.11.2006 по 06.12.2010 і з 01.04.2011 по 24.10.2025 в органі місцевого самоврядування (18 років 8 місяців), при цьому станом на 01.05.2016 позивач займав посаду державної служби та мав більше 10 років відповідного стажу, а станом на дату звернення (10.11.2025) - більше 20 років стажу та досяг 65-річного віку, що відповідає умовам п.10, 12 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для збереження права на пенсію за ст.37 Закону №3723-XII.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні). Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області належним чином засвідчені копії пенсійної справи ОСОБА_1 .

Відповідачі, належним чином повідомлені про розгляд справи, правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий їм ухвалою строк не скористалися, жодних документів до суду не подали.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Розпорядженням Кам`янець-Подільського міського голови від 20.10.2025 №263-к ОСОБА_1 з 24.10.2025 звільнено з посади заступника начальника відділу фінансів галузей виробничої сфери фінансового управління виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

10.11.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою №10208 про переведення його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком державного службовця згідно із Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, до якої додав довідки, форми яких встановлено Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, а саме: довідку про складові заробітної плати №03-36/832 від 30.10.2025 (додаток 1 до Порядку №622), довідку про інші складові заробітної плати №03-36/834 від 30.10.2025 (додаток 2 до Порядку №622) та довідку про інші складові заробітної плати №03-36/836 від 30.10.2025 (додаток 3 до Порядку №622), видані фінансовим управлінням Кам`янець-Подільської міської ради.

Рішенням відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.11.2025 №968210135470 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком державного службовця згідно із Законом України «Про державну службу».

У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.09.1983 позивачем 02.01.1995 прийнято присягу державного службовця, а 25.11.1994 та 01.01.1998 йому присвоєно спеціальні звання «інспектор податкової служби другого рангу» та «радник податкової служби третього рангу» відповідно. Водночас відповідач вказав, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, у період перебування на яких присвоювалися спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, у зв`язку з чим періоди роботи позивача в Кам`янець-Подільській державній податковій інспекції з 25.11.1994 по 01.01.1995 та з 01.01.1998 по 29.02.2000 (2 роки 3 місяці 4 дні) не зараховано до стажу державної служби.

Відповідач також зазначив, що загальний страховий стаж позивача складає 45 років 9 днів, з них на посаді державного службовця, де встановлюється ранг за займаною посадою відповідного рангу - 3 роки 3 місяці 6 днів (з 18.08.1993 по 24.11.1994 та з 02.01.1995 по 31.12.1997).

Крім того, у рішенні №968210135470 зазначено, що час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, лише до 04.07.2001, тобто до дати набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», у зв`язку з чим період роботи позивача у виконавчому комітеті Кам`янець-Подільської міської ради на посадах головного спеціаліста, начальника відділу, заступника начальника відділу з 20.11.2006 по 06.12.2010 та з 01.03.2011 по 24.10.2025 (9 років 2 місяці 16 днів) не зараховано відповідачем до стажу державної служби, оскільки, на думку відповідача, зазначені посади не належать до відповідних категорій посад державної служби, передбачених Законом №889-VIII, дія якого, крім того, не поширюється на посадових осіб органів місцевого самоврядування.

За результатами розгляду електронної пенсійної справи відповідач встановив, що на день набрання чинності Законом України №889-VIII позивач не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, у зв`язку з чим визнав відсутніми підстави для задоволення заяви позивача від 10.11.2025 №10208.

Вважаючи спірне рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям визначає Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон №889-VIII), який набрав чинності з 01 травня 2016 року.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

При цьому пунктами 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено умови, за яких державні службовці мають право на призначення пенсії за нормами Закону «Про державну службу». Так, пункт 10 передбачає, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 цього ж розділу передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у тому ж порядку, незалежно від того, чи займали вони посаду державної служби станом на 01.05.2016.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років - для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років - незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Наведені висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 і послідовно підтримані у постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №560/2398/19, від 25.05.2023 у справі №580/3805/22 та від 22.05.2024 у справі №500/1404/23, і суд не вбачає підстав для відступу від цих висновків.

Обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.

Стаж державної служби за періоди роботи до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством (пункт 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII), тобто відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), чинного до 01.05.2016. Пунктом 2 Порядку №283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів державної податкової та контрольно-ревізійної служби; на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III), а також на інших посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. З 01.05.2016 порядок обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229), пунктом 4 якого до стажу державної служби зараховується час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону, а також час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання; пунктом 6 цього Порядку передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, тобто за Порядком №283.

Із матеріалів справи, зокрема оскаржуваного рішення відповідача-1 від 19.11.2025 №968210135470, вбачається, що позивачу відмовлено у зарахуванні до стажу державної служби, по-перше, періодів роботи в Кам`янець-Подільській державній податковій інспекції, протягом яких йому присвоювалися спеціальні звання «інспектор податкової служби другого рангу» (25.11.1994) та «радник податкової служби третього рангу» (01.01.1998), і по-друге, періодів роботи у виконавчому комітеті Кам`янець-Подільської міської ради з 20.11.2006 по 06.12.2010 та з 01.03.2011 по 24.10.2025, з посиланням на те, що зазначені посади не належать до категорій посад державної служби.

Щодо першого доводу відповідача суд зазначає таке. Пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», при цьому період роботи зазначених осіб, у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання, у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення відповідного віку. Згідно з пунктами 343.1–343.2 статті 343 Податкового кодексу України посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання, і у разі присвоєння такого звання надбавка за ранг державного службовця не виплачується, що свідчить про прирівняний статус спеціального звання до рангу державного службовця. Частиною вісімнадцятою статті 37 Закону №3723-ХІІ прямо передбачено, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховуються до стажу державної служби незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку; аналогічно пунктом 7 частини другої статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання. Пунктом 9 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №839, чинного на час проходження позивачем відповідної служби, передбачено, що посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, спеціальне звання присвоюється з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців, а пунктом 4 цього Порядку - що до строку перебування у спеціальному званні зараховується період перебування у ранзі державного службовця. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 затверджено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями посадових осіб контролюючих органів; згідно з пунктом 10 цього Порядку державним службовцям, яким присвоєно ранг відповідно до Закону №3723-XII, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад, при цьому строк відпрацювання для присвоєння чергового рангу включає попередній період роботи на займаній посаді. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 22.10.2013 у справі №21-340а13, згідно з якою посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ; відступів від цієї правової позиції Верховний Суд не здійснював. Аналогічний висновок підтримано у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі №539/1855/17, в яких доводи органів Пенсійного фонду про виключення зі стажу державної служби періодів зі спеціальними званнями визнано безпідставними та такими, що спростовуються положеннями статті 344 Податкового кодексу України та Порядку №283. З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача-1 та доходить висновку, що весь період роботи позивача в органах державної податкової служби з 18.08.1993 по 29.02.2000 - включаючи періоди, протягом яких йому присвоювалися спеціальні звання, підлягає зарахуванню до стажу державної служби в повному обсязі.

Щодо доводу відповідача про обмеження зарахування стажу роботи в органах місцевого самоврядування датою набрання чинності Законом №2493-III, суд також не погоджується з ним. Пунктом 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III. Аналогічне положення закріплено пунктом 2 Порядку №283, чинного до 01.05.2016, відповідно до якого до стажу державної служби зараховується робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону №2493-III. Жодна норма Порядку №283 не пов`язує зарахування такого стажу з часом набрання чинності самим Законом №2493-III. Посилання на статтю 14 цього Закону є лише інструментом визначення категорії посади, а не підставою для обмеження часових меж зарахування стажу. Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 у справі №735/939/17, згідно з якою час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III, входить до стажу державної служби без додаткових часових обмежень у межах дії Порядку №283. Відповідно до статті 14 Закону №2493-III в органах місцевого самоврядування встановлюються, зокрема, категорії посад, а саме п`ята категорія - посади керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад.

