Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №152/267/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/267/26

2-о/152/57/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 серпня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого – Войнаровського І.В.,

присяжних – Григоренко С.В., Каспрук Л.І.,

за участі:

секретаря – Дроган Н.Л.,

заявниці – ОСОБА_1 ,

представника

заявниці – Вдовцової Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вдовцова Лідія Костянтинівна, про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 ; Міністерство оборони України; Шаргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

в с т а н о в и в:

25 лютого 2026 року адвокат Вдовцова Л.К., в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про оголошення особи померлою.Зазначила, що син заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Погребище, Погребищенського району Вінницької області був призваний в ЗСУ, наказом Командира військової частини НОМЕР_1 № 55 від 18 червня 2022 року та його було призначено за штатом воєнного часу до в/ч НОМЕР_1 - шпк «старший солдат» і з 18 червня 2022 року син прийняв посаду та приступив до виконання службових обов`язків. В період з 01 серпня 2022 року по 24 березня 2023 року, з 06 квітня 2023 року по 28 серпня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, с. Нововолодимирівка, Капітанський район, Миколаївська область, м. Херсон. Однак, відповідно до Витягу з єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин від 24 жовтня 2023 року син заявниці рахується безвісті зниклий. Відповідно до акту службового розслідування від 31 серпня 2023 року по факту зникнення безвісті обставини зникнення безвісті ОСОБА_2 наступні: будучи механіком відділення технічного обслуговування автомобільної техніки господарчого взводу роти логістики в/ч НОМЕР_1 , вони з військовослужбовцем ОСОБА_3 29 липня 2023 року з 00-23 год до 01-10 год виконували бойове завдання з бойового чергування на лівому березі річки Дніпро в районі Антонівського автомобільного мосту м. Херсону. Під час перебування на позиціях СП потрапили під ворожий артилерійський обстріл, внаслідок якого сталося руйнування будівлі, де вони знаходилися. Військовослужбовці: син та сержант ОСОБА_4 опинилися під завалами. Виходячи з матеріалів службового розслідування вина військовослужбовців відсутня, вони зникли безвісті внаслідок ворожого обстрілу. Подальші дії щодо їх порятунку, позитивних наслідків не дали. Заявниці з військової частини НОМЕР_1 , як матері, були надіслані матеріали щодо розслідування обставин його вірогідної загибелі, в ТЦК та СП порадили також звернутися з заявою до поліції. 07 серпня 2023 року заявниця звернулася з заявою до Відділення поліції № 2 Жмеринського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області про зникнення безвісті її сина, що підтверджується витягом з ЄРДР від 07 серпня 2023 року, номер кримінального провадження 12023020150000170, однак результату розслідування до цього часу немає. Акт службового розслідування в/ч НОМЕР_1 був складений на підставі документів, які в ньому були зазначені. Зокрема, рапорт ТВО командира роти ОСОБА_5 , пояснення свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , витягу з журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 від 09 травня 2023 року та інших. Як свідчать зазначені вище матеріали, вірогідною датою смерті сина є ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оголошення померлим ОСОБА_2 необхідно для визначення з його правовим статусом для отримання соціальних виплат.

З огляду на вище викладене, представник заявниці просить: оголосити особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що записано в свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 85, виданого 12 травня 1976 року, який народився в м. Погребище Погребищенського району Вінницької області, громадянина України, померлим за обставин, що загрожували йому смертю в період проходження військової служби під час виконання службових обов`язків (бойового завдання), пов`язаних із безпосередньою участю в Антитерористичній операції на території лівого берега річки Дніпро в районі Антонівського мосту міста Херсон; місцем смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Погребище Погребищенського району Вінницької області, громадянина України, вважати населений пункт м. Херсон, Україна, зазначивши вірогідну дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2

Ухвалою суд від 26 лютого 2026 року прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі (а.с.34).

Заявниця та представник заявниці в судовому засіданні заяву підтримали, з підстав викладених у ній, просили задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи – військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. 12 березня 2026 року від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшла заява про надання письмових пояснень щодо заяви ОСОБА_1 , в якій він вказує, що військова частина НОМЕР_1 не заперечує із викладеними обставинами у заяві аргументами та не заперечує проти її задоволення. Відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, на території України запроваджено воєнний стан з 24.02.2022, який не однаразово продовжувався та діє на момент розгляду справи. Факт проходження служби підтверджується наявними в справі матеріалами, а саме витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.06.2022 №55 відповідно до якого солдата запасу ОСОБА_2 вважати призначеним старшим механіком відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення роти забезпечення та таким, що з 18 червня 2022 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Факт зникнення безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України, механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки господарчого взводу роти логістики військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 підтверджується актом службового розслідування та матеріалами службового розслідування від 29.08.2023 затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №277 від 29.08.2023. Також факт зникнення безвісти підтверджується поясненням свідків події, які були задіяні до виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2023 №1425дек на лівому березі р. Дніпро на спостережному посту готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а саме: ОСОБА_8 (на момент подання письмових пояснень військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ) та поясненнями ОСОБА_9 (на момент подання письмових пояснень військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ). Просить суд звернути увагу, що відповідно до Закону України «Про державну таємницю» показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань відносяться до державної таємниці у сфері оборони.Зважаючи на те що розгляд заяви здійснюється за правилами відкритого судового розгляду, а відповідне рішення буде розміщено на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень, просить суд врахувати зазначене при розгляді заяви та винесенні відповідного рішення. Представник заінтересованої особи просить ухвалити рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної померлою у справі №152/267/26 на підставі повного та всебічного обставин з урахуванням запровадженням на території України правового режиму військового стану (а.с.44-45).

Представник заінтересованої особи – Міністерство оборони України в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. 25 березня 2026 року від представника Міністерство оборони України до суду надійшли заперечення про оголошення фізичної особи померлою, в якому він вказує, що заявниця свої вимоги обґрунтовує тим, що її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проходячи військову службу за мобілізацією та приймаючи безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України під час виконання бойового завдання в місті Херсон Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області зник безвісті 29 липня 2023 року за особливих обставин, у зв`язку із чим просить суд ухвалити рішення про оголошення вказаної особи померлою. З даного приводу представник Міноборони повідомляє суду про те, що правова позиція, яка наведена у змісті заяви про оголошення особи померлою викладена без врахування постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 р. у справі № 755/11021/22 . Так, оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку. У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю. Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність. Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну. Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру». У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге). Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні. Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким. Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 ЗУ від 12.05.2015 р. № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» ). За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 р. № 1932-XII «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;- бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); - воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України , не обмежуються лише бойовими діями. Законодавець у 2018 році вніс зміни до частини другої статті 46 ЦК України , доповнивши частини другу і третю статті 46 після слів «воєнними діями» словами «збройним конфліктом». Збройний конфлікт - це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини 1 статті 1 ЗУ від 21.06.2018 р. № 2469-VIII «Про національну безпеку України» ). Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи. Частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України. Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою. Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України , мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 р. № 309 (далі Наказ № 309). У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже, суди повинні використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України. Однак, станом на поточний момент Наказ № 309 втратив свою чинність на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 р. № 376 (надалі - Наказ № 376). В свою чергу, у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 28 лютого 2025 р. № 376 наявний запис за № НОМЕР_3 активні бойові дії на території Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області розпочались 07 серпня 2024 р. та станом на поточний момент не завершені. Отже, відлік шестимісячного строку встановлений частиною другою статті 46 ЦК України у даному випадку не розпочався та відповідно є передчасним звернення до суду першої інстанції із заявою про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на зазначене представник Міноборони вважає, що у даному випадку у задоволені заяви про оголошення особи померлою слід відмовити. Представник Міністерства оборони України просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шаргородський відділ ДРАЦС у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про оголошення особи померлою та розгляд справи провести за відсутності представника Міністерства оборони України (а.с.50-51).

28 липня 2026 року від представника заявниці до суду надійшла відповідь на заперечення Міністерства оборони України, в якій вона просить заяву про оголошення ОСОБА_2 померлим задовольнити (а.с.77-80).

Представник заінтересованої особи – Шаргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився. 26 березня 2026 року та 18 травня 2026 року подала до суду листи, в яких представник просить розглянути справу без її участі. При винесенні рішення, посилаються на розсуду суду (а.с.97).

Заслухавши заявниця та її представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд доходить висновку про задоволення заяви, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Погребище Погребищенського району Вінницької області. Батьком записаний ОСОБА_10 , а матір`ю ОСОБА_11 (а.с.11).

Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 , солдата запасу ОСОБА_2 призначено старшим механіком відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення роти забезпечення, ВОС – 738786А, шпк «старший солдат», з 18 червня 2022 року (а.с.12).

Згідно з копією рапорту ТВО командира роти логістики військової частини НОМЕР_1 від 30 липня 2023 року, 29 липня 2023 року з 00-23 год до 01-10 год російською окупаційною армією був здійснений артилерійський обстріл позицій на лівому березі річки Дніпро в районі Антонівського мосту міста Херсон (СП «Наірі»). Внаслідок влучання двох 152-мм артилерійських снарядів в будівлю СП «Наірі» сталося її руйнування. Під завалами опинилися військовослужбовці роти логістики військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , головний сержант – командир відділення підвозу матеріально-технічних засобів автомобільного взводу роти логістики військової частини НОМЕР_1 та старший солдат ОСОБА_2 , механік відділення технічного обслуговування автомобільної техніки господарчого взводу роти логістики військової частини НОМЕР_1 . Заходи щодо розбирання завалів результатів не дали, тому зазначені військовослужбовці вважаються зниклими безвісти. Просить командира військової частини НОМЕР_1 рішення щодо призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти вищезазначених військовослужбовців роти логістики військової частини НОМЕР_1 (а.с.12 на звороті).

Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №634 від 31 липня 2023 року, наказано провести службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.13).

Згідно з копією службового розслідування аз фактом зникнення безвісти військовослужбовців ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , розпочатого 31 липня 2023 року та закінченого 29 серпня 2023 року, встановлено, що головний сержант – командир відділення підвозу матеріально-технічних засобів автомобільного взводу роти логістики військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_12 та механік відділення технічного обслуговування автомобільної техніки господарчого взводу роти логістики військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_13 зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що підтверджується актом службового розслідування №5859 від 31 серпня 2023 року, поясненнями та витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати проведення службового розслідування щодо загибелі та зникнення безвісти за особливих обставин» (а.с.14-21).

Відповідно до копії витягу № 20231024-1691 від 24 жовтня 2023 року з Єдиного реєстру осіб зниклих безвісті за особливих обставин, ОСОБА_2 рахується зниклим безвісті на території бойових дій (а.с.22).

Згідно з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023020150000170 від 07 серпня 2023 року, за фактом: 07 серпня 2023 року до ВП №2 Жмеринського РВП надійшла заява ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_1 , про те, що 24 липня 2023 року вона втратила зв`язок із своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється військовослужбовцем ЗСУ механіком відділення технічного обслуговування автомобільної техніки господарчого взводу роти логістики, старшим солдатом військової частини НОМЕР_1 . Востаннє перебував в районні Антонівського мосту м. Херсон, внесено відомості за ч. 1 ст. 115 КК України (а.с.23).

Відповідно до копії довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, старший солдат ОСОБА_2 , дійсно в період з 01 серпня 2022 року по 24 березня 2023 року, з 06 квітня 2023 року по 28 серпня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в с. Нововодимирівка, Баштанський район, Миколаївська область, м. Херсон (а.с.25).

Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , розірвали шлюб 26 березня 1986 року. Після розірвання шлюбу заявниця змінила прізвище з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 » (а.с.26).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.27).

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України установлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

У ч. 1 ст. 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У ч. 2 ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 року у справі N 490/342/17).

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини.

Щодо заперечень третьої особи Міністерства Оборони України що до того, що коли воєнні дії на території України не закінчилися та про закінчення воєнного стану в Україні не оголошено, особа може бути оголошена померлою лише через два роки, або з урахуванням конкретних обставин і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. У зв`язку з тим, що воєнні дії на території України тривають, відлік встановленого шестимісячного строку відповідно ще не розпочався суд вважає за необхідне зазначити наступе:

Постанова КЦС ВС від 26 лютого 2024 року у справі N 686/9938/23 громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення військовослужбовця померлим, Верховний Суд виходив із того, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов`язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті особи. Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. У цій справі апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини другої статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Постанова КЦС ВС від 31 травня 2023 року у справі N 177/11/20 Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення особи померлою, вказавши, що особа пропала безвісти у серпні 2014 року під час безпосередньої участі в АТО, а саме, під час виходу з оточення в районі населеного пункту Іловайськ Донецької області, тобто, за обставин, що загрожували йому смертю, до сьогодні немає відомостей щодо місця його перебування як за місцем його постійного проживання, так і за місцем проходження служби. Оскільки день вірогідної смерті точно встановити неможливо, то суди дійшли правильного висновку про оголошення особи померлою з дня набрання рішенням законної сили. Верховний Суд відхилив доводи касаційної скарги щодо передчасного задоволення заяви, до спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, вказавши, що військовослужбовець брав участь в АТО, а його дружина звернулась до суду майже після спливу двох років після закінчення АТО.

Постанова КЦС ВС від 29 січня 2020 року у справі N 154/2135/17 У випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою (про яку немає відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання) на підставі частини першої статті 43 ЦК України.

Суд критично оцінює доводи Міністерства оборони України про те, що відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку із воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, оскільки Міністерство оборони України не зазначає повністю ч.2 ст.46 ЦК України,а саме: «З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців». Вказана норма дає можливість визнання особи померлою раніше спливу 2 років, але не раніше спливу 6 місяців.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вдовцова Лідія Костянтинівна, про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 ; Міністерство оборони України; Шаргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що записано в свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №85, виданого 12 травня 1976 року, який народився в м. Погребище Погребищенського району Вінницької області, громадянина Україна, померлим за обставин, що загрожували йому смертю в період проходження військової служби під час виконання службових обов`язків (бойового завдання), пов`язаних із безпосередньою участю в Антитерористичній операції на території лівого берега річки Дніпра в районі Антонівського мосту міста Херсон.

Місцем смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Погребище Погребищенського району Вінницької області, громадянина України, вважати населений пункт м. Херсон, Україна, зазначивши вірогідну дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Войнаровський

Присяжні С.В. Григоренко

Л.І. Каспрук