Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №140/5486/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5486/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Каверін Сергій Миколайович, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (далі також - Військова частина НОМЕР_1 , відповідач-1), Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (далі також - Військова частина НОМЕР_3 , відповідач-2), в якому просив:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у лютому 2016 року та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у серпні 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у лютому 2016 року та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у серпні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми;

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у січні 2018 року та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у лютому 2018 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»;

зобов`язати військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у січні 2018 року та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у лютому 2018 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що з січня 2016 року по грудень 2017 року включно ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), а з січня 2018 року по березень 2018 року включно – у військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України).

Вказує, що під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , виплата грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2016 року у розмірі 3 393,00 грн та грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2017 року у розмірі 5 230,00 грн здійснено без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди нарахованої у ці місяці у розмірі 1 033,25 грн та 3 138,00 грн, виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» і така виплачувалась із січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячно.

В свою чергу, з огляду на архівні відомості особистої картки грошового забезпечення за 2018 рік, під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_3 , виплата підйомної допомоги у січні 2018 року у розмірі 5 156,00 грн та грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2018 року у розмірі 5 156,00 грн здійснено ОСОБА_1 без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди нарахованої у ці місяці у розмірі 2 594,63 грн та 3 093,60 грн, виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» і така виплачувалась із січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячно.

З посиланням на відповідні норми законодавства України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 10.11.2021 у справі №825/997/17, представник позивача стверджує, що дії відповідачів щодо не включення до розрахунку місячного грошового забезпечення ОСОБА_2 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №889 , при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги є протиправними та порушують майнові права позивача на виплату грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

22.05.2026 до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_3 на позовну заяву зі змісту якого даний відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В обгрунтування своєї позиції зазначив, що відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.03.2018 №179-ОС позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 20.03.2018, позивач вибув для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відтак стверджує, що позивач дізнався або повинен був дізнатися про можливі порушення своїх прав, свобод чи інтересів щонайменше з дня виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення НОМЕР_4 прикордонного загону, а саме 20.03.2018, або фактично одразу після здійснення виплат.

А тому, позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом.

При цьому, оскільки предметом у даній позовній заяві є не стягнення грошового забезпечення, а спір щодо порядку нарахування грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги, на переконання відповідача-2, Кодекс законів про працю України не поширюється на спірні правовідносини.

Окрім того звертає увагу суду, що 20.03.2018 позивач вибув для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто позивача 20.03.2018 не було звільнено з військової служби, а переведено в межах Державної прикордонної служби до іншого органу охорони державного кордону, де позивач продовжував проходити військову службу та перебувати на всіх видах забезпечення. Останнім місцем проходження військової служби позивачем є НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 .

У зв`язку із цим вважає, що між НОМЕР_4 прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_3 ) та позивачем не може виникнути спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, оскільки позивач не звільнявся з НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ), а тому НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) не є належним відповідачем у цій справі.

Відповідач-1 (Військова частина НОМЕР_1 ) правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів у спростування позовних вимог не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з січня 2016 року по грудень 2017 року включно проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), а з січня 2018 року по березень 2018 року включно – у військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України).

Відповідно до даних особистої картки грошового забезпечення позивача за 2016-2017 роки, під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , у лютому 2016 року позивачу проведено виплату грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 3 393,00 грн, а у серпні 2017 року - грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5 230,00 грн (а.с.10-11).

Відповідно до даних особистої картки грошового забезпечення позивача за 2018 рік, під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_3 , у січні 2018 року позивачу виплачено підйомну допомогу у розмірі 5 156,00 грн, а у лютому 2018 року- грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 5 156,00 грн (а.с.12).

Позивач стверджує, що виплату вказаних вище сум грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги здійснено відповідачами без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Закон України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №661-IV (далі - Закон №661-IV), відповідно до Конституції України визначає правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

Військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно із ст. 1-2 Закону №2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 9-1 Закону №2011-XII, при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Приписами ч. 1 ст. 10-1 та ч. 3 ст. 15 Закону №2011-XII встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

У спірний період порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби було врегульовано Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Адміністрації Державної прикордонної служби від 20.05.2008 №425 (далі - Інструкція №425).

Згідно з пунктом 1.2розділу І Інструкції №425 грошове забезпечення це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3.7.1 розділу ІІІІ Інструкції №425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Порядок виплати підйомної допомоги передбачений Інструкцією про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2016 №848, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.09.2016 за №1249/29379 (далі -Інструкція №848).

Відповідно до пункту 1 Інструкції №848 військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією органу (підрозділу) Держприкордонслужби, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

Залежно від посади, на яку призначено військовослужбовця або яку він займав до дня прибуття органу (підрозділу) Держприкордонслужби до нового пункту постійної дислокації, розмір підйомної допомоги визначається, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) (пункт 2 Інструкції №848).

Отже, виплата грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги безпосередньо залежить від розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця.

Спірним у цій справі є питання нарахування та виплати позивачу вказаних виплат без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі по тексту – Постанова №889).

Підпунктом 5 пункту 1 Постанови №889 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно з пунктом 2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

З особистих карток грошового забезпечення позивача вбачається, що останньому упродовж проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 були виплачені: у лютому 2016 року - грошова допомога на оздоровлення у розмірі 3 393,00 грн, у серпні 2017 року - грошова допомога на оздоровлення у розмірі 5 230,00 грн (а.с.10-11).

Під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_3 позивачу, серед іншого, виплачено: у січні 2018 року - підйомну допомогу у розмірі 5 156,00 грн, а у лютому 2018 року- грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 5 156,00 грн (а.с.12).

При цьому, до складу грошового забезпечення, з якого проведено обчислення даних складових грошового забезпечення позивача не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889.

У постанові від 21.04.2021 у справі №380/2427/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з частинами другою, третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.

Встановивши, що перед звільненням додаткова грошова винагорода на підставі Постанови №889, нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №380/2427/20 дійшов висновку, що така винагорода не може вважатись одноразовою, відповідає ознакам додаткового виду щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.

Як вбачається із карток грошового забезпечення ОСОБА_1 додаткова грошова винагорода виплачувалась позивачу щомісячно протягом 2016-2018 років, що свідчить про її систематичний, а не одноразовий характер.

Таким чином, у спірному випадку щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення та підйомна допомога.

Отже, виплативши позивачу підйомну допомоги та грошову допомогу на оздоровлення без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, відповідачі порушили вимоги законодавства щодо виплати грошового забезпечення у належному розмірі.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про наявність у позивача права на перерахунок та виплату за спірні періоди грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.

До схожих висновків дійшов Верховний Суд, у постановах від 16.05.2019 у справі №826/11679/17, від 31.07.2019 у справі №826/3398/17, від 19.09.2019 у справі №826/14564/17, від 22.10.2019 у справі №520/3505/19, від 22.10.2019 у справі №826/2447/18, від 05.12.2019 у справі №295/5200/18, від 16.12.2019 у справі №825/812/17, від 19.02.2020 у справі №822/2741/17, від 28.02.2020 у справі №817/1427/17, від 14.04.2020 у справі №820/3719/18, від 07.09.2020 у справі №620/720/20, від 23.12.2020 у справі №826/8081/16, від 29.12.2020 у справі №240/1095/20, від 07.07.2022 у справі №520/7308/21.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження.

Суд відхиляє твердження представника Військової частини НОМЕР_3 про пропуск позивачем строку на звернення до адміністративного суду, з огляду на наступне.

Відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).

Спірні правовідносини у даній справі виникли щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за 2016-2018 роки.

Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція ч.2 ст.233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком, строк звернення до суду із зазначеним позовом позивачем не пропущено.

Також суд не приймає до уваги доводи представника Військової частини НОМЕР_3 про те, що оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача є не військова частина НОМЕР_3 , тому позивач повинен звернутися зі своїми вимогами до належного відповідача, який на день виключення із списків особового складу повинен розрахувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.

Так, відповідно до п. 1.3 розділу I «Загальні положення» Інструкції №425, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем служби.

Також вказаним пунктом визначено вичерпний перелік видів грошового забезпечення, яке виплачується військовослужбовцям не за місцем служби. При цьому, ні підйомна допомога, ні грошова допомога на оздоровлення до вказаних видів грошового забезпечення не включені.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Підстави для застосування положень ст. 139 КАС України у суду відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у лютому 2016 року, та грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2017 року, без врахування в складі місячного грошового забезпечення для їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у лютому 2016 року, та грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2017 року, з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення для їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у січні 2018 року, та грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у лютому 2018 року, без врахування в складі місячного грошового забезпечення для їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у січні 2018 року, та грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у лютому 2018 року, з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення для їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 05 серпня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідач-1: Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).

Відповідач-2: Військова частина НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ).

Суддя Н. В. Стецик