Суд встановив, що позивач у спірні періоди обіймав посади головного спеціаліста, начальника відділу, заступника начальника відділу фінансів галузей виробничої сфери фінансового управління виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, що відповідає п`ятій категорії посад в органах місцевого самоврядування за статтею 14 Закону №2493-III, а отже підлягає зарахуванню до стажу державної служби відповідно до пункту 2 Порядку №283.

Слід зауважити, що Верховний Суд в постанові від 22 травня 2024 року в справі №500/1404/23 наголосив, що до стажу державної служби може бути враховано лише стаж, набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посад до 01.05.2016 та обрахований відповідно до положень Порядку №283. Водночас стаж, набутий після 01.05.2016 на посадах державної служби зараховується до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону №889-VIII слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру відповідно до Закону №1058-IV.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Конституційного Суду України, що висловлена у рішенні від 23 грудня 2022 року №3-р/2022, де зазначено, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 01.05.2016, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, та для набуття у зв`язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону №3723-XII.

Разом з тим суд також враховує Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2026 року №1-р/2026 у справі №1-301/2019(7129/19), яким статтю 90 Закону №889-VIII визнано такою, що відповідає Конституції України, а підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України, оскільки ним не передбачено перехідних умов пенсійного забезпечення чи компенсаційних механізмів для осіб, які у період з 15 березня 2000 року до дня набрання чинності Законом №889-VIII обіймали посади державних службовців або посадових осіб місцевого самоврядування, сплачували підвищені відрахування, однак станом на 01 травня 2016 року не мали стажу, необхідного для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-XII.

Суд зазначає, що позивач протягом усього періоду з 18.08.1993 по 24.10.2025 безперервно перебував на посадах, віднесених до категорій посад державної служби або прирівняних до них посад в органах місцевого самоврядування, тобто підпадає під захищену Рішенням КСУ №1-р/2026 категорію осіб, які зазнавали підвищених відрахувань до Пенсійного фонду України у зв`язку з проходженням державної служби (служби в органах місцевого самоврядування) протягом усього спірного періоду, включно з періодом після 01.05.2016.

За таких обставин до стажу державної служби ОСОБА_1 підлягають зарахуванню такі періоди: з 18 серпня 1993 року по 29 лютого 2000 року (робота в органах державної податкової служби); з 20 листопада 2006 року по 06 грудня 2010 року та з 01 квітня 2011 року по 24 жовтня 2025 року (робота на посадах в органі місцевого самоврядування).

Отже, сукупний стаж державної служби позивача, що підлягає зарахуванню, становить більше 25 років.

Суд також встановив, що позивач досяг 65-річного віку, а його загальний страховий стаж, за твердженням самого відповідача-1, становить 45 років 9 днів. Таким чином, умови щодо віку та страхового стажу, передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ, позивачем також дотримані.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.11.2025 №968210135470 про відмову у переведенні позивача на пенсію державного службовця за нормами Закону України «Про державну службу» є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо врахування довідок, наданих позивачем, суд зазначає таке. При зверненні до відповідача-1 позивач надав довідки, видані фінансовим управлінням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради за формами, встановленими Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622), а саме: довідку про складові заробітної плати №03-36/832 від 30.10.2025 (додаток 1 до Порядку №622), довідку про інші складові заробітної плати №03-36/834 від 30.10.2025 (додаток 2 до Порядку №622) та довідку про інші складові заробітної плати №03-36/836 від 30.10.2025 (додаток 3 до Порядку №622).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року №823, яка набрала чинності 20 липня 2024 року та згідно з пунктом 3 цієї постанови застосовується з 01 січня 2024 року, внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622), зокрема доповнено його пунктами 4-1 та 4-2, якими врегульовано особливості визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям з урахуванням запровадження класифікації посад державної служби.

Згідно з пунктом 4-1 Порядку №622 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 01 січня 2024 року в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії за посадою, передбаченою штатним розписом, а також розмірів інших виплат, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 01 січня 2024 року до місяця звернення особи. Пунктом 4-1 Порядку №622 також передбачено, що розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії. Окремо пункт 4-1 Порядку №622 визначає, що особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір відповідних виплат за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 01 січня 2024 року до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 01 січня 2024 року. Для призначення пенсії таким особам подаються довідки: про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за формою згідно з додатком 1; про розміри виплат, які особа отримувала за останнім місцем роботи, за формою згідно з додатком 2; про середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, за формою згідно з додатком 3.

