Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №380/11768/26
Суддя: Коморний Олександр Ігорович
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2026 рокусправа № 380/11768/26
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зазначену у листі №1159/12/8617 від 20.05.2026 року щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року з урахуванням розмірів: посадового окладу; окладу за військовим званням підполковник; надбавки за вислугу років в розмірі; надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі; надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі; премії в розмірі, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2026 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 2, 14, 15, 16 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для перерахунку ОСОБА_1 розміру пенсії відповідно з 01 лютого 2026 року;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, статті 7 Закону України від 03.12.2025 4695-IX Про державний бюджет України на 2026 рік" з урахуванням розмірів: посадового окладу; окладу за військовим званням підполковник; надбавки за вислугу років в розмірі; надбавки за особливості проходження військової служби; надбавки за службу в умовах режимних обмежень; премії тощо, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2026 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 2, 14, 15, 16 та пункту 4 первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2026 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що перебуває на пенсійному обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ. 25 квітня 2026 року він звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та надання до органу Пенсійного фонду оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2026 року у розмірі 3 328,00 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»). Листом від 20 травня 2026 року № 1159/12/8617 відповідач відмовив у виготовленні такої довідки, посилаючись на відсутність рішень Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення та списків від Пенсійного фонду. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки набрання чинності рішеннями судів у справах щодо скасування обмежень та відновлення первинної редакції пункту 4 Постанови № 704 дає йому безумовне право на отримання довідки з урахуванням актуального прожиткового мінімуму на 2026 рік.
Ухвалою від 12 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
19 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позову заперечує повністю. Зазначає, що уповноважені органи готують довідки виключно на підставі списків осіб, що надходять від органів Пенсійного фонду після прийняття Урядом рішень про перерахунок пенсій. У 2026 році таких рішень Уряд не приймав, а зростання прожиткового мінімуму саме по собі не створює автоматичного обов`язку виготовляти довідки поза межами затвердженого порядку.
21 червня 2026 року через «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач повністю підтримав позовні вимоги, наголосивши на необхідності застосування до спірних правовідносин сталих висновків Верховного Суду щодо обов`язку ТЦК та СП виготовляти довідки на підставі законів вищої юридичної сили.
Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності суд
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 02 вересня 2004 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
25 квітня 2026 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням підполковник, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн), встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти, а також з обов`язковим зазначенням надбавок, доплат та премій, для проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.
Листом від 20 травня 2026 року № 1159/12/8617 ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на те, що рішення Уряду про підвищення грошового забезпечення у 2026 році не приймалося, списки від Пенсійного фонду України не надходили, а посадові оклади діючих військовослужбовців обчислюються виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року (1 762,00 грн).
Незгода позивача з відмовою відповідача виготовити та надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року стала підставою для звернення з даним позовом до суду.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі — Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з частинами першою та другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі — Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 цієї Постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Тобто на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103. Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103. Таким чином, з 29 січня 2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, приписи пункту 6 Постанови № 103 втратили чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції.
Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 зауважив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 (далі — Постанова № 481) абзац перший пункту 4 Постанови № 704 було викладено в редакції, якою встановлено фіксовану розрахункову величину 1 762,00 грн. Проте рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.
Згідно з частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, починаючи з 18 червня 2025 року, грошове забезпечення для обчислення пенсії підлягає визначенню шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Станом на 01 січня 2026 року таке забезпечення має обчислюватися із застосуванням прожиткового мінімуму у розмірі 3 328,00 грн, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
Водночас суд також враховує актуальну правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 , відповідно до якої пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у первісній редакції як такий, що відповідає актам вищої юридичної сили.
Суд зазначає, що висновки Верховного Суду у справі № 320/29450/24 (переглянутій в касаційному порядку та остаточно сформованій у липні 2026 року) стосувалися виключно питань абстрактного нормативного контролю та процесуальної неефективності позовів про скасування окремих пунктів підзаконних актів, що вичерпали свою дію, проте вони не спростовують того базового факту, що закріплений у Постанові № 481 фіксований розмір (1 762,00 грн) за своєю суттю суперечить законам України про Державний бюджет на відповідні роки.
У зв`язку з цим дефектні положення підзаконних актів, що обмежують соціальні стандарти, не можуть застосовуватися судом при вирішенні індивідуальних спорів навіть у випадках, коли вони є формально чинними, що зобов`язує застосовувати норми закону про Державний бюджет України як акти вищої юридичної сили.
Отже, визначення грошового забезпечення позивача із застосуванням фіксованого показника 1 762,00 грн є протиправним, оскільки здійснене на підставі нормативно-правового акта, який не відповідає актам вищої юридичної сили та звужує обсяг соціальних гарантій, встановлених законом.
Відповідно до приписів статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 та статтею 9 Закону України № 2011-ХІІ. Однак до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.
З огляду на те, що відповідач внаслідок своєї протиправної бездіяльності не підготував та не надіслав до ГУ ПФУ довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року для проведення з 01 лютого 2026 року перерахунку пенсії позивача, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача не був проведений вчасно з вини державного органу, який видає довідку для перерахунку пенсії, тому провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.
З метою ефективного поновлення порушених прав позивача відповідача слід зобов`язати підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2026 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-ХІІ та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням підполковник, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року (3 328,00 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Постановою № 704, а також обов`язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію, для проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до імперативних вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач під час розгляду справи не довів правомірність своєї відмови у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2026 року та не спростував обґрунтованих доводів позивача.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідками системного аналізу матеріалів справи, норм чинного законодавства та усталених правових позицій Верховного Суду суд дійшов висновку, що оскаржувані дії відповідача не відповідають критеріям законності, обґрунтованості, пропорційності та добросовісності, у зв`язку з чим позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач (особа з інвалідністю внаслідок війни) звільнений від сплати судового збору за подання позову у цій справі.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять, у зв`язку з чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 257, 262, 263, 293, 295 КАС України, суд
у х в а л и в :
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , виражену у листі від 20 травня 2026 року № 1159/12/8617 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням підполковник, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2026 року.
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, статті 7 Закону України від 03.12.2025 4695-IX Про державний бюджет України на 2026 рік" з урахуванням розмірів: посадового окладу; окладу за військовим званням підполковник; надбавки за вислугу років в розмірі; надбавки за особливості проходження військової служби; надбавки за службу в умовах режимних обмежень; премії тощо, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2026 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 2, 14, 15, 16 та пункту 4 первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2026 року.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 05 серпня 2026 року.
Суддя О.І. Коморний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua