Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №126/1328/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1328/26

Провадження № 2/126/1423/2026

"04" серпня 2026 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О. Г.

із секретарем Кучанською В.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини з тих підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , яка на день смерті постійно проживала та була зареєстрована в м. Бершадь Вінницької області, але тимчасово перебувала в Італії, де і померла.

Після смерті його матері відкрилась спадщина на майно, на яке він претендує, як спадкоємець першої черги за законом (син померлої). Крім нього, спадкоємцем першої черги за законом є відповідачка ОСОБА_2 - дочка померлої. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає.

Його батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Він не проживав постійно з матір`ю і у шестимісячний термін після її смерті не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Постановою приватного нотаріуса Новокрещенової Л.П. № 259/02-31 від 09.06.2026 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 .

Він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадшини у зв`язку з тим, що він перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині з 19.04.2022 по даний час та є учасником бойових дій, що підтверджується довідкою військової частини від 08.06.2026 та посвідченням. Він був позбавлений можливості особисто подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори на протязі шести місяців.

Просить визначити йому додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 надав заяву, в якій позов підтримує, просить розглянути справу в його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_2 надала заяву, в якій позов визнає, просить розглянути справу без її участі.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в Монтемарчано померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть службовця Відділу реєстрації актів цивільного стану відповідно до даних Актів про смерть цього муніципалітету, засвідченого апостилем.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_5 являються дітьми померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача НОМЕР_1 , копією свідоцтва про народження відповідачки серії НОМЕР_2 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00058236465.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що з метою реалізації своїх прав, як спадкоємця за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Новокрещенової Л.П. з відповідною заявою.

Приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Новокрещеновою Л.П. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не прийняв спадщину належним чином (пропустив строк для прийняття спадщини, не прийнявши її іншими способами, вказаними в законі), що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 259/02-31 від 09.06.2026.

Відмовляючи позивачеві ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину з причин пропуску строку для прийняття спадщини нотаріусом роз`яснено йому про право на звернення до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Згідно довідки начальника штабу - заступника командира військової частини від 08.06.2026 за № 2035, майор ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині з 19.04.2022. Крім того, позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 .

Вищезазначені обставини не залежали від волі позивача, об`єктивно ускладнювали можливість реалізації ним права звернутися в установлений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Законодавство України не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

При цьому, позивач ОСОБА_1 в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Постановления рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Відмова позивачеві ОСОБА_1 у наданні строку для вступу у спадщину буде непропорційним втручанням у його право на отримання у власність спадкового майна.

Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція ґрунтується, в тому числі, на Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Таким чином позивач ОСОБА_1 має право на визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 23.08.2017 року № 6-1320цс17 та від 26.06.2019 року по справі № 565/1145/17.

На сьогоднішній день відсутній інший спосіб реалізувати право позивача на спадщину, крім судового. Причину пропуску строку для прийняття спадщини суд вважає поважною, оскільки усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на недопустимість порушення права на вільне володіння майном, закріпленим у Протоколі 1. Крім того, суд вважає очікування позивача на оформлення спадщини правомірними та законними.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги позицію відповідачки, яка позов визнала.

Оскільки під час підготовчого судового засідання відповідачка визнала позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову підлягає прийняттю, а позов - задоволенню.

На підставі ст.ст. 1233, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 200 ч.ч. 3,4, ст. 206 ч.4, ст.ст. 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 .

Визначений строк обраховувати з дати набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. Г. Рудь