Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №127/15073/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15073/26

Провадження № 3/127/3161/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 29.04.2026 серії ЕПР1 №652629 вбачається, що 29.04.2026 о 07:13:00 м. Вінниця, вул. Академіка Янгеля, 5,водій ОСОБА_1 керував автомобілем Dawoo Nexia, днз НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або у лікаря нарколога відмовився у повному обсязі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в порядку визначеному законодавством.

Адвокат Глєбов С.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та у ніч на 29.04.2026 ночував вдома, оскільки 29.04.2026 в нього був вихідний і він мав намір провести цей день зі своєю сім`єю в м. Київ, про що 27.04.2026 був написаний рапорт для надання дозволу на виїзд за межі Вінницького гарнізону в період з 05:00 до 22:00 год. 29.04.2026, 27.04.2026 командиром військової частини НОМЕР_3 був підписаний наказ №112 від 27.04.2026 про те, що майору ОСОБА_1 надається дозвіл на виїзд за межі Вінницького гарнізону. Уночі виникла необхідність у виконанні службового завдання (бойового завдання), до якого його було позапланово залучено, про що командиром військової частини НОМЕР_3 був підписаний наказ №113 від 28.04.2026 про те, що майор ОСОБА_1 направляється у відрядження в військову частину НОМЕР_4 в АДРЕСА_2 з метою виконання бойового завдання, пункт 2.3 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 27.04.2026 №112 вважати таким, що не реалізований. Інших осіб, які могли б бути залучені до його виконання не було у зв`язку з чим він був вимушений керувати власним автомобілем.

Сторона захисту вважає, що він діяв у стані крайньої необхідності, виконуючи службове завдання, тому просить провадження у даній справі закрити у зв`язку із вчиненням особою дій у стані крайньої необхідності.

Вивчивши матеріали справи з урахуванням письмових пояснень, дослідивши в судовому засіданні відеозапис з місця події, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями ст. 17 КУпАП передбачено, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Приписами ст.18 КУпАП передбачено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідно до постанови колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17 у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Норми Закону щодо крайньої необхідності покликані сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.

Однією з найважливіших умов правомірності стану крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені дії, які мають ознаки адміністративного правопорушення і за які передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.

Відповідно до ст. 30 «Статуту внутрішньої служби Збройних сил України» начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Згідно п.37 «Статуту внутрішньої служби Збройних сил України» військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Відповідно до копії посвідчення офіцера НОМЕР_5 ОСОБА_1 призначено офіцером відділу військової частини НОМЕР_6 наказом №396 від 15 травня 2026 року.

Згідно службової характеристики майор ОСОБА_1 займає посаду начальника станції фельд`єгерсько-поштового зв`язку військової частини НОМЕР_3 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 №112 від 27.04.2026 вбачається що ОСОБА_2 вважається таким, що вибуває за межі гарнізону з 29 квітня 2026 року в м. Київ строком на 1 добу з 29 квітня 2026 року по 29 квітня 2026 року (п.2.3 витягу із наказу).

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 №113 від 28.04.2026 вбачається що ОСОБА_2 вважається таким, що вибуває у відрядження у військову частину НОМЕР_4 АДРЕСА_2 на 1 добу з 29 квітня 2026 року по з 29 квітня 2026 року з метою виконання бойового завдання. Пункт 2.3 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 27.04.2026 №112 вважати таким, який не реалізований.

Аналіз вищевказаних доказів у їх сукупності свідчить про те, що 29 квітня 2026 року о 07 год. 13 хв. ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України та керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з необхідністю невідкладно слідувати до місця виконання службового завдання. Зазначені обставини підтверджують, що відмова від проходження огляду була зумовлена необхідністю усунення небезпеки, яка безпосередньо загрожувала охоронюваним законом інтересам держави, а тому суд дійшов висновку, що особа діяла у стані крайньої необхідності.

Окрім того, суд враховує, що з дослідженого відеозапису не вбачається наявності у водія ОСОБА_1 явних зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, які могли б об`єктивно свідчити про перебування особи у стані сп`яніння. Водночас із відеозапису також убачається, що працівник поліції, розпочинаючи спілкування з водієм, не представився, не роз`яснив водію його процесуальні права та обов`язки, а також порядок проходження огляду на стан сп`яніння і правові наслідки відмови від його проходження. Наведені обставини суд оцінює в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, під час вирішення питання щодо дотримання працівниками поліції вимог законодавства при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Пункт 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

За таких обставин суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю, на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП за обставин вчинення дії в стані крайньої необхідності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 18, 130, 221, 247, 276, 279, 283-284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з вчиненням правопорушення в стані крайньої необхідності відповідно до п. 4 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.О. Жмудь