Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №537/1668/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №537/1668/26

Провадження №2/639/1671/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2026 року до Крюківського районного суду м. Кременчука звернувся представник ТОВ «Таліон Плюс» з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами розмірі 63799,97 грн., та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 04.09.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 897669010 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 20 800,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, які він зобов`язався повернути, сплативши проценти за користування кредитом, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Обов`язки кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом за нею утворилась заборгованість.

09.12.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/75, у відповідності до умов яких, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права вимоги за кредитним договором № 897669010, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .. Таким чином, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 897669010 від 04.09.2025. Після отримання права вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», відповідач наявну за нею заборгованість так і не погасила. При цьому, діючи в межах своїх прав, позивач самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог та просить суд стягнути заборгованості за Договором в розмірі 44062,65 гривень, з яких: 20 799,93 гривень заборгованість по кредиту; 22 014,72 грн. заборгованість по процентам за користування кредиту. Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з вищезазначеною позовною заявою.

Крім того, просить витребувати в АТ «СЕНС БАНК» Код банку ( код ЄДРПОУ: 23494714 адреса: 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100) витребувати виписку про рух коштів щодо проведення платіжних операцій з перерахування грошових коштів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у межах кредитного Договору, з банківської картки №: НОМЕР_2 , відкритій в АТ «СЕНС БАНК», ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , з 04.09.2025 20:13 по 04.09.2025 20:13 (включно), а саме 20800,00 грн.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 19 березня 2026 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова.

Згідно супровідного листа Крюківського районного суду м. Кременчука від 06.04.2026 справа надійшла до Новобаварського районного суду міста Харкова 13.04.2026 року.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 року для розгляду вказаної справи було визначено головуючого суддю Рубіжного С.О.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 15 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання.

Клопотання представника позивача овариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про витребування доказів - задоволено. Витребуваноу Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714 адреса: 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100) виписку про рух коштів щодо проведення платіжних операцій з перерахування грошових коштів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у межах кредитного Договору, на банківську картку №: НОМЕР_2 , відкриту в АТ «СЕНС БАНК», з 04.09.2025 20:13 по 04.09.2025 20:13 (включно), а саме 20800,00 грн. (у разі проведення у вказаний період часу інших операцій, крім як на суми 20800,00 грн. - їх відображення у виписці не здійснювати для дотримання приписів законодавства щодо забезпечення охорони інформації, яка містить банківську таємницю).

01 травня 2026 року на адресу суду надійшло повідомлення АТ «Сенс Банк».

01 травня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» сформовано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задовленні позовних вимог. У разі часткового задоволення - зменшити розмір процентів до рівня, що не перевищує 50% від суми кредиту (не більше 10 400 грн.), та пропорційно зменшити судові витрати. Зменшити розмір витрат на правову допомогу.

Вважає, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 897669010 від 04.09.2025 року від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛЛІОН ПЛЮС», оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №МВ-ТП/75 від 09.12.2025 року, саме щодо зобов`язань відповідача. Незаконність нарахувань під час воєнного стану

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (Закон No 2120-IX) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Нарахування процентів у розмірі 23 262,65 грн (понад 110% від тіла кредиту) є прихованою неустойкою, що прямо заборонено законом.

Також прихована неустойка застосована первинним кредитором, згідно наданих ним розрахунків, 07.11.2025, 10.11.2025.

Крім того, застосовані штрафні санкції 17.11.2025, 24.11.2025 на загальну суму 10399,97 гривен. У зв`язку з цим, відступлення права вимоги відбулося на суму, яка включає незаконно нараховану неустойку.

Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитним коштами, прошу суд звернуту увагу на таке. Відповідно, до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Позивач та АО «Ліга Юридичних Технологій та Інновацій» мають спільну адресу. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник надав копію договору, додаткову угоду, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги та детальний опис виконаних робіт, загальний розмір яких складає 5000 грн. Витрати на адвоката є завищеними, не відповідають критерію «розумної необхідності» та не мають стягуватися за шаблонний позов у спрощеному провадженні.

19 травня 2026 року представником позивача в системі «Електронний суд» сформовані додаткові пояснення у справі.

Ознайомившись з викладеними у Відзиві на позовну заяву запереченнями, вважаємо їх безпідставним, необґрунтованими та таким, що намагаються приховати справжні обставини справи, направлені з метою уникнути виконання взятих на себе зобов`язань по поверненню кредитних коштів та процентів за користування ними, передбачених Кредитним Договором, чим перешкоджає правосуддю та порушує основні засади цивільного судочинства та протирічить діючому законодавству.

Зазначає, що однією з вимог укладання Договору є наявність у позичальника відкритого на власне ім`я рахунку в банку, зареєстрованому в Україні, з оформленою до нього платіжною картою. Одразу слід зауважити, що діяльність небанківських фінансових установи регулює Національний банк України. Так, Відповідно до п. 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затверджені Постановою Правління Національного банку України 03.11.2021 №113 - договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Тому вся наявна інформація, яка роздруковується з Інформаційнокомунікаційної системи відповідно до п. 10 вищезазначеного Положення містить номер особистого електронного платіжного засобу, з використанням реквізитів якого Кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). При заповненні заявки Відповідач вказав реквізити Платіжної картки, яка випущена для управління відкритого на його власне ім`я рахунком, на який він бажає отримати кредит.

Кредитні кошти за цим Договором було перераховано Відповідачу шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Первісного кредитора, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжних карток № 4028082001107935, яка належать Відповідачу.

Відтак, Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором Кредитної лінії № 897669010 від 04.09.2025 року у повному обсязі та надав Відповідачу кредит на суму 20800,00 грн, відповідно до умов укладеного Договору, яке підтверджується платіжним дорученням на переказ та зарахування грошових коштів на банківську картку отримувача та Інформаційною довідкою про ініціювання переказу (надалі за текстом - «Інформаційна довідка»), із змісту яких вбачається, що через сайт Торговця через платіжний сервіс було успішно проведено транзакції на зарахування кредитних коштів на суму 20800,00 грн. на картковий рахунок Відповідача. При цьому, в пункті 5.3. Кредитного договору зазначається, що саме Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми Кредиту, та саме Позичальник підтверджує, що за наданими реквізитами сума Кредиту буде зараховано на його власний рахунок.

В даному питанні Позивач звертає особливу увагу суду, на наступне: У відповідності до норм статті 32 Закону України «Про платіжні послуги» - Інформаційна довідка є тим самим належним чином оформленим документом, визначеним чинним законодавством України, яка була надана особою, яка безпосередньо здійснювала перерахування суми кредиту за Кредитним договором Відповідачу, на підтвердження належного перерахування суми кредиту за Кредитним договором за банківськими реквізитами Відповідача, зазначеними в пункті 5.1. Кредитного договору. Позивач відзначає, що кредитні кошти були перераховані ним саме у відповідності з умовами Кредитного договору та Правил та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої виключно від Відповідача при заповненні ним Заявки.

Первісний кредитор виконав свій обов`язок і надав Відповідачу кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням на переказ та зарахування грошових коштів на банківську картку отримувача від ПЛАТІЖНОЇ УСТАНОВИ, а Відповідач свої зобов`язання за кредитним Договором належним чином не виконав, грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у сумі 44062,65 грн, до якої входить заборгованість по кредиту - 20799,93 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 22014,72 грн та заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 1248,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим Позивачем до позовної заяви.

Усі адресовані Відповідачу повідомлення від Первісного кредитора та Позивача в тому числі повідомлення про зміну кредитора, надсилались останній на вказану нею у Заяві на отримання кредиту електронну адресу останнього - ІНФОРМАЦІЯ_2. Направленим на електронну адресу листом ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 897669010/09122025/Э від 09.12.2025 року Відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги новому кредитору - ТОВ «Таліон Плюс» (примірник повідомлення долучено до позовної заяви). Слід зауважити, що вся кореспондентська інформація в тому числі відображається в Особистому кабінеті користування кредитних коштів.

Так, 09.12.2025 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено договір факторингу № МВ-ТП/75, за яким Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (спростовуючи зауваження Відповідача, щодо відсутності Договору Факторингу в додатках до Позовної заяви, копія вказаного Договору була долучена до позовної заяви).

