Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №480/9774/25 — Сумський окружний адміністративний суд

Суд: Сумський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 05 серпня 2026 р.

Справа: №480/9774/25

Суддя: О.М. Кунець

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року Справа № 480/9774/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9774/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 18.07.2022 в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 18.07.2022 індексацію грошового забезпечення в загальній сумі 189 204,61 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у період з 19.03.2014 по 15.02.2025 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який реорганізовано у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначає, що за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 відповідач не нарахував і не виплатив йому індексацію-різницю грошового забезпечення, передбачену абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Ухвалою суду від 26.12.2025 позовну заяву залишено без руху.

29.12.2025 позивачем через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала про відкриття провадження – відповідачем отримано 19.01.2026

07.01.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому ІНФОРМАЦІЯ_4 просив відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що для визначення розміру підвищення доходу у березні 2018 року слід порівнювати грошове забезпечення до і після підвищення посадового окладу в умовах березня 2018 року, враховуючи всі складові грошового забезпечення, встановлені на цей місяць, а не фактично нараховані суми за лютий і березень 2018 року.

Відповідач також указав, що щомісячна додаткова грошова винагорода та надбавка за виконання особливо важливих завдань, які не нараховувалися у березні 2018 року, не повинні враховуватися під час порівняння доходів. На думку відповідача, розмір підвищення грошового доходу позивача перевищив суму можливої індексації, тому право на індексацію-різницю не виникло.

Крім того, відповідач послався на те, що з 15.12.2020 позивача було переведено на іншу посаду, а за період з 15.12.2020 по 18.07.2022 не відбулося підвищення тарифної ставки або посадового окладу за цією посадою, у зв`язку з чим, на його думку, відсутні підстави для нарахування індексації-різниці і за цей період.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

На звернення позивача листом від 29.10.2025 №5/2107 відповідач надав довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення, з якої позивач установив, що у спірний період індексація-різниця йому не нараховувалась та не виплачувалась.

На обґрунтування розміру вимог позивач посилається на те, що грошове забезпечення за лютий 2018 року становило 11 514,48 грн, а за березень 2018 року - 12 089,34 грн. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року становив 574,86 грн. Сума можливої індексації у березні 2018 року становила 4 463,15 грн, у зв`язку з чим щомісячна індексація-різниця, на думку позивача, становить 3 888,29 грн.

Як установлено судом, позивач у період з 19.03.2014 по 15.02.2025 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , надалі - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У період з 01.03.2018 по 18.07.2022 позивачу не було нараховано та виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення, що підтверджується довідкою відповідача про нараховане та виплачене грошове забезпечення та не заперечується самим відповідачем.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації військовослужбовця і підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення визначені Законом України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними у гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

За визначенням, наведеним Верховним Судом, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу: поточної індексації та індексації-різниці. Суми цих індексацій можуть нараховуватися одночасно та окремо одна від одної.

Право на поточну індексацію виникає, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації. Натомість право на індексацію-різницю виникає у місяці підвищення тарифної ставки або посадового окладу, якщо розмір підвищення доходу дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у цьому місяці.

Абзацами 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок або посадових окладів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення не перевищує суму можливої індексації, сума індексації визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Згідно з абзацом 6 пункту 5 Порядку №1078 визначена у місяці підвищення доходу індексація-різниця виплачується до чергового підвищення тарифних ставок або посадових окладів, а до неї надалі додається поточна індексація, яка виникає після перевищення порогу індексації.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що нарахування та виплата індексації-різниці мають щомісячний характер, гарантуються законом і не є дискреційними повноваженнями відповідача.

Беручи до уваги, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців, березень 2018 року є місяцем підвищення доходу позивача.

Для вирішення питання про право позивача на індексацію-різницю необхідно встановити: розмір підвищення його доходу у березні 2018 року; суму можливої індексації у березні 2018 року; співвідношення цих величин.

Розмір підвищення доходу у березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення у березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. До обох сум включаються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.

Суд відхиляє доводи відповідача про необхідність порівнювати умовні розміри грошового забезпечення, обчислені в умовах березня 2018 року. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 вимагає враховувати всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру, однак не передбачає заміни фактично нарахованих доходів розрахунковими умовними величинами.

Такий підхід узгоджується зі структурою Порядку №1078 та з висновком, за яким розмір підвищення доходу визначається як різниця між фактичним грошовим забезпеченням у місяці підвищення доходу та у попередньому місяці.

Суд також не погоджується з доводом відповідача про неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди. За своєю правовою природою така винагорода є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а тому, якщо її нараховано за відповідний місяць, вона має враховуватися при визначенні фактичного доходу як виплата, що не має разового характеру.

З наданої відповідачем довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення вбачається, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становило 11 514,48 грн, у тому числі: посадовий оклад - 1 067,00 грн; оклад за військовим званням - 125,00 грн; надбавка за вислугу років - 298,00 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 745,00 грн; премія - 4 801,50 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода - 4 317,93 грн.

Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року становило 12 089,34 грн, у тому числі: посадовий оклад - 5 070,00 грн; оклад за військовим званням - 1 340,00 грн; надбавка за вислугу років - 2 243,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 865,35 грн; премія - 1 809,99 грн.

Усі зазначені виплати, за винятком одноразових виплат, належать до основних або щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Доказів того, що будь-яка із наведених складових мала одноразовий характер або була нарахована за інший розрахунковий період, відповідач суду не надав.

Отже, розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року становив:

12 089,34 грн – 11 514,48 грн = 574,86 грн.

Сума можливої індексації у березні 2018 року визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн на величину приросту індексу споживчих цін 253,30 відсотка та ділення отриманого результату на 100:

1 762,00 грн Ч 253,30 % ч 100 = 4 463,15 грн.

Оскільки розмір підвищення доходу 574,86 грн є меншим за суму можливої індексації 4 463,15 грн, позивач набув право на щомісячну індексацію-різницю у розмірі:

4 463,15 грн – 574,86 грн = 3 888,29 грн.

Доводи відповідача про те, що переведення позивача з 15.12.2020 на іншу посаду виключає подальшу виплату індексації-різниці, є необґрунтованими.

Зміна посади військовослужбовця сама по собі не є черговим підвищенням тарифних ставок або посадових окладів у розумінні абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078. Відповідач не надав доказів нормативного підвищення посадових окладів за посадою позивача після березня 2018 року, яке припинило б виплату визначеної індексації-різниці.

Відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078 для працівників, переведених на іншу роботу, обчислення індексу споживчих цін здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки або посадового окладу за посадою. Тому сам факт переведення не скасовує право на індексацію, якщо не доведено нового підвищення тарифної ставки або посадового окладу.

Судом установлено, що індексація-різниця у розмірі 3 888,29 грн щомісячно підлягала виплаті з 01.03.2018 по 18.07.2022 включно.

Період з 01.03.2018 по 30.06.2022 становить 52 повних місяці. Сума індексації-різниці за цей період становить:

3 888,29 грн Ч 52 місяці = 202 191,08 грн.

Сума індексації-різниці за 18 днів липня 2022 року становить:

3 888,29 грн ч 31 день Ч 18 днів = 2 257,72 грн.

Отже, загальна сума індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 становить:

202 191,08 грн + 2 257,72 грн = 204 448,80 грн.

Суд не враховує розрахунок позивача у сумі 189 204,61 грн, оскільки в ньому щомісячна поточна індексація, фактично виплачена відповідачем, помилково віднімалася від визначеної суми індексації-різниці.

Водночас за змістом абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 до визначеної суми індексації-різниці додається поточна індексація, яка виникає внаслідок перевищення порогу індексації. Отже, поточна індексація та індексація-різниця є самостійними складовими і виплата поточної індексації не зменшує щомісячного розміру індексації-різниці.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Оскільки позивач правильно визначив спірний період і правову підставу виплати, але допустив помилку у математичному розрахунку, належним та ефективним способом захисту є стягнення повного розміру індексації-різниці, визначеного судом відповідно до обов`язкової формули Порядку №1078.

Щодо позовної вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає наступне.

Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, визначено умови та механізм відшкодування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб.

Грошова компенсація виплачується, зокрема, військовослужбовцям та особам, звільненим із військової служби, для відшкодування утриманих сум податку з грошового забезпечення та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з такого грошового забезпечення.

Отже, нарахування та виплата індексації-різниці грошового забезпечення має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.

Щодо вимоги про відрахування військового збору суд зазначає, що обов`язок утримання військового збору із суми оподатковуваного доходу покладається на відповідача як податкового агента і виконується відповідно до законодавства, чинного на момент фактичного нарахування та виплати.

Оскільки нарахування і виплата індексації-різниці ще не здійснювалися, окрема вимога щодо застосування конкретної ставки військового збору є передчасною та в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності своєї бездіяльності покладається на відповідача.

ІНФОРМАЦІЯ_2 не довів правомірності ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022.

За наведених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у загальному розмірі 204 448 (двісті чотири тисячі чотириста сорок вісім) грн 80 коп. за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua