Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №480/5706/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року Справа № 480/5706/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5706/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) в частині нарахування та не виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.05.2019;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 12.05.2019 з урахуванням абзацу 3, 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у спірний період позивач проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонного загону. 11.05.2019 наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 123-OC позивача з 15.04.2019 № 101-OC звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу

Вказує, що під час проходження військової служби у НОМЕР_2 прикордонного загону позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, а саме у період з 01.03.2018 по 12.05.2019 - без застосування індексації-різниці, яка встановлена абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у розмірі 3 959,62 грн щомісячно, що обумовило необхідність звернення до суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала про відкриття провадження – відповідачем отримано 28.07.2025

03.08.2025 представником НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.

Щодо нарахування та виплати індексації-різниці відповідач послався на положення пункту 5 Порядку № 1078, відповідно до яких сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у цьому місяці. Зазначив, що з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Відповідач указав, що згідно з відомостями особистої картки грошового забезпечення позивача його посадовий оклад збільшився із 760 грн у лютому 2018 року до 3 170 грн у березні 2018 року, оклад за військовим званням - із 65 грн до 1 020 грн, а надбавка за вислугу років - із 330 грн до 2 095 грн. При цьому розмір премії змінився із 3 116 грн у лютому 2018 року до 2 662,80 грн у березні 2018 року.

За розрахунком відповідача, загальний розмір підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року становив 5 130 грн, що перевищує суму можливої індексації у розмірі 4 463,15 грн. У зв`язку із цим відповідач вважав, що підстави для нарахування та виплати позивачу індексації-різниці за спірний період відсутні.

Крім того, відповідач зазначив, що Закон № 1282-XII та Порядок № 1078 у редакції, чинній у спірний період, не містили поняття «фіксована сума індексації», а відповідний термін використовувався у додатку 4 до Порядку № 1078 лише в редакції, яка діяла до 15.12.2015.

Також відповідач указав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої поточної індексації здійснювалося з квітня 2018 року, а поріг індексації у розмірі 103 відсотки було перевищено у жовтні 2018 року. Оскільки індекс споживчих цін за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, право на поточну індексацію виникло з грудня 2018 року.

Відповідач наголосив, що з грудня 2018 року позивачу нараховувалася індексація грошового забезпечення із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу, а у травні 2019 року йому виплачено індексацію за період із січня по травень 2019 року.

Окремо відповідач зазначив, що вимоги позивача є передчасними, оскільки на час подання відзиву не набрало законної сили судове рішення у справі щодо правильності нарахування індексації грошового забезпечення позивача за попередній період — із 01.12.2015 по 28.02.2018.

Виходячи з викладеного, відповідач вважав безпідставними доводи позивача про невирішення питання щодо наявності у нього права на індексацію-різницю та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 11.05.2019 № 123-OC старшого прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонного контролю 1 категорії снайпера 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 І категорії (тип Б), звільненого з військової служби у запас наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 15.04.2019 року № 101-ОС за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу, з 12.05.2019 виключено зі списків особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону та з усіх видів забезпечення.

Вважаючи, що відповідачем в порушення норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" протиправно не було нараховано та виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.03.2019 у фіксованій величині, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частин другої і третьої статті 9 Закону № 2011-XII).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення №1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).

У статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону № 1282-ХІІ визначено порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, так званої «поточної індексації» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

Щодо «індексації-різниці», то право працівника на її отримання виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Так, абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078, у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума «індексації-різниці» виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою установлені нові розміри окладів осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, то березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання «індексації-різниці», а якщо так, то у якій сумі.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 16.08.2023 у справі № 380/14020/22, від 17.08.2023 у справі №160/4155/22; від 17.08.2023 у справі №580/3967/22; від 15.08.2023 у справі №400/3784/22; від 07.09.2023 у справі №420/12787/22; від 27.07.2023 у справі №160/12028/22; від 15.08.2023 у справі №520/1800/22; від 15.08.2023 у справі №580/9339/21; від 16.08.2023 у справі №440/5333/21, від 19.12.2024 року по справі № 420/11410/23, від 09.01.2025 року по справі № 160/23284/23 тощо.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Із наявної у матеріалах справи особистої картки грошового забезпечення позивача, суд вбачає, що у лютому 2018 року розмір грошового забезпечення позивача (без урахування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення) становив 8 747,60 грн., а у березні 2018 року – 8 748,64 грн.

Щодо доводів відповідача про порядок визначення розміру підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року суд зазначає таке.

Відповідач стверджує, що розмір підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року становив 5 130,00 грн та перевищив суму можливої індексації у розмірі 4 463,15 грн. На обґрунтування такого висновку відповідач посилається на те, що посадовий оклад позивача збільшився із 760,00 грн у лютому 2018 року до 3 170,00 грн у березні 2018 року, оклад за військовим званням — із 65,00 грн до 1 020,00 грн, надбавка за вислугу років — із 330,00 грн до 2 095,00 грн, тоді як розмір премії змінився із 3 116,00 грн до 2 662,80 грн.

Суд не погоджується з наведеним відповідачем розрахунком.

Так, із зазначених самим відповідачем складових убачається, що сума грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року становила: 760,00 грн + 65,00 грн + 330,00 грн + 3 116,00 грн = 4 271,00 грн.

