Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №280/4333/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2026 року о/об 10 год 50 хв.Справа № 280/4333/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (надалі – відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які виразилися у відмові солдату ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та скасувати відповідне рішення командира Військової частини НОМЕР_2 , оформлене листом №1772/8583 від 29.04.2026; 2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення та виключення зі списків особового складу ОСОБА_1 з військової служби на підставі п.п.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», діючого на момент подання ним рапорту, у зв`язку з необхідність здійснення постійного догляду за батьком — особою з інвалідністю I групи.

У позовній заяві (уточненій) зазначено наступне: «… I. Обставини справи та дії сторін ОСОБА_1 (надалі – Позивач), проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 (надалі - Відповідач). З свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (копія додається) вбачається о, що ОСОБА_2 є батьком Позивача, а ОСОБА_3 - матір`ю. Матір Позивача - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 (копія додається). Батько Позивача є інвалідом першої групи підгрупи «Б», що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер рішення 244/26/556/Р від 15.01.2026 року. Із змісту висновку ЛКК № 39 від 19.01.2026 року про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватись та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, визнано потребу особи – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у постійному догляді. Згідно акту обстеження сімейного стану військовослужбовця під час проведення перевірки встановлено, що у ОСОБА_2 є син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проте, згідно з поясненнями батька та сусідів, місцезнаходження останнього встановити не вдалося, за місцем реєстрації та фактичного проживання батька він не з`являється понад 15 років, зв`язок із сім`єю не підтримує. Інших членів сім`ї, які в силу закону зобов`язані та можуть здійснювати за ОСОБА_2 постійний сторонній догляд , відсутні. Позивач та його батько ОСОБА_2 зареєстровані та фактично проживають за однією адресую. Відповідно до Довідки виданої виконавчим комітетом Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 08.04.2026 року № 47 Позивач має склад сім`ї: батько – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та хоча і зазначений брат- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , але в довідці чітко зазначено, що він вважається зниклим безвісті з 18.03.2026 року. 17.03.2026 року, батько Позивача звернувся до правоохоронних органів із заявою про встановлення місця знаходження сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Та отримав відповідь про те що за його заявою відомості внесені до ЄОДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України з додатковою відміткою «зниклий безвісті» ( копія відповіді та витягку з ЄРДР додаються). Отже, єдиною особою, яка здійснює та/або може здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 є лише Позивач. Керуючись своїм законним правом, Позивач звернувся до командира в/ч НОМЕР_2 із рапортом про звільнення з військової служби на підставі необхідності здійснення постійного догляду за батьком з інвалідністю I групи. До рапорту було додано повний пакет документів, включаючи Акт перевірки сімейного стану від 12.02.2026, який підтверджує, що саме я є єдиною особою, яка фактично здійснює догляд. Всі копії були нотаріально засвідчені та їх копії додаються до позовної заяви. Листом № 1772/8583 від 29.04.2026 Відповідач відмовив Позивачу у звільненні, мотивуючи це тим, що його брат ОСОБА_4 не визнаний судом безвісно відсутнім, а отже, на думку Відповідача, підстави для звільнення Відповідача відсутні. І це є єдиною підставою для відмови Позивачу у звільненні. Не погоджаючись з даним рішенням Позивач звертається з даним позовом до суду за захистом порушених його прав та інтересів. II. Підстави для оскарження. Рішення Відповідача, викладене у листі № 1772/8583 від 29.04.2026 (надалі – оскаржуване рішення), є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на наступне. 1. Відмовляючи у звільнені, Відповідач помилково стверджує, що для підтвердження відсутності іншого сина - ОСОБА_4 необхідне виключно рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою. Чинне законодавство України не встановлює виключного переліку документів для підтвердження «відсутності» особи. Позивачем до рапорту було надано Витяг з ЄРДР № 12026082210000226, який офіційно підтверджує перебування особи в розшуку та неможливість встановлення її місцезнаходження державою. Витяг з ЄРДР є публічним документом, який свідчить про те, що держава (в особі поліції) визнає факт відсутності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем проживання. Це нівелює аргумент військової частини про те, що він «може доглядати за хворим батьком». Теж саме встановлено і актом обстеження сімейного стану військовослужбовця від 12.02.2026 року та Довідкою виданої виконавчим комітетом Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 08.04.2026 року № 47. Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин (згідно з Витягом з ЄРДР), відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», наділяє таку особу відповідним правовим статусом, який самостійно підтверджує факт її фізичної відсутності в місці постійного проживання та неможливість виконання нею будь-яких цивільних обов`язків, у тому числі щодо догляду. 2. Відповідач помилково не вважає належним доказом, в підтвердження фактичної відсутності інших членів сім`ї, а саме іншого сина - Акт перевірки сімейного стану від 12.02.2026, виданий органом місцевого самоврядування, який є офіційним документом, що підтверджує фактичне проживання лише Позивача з батьком та відсутність іншого сина . В цьому Акті зафіксовано пояснення сусідів та представників сільської ради, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) не підтримує зв`язок із батьком та не з`являється за місцем його проживання протягом останніх 15 років. Так само Відповідач і не враховую зміст Довідка Петро-Михайлівської сільської ради № 47 від 08.04.2026, яка в сукупності з вищезазначеним актом вказує на те, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) лише значиться в документах, але фактично відсутній у житті батька та взагалі не відомо його місце знаходження. Як і ігнорує вищезгаданий Витяг з ЄРДР від 18.03.2026, яким зареєстровано факт відкриття кримінального провадження саме за статтею про зникнення особи безвісти, що в свою чергу підтверджує, що ситуація з відсутністю ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) є тривалою та офіційно визнаною правоохоронними органами. Отже, Відповідач безпідставно надав перевагу формальному критерію над фактичними обставинами, які унеможливлюють здійснення догляду іншою особою. 3. При ухвалені свого рішення, Відповідачем було порушено і принцип пропорційності. Батько Позивача, згідно з висновком ЛКК № 39, потребує постійного стороннього догляду. Вимога Відповідача щодо проходження тривалої судової процедури (визнання особи безвісно відсутньою займає від 6 до 12 місяців згідно до діючого Законодавства України) створює реальну загрозу життю та здоров`ю особи з інвалідністю I групи, що є непропорційним обмеженням прав як Позивача, так і його хворого батька. Отже, Відповідач, при ухвалені свого рішення, проігнорував надані Позивачем до рапорту докази (Витяг з ЄРДР, повідомлення заступника начальника ВП, Акт сільської ради, довідку Петро-Михайлівської сільської ради № 47 від 08.04.2026), які свідчать про об`єктивну неможливість зниклим безвісті братом Позивача - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) здійснювати догляд за хворим батьком. А також застосував надмірний формалізм, оскільки вимога про надання судового рішення про визнання особи безвісно відсутньою для реалізації права на звільнення є дискримінаційною в умовах воєнного стану, коли особа з інвалідністю потребує негайного догляду. III. Нормативне обґрунтування. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. … Оскільки ОСОБА_4 понад 15 років не проживає з батьком, не пов`язаний з ним спільним побутом та не має з ним взаємних прав і обов`язків, він де-факто та де-юре припинив бути членом сім`ї ОСОБА_2 . Його обов`язок щодо «піклування» чи «утримання», передбачений ст. 51 Конституції України та ст. 172 СК України, носить загальний характер і не може бути реалізований у формі постійного догляду, оскільки останній потребує фізичної присутності та спільного проживання, що є неможливим у зв`язку з його тривалим зникненням безвісти. Відсутність ознак, визначених ст. 3 СК України (спільний побут, проживання), автоматично виключає особу з кола членів сім`ї, попри кровний зв`язок. … Таким чином, для цілей застосування ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII, ОСОБА_4 повинен вважатися відсутнім членом сім`ї. Наявність Витягу з ЄРДР про розшук особи та Акту перевірки сімейного стану від 12.02.2026 є беззаперечним підтвердженням того, що Позивач є єдиною особою, яка фактично складає сім`ю з хворим батьком та має об`єктивну можливість здійснювати за ним постійний догляд. Отже, у батька Позивача, окрім нього немає інших осіб, які б в силу визначення поняття «член сім`ї» мали змогу здійснювати постійний догляд за ним. Доказів протилежного Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено. А вимога Відповідача щодо надання рішення суду про визнання брата безвісно відсутнім є надмірним формалізмом, який нівелює саму суть права військовослужбовця на звільнення для забезпечення невідкладного догляду за особою з інвалідністю I групи, яка, за медичними показниками, потребує саме сторонньої допомоги та присутності, а не просто матеріальної підтримки. …».

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Позивач проходить військову службу в лавах Збройних Сил України у військовій частині НОМЕР_2 . … 16.04.2026 Позивачем було подано рапорт про звільнення з військової служби на підставі пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ. З документів долучених Позивачем до рапорту, встановлено, що батько Позивача ОСОБА_2 , відповідно до рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.01.2026 №244/26/556/Р, є особою з інвалідністю І групи, підгрупи Б. Згідно із висновком лікарсько-консультативної комісії від 19.01.2026 №39, батьку Позивача визначено потребу в постійному сторонньому догляді. В той же час, відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 визначено перелік документів, які подаються військовослужбовцями у разі звільнення з військової служби за сімейними обставинами. Зокрема для звільнення з військової служби на підставі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, до рапорту долучаються наступні документи: документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами); один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки; один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді; Позивачем не надано підтвердження потреби ОСОБА_4 в постійному сторонньому догляді, що не є поважною причиною неможливості здійснення догляду ща Вашим батьком. Також не надано підтвердження відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за батьком Позивача, а навпаки спростовано, оскільки відсутність інших осіб, як зазначено в нормі на яку посилається Позивач щодо звільнення з військової служби, не просто фраза, а юридично значуща умова. Посилання на те, що інша особа не підтримує зв`язок або щодо неї подано заяву про зникнення безвісти, не є достатнім підтвердженням факту її відсутності як такої. До моменту офіційного встановлення статусу безвісно відсутньої у судовому порядку або померлої у встановленому законом порядку, так особа вважається наявною та такою, що може виконувати відповідні обов`язки. Відповідно до статті 43 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць – перше січня наступного року. У зв`язку із цим рапорт Позивача не підлягає погодженню. Ознак протиправної бездіяльності з боку військової частини НОМЕР_2 у спірних правовідносинах не вбачається. Позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що суперечать нормам чинного законодавства. …».

Відповідач проти позовної заяви заперечував.

Судом вивчено відповідь позивача на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О. у період з 06.07.2026 по 02.08.2026 перебував у відпустці.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Відповідно до Паспорта громадянина України ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з Свідоцтвом про народження НОМЕР_4 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_3 .

Як зазначено у Свідоцтві про смерть НОМЕР_5 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У Військовому квитку Серія НОМЕР_6 зазначено, що ОСОБА_1 призвано у Збройні Сили України 08.09.2025.

За Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи («Номер витягу 244/26/556/В Дата прийняття рішення 15.01.2026 Номер рішення 244/26/556/Р») ОСОБА_2 з 01.12.2025 по 03.01.2028 встановлена І група інвалідності, підгрупа Б.

У Висновку 39 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, виданого 19.01.2026 Амбулаторією загальної практики – сімейної медицини №2 м.Вільнянськ Комунального некомерційного підприємства «Вільнянський центр первинної медико-санітарної допомоги» Вільнянської міської ради зазначено, зокрема: «… 1.Прізвище, власне ім`я, по батькові особи (за наявності): ОСОБА_2 . Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 … 4.Визначено потребу особи в постійному сторонньому догляді. Члени ЛКК: … Висновок дійсний до «03»01.28р. …».

В Акті перевірки сімейного стану військовослужбовця від 12.02.2026, складеному ІНФОРМАЦІЯ_7 , зазначено: «… Підстави для складання акта: заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та звернення командира військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованих у ІНФОРМАЦІЯ_9 від 21.01.2026 за №669/Ю, та від 30.01.2026 за №599 відповідно. … Установлено: факт необхідності здійснення постійного догляду підтверджено. …».

У Довідці від 08.04.2026 за №47, виданій Виконавчим комітетом Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області зазначено: «… ДОВІДКА Видана виконавчим комітетом Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області в тім, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований в АДРЕСА_3 та має склад сім`ї: батько: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , брат: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який вважається зниклим безвісти з 18.03.2026 року. Довідка видана для пред`явлення за місцем вимоги. …».

У листі Відділення поліції №2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на адресу ОСОБА_2 зазначено: «… Повідомляємо, що відповідно до Вашої заяви, про встановлення місця знаходження сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 відомості внесено до ЄДР 12026082210000226 від 18.03.20226 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України з додатковою відміткою «зникнення безвісти». На даний час вживаються заходи, щодо встановлення місця знаходження безвісти зниклого. …».

16.04.2026 позивачем було подано Рапорт командиру ВЧ НОМЕР_2 про звільнення «… з лав Збройних Сил України у запас відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в зв`язку за доглядом за батьком).

Листом від 29.04.2026 за №1772/8583 ВЧ НОМЕР_2 повідомила позивача про неможливість задоволення вказаного Рапорта позивача.

Відповідно до Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_7 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_3 .

Судом досліджено всі документи наявні у даній справі.

При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.

За Указом Президента України від 24.02.2022 за №65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація.

У ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначено: «… 4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: … 2) під час дії воєнного стану: … г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); …».

У ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначено: «… 12. Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: … 3) під час дії воєнного стану: … необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; …».

У ст.43 Цивільного кодексу України зазначено: «1. Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. 2. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. 3. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.».

Згідно з п.3 ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1 ст.305 Цивільного процесуального кодексу України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.

В Акті перевірки сімейного стану військовослужбовця від 12.02.2026, складеному Центральним об`єднаним районним у місті ІНФОРМАЦІЯ_10 , стосовно ОСОБА_4 відображена інформація повідомлена ОСОБА_2 без будь-якого документального підтвердження та не перевірена ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Іншого з Акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 12.02.2026, складеного ІНФОРМАЦІЯ_7 , не вбачається.

Судом прийнято до уваги, що ОСОБА_2 подано до поліції заяву про зникнення безвісти ОСОБА_4 лише 17.03.2026, хоча ОСОБА_4 «… з 2023 року не виходить на зв`язок …» (як то зазначено у Витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12026082210000226 від 18.03.2026).

При цьому, в Акті перевірки сімейного стану військовослужбовця від 12.02.2026, складеному ІНФОРМАЦІЯ_7 , зазначено, що ОСОБА_2 «… не спілкувався з сином останні 15 років …».

Тобто, в Акті перевірки сімейного стану військовослужбовця від 12.02.2026, складеному ІНФОРМАЦІЯ_7 , та у Витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12026082210000226 від 18.03.2026 міститься суперечлива інформація щодо спілкування ОСОБА_2 з сином ОСОБА_4 .

Таким чином, суд не може прийняти як безспірний доказ Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця від 12.02.2026, складений ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд погоджується з наведеним відповідачем у відзиві на позовну заяву – «… Посилання на те, що інша особа не підтримує зв`язок або щодо неї подано заяву про зникнення безвісти, не є достатнім підтвердженням факту її відсутності як такої. До моменту офіційного встановлення статусу безвісно відсутньої у судовому порядку або померлої у встановленому законом порядку, так особа вважається наявною та такою, що може виконувати відповідні обов`язки. …».

Позивачем не надано до суду безспірних доказів відсутності реальності можливості здійснення ОСОБА_4 постійного догляду за особою, яка цього потребує – ОСОБА_2 .

З матеріалів справи не вбачається порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовна заява позивача є не обґрунтованою і не підлягає задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат має бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення виготовлено у повному обсязі 06.08.2026.

Суддя О.О. Прасов