Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №183/3510/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3033/26 Справа № 183/3510/23 Суддя у 1-й інстанції - Парфьонов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Петешенкової М.Ю., Городничої В.С.

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 — ОСОБА_2 на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Самарівської міської ради, як орган опіки та піклування, Перещепинська міська рада в особі служби у справах дітей, про визначення місця проживання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2023 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Самарівської міської ради, як орган опіки та піклування, Перещепинська міська рада в особі служби у справах дітей, про визначення місця проживання малолітньої дитини

Позов мотивовано тим, що позивач з 05 серпня 2014 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась спільна донька – ОСОБА_6 . Станом на лютий 2023 року сторони з донькою проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок на праві власності належить рідному брату позивача, ОСОБА_7 , який постійно проживає у м. Дніпро. Фактично володіє та користується будинком позивач. В цьому будинку позивачем для проживання доньки облаштована кімната, де створені належні та необхідні умови для проживання дитини у комфортному середовищі. Позивач указує, що сторони та донька зареєстровані в будинку батька позивача, ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач зазначає, що не має бажання залишити проживати ОСОБА_6 з матір`ю через таке. Протягом останніх місяців спільне життя з ОСОБА_4 погіршилося. Відношення відповідача до позивача та до дитини змінилося. ОСОБА_4 постійно, без причин, лаялась на ОСОБА_3 та доньку, провокувала сварки та влаштовувала бійки. Неадекватна та агресивна поведінка відповідача, байдужість або невмотивована злість на дитину, грубість та нестерпність у звичайних питаннях життя, змусили позивача підозрювати вживання ОСОБА_4 наркотичних засобів. Донька стала більш замкнута, розсіяна, не може швидко та чітко реагувати, зібратися. Тому, з осені минулого року, позивач сам займався з дитиною. Дитина стала почувати себе більш впевнено, з задоволенням виконувала домашні завдання та повністю сприймала навчальний матеріал. Раніше шкільні домашні завдання з донькою виконувала відповідача, але на будь-яку помилку дитини ОСОБА_4 сварила ОСОБА_6 , ображала та застосовувала фізичну силу до дитини. Коли позивач намагався захистити доньку, відповідач переносила свою агресію на нього, неодноразово, в присутності малолітньої дитини, починала нецензурно лаятись та битись.

Вважає, що зазначені позивачем дії відповідача можуть негативно вплинути на психічний стан дитини. Зазначає, що між сторонами виникали постійні сварки з причини агресивної поведінки відповідача, несумісності характерів, непорозумінь, різних поглядів на життя, шлюбних відносин та обов`язків з виховання доньки. Фактично шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинились у вересні 2022 року. 25 січня 2023 року позивач подав до суду позовну заяву про розірвання шлюбу, по якій відкрито провадження у справі № 183/989/23.

Також у позовній заяві зазначено, що до 05 лютого 2023 року сторони та дитина продовжували жити за адресою: АДРЕСА_1 . 04 лютого 2023 року після зауважень позивача з приводу поведінки відповідача, остання почала агресивно поводити себе, нанесла удари позивачеві, від яких позивач отримав забійні рани в області голови, обличчя, лівого та правого передпліччя. Позивачем подана заява до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023046350000053. Також стосовно відповідача винесений терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА № 326498 від 04 лютого 2023 року. Після цього випадку відповідач зібрала свої та дитини речі, забрала доньку та 08 лютого 2023 року переїхала жити до своєї матері за адресою: АДРЕСА_3 , та не дозволяє позивачеві бачитись з донькою. ІНФОРМАЦІЯ_2 у доньки був день народження та позивач попередив відповідача, що бажає привітати доньку та організувати її свято в парку-розваг «Чудо-планета» у м. Новомосковську. З початку відповідач начебто погодилась, але коли позивач приїхав забрати доньку в дім матері дружини відповідача доньку не пустила. Не дала можливості її побачити та привітати. Після подання позивачем заяви про вчинення кримінального правопорушення відповідач дозволила один раз побачити доньку в будинку її матері та в її присутності. Спілкування тривало 30 хвилин. Відповідач перешкоджає повноцінним зустрічам з дитиною, не дає бачитися та вільно спілкуватися з донькою, виставляє різного роду умови для побачень з донькою, зокрема – відмови від заяви про вчинення кримінального правопорушення. Вважає, що відповідач порушує рівність прав батьків у вихованні дитини, створює надумані перешкоди у вільному спілкуванні, що суперечить інтересам доньки, яка потребує не тільки виховання матері, а й батька. Коли позивач останній раз спілкувався з донькою, дитина повідомила позивача, що поведінка матері не змінилася. Вона продовжує на неї лаятись, ображати та бити. Оскільки позивач не може самостійно вплинути на поведінку відповідача та захистити дитину особисто, ОСОБА_3 змушений подати заяву до правоохоронних органів стосовно неналежного виконання відповідачем батьківських обов`язків.

