Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №320/62640/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Київ Справа №320/62640/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

- Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 103 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка в подальшому була переформована до військової частини НОМЕР_1 . Під час звільнення йому було нараховано грошову компенсацію за 103 календарні дні невикористаних щорічної основної та додаткової відпусток.

Разом з тим, після отримання відповідей на адвокатські запити та довідок про грошове забезпечення позивачу стало відомо, що при обчисленні розміру зазначеної компенсації відповідачем не було враховано додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, незважаючи на те, що така винагорода виплачувалась йому протягом проходження військової служби.

У зв`язку із цим позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невключення зазначеної винагороди до складу грошового забезпечення при розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки протиправною та просить суд зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату належних сум.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим з огляду на таке.

Так, відповідач вказує, що при звільненні позивачу було нараховано та виплачено грошову компенсацію за 75 діб невикористаної щорічної основної відпустки та 28 діб невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.

На думку відповідача, додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а тому не підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні відпустки.

Відповідач зазначає, що позивач пропустив установлений статтею 233 Кодексу законів про працю України строк звернення до суду, оскільки був виключений зі списків особового складу військової частини 09.09.2024, а з позовом звернувся лише 05.11.2025, у зв`язку з чим просить суд застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд звертає увагу, що ухвалою про відкриття провадження у справі від 23.12.2025 було витребувано у відповідача відомості про отримання позивачем грошового атестату під час припинення служби у складі відповідача, докази на підтвердження цієї обставини, а також його копію. Проте відповідна інформація суду не надана.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що лише листом Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2025 № 1661/17/22316, наданим у відповідь на адвокатський запит представника позивача, останній отримав інформацію про те, що додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, не була врахована при обчисленні грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, а також отримав довідку про грошове забезпечення та розрахункові документи.

Саме з моменту отримання зазначеної відповіді позивач дізнався про обставини, які, на його думку, свідчать про порушення його права.

З огляду на те, що позов подано 05.11.2025, тобто в межах тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України, суд доходить висновку, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до спільних директив Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск, від 31.05.2025 № Д-321/71/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році», директив командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-22/ДСК, від 02.06.2025 № Д-27/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році», а також наказів начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.05.2025 № 56/ДСК/нод та від 06.06.2025 № 64/ДСК/нод визначено провести організаційні заходи з переформування військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_2 , НОМЕР_5 та НОМЕР_6 у військову частину НОМЕР_1 у строк до 31.07.2025. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.07.2025 № 20/нод/дск організаційні заходи з переформування зазначених військових частин визнано завершеними.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09.09.2024 № 253 позивачу нараховано грошову компенсацію за 75 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022- 2024 роки та за 28 календарних днів невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023- 2024 роки, всього за 103 календарні дні.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2025 представником позивача до Військової частини НОМЕР_1 направлено адвокатський запит, у якому просилося надати інформацію щодо перебування військової частини НОМЕР_2 на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , довідку про грошове забезпечення позивача із зазначенням додаткової грошової винагороди, повідомити, чи враховувалась така винагорода при обчисленні грошової компенсації за невикористані відпустки, а також надати інформацію про період, який було взято для визначення одноденного розміру грошового забезпечення при здійсненні відповідного розрахунку.

Листом Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2025 № 1661/17/22316 представнику позивача повідомлено, що додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток не враховувалася. Також відповідачем надано розрахункові листи за період проходження служби та довідку про грошове забезпечення позивача за період з березня 2022 року по вересень 2024 року, відповідно до якої позивач отримував додаткову грошову винагороду під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 . Крім того, повідомлено, що військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 з 01.07.2022 по 28.07.2025.

Вважаючи, що неврахування додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, при обчисленні грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток є протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.

Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачала з 01.03.2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців (далі - Постанова № 704).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу третього частини чотирнадцятої статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки».

Згідно із пунктом 3 розділу XXXI Порядку № 260, у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Приписи пунктів 1, 14 статті 10-1, пункту 3 статті 15 Закону № 2011-ХІІ вказують, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані відпустки.

Водночас порядок визначення розрахункової величини, з якої обчислюється зазначена компенсація, став предметом правового висновку Верховного Суду.

Так, у постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 240/32125/23 Верховний Суд зазначив:

« 41. Відповідаючи на друге питання, що стосується умов обчислення розміру компенсації за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки, то Верховний Суд констатує, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.

Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до довідки військової частини від 07 листопада 2023 року №133/9275 виплачувалася позивачу, починаючи з квітня 2022 року по лютий 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки».

Наведений висновок Верховного Суду сформований при застосуванні тих самих норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини у цій справі, а тому відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом під час вирішення даного спору.

Отже, вирішуючи питання, чи підлягає включенню додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, Верховний Суд у справі № 240/32125/23 констатував, що, на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу XXXI Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір відповідної компенсації.

Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

Оскільки додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.

Такий правовий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 30.10.2025 у справі № 240/904/24 та від 29.01.2026 у справі № 240/31199/23.

Отже, доводи відповідача про те, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168, не входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, спростовуються наведеними правовими висновками Верховного Суду.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини справи, наведені норми матеріального права та правові висновки Верховного Суду, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно невключення до складу грошового забезпечення позивача сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, при обчисленні грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, а також щодо зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток з урахуванням сум зазначеної додаткової винагороди та раніше виплачених сум.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені відповідачем доводи, а тому підстав для відмови у задоволенні позову суд не вбачає.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенні у повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позову у цій справі, розподіл судових витрат в цій частині не проводиться.

Керуючись статтями 242-246, 255 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).

Суддя Сас Є.В.