Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №645/5812/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/5812/26

Провадження № 3/645/1115/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Сілантьєвої Е.Є.,

за участю секретаря судових засідань – Хілінського М.І.,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності– ОСОБА_1

особи, яка склала протокол про військове адміністративне правопорушення- ОСОБА_2

розглянувши матеріали справи, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Указом Президента України №64/2022 віл 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05:30 год. 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» У зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України та з мстою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17,-20 частини першої статті 106 Конституції України, було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації на території Вінницької Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської. Тернопільської, Харківської Херсонської, Хмельницької, Черкаської. Чернівецької. Чернігівської областей, міста Києва.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» №Р1932-ХІ1 від 06.12.1991 (зі змінами) визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведенням йогом до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Рішень про демобілізацію усіх призваних військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав. Враховуючи вище викладене, на даний час на всій території України діє особливий період.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб №1952- VI від 16.03.2017 (набрав чинності 16.04.2017) внесено зміни до глави 13-Б Кодексу України про Адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду.

ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ст. 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, бути пильним, зберігати державну таємницю, додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому ^стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно із ст. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) с єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля підрозділу; за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) відповідно до посади яку він займає, повинен діяти самостійно і відповідно до статутів вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, Збройних Сил України та інших нормативно- правових актів.

ст. 59. Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що командир (начальник) зобов`язаний:

знати, дотримуватися особисто та вимагати від особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;

планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами;

негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;

організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об`єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;

постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки;

завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності;

встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;

організовувати дотримання та неухильно особисто дотримуватися принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у службовій діяльності;

показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;

постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;

проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові);

виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками);

знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями;

організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту;

організовувати культурологічну роботу, створювати умови для зміцнення здоров`я та фізичного розвитку;

здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов`язків;

не допускати до участі у бойових діях військовослужбовців з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які не пройшли курс базової загальновійськової підготовки або не мають бойового досвіду;

особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військових навчальних закладів;

організовувати експлуатацію, збереження і використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів;

контролювати додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині, на кораблі (у підрозділі);

вживати заходів для охорони довкілля в місцях розташування та дій військ; організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження;

під час вирішення питань, пов`язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю;

вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Так, встановлено, що з 13.04.2026 на посаді тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) призначено підполковника ОСОБА_3 (відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 ) від 13.04.2026 № 109).

До ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8 ) надійшло доручення командира військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2026 № 47106 щодо перевірки якості роботи в ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) з питань вказаних у зазначеному дорученні.

Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_9 організовано повну та всебічну перевірку у ІНФОРМАЦІЯ_10 за напрямками та питаннями вказаних у вищезазначеному дорученні, за результатами якої встановлено наступне:

Щодо дотримання військовослужбовцями ТЦК та СП вимог законодавства під час проведення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу, використання групами оповіщення засобів відеофіксації:

щодня, відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 залучається 4 групи оповіщення військовозобов`язаних на території АДРЕСА_1 ;

на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 перебуває 7 боді-камер з метою фото- та відеофіксації, 4 з яких залучені до заходів оповіщення військовозобов`язаних громадян;

під час перевірки наявності відеоматеріалів з боді-камер груп оповіщення, встановлено непоодинокі випадки відсутності фото- відеоматеріалів або повноти відеоматеріалів за час проведення заходів оповіщення;

“Журнал обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації ІНФОРМАЦІЯ_11 ” ведеться належним чином.