Додатково вказує, що відповідач нехтує питаннями здоров`я дитини. У доньки діагностовано такі захворювання: астеновегетативний синдром; перинатальне ураження центральної нервової системи; транзиторна гипокортизолемія; вроджена двобічна плоско-вальгусна стопа 3 ступеня; дитячий ідіопатичний сколіоз, множинні відділи хребта; вегетативна дисфункція; деформація жовчного міхура, реактивного панкреатиту, гиперневматоза кишківника, непрямі ознаки гастродуодентальної патології. Донька скаржилась на біль у ніжках, її мати на ці скарги жодним чином не реагувала. 10 лютого 2023 року позивач повіз її на обстеження в дитячу поліклініку Комунального підприємства «Регіональний медичний центр Родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради. Після прийому дитячий невролог у консультаційному висновку спеціаліста КП «РМЦЗР» ДОР» № 546680453 від 10 лютого 2023 року зазначила, що дитина на спостереженні у невролога з 2020 року, з погіршенням сну повторно не являлися, не обстежувались. Скарги на біль в нижніх кінцівках при активних рухах. У дитина плоско-вальгусна стопа 3 ступеню. Діагноз вегетативна дісфункція. Рекомендовано зробити електроенцефалографію. Після цього обстеження лікарі повинні були призначити доньці лікування. Обстеження було призначено на 17 лютого 2023 року, про що позивач заздалегідь повідомив відповідача. Сказав, що приїде сам, забере доньку, відвезе на обстеження та поверне додому. Але, коли приїхав в призначений час за донькою відповідача вдома не було, а її мати не пустила позивача, стала лаятись на нього, зачинила двері, не віддала дитину. Зі слів доньки згодом мати відвезла її до лікаря, але, чи призначене дитині лікування та чи воно проводиться позивач не обізнаний. Позивач переймається станом здоров`я доньки, враховуючи проблеми здоров`я черевної порожнини турбується, що дитина харчується не належним чином. Під час спільного проживання приготуванням їжі для дитини займався переважно позивач. Намагався забезпечити повноцінний раціон харчування доньки: м`ясо, каші, фрукти та овочі. Але останнім часом дитина скаржиться, що її годують одними макаронами.

Позивач категорично проти того, щоб донька жила окремо від нього. Вказує, що готовий та здатен самостійно забезпечити їй регулярне та своєчасне харчування, дотримання правил гігієни, режиму дня, подбати про її здоров`я та профілактику лікування, фізичний, культурний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття нею належної освіти. Хоче навчатися разом з нею та відпочивати, підтримувати її, радіти та сумувати разом з нею. Тільки він, як батько, зможе дати своїй дитині відчуття захищеності від життєвих негараздів. Він переймається за психоемоційний стан доньки, оскільки зміна місця проживання (з комфортного та звичного з батьком, до якого вона адаптувалась) вже призвела до емоційних переживань. Донька постійно каже йому, що хоче жити разом з ним.

Зазначає, що має вищу освіту. 31 грудня 2022 року здобув диплом магістра будівництва та цивільної інженерії. З 2020 року по жовтень 2022 року працював геодезистом в ТОВ «Бетонні покриття та технології», за місцем роботи характеризується позитивно. З 13 березня 2023 року працює інженером-геодезистом у ТОВ «Земельне право». Має самостійний та стабільний дохід, за допомогою якого може у повному обсязі створити всі необхідні умови для комфортного проживання та нормального розвитку доньки, задовольнити її гармонійний розвиток в атмосфері любові та матеріальної забезпеченості. За станом здоров`я здоровий, на диспансерному обліку не знаходиться. Під наглядом лікаря-нарколога не перебуває. Для нього звично готувати їжу для доньки, прати та прасувати її одяг, прибирати в кімнаті. Будь-яку хатню роботу, пов`язану з доглядом за дитиною та створенням належних умов проживання, він може виконувати самостійно. Донька вчиться у другому класі гімназії № 7 міста Новомосковськ. На теперішній час заняття відбуваються он-лайн. Але, в будь якому разі в нього достатньо часу для того, щоб займатись вихованням та побутом доньки. Вважає, що проживання доньки з ним буде відповідати насамперед її інтересам. Має можливість забезпечити розвиток дитини у безпечному, спокійному та стійкому середовищі. Наміру чинити перешкоди для спілкування доньки з відповідачем не має, вважає, що дитина не повинна бути позбавлені піклування матері, яка жодним чином не буде обмежена у своєму праві на спілкування з донькою, участі у її вихованні та матеріальному забезпеченні.

Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи, що батьки малолітньої дитини проживають окремо, враховуючи обставини, встановлені у висновку органу опіки та піклування, оцінені судом, обставини умов проживання ОСОБА_6 , її ставлення до батьків, оцінку органом опіки та піклування інтересів дитини, суд висновує, що вимоги позову не є обґрунтованими та підлягають залишенню без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з її батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_4 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що З належним чином засвідченої копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 05 серпня 2014 року вбачається, що 05 серпня 2014 року укладено шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с.32/.

Відповідно до засвідчених копій паспортів громадян України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 04 січня 1997 року, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 27 листопада 2014 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.28, 30/.

Сторони є батьками малолітньої дитини – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується належним чином засвідченою копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 /а.с.32а, 70/.

Згідно з ухваленим Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області рішенням від 18 квітня 2023 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 05 серпня 2014 року виконавчим комітетом Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, актовий запис № 11 розірвано. Рішення набрало законної сили 19 травня 2023 року.

КНП «Новомосковський МЦПМСД» видано електронне направлення на 15 вересня 2020 року для проведення планової консультації ОСОБА_6 у лікаря ендокринолога дитячого з підстав іншого симптому/скарги /а.с.13/.

Позивачем надано копії направлень лікаря КНП «Новомосковський МЦПМСД», про направлення ОСОБА_6 на консультацію до лікарів ендокринолога дитячого, невролога дитячого з огляду на діагнози: транзиторна гипокортизолемія в анамнезі (для обстеження та уточнення); астеновегетативний синдром перинатальне ураження ЦНС в анамнезі /а.с.14/.

16 вересня 2020 року спеціалістом Обласної дитячої клінічної лікарні Дніпропетровської обласної державної адміністрації виданий консультативний висновок спеціаліста, ортопеда консультаційної поліклініки, копію якого надано позивачем, щодо дитини: ОСОБА_10 , яким встановлено наявність вальгусної постановки стоп, колінних суглобів Варусна деформація третього пальця стоп /а.с.15/.

28 серпня 2021 року проведено УЗД дослідження ОСОБА_6 /а.с.20/, за результатами якого виявлено ехо ознаки, в тому числі гастродуоденальної патології, іерпневматоза кишківника /а.с.20/.

Згідно з копією консультаційного висновку спеціаліста № 546680453 від 10 лютого 2023 року, виданого КП «РМЦЗР» ДОР» ОСОБА_6 , дитина на спостереження у невролога з 2020 року з порушенням сну повторно не з`явилася, не обстежувалася. Скарги на біль у нижніх кінцівках при активних рухах. У дитини плоско-вальгусна стопа 3 ступеня /а.с.16/.

Відповідно до копій рентгенографії стопи № 1840 та рентгенографії хребта 4 відділів № 1840, проведених 06 лютого 2023 року, обстежено ОСОБА_6 та виявлено вроджену двобічну плоско-вальгусну стопу ІІІ ступеня /а.с.17/ та сколіотичну поставу /а.с.19/.

Згідно з копією консультаційного висновку спеціаліста № 546677335 від 06 лютого 2023 року діагностовано вроджену плоску стопу та супутній діагноз у виді дитячого ідіоматичного сколіозу, множинних відділів хребта ОСОБА_6 /а.с.18/.

З копії довідки КНП «Новомосковський МЦПМСД» Амбулаторія загальної практики сімейної медицини № 8 від 12 квітня 2023 року вбачається, що ОСОБА_6 знаходиться на обліку у сімейного лікаря амбулаторії № 8 ЗПСМ КНП «Новомосковський МЦПМСД». На огляд дитину останнім часом приводила мати. Дитина щеплена за віком. Рекомендації лікаря виконує /а.с.75/.

Відповідно до копії довідки № 52 від 24 квітня 2023 року ОСОБА_6 навчається в 2-В класі гімназії № 7 міста Новомосковська /а.с.75, зворот/.

