Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №192/149/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/149/26

Провадження № 1-кп/192/157/26

В И Р О К

Іменем України

"06" серпня 2026 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (колишнього Солонянського) району Дніпропетровської області кримінальне провадження №12026042160000035, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2026 року відносно

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Павлівка Солонянського району Дніпропетровської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України, раніше не судима,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_3

захисника – адвоката ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 достовірно знаючи що відповідно до Указу Президента України № 64/22 від 24 лютого 2022 року на території України впроваджено воєнний стан, який продовжено до теперішнього часу, 01 листопада 2025 року об 11 годині 00 хвилин, перебувала на території домоволодіння АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_6 , де у неї раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.

ОСОБА_3 , у вказаний час та місці, реалізуючи всій раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), діючи в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом та особистою зацікавленістю, з метою власної наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в кухні будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_6 , виявила мобільний телефон марки Хiaomi Redmy Note 14 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 та визначила його об`єктом свого злочинного посягання.

ОСОБА_3 , переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих шляхом вільного доступу доводячи свій злочинний умисел до кінця, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, взяла вищевказаний мобільний телефон марки Хiaomi Redmy Note 14 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 та утримуючи його при собі з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 7 406 гривень 67 копійок.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю та надала суду показання, згідно яких вона прийшла до будинку, який належить ОСОБА_6 . В цей час в будинку була ОСОБА_7 , яка залишила свій мобільний телефон на столі в кухні. Керуючись помстою до ОСОБА_7 через особисту образу, обвинувачена вирішила викрасти мобільний телефон. Викрадене майно продала за 4 000 гривень. У скоєному каялась.

Потерпіла ОСОБА_7 до суду не з`явилась. Згідно заяви від 24 липня 2026 року просила проводити судовий розгляд без її участі.

З`ясувавши думку учасників судового провадження суд постановив проводити судовий розгляд без участі потерпілої, оскільки її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що прокурор, обвинувачена та її захисник не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, постановив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої,визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Суд, оцінивши показання обвинуваченої ОСОБА_3 в сукупності з відомостями про предмет кримінального правопорушення і про обстановку його виявлення, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченою добровільно, значення змісту яких вона правильно розуміє, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття. Вина обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні доказана повністю.

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті в якості обставин, які пом`якшують покарання вказано щире каяття, а обставини, які обтяжують покарання не встановлені.

Суд, оцінивши позицію обвинуваченої до скоєного вважає, що в даній справі наявна така обставина, яка пом`якшує покарання, як щире каяття, оскільки обвинувачена визнала свою вину, дала правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює свій вчинок.

Також суд вважає, що в даній справі відсутні обставини, які обтяжують покарання.

При призначенні покарання згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, в реєстрі наркологічних та психіатрично-хворих не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Суд, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, реалізовуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що виправлення обвинуваченої в даному випадку не можливе без її ізоляції від суспільства та їй необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинувачену від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України та з покладенням обов`язків, згідно ст. 76 КК України, оскільки вона свою вину визнала. В цій частині суд погоджується з висновком, який викладений в Досудовій доповіді (а.с.53-59).

При вирішенні долі речових доказів суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно постанови про приєднання речей до кримінального провадження як речових доказів від 19 січня 2026 року - мобільний телефон марки Хiaomi Redmy Note 14 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 чорного кольору визнано речовим доказом, який залишено на зберігання в камері схову ВП № 1 ДРУП № 1 згідно квитанції № 000726.

Суд вважає, що такі речові докази слід повернути потерпілій, оскільки вона є його власником.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В обвинувальному акті зазначено, що витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню склали 3 565 гривень 60 копійок. Вказані витрати підтверджуються Довідкою про витрати на проведення експертизи та підлягають стягненню з обвинуваченої.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню стосовно обвинуваченої не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Речові докази: мобільний телефон марки Хiaomi Redmy Note 14 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 - повернути потерпілій ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_3 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок документально підтверджених витрат на залучення експерта в дохід державного бюджету.

Заходи забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , а саме – запобіжний захід до набрання вироком законної сили – не застосовувався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити потерпілій.

Суддя ОСОБА_1