Сума наведених відповідачем складових грошового забезпечення позивача у березні 2018 року становила: 3 170,00 грн + 1 020,00 грн + 2 095,00 грн + 2 662,80 грн = 8 947,80 грн.

Отже, різниця між наведеними сумами грошового забезпечення за березень та лютий 2018 року становить: 8 947,80 грн – 4 271,00 грн = 4 676,80 грн, а не 5 130,00 грн, як зазначено відповідачем.

Сума 5 130,00 грн утворена відповідачем лише внаслідок додавання розмірів підвищення посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років:2 410,00 грн + 955,00 грн + 1 765,00 грн = 5 130,00 грн.

Водночас у цьому розрахунку відповідач фактично не врахував зменшення розміру премії у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року на 453,20 грн: 3 116,00 грн – 2 662,80 грн = 453,20 грн.

За змістом абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифної ставки (посадового окладу) у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. Премія належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовця, а тому її довільне виключення з розрахунку без установлення разового характеру відповідної виплати є необґрунтованим.

У постанові від 08.11.2024 у справі № 200/16532/21 Верховний Суд зазначив, що розмір підвищення доходу військовослужбовця у березні 2018 року визначається як різниця між загальною сумою грошового забезпечення у березні 2018 року та загальною сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. До обох сум мають включатися всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру. Такий підхід підтверджено й подальшою практикою Верховного Суду.

Верховний Суд також указав, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, повинна враховуватися під час визначення розміру підвищення доходу в березні 2018 року, якщо вона була нарахована військовослужбовцю у лютому 2018 року. Припинення її нарахування з березня 2018 року не є підставою для виключення цієї виплати зі складу фактичного грошового забезпечення за лютий 2018 року.

Натомість у відзиві відповідач не навів повного розрахунку загальної суми грошового забезпечення позивача за лютий та березень 2018 року з урахуванням усіх виплат, які не мали разового характеру, та не зазначив, чи враховано під час розрахунку щомісячну додаткову грошову винагороду, нараховану позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 889.

Щодо твердження відповідача про відсутність у Порядку № 1078 поняття «фіксована сума індексації» суд зауважує, що відсутність такого терміна не свідчить про відсутність механізму нарахування відповідної виплати. З 01.12.2015 абзацами четвертим та шостим пункту 5 Порядку № 1078 передбачено виплату індексації-різниці, яка визначається як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу і виплачується щомісячно до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Отже, наведений відповідачем розрахунок підвищення грошового доходу в розмірі 5 130,00 грн є арифметично та методологічно необґрунтованим, оскільки не відображає різниці між повними сумами грошового забезпечення позивача за лютий і березень 2018 року та не враховує зменшення розміру премії й інших можливих щомісячних виплат, які не мали разового характеру. Тому такий розрахунок сам по собі не підтверджує відсутності у позивача права на нарахування та виплату індексації-різниці.

Отже, грошовий дохід позивача у березні 2018 року збільшився на 1,04 грн. (8 747,60 грн. - 8 748,64 грн. = 1,04 грн.).

Сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року є добутком розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, та величини приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.

Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік", становив 1762,00 гривні.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%. Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% було перевищено.

Отже, за офіційними даними Державної служби статистики України березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.

Величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 складала 253,30 %.

Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складала 1762 грн х 253,30 % = 4463,15 грн.

Отже, виходячи з зазначеного вище, розмір підвищення грошового доходу позивача у сумі 1,04 грн. не перевищив розмір індексації, яка припадала на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року) 4463,15 грн. та в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації різниці грошового забезпечення в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 1,04 грн та становить 4 462,11 грн.

За період із 01.03.2018 по 30.04.2019 позивач проходив військову службу протягом 14 повних календарних місяців, а саме:

- за період із березня по грудень 2018 року: 4 462,11 грн Ч 10 місяців = 44 621,10 грн;

- за період із січня по квітень 2019 року: 4 462,11 грн Ч 4 місяці = 17 848,44 грн.

Сума індексації-різниці за ці періоди сукупно становить: 44 621,10 грн + 17 848,44 грн = 62 469,54 грн.

Оскільки у травні 2019 року позивач проходив військову службу по 12.05.2019 включно, індексація-різниця за цей місяць відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 підлягала нарахуванню пропорційно часу проходження служби. У травні 2019 року був 31 календарний день, із яких позивач проходив службу протягом 12 календарних днів.

Тому розмір індексації-різниці за період із 01.05.2019 по 12.05.2019 становить: 4 462,11 грн ч 31 календарний день Ч 12 календарних днів = 1 727,268387 грн, що після округлення до копійок становить 1 727,27 грн. При цьому суд звертає увагу, що в позовній заяві позивачем помилково визначено суму індексації-різниці за зазначений період у розмірі 1 727,26 грн.

Таким чином, загальна сума індексації-різниці грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 12.05.2019 становила 64 196,81 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідач протиправно не врахував правові норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та в період з 01.03.2018 по 12.05.2019 не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення в фіксованому розмірі.

А відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) в частині нарахування та не виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.05.2019 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.03.2018 року по 12.05.2019 року з урахуванням абзацу 3, 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець