Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №642/2478/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

05 серпня 2026 року

Справа № 642/2478/26

Провадження № 3/642/581/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Цибульська С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2026 о 13:55 год. водій ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Гостинний Двір (Суздальські Ряди), біля буд. 9, керував транспортним засобом «Audi Q4 E-TRON», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у порядку, встановленому законом, на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер алкотест 6820, а також в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря-нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі зазначеного стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 621338 від 22.03.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

22.04.2026 до суду від захисника ОСОБА_1 – адвоката Костирі Г.А. надійшли письмові пояснення у справі про адміністративне правопорушення, в яких захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, просить суд закрити провадження у цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У своїх письмових поясненнях захисник зазначив, що ОСОБА_1 22.03.2026 о 14 год. не керував транспортним засобом, а лише сів на водійське сидіння транспортного засобу AUDI Q4 E-TRON, і чекав свого водія, ввімкнувши кондиціонер в режимі обігріву, вивчаючи функціонал бортового комп`ютера транспортного засобу та тримаючи за звичкою праву ногу на педалі гальм. Вийшовши з машини ОСОБА_1 на запитання поліцейського, чому ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля з ознаками алкогольного сп`яніння, що останнім було сприйнято як жарт, він відповів, що його машина комусь заважала та його попросили від`їхати.

Захисник вказує у письмових поясненнях, що у поліцейського були відсутні підстави для законної зупинки транспортного засобу; зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази фіксації руху транспортного засобу під час того, як ОСОБА_1 перебував на місці водія такого автомобіля, що підтверджується тим, що до моменту вимкнення ОСОБА_1 електроживлення транспортного засобу горів стоп-сигнал. На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано безперервне горіння заднього габариту, що свідчить про те, що транспортний засіб перебував у нерухомому стані через натиснуту педаль гальма. Також захисник вказав, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом; доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оголошено направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, у своїх письмових поясненнях захисник просив суд викликати та допитати у якості свідка ОСОБА_2 , а також надав суду відеозапис, на якому зафіксовано огляд захисником технічних параметрів транспортного засобу AUDI Q4 E-TRON, н.з. НОМЕР_2 , а саме: послідовність загоряння задніх габаритних вогнів під час натискання на педаль гальма, а також під час руху назад та встановлено, що рух вказаного транспортного засобу неможливий під час горіння заднього габариту (стоп-сигналу) верхнього та нижнього.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час розгляду повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань не подав, представлений в судовому засіданні захисником.

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП адміністративне правопорушення, передбачене ч. ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відноситься до правопорушень, по яких присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Костиря Г.А. просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи захисника, висловлені ним у судовому засіданні, аналогічні доводам, що були надані захисником у його письмових поясненнях.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив суду, що ОСОБА_1 є його знайомим, якому він інколи допомагає переганяти та ремонтувати автобуси, та який інколи залучає його в якості водія. 22.03.2026 ОСОБА_2 також допомагав ОСОБА_1 : на прохання останнього привіз його на автомобілі Volkswagen до центрального ринка м. Харкова, бо останній погано почувався. Зазначив, що на цьому автомобілі віз його вперше. ОСОБА_2 припаркувався біля закладу «МакДональдс», після чого ОСОБА_1 залишився в автомобілі, а ОСОБА_2 пішов до закладу харчування, розташованого поруч у будівлі на другому поверсі. Свідок вказав, що не бачив самого моменту керування чи не керування ОСОБА_1 транспортним засобом, бачив вже лише як біля ОСОБА_1 перебували декілька поліцейських та розмовляли з ним, а ОСОБА_1 перебував біля водійських дверцят автомобіля. Вказав, що, на його думку, транспортний засіб перебував на тому ж місці, на якому він його залишив після паркування та перед походом до закладу харчування.

Заслухавши думку захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показання свідка, вивчивши матеріали справи, суд зазначає таке.

За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Порядок дорожнього руху на території України згідно із Законом України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння згідно з п. 3 розділу І Інструкції є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції).

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 625313 від 27.03.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП водій ОСОБА_1 відмовився від проходження в порядку, передбаченому законодавством, огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Правопорушення вважається закінченим з моменту, коли водій відмовився від проходження такого огляду.

На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, дослідженого судом, зафіксовано як працівник патрульної поліції оголошує вимогу до водія транспортного засобу білого кольору зупинитися та підходить до вказаного автомобіля, у якого увімкнений двигун та задні габарити; та зафіксоване подальше спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 .

На 29 секунді відеозапису зафіксовано, як з водійського місця транспортного засобу виходить ОСОБА_1 , після чого працівник поліції запитує останнього причину, з якої ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, на що ОСОБА_1 відповідає поліцейському (дослівно): «Я трошки здав назад». Після цього поліцейський знову запитує ОСОБА_1 про причину, з якої останній сів за кермо, після чого ОСОБА_1 відповів (дослівно): «Здав назад для того, щоб виїхав чоловік» та вказав, що його попросили від`їхати.

В подальшому на відеозаписі зафіксовано процедуру встановлення особи ОСОБА_1 . Як вбачається зі змісту розмови поліцейського із ОСОБА_1 , останній безпосередньо до подій, що зафіксовані на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, самостійно підходив до працівника поліції з приводу іншого питання. Так, в ході розмови поліцейського із ОСОБА_1 працівник поліції зазначив, що в ході їх попереднього спілкування ним було встановлено, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння, та побачив, як останній після спілкування із працівником поліції сів за кермо автомобіля та почав рух, з огляду на що поліцейським і було зупинено автомобіль.

На 09:50 хв. відеозапису поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В цей час ОСОБА_1 починає заперечувати факт керування ним транспортним засобом.

На 11:15 хв. відеозапису зафіксовано, як працівник поліції вказує ОСОБА_1 на виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння та пропонує останньому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 ігнорує поліцейського та заперечує факт керування транспортним засобом, зазначає, що в нього є водій. Працівник поліції попереджає ОСОБА_1 про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, в цей час останній намагається покинути місце події. Поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 , що такі дії щодо здійснення спроби покинути місце події буде розцінена як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 продовжує ігнорувати вказівки працівника поліції, в цей час останній вказує ОСОБА_1 , що за наслідками відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, запитує ОСОБА_1 про те, чи буде він отримувати копію протоколу та зазначає, що його відсторонено від керування транспортним засобом.

На 14:15 хв. відеозапису ОСОБА_1 покидає місце події, після чого працівник поліції складає стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Окрім протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису з реєстратора з нагрудної камери поліцейського вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:

-направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.03.2026, відповідно до якого огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ не проводився у зв`язку із відмовою водія;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не проводився у зв`язку із відмовою останнього;

-рапортом поліцейського взводу 1 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП Коробая І.

Вказані докази є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 268 КУпАП, Інструкції.

Зміст відеозапису, який міститься в матеріалах справи та був досліджені судом, в сукупності з іншими доказами є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діянні ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний відеозапис узгоджуються з іншими доказами у справі, оцінку яким було надано судом.

Версію сторони захисту про те, що ОСОБА_1 22.03.2026 о 14 год. не керував транспортним засобом AUDI Q4 E-TRON, а лише пересів на водійське сидіння і чекав свого водія, ввімкнувши кондиціонер в режимі обігріву, вивчаючи функціонал бортового комп`ютера транспортного засобу та тримаючи ногу на педалі гальм, суд оцінює як нелогічну та штучно створену з метою ухилитись від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки ввімкнути кондиціонер та вивчати функціонал бортового комп`ютера транспортного засобу можна і сидячи на пасажирському сидінні.

Так, як вже було зазначено судом, ОСОБА_1 на запитання поліцейського про причини того, чому він сів за кермо автомобіля, двічі вказав про те, що здав назад, оскільки його попросили від`їхати. ОСОБА_1 від початку відео позиціонував себе як водій транспортного засобу та почав заперечувати факт керування транспортним засобом лише після того, як поліцейський зазначив ОСОБА_1 про те, що ним здійснюється відеофіксація.