Рівень організації та контролю за виконанням планових завдань з призову та поставки людських мобілізаційних ресурсів ТЦК та СП:

відповідно до наданих начальником ІНФОРМАЦІЯ_12 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_9 службових документів, а саме: витягів з Наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 (з адміністративно господарської діяльності) “Про підсумки виконання планового завдання за 2026 рік” від 11.05.2026 № 1209, від 11.05.2026 № 1210, від 14.05.2026 № 1221, від 15.05.2026 № 1223, від 15.05.2026 № 1224, від № 1493, від 10.06.2026 № 1510, від 17.06.2026 № 1529, від 17.06.2026 № 1530, від 18.06.2026 № 1533, від 19.06.2026 № 1535 встановлено, що показники виконання планового завдання ІНФОРМАЦІЯ_11 перебувають систематично на критично низькому рівні, що свідчить про неналежне виконання своїх службових обов`язків та вкрай низьку виконавчу дисципліну збоку начальника.

Щодо виконання розпорядження Головнокомандувача ЗС України № 43062/С від 11.04.2026 щодо залучення до груп оповіщення 100% особового складу ТЦК та СП, які мають статус учасника бойових дій та залучались до виконання бойових (спеціальних) завдань під час проведення АТО/ООС та у період з 24.02.2022 року:

під час перевірки в ІНФОРМАЦІЯ_10 встановлено, що до проведення заходів оповіщення військовозобов`язаних громадян залучається 27 військовослужбовців, з них - Ц мають статус учасника бойових дій, що складає - 40,74% від загальної кількості о/с;

виходячи з вищезазначеного, розпорядження ГК ЗСУ № 43062/С від 11.04.2026 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_11 не виконується.

Щодо виконання алгоритму повідомлення членів сімей про місце перебування військовозобов`язаних у ТЦК та СП:

відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.04.2026 № 146 визначено відповідальною особою за повідомлення родичів військовозобов`язаного про його призов на військову службу під час мобілізації та ведення відповідної службової документації начальника групи цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_11 лейтенанта ОСОБА_4 ;

під час вивчення Журналу “Обліку повідомлень членів сімей (інших осіб) про призов на військову службу” виявлено непоодинокі випадки не надання призваними контактів родичів з метою їх оповіщення, що дає підставу вважати на формальне та неналежне оповіщення родичів про призов військовозобов`язаних.

Враховуючи вище викладене, в порушення вимог своїх Функціональних обов`язків, вимог ст.ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, наказів і розпоряджень вищого керівництва, підполковник ОСОБА_5 неналежно виконує свої службові обов`язки.

Таким чином, за викладених вище обставин підполковник ОСОБА_5 , будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 , протиправно, всупереч інтересами служби, на порушення своїх статутних та функціональних обов`язків, в умовах особливого періоду, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вимогами ч. 2 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 172-10 172-20 КУпАП розглядаються протягом доби.

Розгляд справи призначено на 17.07.2026 року о 11:00 год.

У зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по іншій справі, розгляд справи було відкладено на 20.07.2026 року на 12:00 год.

17.07.2026 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких притягувана особа зазначив, що з 13 квітня 2026 року він обіймає посаду тимчасового виконуючого обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 . 23 червня 2026 року начальником групи запобігання і профілактики злочинів та правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 було складено протокол про військове адміністративне правопорушення № ДНХ-4077, зі змісту якого вбачається, що підполковник ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою та перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 , протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних і функціональних обов`язків, в умовах особливого періоду вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Зіі змістом вказаного він не погоджується, оскільки викладені у ньому обставини є необґрунтованими, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а сам протокол складено з істотним порушенням вимог щодо оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 вказав, що частиною першою та другою статті 254 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Як вбачається зі змісту протоколу про військове адміністративне правопорушення ДНХ-4077 від 23.06.2026 року, часом вчинення адміністративного правопорушення визначено період часу з 11.05.2026 по 19.06.2026, а днем виявлення особи, яка начебто вчинила адміністративне правопорушення, зазначено 19.06.2026 - день завершення службової перевірки за результатами якої, на думку посадових осіб, було встановлено наявність у його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172- 15 КУпАП. Отже, саме 19.06.2026 року особі, яка складала протокол, стали відомі всі обставини, які, на її переконання, свідчили про наявність у моїх діях складу адміністративного правопорушення. Відтак, відповідно до вимог частини другої статті 254 КУпАП, протокол мав бути складений не пізніше 20.06.2026 року. Проте фактично протокол № ДНХ-4077 було складено лише 23.06.2026 року та цього ж дня вручено йому під підпис, тобто із пропуском встановленого законом процесуального строку. Будь-яких обставин, які б об`єктивно перешкоджали своєчасному складанню протоколу або могли виправдати відступ від вимог статті 254 КУпАП, матеріали справи не містять.

Також ОСОБА_1 вказав, що у протоколі фактично наведено значний обсяг загальних положень законодавства, статутів та функціональних обов`язків начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, однак у ньому відсутній чіткий опис того, яке саме конкретне діяння утворює склад адміністративного правопорушення. Зі змісту протоколу вбачається, що йому одночасно ставляться у вину нібито непоодинокі випадки відсутності фото- та відеоматеріалів з боді-камер груп оповіщення, критично низькі показники виконання планових завдань, неналежне виконання розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.04.2026 №43062/С, неналежне повідомлення родичів військовозобов`язаних про їх призов. При цьому протокол не містить жодного висновку про те, яке саме із зазначених діянь є безпосередньою підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 172-15 КУпАП, чи всі наведені обставини одночасно розцінюються як єдине адміністративне правопорушення. Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Фактично у протоколі наведено перелік різних за своєю правовою природою обставин без визначення конкретної події адміністративного правопорушення та без зазначення його конкретних дій чи бездіяльності, які, на думку особи, що склала протокол, утворюють об`єктивну сторону складу правопорушення.

Крім того ОСОБА_1 посилався на те, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду, що, як було зазначено вище, виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася. В обґрунтування наявності його вини, начальником групи запобігання і профілактики злочинів та правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_13 майором ОСОБА_2 , наведено положення статей 58 та 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, які визначають загальні обов`язки командира або начальника. Водночас, вказані положення встановлюють лише загальні засади відповідальності начальника за стан служби, дисципліни, організації роботи та виконання завдань підпорядкованим підрозділом, однак не вказують, які саме індивідуальні посадові обов`язки начальника РТЦК та СП були порушені за конкретних обставин справи.

Також в письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що у протоколі № ДНХ-4077 від 23.06.2026 зазначено, що під час перевірки було виявлено «непоодинокі випадки відсутності фото-, відеоматеріалів або неповноти відеоматеріалів за час проведення заходів оповіщення». Проте до протоколу не долучено жодного доказу, який би підтверджував ці обставини, він не містить відомостей про те, за які саме дати встановлено такі порушення, щодо яких груп оповіщення вони мали місце, які саме портативні відеореєстратори використовувалися, кому вони були видані та хто відповідав за їх використання. Крім того не зазначено, які саме відеозаписи є відсутніми або неповними, і не наведено жодних доказів, які б свідчили про те, що такі обставини стали наслідком саме його дій чи бездіяльності. Фактично у протоколі наведено лише узагальнений висновок про наявність «непоодиноких випадків», однак не наведено жодного конкретного випадку, який би давав можливість перевірити достовірність такого твердження або встановити його зв`язок із моїми діями чи бездіяльністю. Більше того, сам протокол містить відомості, які спростовують наведене обвинувачення. Так, у протоколі прямо зазначено, що «Журнал обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації ІНФОРМАЦІЯ_11 ведеться належним чином», що суперечить суті обвинувачення та є показником належної організації обліку технічних засобів. При цьому забезпечення безпосередньої відеофіксації заходів оповіщення не належить до його посадових обов`язків. Відповідні дії здійснюються військовослужбовцями, які входять до складу груп оповіщення та безпосередньо проводять такі заходи. Навіть у разі встановлення фактів відсутності або неповноти відеозаписів відповідальність може покладатися виключно на осіб, які безпосередньо проводили відповідні заходи та були зобов`язані забезпечити їх належну відеофіксацію. У такому разі саме дії відповідальних осіб повинні були бути предметом перевірки, адже саме вони безпосередньо здійснювали заходи оповіщення та були відповідальними за використання портативних відеореєстраторів. Водночас у протоколі відсутні будь-які відомості про встановлення порушень з боку конкретних виконавців чи про причинний зв`язок між їх діями та його службовою діяльністю. Більше того, мною як начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 вживалися всі необхідні організаційні заходи в межах наданих мені повноважень, зокрема щодо організації роботи підлеглих, доведення до них вимог чинного законодавства, роз`яснення порядку виконання покладених на них обов`язків та забезпечення належного функціонування системи обліку й використання портативних відеореєстраторів. Зазначене підтверджується, зокрема, змістом самого протоколу, в якому прямо вказано, що журнал обліку видачі, повернення портативних відеореєстраторів, карт пам`яті та копіювання цифрової інформації ведеться належним чином. Водночас жодного доказу того, що саме неналежне виконання ним посадових обов`язків стало причиною встановлених під час перевірки недоліків, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_13 не надано. Отже, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що виявлені під час перевірки окремі випадки відсутності чи неповноти відеозаписів стали наслідком неналежного виконання ним службових обов`язків. За таких обставин цей епізод не підтверджує об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а тому не може бути покладений в основу притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того в письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що у протоколі № ДНХ-4077 від 23.06.2026 наведено витяги з наказів «Про підсумки виконання планового завдання», в яких зазначено, що «показники виконання планового завдання ІНФОРМАЦІЯ_5 систематично перебувають на критичному рівні». Зазначені накази відображають результати діяльності територіального центру комплектування та соціальної підтримки за період з 11.05.2026 по 19.06.2026 року. Досягнення таких показників залежить від сукупності обставин, зокрема наявності мобілізаційного ресурсу, фактичного місця перебування військовозобов`язаних, їх придатності до військової служби, кадрового забезпечення та інших обставин, які не перебувають виключно під контролем начальника ТЦК та СП та не залежать від волевиявлення чи дій конкретних посадових осіб. Водночас територія обслуговування районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки характеризується обмеженим мобілізаційним ресурсом. Значна кількість військовозобов`язаних фактично не проживає за зареєстрованим місцем проживання, частина осіб перебуває за межами території обслуговування або України, а значний відсоток військовозобов`язаних належить до старших вікових категорій (55 років і більше), що істотно ускладнює виконання мобілізаційних заходів. При цьому протокол не містить жодних відомостей про те, які саме його дії чи бездіяльність стали причиною невиконання планових показників, які конкретні службові обов`язки ним були порушені та яким чином встановлено причинний зв`язок між його поведінкою і результатами діяльності підпорядкованого територіального центру. Ним систематично вживалися всі залежні від нього організаційні та практичні заходи для виконання поставлених завдань. Упродовж періоду з 11.05.2026 по 19.06.2026 року ним видавалися накази про створення груп оповіщення та розшуку громадян, які досягай 25-річного віку, але не перебувають на військовому обліку військовозобов`язаних, з метою їх своєчасного виявлення, оповіщення та постановки на військовий облік. Такі накази видавалися, зокрема: 11.05.2026 №198,12.05.2026 №199, 13.05.2026 №201,14.05.2026 №202, 15.05.2026 №203, 16.05.2026 №206, 17.05.2026 №208, 18.05.2026 №209, 19.05.2026 №211, 20.05.2026 №212, 21.05.2026 №213, 22.05.2026 №215, 23.05.2026 №214 та №216, 24.05.2026 №217, 25.05.2026 №218, 26.05.2026 №220, 27.05.2026 №222, 28.05.2026 №225, 29.05.2026 №227, 30.05.2026 №230, 01.06.2026 №233, 03.06.2026 №238, 04.06.2026 №234, 05.06.2026 №244, 06.06.2026 №247, 07.06.2026 №248, 08.06.2026 №249, 09.06.2026 №254, 10.06.2026 №255, 11.06.2026 №258, 12.06.2026 №259, 13.06.2026 №260, 14.06.2026 №263,18.06.2026 №292 та 19.06.2026 №273. Сам по собі факт недосягнення визначеного плану не свідчить про наявність дисциплінарного проступку, оскільки обумовлений об`єктивною відсутністю достатньої кількості військовозобов`язаних, яких можливо було б своєчасно розшукати, оповістити та поставити незважаючи на вжиття ним всіх передбачених законом обов`язками заходів. Крім того, долучені до матеріалів справи витяги з наказів містять лише узагальнений висновок про відсоток виконання планового завдання («0 %», «15 %», «60 %» тощо), однак не містять жодних відомостей про те, який саме кількісний показник було визначено для ІНФОРМАЦІЯ_11 , за якою методикою здійснювався розрахунок відсотка виконання та від яких вихідних показників цей відсоток обчислювався. Так само до матеріалів справи не долучено документ, яким було встановлено відповідне планове завдання, що унеможливлює перевірку його змісту, обсягу, строків виконання та покладених на начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 обов`язків. При цьому зі змісту матеріалів справи неможливо встановити, на підставі яких норм законодавства сформовано відповідне планове завдання, ким і в якому порядку визначено його кількісні показники.

