Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №723/1765/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 р. м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , захисника – адвоката Мельника З. В., потерпілого ОСОБА_2 , та його представника Фрунзи А. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 липня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 липня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 643298 від 17.04.2026 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з те, що вона 17.04.2026 року о 16 год 15 хв. в м. Сторожинець, вул. Чернівецька 35, керуючи транспортним засобом Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , перед виконанням маневру обгону не була уважною, не переконалася у тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч, в результаті чого допустила зіткнення із транспортним засобом Волга 3110, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті зіткнення із транспортним засобом Волга 3110 автомобіль Opel Astra відкинуло за межі проїзної частини, після чого ОСОБА_1 допустила наїзд на огорожу господарства ОСОБА_3 . Автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, потерпілих нема. Водій ОСОБА_1 порушила п. 14.2.б ПДР України і тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

На вказану постанову особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в її діях.

ЄУНСС: 723/1765/26 Головуючий у І інстанції: Пташник А. М.

Номер провадження: 33/822/343/26 Головуючий в апеляційній ін-ції: Давній В. П.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, суд припустився неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, прийшов до невірного висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачено ст. 124 КУпАП.

Стверджує, що коли вона наближалася до буд. 35 на вул. Чернівецькій вона побачила попереду легковий автомобіль Газ 3110 (Волга) д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , він рухався з невеликою швидкістю, також по середині правої смуги руху, яка була шириною біля 4 метрів при ширині проїзної частини біля 8 метрів, на відстані 1 метра від середини проїзної частини, від переривчастої лінії дорожньої розмітки. Оскільки вона поспішала в лікарню на обстеження, вирішила виконати обгін, при цьому, водій ОСОБА_2 не подавав сигнал про поворот ліворуч, не зайняв ліве крайнє положення на проїзній частині. Коли вона майже порівнялась з ним побачила, як останній розмовляючи по телефону раптово без подачі сигналу про поворот ліворуч з середини правої смуги руху, не зменшуючи швидкість свого руху почав повертати ліворуч, після чого вона застосувала екстрене гальмування, але уникнути зіткнення вже не було технічної можливості, його автомобіль передньою лівою кутовою частиною заїхав в задню частину правої передньої двері його автомобіля, коли фактично передня частина її автомобіля вже проїхала його передню частину.

Вищевказане, на думку апелянта, підтверджується механізмом і локалізацією утворених пошкоджень на обох автомобілях.

Зазначає, що відповідно до схеми місця ДТП ширина правої смуги руху, по якій вони рухалися, складає 4 метри. Ширина автомобіля Газ 3110 – 1800 мм, ширина Opel Astra 1700 мм, якщо б водій ОСОБА_2 не порушив п. 9.4 та п. 10.4 ПДР України, вона б не почала б виконувати обгін його автомобіля, а виконала випередження його автомобіля справа, навіть з боковим інтервалом 500 мм між їхніми автомобілями, адже ширина смуги дозволяла це зробити.

Вважає, що схема ДТП виконана без зазначення слідової інформації для встановлення місця зіткнення, тобто без дотримання вимог розділу 8 Наказу МВС України від 07.11.1915 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

Вказує, що в оскаржуваній постанові суддя зазначила, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 14.2. (б) ПДР, але можливо помилково вказала в дужках, що зазначений пункт ПДР України має наступний зміст (обгін заборонено на будь-яких перехрестях), в той час, як обгін на перехрестях регулюється іншим п. 14.6. (а) ПДР України, а не п. 14.2. (б) ПДР України.

До того ж, суддя на основі, виключно, показів ОСОБА_2 помилково зазначила в оскаржуваній постанові про порушення ОСОБА_1 п. 14.6. (а) ПДР України, чим вийшла за межі протоколу та перебрала на себе функцію обвинувача.

Від інших учасників справи про адміністративне правопорушення апеляційних скарг не надходило.

Однак надійшли заперечення від потерпілого ОСОБА_2 та директора КНП «Сторожинецька БЛІЛ» О. Войцеховського на апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зі змісту яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 та директор КНП «Сторожинецька БЛІЛ» О. Войцеховський, кожен окремо, простять вищевказану апеляційну скаргу, як необґрунтовану залишити без задоволення, а оскаржуване рішення, як законне – без змін.

Заслухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та її захисника – адвоката Мельника З. В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав наведених у ній, думку потерпілого ОСОБА_2 та його представника Фрунзу А. Є., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, оскільки в даній справі про адміністративне правопорушення відсутня скарга від потерпілого про погіршення становища, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд не вправі розглядати обставини, які можуть погіршити становище останньої. Суд обмежений, як доводами скарги, так і процесуальними вимогами щодо недопущення "погіршення становища" (reformatio in peius) за ініціативою самого суду або за скаргою самої особи.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги, судом першої інстанції не було виконано в повному обсязі.

Європейський суд із прав людини(ЄСПЛ) поширює передбачені Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини стандарти та процедурні гарантії, встановлені для кримінальних проваджень (а саме - права на справедливий і публічний розгляд справи. незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи кримінального обвинувачення), на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.

Згідно ч. 1 ст. 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Пленуму № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди при розгляді цих категорій справ повинні враховувати, що диспозиції цих норм є бланкетними, а тому суду слід ретельно з`ясовувати та зазначати у своєму рішенні, в чому саме полягали порушення, норми яких правил не додержані, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.

Відтак, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ.

За змістом закону (КУпАП), розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом з цим, як вбачається з оскаржуваної постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 районним судом було поставлено в провину те, що вона у даній дорожній ситуації порушила вимоги п. 14.6 ПДР України і внаслідок такого порушення допустила зіткнення із автомобілем марки Волга 3110, д. н. з. НОМЕР_2 .

Пунктом 14.6 ПДР України визначено, що обгін заборонено на будь-яких перехрестях (як регульованих, так і нерегульованих), окрім випадків обгону двоколісних транспортних засобів без бокового причепа.

При цьому, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 643298 від 17.04.2026 року, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Opel Astra, д. н. з. НОМЕР_1 , порушила вимоги п. 14.2.б ПДР України, а саме - перед виконанням маневру обгону не була уважною, не переконалася у тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч, в результаті чого допустила зіткнення із транспортним засобом Волга 3110, д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Вищевказаний протокол не містить інших можливих порушень ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, які би могли перебувати у причинному зв`язку із настанням ДТП.

Порушення вимог п. 14.6 ПДР України, яке ставилося районним судом у провину ОСОБА_1 не відповідає викладеній у протоколі суті правопорушення.

Тобто, районний суд, вийшов за межі протоколу, який складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог процесуального закону, та перебрав на себе функцію обвинувачення та самостійно змінив його зміст на погіршення становища особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що є неприпустимим та суперечить, як вимогам національного законодавства, так і стандартам, встановленим ЄСПЛ.

Разом з цим слід зазначити, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би указував на те, що ОСОБА_1 у даній дорожній обстановці, яка зазначена у постанові, порушила саме п. 14.6 ПДР України.

Відсутність вказаних відомостей позбавляє суд встановити дійсні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає висновок районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення з підстав порушення нею вимог п. 14.6 ПДР України помилковим та необґрунтованим.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення нею п. 14.6 ПДР України, є необґрунтованою, невмотивованою, та постановленою з порушенням вимог ст. 245 КУпАП, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню, і справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд Чернівецької області, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КпАП України - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя

Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній