Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 05 серпня 2026 р.
Справа: №398/4823/26
Суддя: Ремезок А. Ю.
Справа №: 398/4823/26
провадження №: 3/398/890/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
"06" серпня 2026 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Ремезок Анастасія Юріївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України, військова частина НОМЕР_1 , солдата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 14.07.2026 року о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її грубою нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим заподіяв шкоди психологічному здоров`ю потерпілій.
Відповідальність за дане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, пояснив, що дружина мала намір поинути його, а він тримав її та намагався зберегти сім`ю.
В судовому засіданні були досліджені матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №841374 від 14.07.2026 року, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.07.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частино 1 статті 173-2 КУпАП, передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
Отже, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суть якого зазначена у протоколі, надано лише письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 ображав її нецензурною лайкою, які суперечать поясненням ОСОБА_1 , які він дав у судовому засіданні та не спростовують їх. Пояснення будь-яких свідків чи відео-фіксація відсутня, тобто відсутні докази, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 , або підтверджували пояснення заявниці, тобто беззаперечні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йогму правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 173-2, 247 ч. 1 п. 1, 252, 283-285, 289, 291, 294 КУпАП, суд
постановив :
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Анастасія Ремезок
Оригінал: reyestr.court.gov.ua