09.12.2025 року на виконання п. 2.1. Договору факторингу № МВ-ТП/75 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було складено та підписано реєстр прав вимоги, за яким передані (відступлені) права вимоги в тому числі і до Відповідача за кредитним Договором. Вказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи Витягом з реєстру прав вимоги від 09.12.2025 року, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги крім інших і щодо ОСОБА_3 (кредитний Договір № 897669010 від 04.09.2025 року). З копії Реєстру боржників за кредитними договорами, відповідно до Договору факторингу № МВ-ТП/75 від 09 грудня 2025 року, слідує, що ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги, зокрема, до Відповідача за кредитним договором № 897669010 від 04.09.2025 року (для повноти розгляду справи надаємо повний Реєстр прав вимоги відповідно до Договору факторингу № МВ-ТП/75 від 09.12.2025 року зі скритою персональною інформацією інших боржників в якості додаткових доказів, який підписувався представником Первісного кредитора та Фактором в електронному вигляді про що є відмітка про електронний підпис та електронну печатку). Додатково повідомляємо, що оплата фінансування проводилася Фактором із застосуванням консолідованого підходу до розрахунків за весь реєстр прав вимог одночасно. Таким чином, надана платіжна інструкція відображає оплату фінансування за весь реєстр прав вимог згідно Договору факторингу.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Матеріалти справи містять заяву представника позивача про розглдя справи без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.09.2025 був укладений договір кредитної лінії №897669010 в електронній формі між первинним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2.2, 2.3, 8.3, 8.5 договору, та паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №897669010 від 04.09.2025 кредит надається на сумму 20 800,00 грн., ліміт кредиту 24900,00 грн., строком до 1826 днів (дисконтний період на 30 днів, з можливістю продовження та поновлення); нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 0,98 відсотків відсотків в день, що становить 357,70 грн.; комісія, що нараховується за надання транщу становить 1248,00 грн. ( а.с. 20-21, 22-33).

Вказаний договір про надання споживчого кредиту, паспорт споживчого кредиту підписані позичальником 04.09.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 31).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Як на підтвердження виконання умов договору представник позивача долучив платіжне доручення від 04.09.2025 та довідку, відповідно до яких платник ТОВ «Манівео швидка фінасова допомога», отримувач ОСОБА_1 , переказ коштів на суму 20800,0 грн. згідно договору №897669010 від 04.09.2025 (зворот а.с. 47, а.с. 48).

Крім того, від АТ «Сенс Банк» надійшла відповідь на виконання ухвали суду згідно якої повідомлено, що на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 04.09.2025 надійшли кошти у розмірі 20800,00 грн. (а.с.115, 116).

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку, заборгованість відповідача за кредитними договором №897669010 від 04.09.2024 року станом на 09.12.2025 у розмірі - 45697,50 грн., яка складається: заборгованість по тілу кредиту - 20800,00 грн.; заборгованість по процентам - 14074,37 грн.; комісія - 1248,00 грн., неустойка - 10399,97 грн. (а.с. 17-18).

09.12.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № МВ-ТП/75, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Права вимоги до Боржників (а.с. 12- 14).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Таліон Плюс» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», включно і до відповідача за кредитним договором №897669010 від 04.09.2025.

Згідно п. 3.1. Договору факторингу розмір (сума) фінасування, що підлягає сплаті Фактором Клієнту, встановлюється у Реєстрі прав вимоги.

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги від 09.12.2025 до договору факторингу №МВ-ТП/75 від 09.02.2025 значиться боржником ОСОБА_1 за кредитним договором №897669010 від 04.09.2025, в сумі 45901,34 грн., з яких: - 20799,930 грн. - загальна сума боргу по тілу; 13453,44 грн. - загальна сума боргу по відсотках; 1248,00 грн. - загальна сума боргу по комісії; 10399,97 грн. - неустойка. (а.с.15).

Відповідача фактично не заперечував факт укладання договору та оримання коштів, проте заперечуав щодо нарухавння процентів та переходу права до нового кредитору.

На підтвердження перехолу прав вимоги представником позивача долучено до матеріалів справи повний Реєстру прав вимоги від 09.12.2025 до договору факторингу №МВ-ТП/75 від 09.02.2025 за №514 значиться боржником ОСОБА_1 за кредитним договором №897669010 від 04.09.2025, в сумі 45901,34 грн., з яких: - 20799,930 грн. - загальна сума боргу по тілу; 13453,44 грн. - загальна сума боргу по відсотках; 1248,00 грн. - загальна сума боргу по комісії; 10399,97 грн. - неустойка. Сумв фінансування, належна до сплати за цисм Реєстром прав вимоги, склаладає 40,00% (сорок) відсотків від заборгованості по основному боргу, (тіло кредиту) що становить 4734495,22 грн. (а.с.145-154).