Водночас відповідно до пункту 4-2 Порядку №622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені новим штатним розписом, або які звільнилися до 01 січня 2024 року з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку - за іншими формами довідок (додатки 4-6) та за іншою методикою розрахунку (розміри станом на 31 грудня 2023 року та за 60 календарних місяців роботи не пізніше 31 грудня 2023 року).

Отже, аналіз наведених положень Порядку №622 свідчить, що після внесення змін постановою №823 Кабінет Міністрів України передбачив диференційований підхід до визначення заробітної плати державного службовця залежно від того, чи продовжувала особа роботу на класифікованій посаді після 01.01.2024, чи була звільнена до цієї дати або не переведена на нову посаду. Пункт 4-1 Порядку №622 застосовується саме до першої категорії осіб і передбачає подання довідок за формою додатків 1-3, тоді як пункт 4-2 - до другої категорії осіб та передбачає подання довідок за формою додатків 4-6.

Суд встановив, що позивач безперервно обіймав посаду заступника начальника відділу фінансів галузей виробничої сфери фінансового управління виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради аж до 24.10.2025, тобто продовжував роботу на цій посаді протягом усього періоду з 01.01.2024 до дати звільнення, а отже підпадає під дію саме пункту 4-1 Порядку №622, а не пункту 4-2. Крім того, оскільки позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії 10.11.2025, тобто вже після звільнення зі служби 24.10.2025, він на дату звернення за призначенням пенсії не перебував на державній службі (в органі місцевого самоврядування), що відповідає визначеній абзацом п`ятим пункту 4-1 Порядку №622 категорії осіб, яким законодавцем надано право вибору методики визначення розміру виплат - за середньомісячною сумою з 01.01.2024 до місяця звернення, або за окремий місяць, що передує зверненню.

Подані позивачем довідки за змістом та формою відповідають вимогам додатків 1–3 до Порядку №622, підписані керівником та головним бухгалтером фінансового управління, засвідчені печаткою та містять відомості про підстави їх видачі - штатний розпис, особові рахунки, відомості по заробітній платі. Довідками підтверджено складові заробітної плати позивача за останнім місцем роботи станом на дату звільнення 24.10.2025.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вищевказані довідки підлягають врахуванню для визначення розміру пенсії позивача відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у цих довідках.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, згідно з якою дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності.

Суд встановив, що позивач звернувся із заявою про переведення на пенсію державного службовця саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-1), яким за принципом екстериторіальності здійснюється обслуговування відповідної категорії осіб та яким і було прийнято оскаржуване рішення від 19.11.2025 №968210135470 про відмову у такому переведенні.

За таких обставин, з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду щодо визначення належного відповідача за принципом екстериторіальності, обов`язок вчинити дії щодо призначення та нарахування позивачу пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ підлягає покладенню саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-1) як орган, уповноважений здійснювати таке призначення за принципом екстериторіальності та який прийняв оскаржуване рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для часткового задоволення позову у спосіб визначений судом.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.11.2025 №968210135470 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком за нормами Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 такі періоди роботи: з 18 серпня 1993 року по 29 лютого 2000 року (в органах державної податкової служби), з 20 листопада 2006 року по 06 грудня 2010 року (в органі місцевого самоврядування); з 01 квітня 2011 року по 24 жовтня 2025 року (в органі місцевого самоврядування).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та здійснити нарахування ОСОБА_1 з 25 жовтня 2025 року пенсії за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках, виданих фінансовим управлінням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради: про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), №03-36/832 від 30.10.2025; про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №03-36/834 від 30.10.2025; про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі, №03-36/836 від 30.10.2025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Свободи, Держпром,3під, 2 поверх,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022 , код ЄДРПОУ - 14099344)

Головуючий суддя В.К. Блонський