Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №385/108/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 385/108/26

провадження № 22-ц/4809/1038/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дьомич Л.М, Дуковського О.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Філоненко Яна В`ячеславівна, на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2026 року (суддя Венгрин М.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

В січні 2026 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї кредитної заборгованості.

Позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь борг за кредитним договором - 50792,70 грн, а також понесені судові витрати 2662,40 грн зі сплати судового збору та 6000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Позов обґрунтував тим, що 06.05.2021 між ТОВ «Слон Кредит» і ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту №597791. Вказав, що на умовах, встановлених Договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 28750,00 грн строком на 365 днів з кінцевим терміном повернення 06.05.2022 під проценти, а позичальниця зобов`язалась у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи, пені, інші платежі за договором. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало. Зазначив, що відповідачка не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені Договором. Послався на те, що 26.11.2021 було укладено договір № 26-11/2021/13, відповідно до якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 597791. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 597791. Вказав, що таким чином ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 597791. Зазначив, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №597791 від 06.05.2021 на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50792,70 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 28750,00 грн, - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 22042,70 грн.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 50792,70 грн заборгованості за договором №597791 про надання споживчого кредиту від 06.05.2021, з яких: 28750,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 22042,70 грн заборгованість за процентами, 2662,40 грн сплаченого судового збору та 6000,00 грн витрат на правничу допомогу, а всього 59455 (п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) грн 10 коп.

В апеляційній скарзі адвокат Філоненко Я.В., яка діє від імені і в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні позову відмовити. Послалася на те, що суд першої інстанції безпідставно не застосував строк позовної давності, не взяв до уваги наявність підстав для відмови у задоволенні позову у зв`язку з його недоведеністю.

Зокрема, вказала, що позивачем до позову не долучено належні та допустимі докази, які б дозволяли підтвердити обставини щодо ідентифікації відповідачки при укладенні кредитного договору. На підтвердження перерахування коштів за кредитним договором відповідачці надано платіжне доручення. Вказане платіжне доручення не може вважатися належним доказом надання відповідачці кредиту на підставі вказаного договору, оскільки не відповідає за формою та змістом вимогам, установленим постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» у відповідній редакції. Надана копія платіжного доручення не містить відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу. В матеріалах справи відсутні докази, що рахунок на який згідно вказаного платіжного доручення здійснювалося перерахування коштів, належить саме ОСОБА_1 . При цьому в кредитному договорі № 597791 від 06.05.2021 не зазначено повних реквізитів банківського рахунку, на який підлягає перерахуванню сума кредиту. Позивач не надав суду жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок відповідачки на підставі кредитного договору № 597791 від 06.05.2021, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачці. На підтвердження обставин щодо укладення договору ТОВ «Коллект центр» надало копію кредитного договору № 597791 від 06.05.2021, анкети заяви на кредит. У тексті договору зазначено, що він укладений в електронній формі та підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Коллект центр» не надало до суду належних та допустимих доказів надсилання відповідачці електронного повідомлення на укладення електронного договору ТОВ «Слон Кредит», не надано до позову доказів вчинення відповідачкою дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, реєстрації, створення особистого кабінету та проведення ідентифікації відповідача при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». До позовної заяви ТОВ «Коллект центр» додало довідку про ідентифікацію відповідачки ОСОБА_1 . Проте така довідка складена самим ТОВ «Слон Кредит».

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.05.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 597791 про надання споживчого кредиту, за умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало ОСОБА_1 кредит у в розмірі 28750,00 грн строком на 365 днів з кінцевим терміном повернення 06.05.2022 під проценти, а позичальниця зобов`язалась у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи, пені, інші платежі. Тип процентної ставки – фіксована, залежить від періоду її встановлення та становить:- за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних) (далі — Проценти за перший день користування кредитом);- за вci наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних (далі - Поточні проценти). Нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4. Договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені Договором (Графіком платежів). Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 238,63 гривень за кожний день невиконання та/або неналежного виконання. Штрафи за Договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Споживачем зобов`язань за цим Договором, не може перевищувати 50% суми, одержаної Споживачем за цим Договором, і становить: 14375,00 грн.

Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 597791 від 06.05.2021, визначений графік платежів за договором, за яким сторони домовились про погашення кредиту за 12 платежів, кожного 6-го числа місяця, з 06.05.2021 по 06.05.2022, по 3636,00 грн кожен, за виключенням останнього, останній – 3755,80 грн (а.с. 9).

Вказаний кредитний договір та додаток №1 до нього підписано відповідачкою ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора «А201» 06.05.2021 о 18:24.

06.05.2021 о 01:21 ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» на підставі договору з ТОВ «Слон Кредит» здійснено перерахування коштів в сумі 23000,00 грн на картку НОМЕР_1 , номер трансакції в систему iPay 88706737, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 22.10.2025 № 2646_251022134938 (а.с. 14).

Встановлено, що картка № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), фінансовий номер телефону НОМЕР_4 , що підтверджується листом ТОВ «Акцент-Банк» від 18.03.2026 та долученої до нього виписки за рахунком (а.с. 125, 127-129).

26.11.2021 було укладено договір факторингу № 26-11/2021/13 (а.с. 18-22) відповідно до якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників. Відповідно до п.6.1.4 цього договору право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру боржників та Акту приймання документації, визначеної п. 8.2 даного договору. Згідно п. 8.2 договору – факт здійснення між сторонами приймання-передачі документації підтверджується відповідним актом приймання-передачі.

29.11.2021 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» сплатило ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" 1426646,32 грн за договором факторингу 26-11/2021, що підтверджується, платіжним дорученням №306360000 (а.с. 27).

До реєстру боржників до договору факторингу № 26-11/2021/13 від 26.11.2021 за № 146 включено відомості про договір № 597791 з ОСОБА_1 , сума заборгованості 40013,42 грн (а.с. 35-37).

10.01.2023 було укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 (а.с. 39-43), відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників. Згідно п. 5.2 договору права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному вигляді).

До реєстру боржників до договору відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 (а.с. 53-55) та витягу з нього (а.с. 56) за № 21609 включено відомості про договір № 597791 з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 50792,70 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт укладення кредитного договору, перерахування первісним кредитором коштів відповідачці на виконання його умов, невиконання відповідачкою умов щодо повернення кредиту та сплати процентів, перехід до позивача права вимоги за даним кредитним договором є доведеним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст.1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.

Відповідно до положень ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Уразі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналогічні положення містить норма ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судовим розглядом було встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачкою підписано особисто, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами.

Відповідачка під час укладання кредитного договору, ознайомилась з його текстом та істотними умовами кредитування а саме: сумою кредиту, процентною ставкою, строком кредитування, графіком платежів та порядком погашення заборгованості, що підтверджується її особистим підписом.

Оскільки, кредитний договір був укладений з відповідачкою без будь-яких застережень, і вона не заперечує факту його укладення, суд приходить до висновку, що остання погодилася з його умовами та зобов`язалася виконувати їх.

Встановивши, що між сторонами склались договірні стосунки на підставі кредитного договору, умови якого відповідачка не виконала суд правильно та обґрунтовано констатував, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повному обсязі

Аргументи відповідачки щодо ненадання належних та допустимих доказів, які б дозволяли підтвердити обставини щодо ідентифікації відповідачки при укладенні кредитного договору, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачкою визнається сам факт укладення спірного кредитного договору, не оспорюються його умови і не спростовується належними і допустимими доказами факт виконання зобов`язань за даним договором.

Колегія суддів апеляційного суду також не погоджується з аргументами апеляційної скарги щодо необхідності застосування строку позовної давності до позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» з таких причин.

Загальний строк позовної давності в цивільному праві України становить три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

З 2 квітня 2020 року згідно п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України перебіг позовної давності було зупинено у зв`язку з карантином (COVID-19). З 24 лютого 2022 року зупинення продовжилося через введення режиму воєнного стану (пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон № 4434-IX, який скасував зупинення строків позовної давності, і їхній відлік офіційно поновився.

Враховуючи, що спірний договір укладено сторонами 06.05.2021, а право на звернення в суд виникло до 04.09.2025, початок перебігу строку позовної давності слід рахувати з 04.09.2025.

Позов подано 27.01.2026 – в межах трирічного строку позовної давності., Отже, строки звернення в суд з позовом ТОВ «Коллект Центр» не пропущені.

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Апеляційну скаргу адвоката Філоненко Я.В., яка діє від імені і в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді:

Письменний О.А. Дьомич Л.М. Дуковський О.Л.