На підтвердження фінансування долучено копію платіжної інструкції №4175 від 31.12.2025 на суму 4734495,22 грн. (зворот а.с. 16).

09.12.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на електорону адресу ОСОБА_1 надіслало повідомлення №897669010/09122025/Э про відступлення прав вимоги (зворот а.с. 48).

Таким чином, до ТОВ ««Таліон Плюс» перейшли права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за договором №897669010 від 04.09.2025 в розмірі 45901,34 грн., з яких: - 20799,930 грн. - загальна сума боргу по тілу; 13453,44 грн. - загальна сума боргу по відсотках; 1248,00 грн. - загальна сума боргу по комісії; 10399,97 грн. - неустойка.

Відповідно до розрахунків заборгованості, Первісним кредитором, зазначена сума заборгованості визначена за період з дати укладання Договору, а саме: з 04.09.2025 року по 09.12.2025 року дату укладання Договору факторингу.

У період з 10.12.2025 року по 20.01.2025 року (42 календарних днів) Позивачем здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою.

В зв`язку з чим за ним рахується заборгованість у загальному розмірі 54 462,62 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 20799,93 грн., нарахованих процентів 22014,72 грн., комісія - 1248,00 грн., 10399,97 грн. - неустойка (зворот а.с. 18 -а.с.19).

20.01.2026 ТОВ «Таліон Плюс» на електорону адресу ОСОБА_1 надіслав повідомлення №ТП/897669010 про дострокове розірвання договору №897669010 від 04.09.2025 та про необхідність оплатит всієї суми заборгованості в розмірі 54462,62 грн. (а.с. 49).

Проте Позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. Виключне право на визначення позовних вимог належить Позивачу. У зв`язку з цим, Позивач просить суд стягнути частину заборгованості за Договором. Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення Позивачем становить - 44062,65 грн, з них: заборгованість по кредиту - 20799,93 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 22014,72 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 1248,00 грн.

Суд приймає розрахунки заборгованості, надані стороною позивача та вважає їх належними та допустимими доказами, оскільки розмір заборгованості відповідає розміру кредиту та розміру відсотків та порядку їх нарахування, визначених у Договорі.

Таким чином, у зв`язку з порушенням прав позивача внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позов необхідно задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 44 062,65 грн.

При цьому слід зазначити що вимоги про стягнення неустойки позивачем не заявлено, що спростовую заперечення відповідача на безпідставну заборгованість.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (зворот а.с. 90).

Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Встановлено, що між ТОВ «Таліон Плюс» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ» укладено договір № 5 від 02.12.2024 про надання правової допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2026 відповідно до Договору про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, копію Додаткової угоди № 2738 від 10.02.2026 про надання правової допомоги до Договору № 5 від «02» грудня 2024 року, платіжну інструкцію №104 від 10.02.2026 на сплату 5000,00 грн. за наждання правгичої допомоги зідно Договору №5 від 02.12.2024 та Додаткової угоди №2738 від 12.02.2026 (а.с. 52-587).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідача у відзиві зазначив, що сума є неспівмірною зі складністю справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 5 000 грн. є завищеним, підгтовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій - 4 години - 1000,00 грн., Підготвка та напрвалення повідомлення про оплату заборгованості (досуова вимога) 2 години - 500,00 грн., є невідємною частиною подання позову, представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинтсва, суд не приймає до уваги.

Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правничої допомоги у цій справі є меншим, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню на суму 1500,00 грн. та обгрунтований розмір витрат, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених у цій справі у сумі 3500,00 грн.

У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 3500,00 грн.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 215, 526, 530,534, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.81, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за договором про споживчий кредит №897669010 від 04.09.2025 в розмірі 44 062 (сорок чотири тисячі шістдесят дві) гривні 65 копійок, з яких: 22799,93 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22014,72 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1248,00 грн. - заборгованість по камісії за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Таліон Плюс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, адреса місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 05.08.2026.

Суддя С.О. Рубіжний