Твердження захисника про те, що повідомлення ОСОБА_1 про те, що він від`їхав задля того, щоб не заважати іншим учасникам руху, було жартом з боку ОСОБА_1 , судом сприймаються критично та розцінюються як намагання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Стосовно наданого захисником відеозапису, на якому зафіксовано огляд захисником технічних параметрів транспортного засобу «AUDI Q4 E-TRON», д.н.з. НОМЕР_2 , а саме: встановлення послідовності загоряння задніх габаритних вогнів під час натискання на педаль гальма, а також під час руху назад та встановлено, що рух вказаного транспортного засобу неможливий під час горіння заднього габариту (стоп-сигналу) верхнього та нижнього, суд зазначає, що такі обставини дійсно мають місце, водночас той факт, що на початку відеозапису з нагрудної камери поліцейського не зафіксовано самого руху транспортного засобу, а тільки його зупинку на вимогу поліцейського, не виключають можливості руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 до вказівки поліцейського зупинитись і не спростовують доведеності сукупністю досліджених судом доказів факту керування ОСОБА_1 таким транспортним засобом.

Судом не приймаються доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в частині відсутності підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Як було встановлено судом зі змісту переглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працівником поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 з огляду на те, що безпосередньо до подій, які передували подіям, зафіксованим на такому відеозаписі, ОСОБА_1 підходив до працівника поліції з приводу іншого питання, в ході якого працівник поліції виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння. Після цього працівник поліції побачив, як ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля та розпочав рух транспортного засобу, у зв`язку з чим був одразу зупинений поліцейським.

Отже на момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у працівника поліції були достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 розпочав рух транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння, а тому поліцейський мав законну підставу для зупинки такого автомобіля.

Крім того, підстави зупинки транспортного засобу не можуть впливати на вирішення питання про винність чи невинність особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Встановлення підстав для зупинки транспортного засобу не входить до предмета доказування у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із тим, що ці обставини не входять до об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення.

Пояснення свідка ОСОБА_2 не містять відомостей, які б спростовували або підтверджували обставини, які підлягають встановленню у ході розгляду цієї справи, зокрема обставин факту руху транспортного засобу та відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки як зазначив сам свідок, він не бачив те, чи рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , а бачив лише як останній вже розмовляв із поліцейськими, при цьому зміст розмови свідок не чув, оскільки перебував у закладі харчування і бачив такі події через вікно. Водночас, той факт, що ОСОБА_2 22.03.2026 допомагав ОСОБА_1 у якості водія не виключає можливість останнього керувати транспортним засобом у той час, поки ОСОБА_2 не перебував поряд із ОСОБА_1 .

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було оголошено зміст направлення особи на проходження обстеження щодо стану сп`яніння є безпідставними з огляду на наступне.

Так, огляд особи на стан сп`яніння проводиться відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09.11.2015 року, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008 року (зі змінами) відповідно до яких, якщо водій погодився на проведення огляду, то він направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (п. 8 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року).

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п. 9 розділу ІІ Інструкції від 09 листопада 2015 року та п. 7 Порядку від 17.12.2008 року).

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку, перший примірник якого видається під підпис поліцейському (п.п. 17, 20 розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року, п. 13 Порядку від 17.12.2008 року).

Отже за змістом вищенаведених норм, направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння складається працівником поліції для лікаря, як підстава проведення цим лікарем огляду особи, і відповідно таке направлення залишається у лікаря, а в разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу має бути долучена до матеріалів адміністративного провадження.

При цьому, як було встановлено судом, після неодноразових пропозицій працівника поліції ОСОБА_1 пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у лікаря-нарколога у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 проігнорував поліцейського та покинув місце події, що було обґрунтовано розцінено працівником поліції як відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду. Закономірним є те, що поліцейським не було проголошено ОСОБА_1 зміст направлення на огляд, оскільки останній покинув місце зупинки транспортного засобу після пропозицій поліцейського пройти такий огляд.

Твердження захисника про те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом є неспроможними, оскільки на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано повідомлення ОСОБА_1 з боку працівника поліції про те, що його відсторонено від керування транспортним засобом.

За таких обставин суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно з відомостями з облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 категорій В1, В, С1, С, D1, D.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

За таких обставин суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до санкції цієї статті у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 665,60 грн в дохід держави.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 130, 252, 266, 268, 283-285 КУпАП України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф повинен бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і в такому випадку з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про накладення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд міста Харкова.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА