Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №160/4121/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокуСправа №160/4121/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд (з урахування уточненого позову):

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неприйняття рапорту від 19.02.2026 року на звільнення ОСОБА_1 з військової служби за пп."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт від 19.02.2026 року на звільнення ОСОБА_1 , та прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за пп."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 . Прибувши до приміщення районного ТЦК та СП, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , співробітники даної установи не здійснили перевірку його документів що підтверджують статус особи яка не підлягає мобілізації, та не поставили його на військовий облік, а відразу почали змушувати до проходження ВЛК. Після заповнення документів співробітниками ТЦК, позивача було протиправно направлено до НОМЕР_2 окремого штурмового полку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військової частини НОМЕР_1 ). Незважаючи на наявність у позивача документів що підтверджують статус особи яка не підлягає мобілізації та права на звільнення від проходження військової служби, уповноваженими особами НОМЕР_2 окремого штурмового полку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військової частини НОМЕР_1 ) було прийнято його як військовослужбовця до лав підрозділу. У військовій частині позивач неодноразово намагався подати рапорт на звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ, а саме: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами. Проте, посадові особи Відповідача в усній формі відмовили у прийнятті та реєстрації рапорту, що є порушенням Статуту внутрішньої служби ЗСУ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Витребувано у Військової частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 окремий штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») та зобов`язати подати до суду у строк встановлений для подання відзиву належним чином засвідчену копію: довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ; наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 про призов на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 ; наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 про присвоєння ОСОБА_1 військового звання; докази прийняття до розгляду рапорту ОСОБА_1 на звільнення з військової служби за пп."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за сімейними обставинами у зв`язку необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною).

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що До військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт від адвоката Дмитра БАКУЛІНА в інтересах ОСОБА_3 . За результатами розгляду рапорту було надано відповідь та зазначено, що для вирішення службових чи особистих питань військовослужбовець особисто звертається рапортом до безпосереднього або прямого командира (начальника). Так, для звільнення з військової служби військовослужбовцю необхідно особисто подати на ім`я командира військової частини рапорт із дотриманням вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531 у якому вказати: найменування посади командира (начальника), якому адресовано рапорт; назву “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ”; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис. Подання рапорту адвокатом в інтересах клієнта – не передбачено законодавством. Таким чином, рапорт та матеріали до нього щодо звільнення з військової служби військовослужбовця не розглядався. Також, необхідно зазначити, що для звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами, у відповідності до підпункту 29 пункту 5 Переліку документів, визначеного Додатком 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі Інструкція) необхідно до рапорту долучити наступні документи: копія рішення суду про визнання особи недієздатною; копія рішення суду про призначення опікуном цієї особи громадянина (громадянки), який (яка) проходить військову службу. Додане до рапорту рішення суду не містить інформації про сторін справи, а тому не можливо встановити особу, на користь якої воно прийнято.

Від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідачем було проігноровано вимогу позивача про прийняття у нього будь-яких рапортів, окрім того не надано ідентифікаційного номеру командира військової частини для подання рапорту через застосунок Армія+. Окрім того, варто зауважити, що відповідачем було вилучено у позивача усі засоби комунікації, з метою недопущення подання рапорту через мобільний застосунок або представника. Таким чином, подання адвокатом додатково рапорту через засоби електронного зв`язку та відмова у його розгляді Відповідачем, стосуються справи лише опосередковано, та прямо не впливають на предмет позову та факт неприйняття рапорту від ОСОБА_1 від 19.02.2026 року. Твердження Відповідача, викладені у відзиві, є неспроможними та такими, що вводять Суд в оману щодо предмету спору. Відповідач зосереджує увагу виключно на зверненні адвоката від 20.02.2026 року, повністю ігноруючи факт особистого звернення Позивача з рапортом від 19.02.2026 року.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача, в яких зазначено, що твердження про подачу рапорту 19.02.2026 року особисто позивачем та усній відмові від його отримання – не підтвердженні належними та допустимими доказами. Позивач не надав суду доказів подання рапорту або вчинення дій, спрямованих на його подання, зокрема копії рапорту, доказів його направлення чи реєстрації. Посилання на усну відмову посадових осіб - є оціночними судженнями та не можуть вважатися належним доказом у розумінні процесуального закону. Командування військової частини НОМЕР_1 піклується про кожного військовослужбовця та забезпечує безперешкодну подачу та реєстрацію рапортів з будь-яких питань, що виникають у військовослужбовців. Військова частина завжди діє, виключно, в рамках чинного законодавства та забезпечує реалізацію усіх прав військовослужбовців визначених законом. Також, офіційна електронна пошта військової частини наявна у вільному доступі в мережі інтернет, що дає можливість будь-якому військовослужбовцю подати необхідні документи до військової частини. Крім того, позивач не довів наявність об`єктивних перешкод для подання рапорту іншими способами. Твердження про вилучення засобів комунікації, також, не підтверджені жодними доказами та спростовуються наявними в матеріалах справи доказам, адже між представником та військовослужбовцем було укладено договір про надання правової допомоги 31.01.2026 року, що підтверджується наданим до суду ордером.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року продовжено строк розгляду справи на 90 днів.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту НОМЕР_4 від 15.11.2016 року.

Згідно довідки ВЛК від 28.01.2026 №2026-1243-1053-0564-0, солдата (запасу) ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби на підставі статті графи ІІ Розкладу хвороб.

20.02.2026 року представником позивача адвокатом Бакуліним Д.О. було направлено в інтересах військовослужбовця НОМЕР_2 окремого штурмового полку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_1 на електронну пошту відповідача рапорт про звільнення останнього з військової служби у запас у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатно.

До рапорту долучено: копію ордера серії ВН №1663911 від 20.02.2026, копію рішення Київського районного суду м.Одеса від 15.10.2025 року у справі №947/19923/24.

Листом від 24.02.2026 року №2456/15081 "Про розгляд рапорту" ВЧ НОМЕР_1 розглянуто рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами військовослужбовця ОСОБА_1 та повідомлено адвоката Бакуліна Дмитра, зокрема про наступне.

"Для вирішення службових чи особистих питань військовослужбовець особисто звертається рапортом до безпосереднього або прямого командира (начальника).

Так, для звільнення з військової служби військовослужбовцю необхідно особисто подати на ім`я командира військової частини рапорт із дотриманням вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531 у якому вказати: найменування посади командира (начальника), якому адресовано рапорт;

назву “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ”;

суть порушеного питання;

перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);

найменування займаної посади;

військове звання, власне ім`я та прізвище;

дату;

особистий підпис.

Додатково зазначаємо, що під час розгляду матеріалів про звільнення з військової служби військовослужбовця за зверненням, наданим його представником, а саме адвокатом, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №620/5788/22 зазначено:

“Разом з тим законодавець передбачив механізм реалізації відповідного права шляхом подання військовослужбовцем рапорту на звільнення зі служби з відповідних підстав. При цьому жодною нормою чинного законодавства не передбачено можливості звернення з таким рапортом представника особи, яка проходить військову службу. Сутність та зміст таких правовідносин передбачає необхідність особистого написання військовослужбовцем та подання/ направлення відповідного рапорту. Тому, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що рапорт на звільнення Позивача з військової служби був від його імені написаний та направлений до військової частини не ним особисто, а його представником (адвокатом), що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи Апелянта про те, що згідно з чинним законодавством адвокат може здійснювати види адвокатської діяльності, що не заборонені законом, і що законодавство не містить заборони подання рапорту від імені військовослужбовця адвокатом, судова колегія бере до уваги, але зазначає, що інститут представництва не є абсолютним і певні правовідносини вимагають особистої участі особи в реалізації наданих їй прав, зокрема й щодо написання рапорту на звільнення з військової служби”.

Таким чином, рапорт та матеріали до нього щодо звільнення з військової служби військовослужбовця по суті не розглядалися, рішення не приймалися.

Додатково повідомляємо, що для звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами, у відповідності до підпункту 29 пункту 5 Переліку документів, визначеного Додатком 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі Інструкція) необхідно до рапорту долучити наступні документи:

копія рішення суду про визнання особи недієздатною;

копія рішення суду про призначення опікуном цієї особи громадянина (громадянки), який (яка) проходить військову службу.

До рапорту долучено знеособлене рішення суду, яке не має будь-якого правового значення, оскільки із такого варіанту рішення не зрозуміло, кого воно стосується. Також долучено скрин екрану мобільного телефону із невідомого мобільного додатку, який ніколи не матиме жодного правового значення.

У зв`язку з відсутністю рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби дане питання командуванням військової частини НОМЕР_1 не розглядалось."

Також судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Одеса у справі №947/19923/24 від 15.10.2025 року (ЄДРСР: 131002871) заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною встановлення опіки та призначення опікуна задоволено. Визнано ОСОБА_2 недієздатним та встановлено над ним опіку. Призначено ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 .

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рапорту від 19.02.2026 року на звільнення ОСОБА_1 з військової служби за пп."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (надалі - Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 статті 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Звільнення військовослужбовців з військової служби регламентовано статтею 26 Закону № 2232-XII.

Зі змісту частини 7 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану - через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

У редакції, чинній на момент подання позивачем рапорту, пунктом 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII передбачено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах, зокрема: у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 2 Положення громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Зважаючи на те, що Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України не врегульовано питання дострокового звільнення з військової служби військовослужбовців призваних під час мобілізації, до даних правовідносин має бути застосовано пункт 213 Положення за аналогією права.

Так, відповідно до пункту 213 Положення у разі надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами командир військової частини зобов`язаний надіслати у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім`ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.

Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Так, відповідач зобов`язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

Військовий рапорт це документ, за допомогою якого військовослужбовець може звернутися до командування щодо тих чи інших питань.

Крім того, відповідно до пункту 233 Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Згідно з статтею 14 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Згідно з підпунктом 1 пункту 225 розділу ХІІ Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженому Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі Положення № 1153/2008) звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється:

1) у мирний час та під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 1 частини четвертої, пунктами 1, 2 частини п`ятої, пунктами 1, 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу":

у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Пунктом 233 розділу ХІІ Положення № 1153/2008 передбачено, що: військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця. При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

Абзацом тринадцятим пункту 14.10 розділу ХІV «Особливості проходження військової служби, служби в резерві та виконання військового обов`язку в запасі в особливий період» Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 73 (далі - Інструкція № 73), в редакції на час подання рапорту від 19.04.2024, передбачено, що документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.

Згідно матеріалів справи, рапорт від імені позивача - ОСОБА_1 написано та особисто підписано адвокатом Бакуліним Дмитром Олександровичем, та направлено останнім на електронну пошту військової частини. До вказаного рапорту на підтвердження повноважень адвокатом додано копію ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

З огляду на вимоги чинного законодавства, адвокат не наділений правом подання рапорту від імені військовослужбовця, такі дії не є видом адвокатської діяльності. Подання рапорту не особисто військовослужбовцем не дає змоги встановити дійсного волевиявлення останнього на звільнення зі служби, а тому суд доходить висновку, що рапорт на звільнення від ОСОБА_1 поданий не повноважною на це особою.

Доказів звернення ОСОБА_1 із рапортом, написаним власноруч військовослужбовцем або підписаним особисто ним, матеріали справи не містять.

Відсутні і докази направлення такого рапорту до командира військової частини засобами поштового зв`язку.

Відповідно до приписів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова