Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №480/6047/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року Справа № 480/6047/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/6047/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення мені, ОСОБА_1 , за період з 01 березня 2018 року по 29 січня 2020 року без урахування вимог абзаців 4, 6, пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення мені, ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 29 січня 2020 року, відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та наказом командира військової частини від 09.07.2025 №170 був виключений зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення.

Позивач стверджує, що з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексація йому не нараховувалась і не виплачувалась, а з 01.03.2018 по 29.01.2020 її нарахування здійснювалося без урахування індексації-різниці, передбаченої абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала про відкриття провадження – відповідачем отримано 09.08.2025

Відповідач подав відзив, у якому позов не визнав. Військова частина послалася на обмеженість бюджетного фінансування, зміну механізму індексації після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 та вважала, що для подальшої індексації індекс споживчих цін мав обчислюватися із січня 2016 року.

Щодо періоду після 01.03.2018 відповідач зазначив, що відповідно до довідки від 01.08.2025 №911 розмір грошового забезпечення, розрахований в умовах березня 2018 року за постановою Кабінету Міністрів України №1294, становив 1792,00 грн, а за постановою №704 — 8429,01 грн. На думку відповідача, підвищення на 6637,01 грн перевищило можливу суму індексації, тому право на індексацію-різницю не виникло.

У письмових поясненнях позивач заперечив проти такого розрахунку. Він наголосив, що Порядок №1078 вимагає порівнювати фактично виплачений дохід за лютий 2018 року з фактичним доходом за березень 2018 року, а не умовні суми, розраховані за двома постановами в межах одного місяця.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Під час ознайомлення з документами про нараховане грошове забезпечення позивач встановив, що з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексація йому не нараховувалась і не виплачувалась, а з 01.03.2018 по 29.01.2020 її нарахування здійснювалося без урахування індексації-різниці, передбаченої абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

17.07.2025 позивач звернувся до військової частини із заявою про проведення належного перерахунку. Листом від 23.07.2025 №2405 відповідач повідомив про відсутність підстав для такого перерахунку, що стало підставою для звернення до суду.

Судом установлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини від 09.07.2025 №170 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Матеріали особового рахунку підтверджують, що у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року не нараховувалась і не виплачувалась. За період з 01.03.2018 по 29.01.2020 відповідач здійснював нарахування поточної індексації, однак не вирішив питання про належну позивачу індексацію-різницю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено склад грошового забезпечення військовослужбовців та встановлено, що воно підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII. Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягає, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Правила обчислення індексу споживчих цін та сум індексації встановлені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Щодо індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 суд зазначає, що з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 місяцем підвищення доходу для цілей пункту 5 Порядку №1078 є місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки або посадового окладу.

Посадові оклади військовослужбовців у зазначений період були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та не змінювалися до 01.03.2018. Останнє підвищення посадових окладів відбулося у січні 2008 року. Підвищення премій, надбавок чи інших складових грошового забезпечення без підвищення посадового окладу не змінює місяць, з якого обчислюється індекс споживчих цін.

Постанова №1013 не підвищувала посадові оклади військовослужбовців, а тому не могла змінити для позивача місяць підвищення доходу із січня 2008 року на грудень 2015 року чи січень 2016 року.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань суд відхиляє, оскільки реалізація гарантованого законом права на індексацію не може ставитися у залежність від виділення коштів. Відсутність фінансування не звільняє суб`єкта владних повноважень від виконання встановленого законом обов`язку.

Отже, бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року є протиправною.

Щодо індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 29.01.2020 суд зазначає таке.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, якою підвищено посадові оклади військовослужбовців. Відтак березень 2018 року є місяцем підвищення доходу позивача.

Абзацами 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено: якщо розмір підвищення доходу перевищує суму можливої індексації у місяці підвищення, індексація у цьому місяці не нараховується; якщо не перевищує, сума індексації визначається як різниця між можливою індексацією та розміром підвищення доходу.

За абзацом 6 пункту 5 Порядку №1078 така індексація-різниця виплачується щомісячно до наступного підвищення тарифних ставок або посадових окладів, а до неї додається поточна індексація, яка виникає після перевищення порогу індексації.

Право на індексацію-різницю та її розмір не є дискреційними. Для вирішення цього питання необхідно встановити фактичний розмір підвищення доходу у березні 2018 року, суму можливої індексації та співвідношення цих величин.

Суд відхиляє довідку відповідача від 01.08.2025 №911 у частині визначення підвищення доходу в сумі 6637,01 грн. Вказана довідка порівнює дві умовні суми грошового забезпечення, розраховані за різними нормативними актами в умовах березня 2018 року, тоді як абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 вимагає порівнювати дохід у місяці, що передував підвищенню, з фактичним доходом у місяці підвищення та враховувати всі складові, які не мають разового характеру.

З картки особового рахунку вбачається, що фактично виплачений позивачу дохід за лютий 2018 року, виплачений у березні, становив 8027,92 грн, а дохід за березень 2018 року, виплачений у квітні, — 8429,01 грн. Отже, розмір підвищення доходу становив 401,09 грн.

Сума можливої індексації у березні 2018 року визначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762,00 грн та величини приросту індексу споживчих цін 253,30 відсотка:

1762,00 грн Ч 253,30 % ч 100 = 4463,15 грн.

Оскільки розмір підвищення доходу 401,09 грн є меншим за суму можливої індексації 4463,15 грн, позивач набув право на щомісячну індексацію-різницю в розмірі:

4463,15 грн – 401,09 грн = 4062,06 грн.

Зазначена сума підлягала щомісячній виплаті з 01.03.2018 до 29.01.2020 з урахуванням фактично виплаченої поточної індексації.

Доводи відповідача про відсутність у чинній редакції Порядку №1078 терміна «фіксована індексація» не впливають на висновок суду, оскільки право позивача випливає безпосередньо зі змісту абзаців 4, 6 пункту 5 цього Порядку, незалежно від назви відповідної виплати.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, згідно з якими при визначенні індексації-різниці необхідно встановити фактичне підвищення доходу в березні 2018 року та порівняти його із сумою можливої індексації.

Щодо строку звернення до суду суд ураховує, що спірні правовідносини щодо оплати праці виникли до набрання чинності Законом України №2352-IX від 01.07.2022. Обмеження, установлені новою редакцією статті 233 КЗпП України, не мають зворотної дії у часі та не застосовуються до права на виплати, яке виникло до 19.07.2022. Крім того, про остаточну відмову в проведенні перерахунку позивач дізнався з листа від 23.07.2025, після чого без невиправданого зволікання звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення правомірності своїх дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Військова частина НОМЕР_1 не довела правомірності ненарахування індексації за період до 01.03.2018 та не спростувала права позивача на індексацію-різницю в розмірі 4062,06 грн щомісячно.

За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення мені, ОСОБА_1 , за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити мені, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення мені, ОСОБА_1 , за період з 01 березня 2018 року по 29 січня 2020 року без урахування вимог абзаців 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення мені, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), за період з 01 березня 2018 року по 29 січня 2020 року, відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець