Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №489/1985/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

04.08.2026

Справа №489/1985/26

Провадження №2/489/1580/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання – Горецькою П.О.,

за участю: позивача – ОСОБА_1 , представниці позивача – ОСОБА_2 , відповідачки – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини

встановив.

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки від усіх видів заробітку, але не менше 50 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Мотивуючи свої вимоги тим, що він перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 19.09.2003 по 22.09.2022. В період шлюбу у них народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі судового наказу від 14.10.2022 виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва стягнуто з нього на користь відповідачки аліменти на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки від усіх видів заробітку щомісячно. Свої обов`язки по сплаті аліментів він виконував належним чином. Станом на 01.12.2025 ОСОБА_6 досяг п`ятнадцяти річного віку та у відповідності до ст.. 29 ЦК України визначив своє місце проживання разом з батьком, позивачем по справі. Постановою державного виконавця Інгульського ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) від 22.12.2025 вищевказаний судовий наказ повернуто стягувачу. Починаючи з 01.12.2025 по теперішній час дитина проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні. Відповідачка участі у вихованні та утриманні дитини не бере. Відповідачка добровільно не бажає надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина, хоча має таку можливість так як має постійну роботу та стабільний заробіток.

Від відповідачки надійшли письмові пояснення, яка фактично суд розцінює як відзив на позовну заяву. Відповідно до яких зазначає, що на теперішній час вона працює на посаді сестри медичної поліклініки КНП ММР «Міська лікарня № 4». З квітня 2022, коли вона вивезла сина ОСОБА_5 , до своїх батьків, позивач матеріальну допомогу не надавав, у зв`язку з чим вона була змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини. Коли дитина проживала у її батьків, позивач не цікавився його життям. З дня приїзду дитини в м. Миколаїв, з липня 2023 по 01.12.2025, син проживав з нею. Після поділу майна між нею та позивачем, ОСОБА_5 відмовився переїжджати з нею в інше житло, сказавши, що він хоче залишитися проживати у будинку, де народився, в тій місцевості, де його друзі з дитячих років, та його улюблені тварини. У зв`язку з тим, що син неповнолітній, він перейшов під відповідальність батька і змушений був піти жити до нього в нову сім`ю. Починаючи з 01.12.2025 вона з сином посичали проживати окремо. Зв`язок з сином вона має майже кожного дня. У сім`ї батька він себе почуває некомфортно, дитина з теперішньою дружиною позивача не знайшли спільної мови. Дитина приходить до неї в гості, де вона його годує та може надати гроші на дрібнички. Також, інколи поповнює йому рахунок на мобільному телефоні.

15 квітня 2026 від відповідачки надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що з 30 березня 2026 по теперішній час, син, ОСОБА_5 проживає разом з ним та знаходиться на її утриманні. Після тривалих співбесід з сином, він вирішив проживати почергово разом з нею та батьком, тобто два тижні у неї, два тижні з батьком. У грудні 2025 вона отримала від позивача аліменти на утримання сина за листопад 2025 у розмірі 12437,00 грн., які 25.12.2025 повернула позивачу.

Ухвалою суду від 10.03.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 30.04.2025, справу призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, зобов`язано сторони забезпечити явку неповнолітньої дитини.

У судовому засіданні позивач та його представниця підтримали позов.

Відповідачка визнала позовні вимоги.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 вересня 2003. Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.09.2022.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що 14.10.2022 Ленінським районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.09.2022 до досягнення дитиною повноліття.

В Інгульському ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) перебувало виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного судового наказу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.10.2022.

Постановою головного державного виконавця Інгульського ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) від 22.12.2025, виконавчий документ, а саме судовий наказ від 14.10.2022 про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.09.2022 до досягнення дитиною повноліття повернуто стягувачу на підставі її заяви від 16.12.2025.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам, наданого Інгульським ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) від 22.12.2025 за вих. № 179827, заборгованість станом на 16.12.2025 складає 5910,17 грн. Сума аліментів стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 з часу відкриття виконавчого провадження станом на 22.12.2025 становить 364587,27 грн.

Позивач зазначає, що з 01.12.2025 по теперішній час дитина проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні. Відповідачка участі у вихованні та утриманні дитини не бере. Матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина у добровільному порядку не надає, хоча має таку можливість так як має постійну роботу та стабільний заробіток.

Норми права та мотиви їх застосування.

Частиною 2 статті 166 Сімейного кодексу України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За змістом ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Крім того, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 192 СК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 191 цього Кодексу, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення аліментів.

Відповідно до довідки КНП ММР «Міська лікарня № 4» від 09.01.2026 за вих.. № 000000000002, ОСОБА_3 працює на посаді сестри медичної в поліклініки. Її заробітна плата за період з січня 2025 по грудень 2025 складає 230762,38 грн.

До матеріалів справи долучено платіжну інструкцію № Р24А5291755749D3085 від 25.12.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_3 перерахувала на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 12437,00 грн. Призначення платежу – переказ власних коштів.

З Акта обстеження умов проживання сім`ї від 03.04.2026, складеного представниками Служби у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради, з метою обстеження умов проживання родини за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що умови проживання задовільні. На момент відвідування дитина ОСОБА_4 проживає разом з батьком. Дитина знаходиться на повному утриманні батька, навчається у Миколаївському політехнічному коледжі на бюджетному фінансуванні. Мати дитини ОСОБА_3 проживає окремо.

У судовому засіданні позивач вказав на те що син з грудня 2025 проживає разом з ним.

Відповідачка підтвердила цей факт, вказала що це був вибір сина, який не хотів змінювати місце проживання та обрав жити батьком. Він постійно приходить до неї у гості, може залишитись на вихідні, але основне та постійне його місце проживання з грудня 2025 з батьком.

Зважаючи на те, що неповнолітня дитина знаходяться проживає разом з батьком ОСОБА_1 , з урахуванням віку та потреб дитини, суд вважає за доцільне позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову та до досягнення дитиною повноліття.

Щодо судових витрат.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За такого, з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,40 грн..

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 березня 2026 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 40 коп.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено «04» серпня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева