Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №560/3837/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3837/26

РІШЕННЯ

іменем України

06 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які виражаються у бездіяльності розгляду рапорту позивача щодо звільнення його з військової служби на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме: у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт позивача щодо звільнення його з військової служби на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме: у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та 11.12.2025 засобами поштового зв`язку подав рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за одним із батьків, який є особою з інвалідністю, додавши відповідні підтверджувальні документи. Однак у встановлений строк відповідач рапорт не розглянув та про результати його розгляду позивача не повідомив, у зв`язку із чим останній вважає таку бездіяльність протиправною.

Ухвалою суду від 13.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказав, що військовослужбовець, який бажає звільнитися з військової служби, повинен подати рапорт разом із документами, що підтверджують наявність відповідних підстав, за підпорядкованістю своєму безпосередньому командиру. При цьому рапорт про звільнення за сімейними обставинами має подаватися особисто та за встановленою процедурою, після чого здійснюється перевірка доданих документів, розгляд рапорту і прийняття відповідного рішення. Водночас надана позивачем поштова накладна свідчить, що відправлення з рапортом було направлене за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як юридичною адресою військової частини НОМЕР_1 є: АДРЕСА_1 . Крім того, у поштовому відправленні було зазначено номер телефону, який не належить та не використовується військовою частиною. Згідно з відомостями поштового трекінгу, відправлення було повернуте позивачу у зв`язку із закінченням установленого строку зберігання, а тому рапорт до військової частини фактично не надходив та її посадовими особами не розглядався. Також відповідач зазначив, що копія самого рапорту до позовної заяви не додана та в матеріалах справи відсутня, у зв`язку із чим неможливо встановити його зміст, перевірити дотримання вимог щодо форми та наявність усієї необхідної інформації. Окремі документи, зазначені в описі вкладення, зокрема лист територіального центру комплектування та соціальної підтримки разом з актом обстеження сімейного стану, також до матеріалів позову не долучені. За твердженням відповідача, у разі належного подання рапорту з необхідними документами він буде розглянутий у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у військовому званні «солдат».

У зв`язку з наміром звільнитися з військової служби за сімейними обставинами, пов`язаними з необхідністю здійснення постійного догляду за одним із батьків, який є особою з інвалідністю, позивач підготував рапорт про звільнення з військової служби від 11.12.2025 та направив його засобами поштового зв`язку.

На підтвердження направлення рапорту до матеріалів справи долучено накладну АТ «Укрпошта» №2900100505760 від 13.12.2025 та опис вкладення у цінний лист. В описі вкладення зазначено рапорт ОСОБА_1 та копії документів, усього 15 найменувань.

Відповідно до накладної №2900100505760 поштове відправлення було адресоване за адресою: АДРЕСА_2 . У накладній також зазначено номер телефону НОМЕР_2 .

Згідно з відомостями, наведеними відповідачем, місцезнаходженням військової частини НОМЕР_1 є адреса: АДРЕСА_3 , а вказаний у поштовій накладній номер телефону не належить та не використовується військовою частиною НОМЕР_1 .

З інформації щодо відстеження поштового відправлення №2900100505760 вбачається, що лист був повернутий відправнику у зв`язку із закінченням установленого строку зберігання.

Станом на дату звернення до суду відповіді за результатами розгляду зазначеного рапорту позивач не отримав, тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно з пунктом 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджених указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008) військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Наказом міністерства оборони України від 06.08.2024 №531 затверджений Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України (далі - Порядок №531).

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 Глави III Порядку №531 - розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється: у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Підпункт 1 пункту 7 Глави III вищевказаного порядку передбачено, що забороняється встановлювати будь-які інші вимога щодо форми та змісту паперового рапорту, що не

передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно:

подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим

способом;

недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком;

наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть

рапорту.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Відповідно до пункту 8 Порядку Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.

У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Як встановлено судом, згідно з накладною АТ «Укрпошта» №2900100505760 від 13.12.2025 поштове відправлення, у якому, відповідно до опису вкладення, містився рапорт позивача та додані до нього документи, було направлене за адресою: 29008, м. Хмельницький, вул. Князя Святослава Хороброго, 4.

Водночас місцезнаходженням військової частини НОМЕР_1 є адреса: АДРЕСА_3 . Зазначений у поштовій накладній номер телефону НОМЕР_2 також не належить та не використовується військовою частиною НОМЕР_1 .

Відомості щодо відстеження поштового відправлення №2900100505760 підтверджують, що воно не було вручене адресату та повернуте відправнику у зв`язку із закінченням установленого строку зберігання. Відповідач повідомив, що вказане відправлення та рапорт ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 не надходили та її посадовими особами не розглядалися.

Доказів, які б підтверджували надходження зазначеного поштового відправлення до поштового відділення за місцезнаходженням військової частини НОМЕР_1 , його вручення представнику відповідача або відмову уповноважених осіб військової частини від отримання відправлення, матеріали справи не містять.

Суд враховує, що пункт 8 розділу III Порядку №531 пов`язує час подання рапорту, направленого засобами поштового зв`язку, з датою його надходження до поштового відділення саме за місцем знаходження відповідного підрозділу. Зазначена норма не дає підстав вважати поданим рапорт, який направлений за іншою адресою, не вручений відповідному підрозділу та повернутий відправнику.

Крім того, копія рапорту від 11.12.2025 до позовної заяви не додана та в матеріалах справи відсутня. У зв`язку із цим суд позбавлений можливості встановити його повний зміст, перелік викладених у ньому обставин та документів, фактично доданих до рапорту.

У цій справі відповідач не приймав рішення про відмову в задоволенні рапорту, не повертав його позивачу та не залишав його без розгляду. Поштове відправлення було повернуте оператором поштового зв`язку у зв`язку із закінченням строку зберігання після його направлення за адресою, відмінною від місцезнаходження військової частини.

Оскільки рапорт позивача до відповідача не надходив, у військової частини НОМЕР_1 не виник обов`язок щодо його реєстрації, розгляду та повідомлення позивача про прийняте рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів факту належного подання відповідачу рапорту про звільнення з військової служби, а тому підстави для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо його нерозгляду відсутні.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач розглянув поданий позивачем рапорт, відтак, підстави для визнання протиправної бездіяльності відповідача відсутні.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку про безпідставність заявленого позову, у зв`язку з чим, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя П.І. Салюк