ОСОБА_3 має диплом спеціаліста, копію якого надано суду /а.с.22/, закінчив у 2010 році Харківський національний аграрний університет ім.. В. В. Докучаєва і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Землевпорядкування та кадастр» та здобув кваліфікацію інженера-землевпорядника. 31 грудня 2022 року ОСОБА_3 отримав диплом Магістра НОМЕР_4 в галузі знань: Архітектура та будівництво за спеціальністю: Будівництво та цивільна інженерія /а.с.23/.

Згідно з наданою суду копією характеристики ТОВ «Бетонні покриття та технології» № 01 від 02 лютого 2023 року /а.с.24/ ОСОБА_3 працював у ТОВ «Бетонні покриття та технології», на посаді геодезиста дорожньо-будівельної дільниці, з 01 квітня 2020 року по 20 жовтня 2022 року. За період роботи геодезистом зарекомендував себе позитивно, як кваліфікований, відповідальний співробітник. Ділові якості проявив на найвищому рівні, постійно прагне до самовдосконалення. За характером спокійний та врівноважений, жодної скарги не надходило, тільки позитивні відгуки. В колективі користується повагою та авторитетом. У порушенні техніки безпеки помічений не був.

Відповідно до наданої копії наказу ТОВ «Земельне право» № 10/03-К від 10 березня 2023 року з 13 березня 2023 року ОСОБА_3 прийнято на посаду інженера-геодезиста /а.с.25/.

З наданої копії довідки № 14 КНП «Новомосковська ЦМЛ» Новомосковської міської ради від 14 лютого 2023 року ОСОБА_3 під наглядом лікаря нарколога КНП «Новомосковська ЦМЛ» НМР не перебуває і за лікарською допомогою не звертався /а.с.26/.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 142027911 від 20 жовтня 2018 року вбачається, що ОСОБА_7 належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.33/ на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1316, виданого 20 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Шевченком О. М. /а.с.33/.

Відповідно до наданої копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04 лютого 1999 року державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Шевченко Г. В., ОСОБА_8 , мешкає: АДРЕСА_2 , є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_11 /а.с.34, 35/ житлового будинку за місцем мешкання.

Згідно з копією з акту голови квартального комітету № 12 м. Новомосковська, складеного у присутності мешканців будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , по час складення акту /а.с.36/.

З копії довідки посадової особи відділу реєстрації та обліку громадян Виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 185 від 16 лютого 2023 року вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , входять ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 ,, ОСОБА_6 /а.с.37/.

Відповідно до копії довідки від 02 березня 2023 року № ЦБТЕК000001 ТОВ «ТЕКС-ГРУП» вбачається працевлаштування ОСОБА_4 у Товаристві на посаді Швачка та отримання нею доходу у розмірі 72 093,38 грн у період березень 2022 року – лютий 2023 року /а.с.73/

Згідно з наданою суду копією характеристики ТОВ «ТЕКС-ГРУП» від 16 лютого 2023 року, ОСОБА_4 з 01 квітня 2019 року працює швачкою в Товаристві. Працюючи швачкою в Товаристві, крім безпосередніх обов`язків за посадою, виконувала додаткові доручення, зокрема брала участь у розробці зразків нового товару. За час роботи швачкою виявила себе як дисциплінований працівник, надійний помічник майстра швейної ділянки, кваліфікований фахівець, дисциплінована та швидкісна швачка. ОСОБА_4 комунікабельний працівник, не конфліктна, відповідальна, організована, швидко навчається новому, та прагне покращити свої знання. За успіхи у трудовій діяльності неодноразово нагороджувалася грошовими преміями та почесними грамотами Товариства /а.с.73, зворот./

З наданої копії довідки № 38 КНП «Новомосковська ЦМЛ» Новомосковської міської ради від 12 квітня 2023 року встановлено, що ОСОБА_4 під наглядом лікаря нарколога КНП «Новомосковська ЦМЛ» НМР не перебуває і за лікарською допомогою не зверталася /а.с.74/.

З наданої копії довідки № 61 КНП «Новомосковська ЦМЛ» Новомосковської міської ради від 12 квітня 2023 року вбачається, що ОСОБА_4 за останні п`ять років за медичною допомогою до лікаря-психіатра КНП «Новомосковська ЦМЛ» НМР не зверталася /а.с.74, зворот/.

З наданої копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, або таке, що готується вбачається, що 04 лютого 2023 року ст. ДОП СДОП ВП Новомосковського РВП прийнято усну заяву ОСОБА_3 про притягнення до відповідальності ОСОБА_4 , яка 04 лютого 2023 року близько 13:00 год спричинила заявникові тілесні ушкодження /а.с.38/.

04 лютого 2023 року ДОП СДОП ВП Новомосковського РВП Ярмоленком В. С. винесено терміновий заборонний припис, копію якого надано суду, стосовно кривдника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку зі скоєнням нею домашнього насильства. За місцем спільного мешкання вчинила словесний конфлікт та спричинила фізичний біль чоловіку ОСОБА_3 /а.с.41/. Застосовано заходи термінового заборонного припису у виді заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 5 діб до 09 лютого 2023 року.

Згідно з наданою суду копією Талону повідомлення з єдиного обліку № 2983 27 лютого 2023 року встановлено, що об 11:36 надійшла заява ОСОБА_3 про те, що 27 лютого 2023 року о 11:33 за адресою: АДРЕСА_2 дружина ОСОБА_4 неналежним чином доглядає за дитиною та ображає її /а.с.42/.

Відповідно до копії висновку спеціаліста судово-медичного експерта № 70 /а.с.39/, 06 лютого 2023 року в приміщенні поліклініки КП «Новомосковська ЦРЛІЛ» проведено судово-медичне обстеження ОСОБА_3 , встановлено наявність тілесних ушкоджень у виді забою м`яких тканин та забійної рани в тім`яній області голови зліва, синця на спинці носу, в області тильної поверхні лівого передпліччя у нижній третині, саден в області обох передпліч, в правій скроневій області і на долонній поверхні правого передпліччя відносяться до легкого ступеню тяжкості /а.с.39/.

02 березня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023046350000053 внесено відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією – ч. 1 ст. 125 КК України, за заявою ОСОБА_3 та коротким викладом обставин: 04 лютого 2023 року близько 13:00 год невстановлена особа, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_3 /а.с.40/.

Також, судом у судовому засіданні досліджено електронні докази у виді відеозаписів, наданих позивачем та долучених до справи на флеш-накопичувачі «VEGA 64 GB» /а.с.12/, який містить сім відеозаписів з назвами: «Відеозапис № 1»; «Відеозапис № 2»; «Відеозапис № 3»; «Відеозапис № 4»; «Відеозапис № 5»; «Відеозапис № 6 від 15.02.2023 р.»; «Відео № 7 від 17.02.2023 р.», та два аудіозаписи з назвами: «Аудіо запис 05.09.2022., 08.53?» «Аудіозапис 13.09.2022, 10.57?», проти дослідження яких відповідач не заперечувала.

Файл «Відеозапис № 1» містить відеозапис сварки особи, яка виходить з дверей будинку та вчиняє агресивні дії відносно особи оператора, штовхаючи його та замахуючись з проханням не вести її зйомку. Оператор задає запитання відповідачеві в образливій формі, на що відповідач також ображає оператора.

Файл «Відеозапис № 2» містить відеозапис сварки, на якій відповідач відштовхується ногами та руками від оператора, намагаючись вихопити телефон та питає, чому ведеться зйомка, ображає оператора, на що той відповідає.

Файл «Відеозапис № 3» містить відеозапис, вчинений у темряві з невеликої дистанції. З відеозапису вбачається силует жінки біля навчального місця зі світлом та чутно голос жінки, схожий на відповідача, яка диктує слова та букви, звертаючись за змістом звернення, до дитини у вимогливій формі. Під час розмови жінкою, окрім іншого, задається запитання до дитини з підвищенням голосу та декілька разів вжито нецензурні слова у випадку допущення дитиною помилок з доторканням до волосся дитини.

Файл «Відеозапис № 4» містить відеозапис сварки, на якій відповідач свариться з оператором, замахується ганчіркою на оператора з запитанням, чому той веде зйомку.

Файл «Відеозапис № 5» містить відеозапис сварки, на якій відповідач йде до оператора та несильно штовхає його, б`є долонею, каже, що розіб`є телефон.

Файл «Відеозапис № 6» містить відео дзвінок особи, схожої за голосом на позивача, до особи, схожої за голосом на відповідача, з проханням передати йому дитину для спільного святкування дня народження. Повідомлено про замовлення у розважальному закладі місця для святкування, на що жінка, схожа за голосом на відповідача, повідомляє, що дитину не віддасть, повідомляючи, що не бажає віддавати дитину через можливість впливу позивача на думку дитини та попередні дії відповідача щодо його пасивної поведінки до виховання дитини. Після чого вживає декілька нецензурних слів до абонента.

Файл «Відеозапис № 7» містить відео позивача, який каже про прибуття до воріт будинку по АДРЕСА_3 для того, щоб забрати дитину. Позивач телефонує, після чого в нього відбувається розмова з дитиною, яку він називає ОСОБА_14 , де він вказує про те, що приїхав та чекає її для поїздки в лікарню, на що дитина погоджується. Після чого позивач телефонує за номером, який зайнятий, виходить з машини та підходить до воріт домоволодіння, де в нього відбувається розмова. З будинку виходить жінка, яка відмовляється передати дитину. Позивач розмовляє по телефону з дитиною та питає, чи дають їй поїхати з батьком. Дитина відповідає негативно. Після чого відбувається розмова позивача з жінкою, під час якого позивача повідомляють, що мати дитини проти передачі дитини.

Файл «Аудіозапис 05.09.2022.» містить запис аудіо, на якому жінка, за голосом схожа на відповідача спочатку в звичному, а потім з підвищенням голосу та в наказному тоні наголошує на необхідності вірного написання букв у словах, вживає нецензурні слова, запитує, застосовуючи образи, звертається до іншої особи запитуючи, чому той не виконує обов`язок відносно навчання дівчинки, вказуючи на бездіяльність відносно навчання. Потім, з відповідною інтонацією каже на необхідність прочитання слів, застосовуючи образи у випадку допущення помилок.

Файл «Аудіозапис 13.09.2022, 10.57» містить запис аудіо, на якому жінка, за голосом схожа на відповідача з підвищенням голосу та в наказному тоні наголошує на необхідності вірного написання букв у словах, вживає нецензурні слова, запитує, застосовуючи образи.

З копії акту встановлення факту не проживання від 17 квітня 2023 року, складеного за заявою ОСОБА_4 комісією у складі депутата Перещепинської міської ради у присутності мешканців будинків АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_8 зареєстровані та постійно проживають: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , зареєстровані, але не проживають ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , не зареєстровані, але постійно проживають ОСОБА_4 , ОСОБА_6 /а.с.70, зворот/.

26 травня 2023 року комісією у складі Начальника, інспектора та головного спеціаліста служби у справах дітей проведено обстеження умов проживання та утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_8 , про що складено акт, копію якого надано суду /а.с.71/. Згідно з актом установлено належні умови проживання, обладнання та оснащення будинку належним чином, достатнім для забезпечення проживання та виховання дитини, відведення кімнати дитині, обладнаної ліжком, столом, наявність дитячих речей, постільною білизною, шафою для речей. Панування злагоди в родині, створення належних умов для проживання, утримання та виховання дитини. Проживання в будинку, окрім відповідача та дитини ОСОБА_15 (вітчима) та ОСОБА_16 (матері, згідно з копією свідоцтва серії НОМЕР_5 /а.с.72/) відповідача. Також з копії свідоцтва про право власності від 20 січня 2006 року вбачається належність будинку ОСОБА_15 /а.с.72, зворот/.

З довідки заступника начальника Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області № 221 від 26 вересня 2024 року за результатами розгляду звернення ОСОБА_3 від 08 серпня 2024 року вбачається, що 27 липня 2024 року надійшло повідомлення ОСОБА_3 , що його колишня дружина ОСОБА_4 , що мешкає в АДРЕСА_9 не належним чином виконує батьківські обов`язки щодо ОСОБА_6 та перешкоджає спілкуванню з батьком дитини. Під час проведення перевірки опитано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Комісією ССД Новомосковського міськвиконкому та представників СЮП ВП Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області проведена бесіда з батьками, проінформовано про необхідність звернення до суду. Перевірку матеріалів припинено /а.с.159/.

З копії довідки Комунального закладу «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради № 30 від 14 липня 2025 року, наданої позивачем після отримання висновку органу опіки та піклування /а.с.201-204/ вбачається, що до КЗ «Дніпропетровського центру соціально-психологічної допомоги» ДОР» (далі Центр) звернувся ОСОБА_3 для проведення психологічного діагностування його та його дитини ОСОБА_6 у зв`язку з визначенням місця проживання дитини. 03 червня 2025 року з ОСОБА_3 укладений договір на надання соціально-психологічних послуг в режимі денного стаціонару. Центром була проведена наступна соціально-психологічна робота: діагностичне інтерв`ю, психологічне діагностування ОСОБА_3 (методиками «Самооцінка психічних станів» Айзенка, визначення стилю поведінки в конфлікті, методика батьківського ставлення «РАШ», Стиль батьківського спілкування), психологічне діагностування психоемоційного стану дитини ОСОБА_19 (проведена діагностична бесіда з застосуванням метода спостереження спеціалістами Центру в активній частині сенсорній кімнаті, психологічне діагностування з елементами казкотерапії, проективні методики: тест Люшера, «Моя родина», «Гніздо та його мешканці»).

Згідно з результатами психологічного діагностування виявлено, що актуальний психоемоційний стан та індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_3 такі: має середній рівень тривожності, фрустрації, ригідності та агресивності, що є нормою для психічно здорової людини і базою для встановлення конструктивної взаємодії, комунікації, як з дорослими, так і з дітьми; Тривожність - ситуативний стан, що проявляється схильністю до надмірного хвилювання, стану тривоги в ситуаціях, які загрожують, на думку цієї особи, неприємностями, невдачами. Фрустрація - психічний стан людини, який викликається об`єктивно непереборними труднощами, що виникають на шляху до досягнення мети, або реальної чи очікуваної неможливості задоволення тих чи інших потреб особи, ситуації невідповідності бажань особи з її можливостями. Агресивність - ситуативний стан, який характеризується афективними спалахами гніву чи злоби та імпульсивними проявами поведінки, спрямованими на об`єкт фрустрації, що став причиною конфлікту. Ригідність - неможливість і нездатність людини змінюватися, гнучко реагувати на спонтанні життєві ситуації; в конфлікті має стиль поведінки - компроміс, тобто не прагне до поглиблення конфлікту.

Важливим компонентом для становлення особистості та здоров`я дитини є здатність батьків задовольняти потреби дитини – батьківський потенціал. Показниками компоненту «батьківський потенціал» є: елементарний догляд, гарантія безпеки, емоційне тепло, стимулювання, життєві орієнтири та обмеження, стабільність. Завдяки спілкуванню з батьком у дітей розвиваються критичне мислення, мотивація, соціальні навички, самостійність і незалежність. Такі діти мають кращі стосунки в соціумі й набагато ефективніше справляються зі стресами й розчаруваннями. Результати методики «PARI» показали, що ОСОБА_3 має достатній рівень батьківського потенціалу та батьківської компетентності. Стиль батьківської поведінки у ОСОБА_3 - авторитетно-ліберальний (більш м`який, поступливий). Має оптимальний емоційний зв`язок з дитиною. Визначає та заохочує автономію своєї дитини. Психологічне діагностування дитини ОСОБА_6 відбувалося наодинці зі спеціалістами Центру, задля об`єктивної оцінки психоемоційного стану дитини. Дівчинка охоче йшла на контакт із спеціалістами Центру, когнітивний розвиток дитини - відповідає віковим нормам, вільно висловлює власні думки згідно віку. Актуальний психоемоційний стан дитини спокійний, стабільний. В ході діагностичного інтерв`ю ОСОБА_20 розповіла: «Я живу з татом, живемо ми нормально. Раніше жила з мамою і татом. Батьки постійно сварилися, коли жили разом. Я пам`ятаю, мама била батька по голові сумкою, викликали швидку допомогу і поліцію. Вони розійшлися, і я залишилася жити з мамою. ОСОБА_21 кричала на мене, доводила до сліз. Тато мене захищав. Зараз мама спокійна, не агресивна. Вона змінилась. Але жити я хочу з татом. Тато до мене добре ставиться. Він на мене не кричить і мене не ображає. Тата цікавить моя думка. Вдома у тата у мене є своя кімната, а у мами квартира однокімнатна. Батько смачно готує, запитує мене, що я хочу їсти. Я люблю їх обох – і маму, і тата. Вони хороші, але жити у тата мені спокійніше. До мами я буду приїздити 1 раз на тиждень, щоб вона на мене не ображалась». Проекційна методика «Гніздо та його мешканці» (проекція внутрішньородинних відносин) показала, що на даний час ОСОБА_20 відчуває себе комфортно там, де проживає разом з батьком. Методика показала, що батько є для дитини домінуючою особою на даний час, знаходиться поруч, символізує безпеку та захист.

Виконуючи проективну методику «Малюнок родини» (відображає ставлення дитини до батьків, батьків до дитини, домінуючу прив`язаність дитини) ОСОБА_20 намалювала себе і батька. Всі зображені на малюнку в одному кольорі, розташовані на одному рівні, тримаються за руки. Отже, своєю родиною дівчинка на даний час вважає батька, ідентифікує (підсвідомо хоче бути схожою) себе з батьком. Відносини між ними позитивно забарвлені. Матір ОСОБА_4 на « ОСОБА_22 родини» відсутня. Можна зробити висновок, що дитина ОСОБА_6 на даний час відчуває себе комфортно, спокійно та захищено, проживаючи разом з батьком. Дівчинка виражає бажання проживати разом з батьком ОСОБА_3 , а з матір`ю ОСОБА_4 зустрічатися та спілкуватися.

Рекомендовано: зосередження на майбутньому дитини, її всебічному розвитку; допомога ОСОБА_23 в розвитку її індивідуальних здібностей та ресурсних можливостей; батькам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 необхідно налагодити міжособистісну комунікацію щодо виховання дитини та спільно знайти конструктивні методі та форми взаємодії з дитиною; ОСОБА_6 має перебувати в режимі емоційної стабільності та в безпечному середовищі, цю потребу забезпечує батько, разом з яким на даний час проживає дівчинка; матір ОСОБА_4 була запрошена фахівцями Центру для проходження психологічного діагностування батьківського потенціалу та психоемоційного стану, але до Центру не з`явилася.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що враховуючи, що батьки малолітньої дитини проживають окремо, враховуючи обставини, встановлені у висновку органу опіки та піклування, оцінені судом, обставини умов проживання ОСОБА_6 , її ставлення до батьків, оцінку органом опіки та піклування інтересів дитини, суд висновує, що вимоги позову не є обґрунтованими та підлягають залишенню без задоволення.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Суд – це фактично останній інструмент, який підлягає використанню при вирішенні сімейних спорів, коли спір неможливо вирішити іншим шляхом.

Водночас розлучення має відбутися таким чином, щоб батько і матір як і раніше співпрацювали при виконанні батьківських обов`язків.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Відповідно до ч. 1ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч.ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Отже, при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини суди, насамперед, мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Наведена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду по справі № 310/3195/18 від 29.07.2020.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, N 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.11.2021 у справі №754/16535/19 (провадження №61-14623св21) вказано, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Аналіз норм чинного законодавства, практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини.

Доводи апеляційної скарги стосовно вживання різного роду допінгів або лікарських засобів наркотичної дії, колегія суддів відхиляє, у зв`язку з їх недоведеністю.

В матеріалах справи наявний складений Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради 24 липня 2024 року № 1600/0/2-24 висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , підписаний виконуючим обов`язки голови Новомосковської міської ради /а.с.152-157/, згідно з яким, з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини, орган опіки та піклування виконкому Новомосковської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом з матір`ю, ОСОБА_4 .

Стосовно доводів апеляційної скарги, про те, що мати не приділяє дитині необхідний час для її здоров`я та розвитку, під час проведення психологічних бесід дитині важко давалася концентрацію уваги, вона переживає певний стрес, оскільки останнім часом проживає з матір`ю, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки згідно з результатами психодіагностичного обстеження дитини ОСОБА_19 , яке було проведено провідним психологом комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Новомосковської міської ради виявлено на даний час (08 травня 2024 року) наступне: “За методикою «Незакінчені речення 30» можна зробити такий висновок, що у дитини досить добрі стосунки з матір`ю, що підтверджують такі речення: « ОСОБА_24 мати і я любимо одне одного», «Моя мати хороша» тощо. Речення про батька пропускала, що може свідчить про образу на нього. Але на питання про найяскравіший спогад для Ані, її відповідь була наступною: «Подорож на море з мамою та татом». На підсвідомості дівчина відчуває прив`язаність і до тата, і до матері. На запитання про батьків дівчина відповідала, що «вони часто сваряться». Найзаповітніше бажання дівчини – «жити разом з матір`ю та татом дружно». Згідно з методикою ОСОБА_25 , дівчина в першому, другому, третьому та четвертому варіанті поставила позначку себе між матір`ю та батьком, що свідчить про прихильність до обох батьків. Теж показує і методика «Сімейна соціограма», з якої видно, що для дівчини однакове значення мають як мати, так і батько. Вона їх розташувала на однаковій відстані від себе. Матір вона розташувала першою за батька, що свідчить про те, що на зараз матір для дівчини трохи має більше значення, аніж батько.”

Колегія суддів зауважує, що батько дитини не обмежений у можливості реалізації належного йому0, права на спілкування з дитиною та участі у її вихованні.

В разі порушення прав того з батьків, хто проживає окремо на участь у вихованні дитини, він не позбавлений права на судовий захист у спосіб, визначений статтею 159 СК України.

Інші доводи апеляційної скарги колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції чітко вказав підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, які відповідають нормам чинного законодавства та з якими погоджується колегія суддів.

Інші доводи апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення суду.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Рішення, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — ОСОБА_2 — залишити без задоволення.

Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 28 липня 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 05 серпня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді М.Ю. Петешенкова

В.С. Городнича