Також ОСОБА_1 зазначив, що зі змісту протоколу невиконання розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України № 43062/С від 11.04.2026 ґрунтується на тому, що до складу груп оповіщення залучено 11 військовослужбовців, які мають статус учасника бойових дій, із 27 військовослужбовців, задіяних у проведенні заходів оповіщення, що становить 40,74%. Посадовою особою, яка склала протокол, неправильно витлумачено зміст розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України № 43062/С від 11.04.2026. Зазначеним розпорядженням передбачено необхідність залучення до складу груп оповіщення 100 відсотків військовослужбовців, які мають статус учасника бойових дій та залучалися до виконання бойових (спеціальних) завдань, а не встановлено вимогу щодо формування груп оповіщення виключно з військовослужбовців такої категорії. Фактично особа, яка склала протокол, виходить із того, що 100 відсотків особового складу груп оповіщення повинні становити військовослужбовці, які мають статус учасника бойових дій. Однак такий висновок не лише не відповідає змісту розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України № 43062/С від 11.04.2026, а й є об`єктивно неможливим до виконання, оскільки чисельність військовослужбовців, які мають відповідний статус, визначається штатною укомплектованістю ІНФОРМАЦІЯ_11 і не залежить від волі його начальника. Більш того, до протоколу не долучено жодного доказу того, що він мав об`єктивну можливість залучити більшу кількість військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_11 , які мають статус учасника бойових дій. Водночас усі військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_11 , які мають статус учасника бойових дій та з урахуванням покладених на них службових обов`язків могли брати участь у проведенні заходів оповіщення, були ним включені до складу відповідних груп. Проте кількість військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_11 , які мають статус учасника бойових дій, є меншою, ніж кількість посад, передбачених для укомплектування груп оповіщення, а також об`єктивно недостатньою для забезпечення виконання покладених на них завдання, у зв`язку з чим до складу груп оповіщення додатково залучаються інші військовослужбовці, які не мають такого статусу.

Крім того ОСОБА_1 зазначив, що у протоколі № ДНХ-4077 від 23.06.2026 про військове адміністративне правопорушення зазначено, що «під час вивчення Журналу обліку повідомлення членів сімей (інших осіб) про призов на військову службу виявлено непоодинокі випадки ненадання призваними контактів родичів з метою їх оповіщення, що дає підстави вважати повідомлення родичів про призов військовозобов`язаних формальним та неналежним». Разом із тим зазначені у протоколі обставини не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Так, до матеріалів справи не долучено ані копій відповідного Журналу, ані витягів з нього, ані будь-яких інших документів, які б підтверджували факт ненадання призваними контактних даних членів сім`ї, кількість таких випадків, їх систематичність чи інші обставини, на які особа, що склала протокол. Більше того, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про конкретних військовозобов`язаних, щодо яких нібито мали місце такі випадки, відсутні дані про дати їх призову, записи журналу чи інші документи, які б дозволяли перевірити достовірність наведених у протоколі тверджень. Журнал обліку повідомлення членів сімей (інших осіб) про призов на військову службу ведеться належним чином. Поодинокі випадки відсутності контактних даних членів сім`ї зумовлені виключно тим, що окремі військовозобов`язані самостійно не повідомили такі відомості під час призову, а не неналежним веденням журналу чи невиконанням посадовими особами покладених на них обов`язків. Водночас ненадання військовозобов`язаним контактних даних членів своєї сім`ї не може свідчити про неналежне виконання моїх посадових обов`язків, оскільки надання такої інформації залежить виключно від волевиявлення військовозобов`язаного. У разі відмови особи повідомити контактні дані своїх родичів чинне законодавство не наділяє посадових осіб ТЦК та СП повноваженнями щодо примусового отримання такої інформації або використання будь-яких альтернативних способів її збирання без згоди особи.

В зв`язку з зазначеним, просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав письмові пояснення, просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Крім того пояснив, що результати перевірки не оскаржував.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні

Суддя, заслухавши думку притягуваного, представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , дослідивши матеріали справ, встановив наступне.

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби. При цьому, адміністративна відповідальність за ч. 2 цієї статті настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони таке правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи неналежне ставлення до них.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час вчинення розгляду справи.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Виходячи із вищевикладеного вбачається, що починаючи з 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту Збройних сил України встановлено, що Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Суддею у судовому засіданні дослідженні протокол про адміністративне правопорушення серії № ДНХ-4077 від 23.06.2026 про військове адміністративне правопорушення, та додані до нього матеріали:

Так, протокол про адміністративне правопорушення серії № ДНХ-4077 від 23.06.2026 про військове адміністративне правопорушення, містить відомості про те, що з 13.04.2026 на посаді тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) призначено підполковника ОСОБА_1 (відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 ) від 13.04.2026 № 109).

До ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8 ) надійшло доручення командира військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2026 № 47106 щодо перевірки якості роботи в ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) з питань вказаних у зазначеному дорученні.

Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_9 організовано повну та всебічну перевірку у ІНФОРМАЦІЯ_10 за напрямками та питаннями вказаних у вищезазначеному дорученні, за результатами якої встановлено наступне:

Щодо дотримання військовослужбовцями ТЦК та СП вимог законодавства під час проведення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу, використання групами оповіщення засобів відеофіксації:

щодня, відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 залучається 4 групи оповіщення військовозобов`язаних на території АДРЕСА_1 ;

на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 перебуває 7 боді-камер з метою фото- та відеофіксації, 4 з яких залучені до заходів оповіщення військовозобов`язаних громадян;

під час перевірки наявності відеоматеріалів з боді-камер груп оповіщення, встановлено непоодинокі випадки відсутності фото- відеоматеріалів або повноти відеоматеріалів за час проведення заходів оповіщення;

“Журнал обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації ІНФОРМАЦІЯ_11 ” ведеться належним чином.

Рівень організації та контролю за виконанням планових завдань з призову та поставки людських мобілізаційних ресурсів ТЦК та СП:

відповідно до наданих начальником ІНФОРМАЦІЯ_12 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_9 службових документів, а саме: витягів з Наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 (з адміністративно господарської діяльності) “Про підсумки виконання планового завдання за 2026 рік” від 11.05.2026 № 1209, від 11.05.2026 № 1210, від 14.05.2026 № 1221, від 15.05.2026 № 1223, від 15.05.2026 № 1224, від № 1493, від 10.06.2026 № 1510, від 17.06.2026 № 1529, від 17.06.2026 № 1530, від 18.06.2026 № 1533, від 19.06.2026 № 1535 встановлено, що показники виконання планового завдання ІНФОРМАЦІЯ_11 перебувають систематично на критично низькому рівні, що свідчить про неналежне виконання своїх службових обов`язків та вкрай низьку виконавчу дисципліну збоку начальника.

Щодо виконання розпорядження Головнокомандувача ЗС України № 43062/С від 11.04.2026 щодо залучення до груп оповіщення 100% особового складу ТЦК та СП, які мають статус учасника бойових дій та залучались до виконання бойових (спеціальних) завдань під час проведення АТО/ООС та у період з 24.02.2022 року:

під час перевірки в ІНФОРМАЦІЯ_10 встановлено, що до проведення заходів оповіщення військовозобов`язаних громадян залучається 27 військовослужбовців, з них - Ц мають статус учасника бойових дій, що складає - 40,74% від загальної кількості о/с; виходячи з вищезазначеного, розпорядження ГК ЗСУ № 43062/С від 11.04.2026 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_11 не виконується.

Щодо виконання алгоритму повідомлення членів сімей про місце перебування військовозобов`язаних у ТЦК та СП:

відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.04.2026 № 146 визначено відповідальною особою за повідомлення родичів військовозобов`язаного про його призов на військову службу під час мобілізації та ведення відповідної службової документації начальника групи цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_11 лейтенанта ОСОБА_4 ;

під час вивчення Журналу “Обліку повідомлень членів сімей (інших осіб) про призов на військову службу” виявлено непоодинокі випадки не надання призваними контактів родичів з метою їх оповіщення, що дає підставу вважати на формальне та неналежне оповіщення родичів про призов військовозобов`язаних.

Враховуючи вище викладене, в порушення вимог своїх Функціональних обов`язків, вимог ст.ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, наказів і розпоряджень вищого керівництва, підполковник ОСОБА_1 неналежно виконує свої службові обов`язки, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-15 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка його склала і містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.5-8).

Відповідно до посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є військовослужбовцем, військове звання майор (а.с.10 зворотна сторінка).

Згідно витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) № 109 від 13.04.2026 – ОСОБА_1 з 13 квітня 2026 року справи та посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняв та приступив до тимчасового виконання обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.04.2026 року 1460/вп, рапорту підполковника ОСОБА_1 (вх. № 4326 від 13.04.2026 року).

Судом встановлено, що підполковник ОСОБА_6 , будучи на посаді ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 є військовою службовою особою, тобто суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.ст. 172-15, 172-15 КУпАП.

Невиконання службових обов`язків полягає у невиконання дій, які входять до службових обов`язків. Неналежне виконання службових обов`язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов`язків. Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено перелік загальних обов`язків. Статтею 16 цього Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

При цьому, диспозиція ст. 172-15 КУпАП передбачає спеціальний суб`єкт адміністративного правопорушення - це військова службова особа.

Поняття «військова службова особа» міститься в примітці до ст. 172-13 КУпАП, де зазначено, що військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Суд критично ставиться до заперечень ОСОБА_1 щодо порушення строків складання протоколу. Стаття 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання законних вимог військової служби, військових стандартів, норм, правил і положень (або інше недбале ставлення до військової служби. Вказане правопорушення відносяться до категорії тривалих правопорушень (починаються з певної дії чи бездіяльності та тривають до їх припинення). Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення триваючого правопорушення. Положення КУпАП не містять норм, які б передбачали закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення через порушення інструктивних строків складання протоколу посадовими особами. Протокол складено в межах строку давності притягнення до адміністративної відповідальності.

Щодо порушення рівня організації та контролю за виконанням планових завдань з призову та поставки людських мобілізаційних ресурсів ТЦК та СП суд зазначає наступне.

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністративно - господарської діяльності) ОСОБА_7 № 1209 від 11.05.2026 - за виконання завдання не в повному обсязі щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації (визначене розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 28.04.2026 року №2144/MB) за 07 травня 2026 року, порушення посадових обов`язків та вимог абзаців 4, 5 статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 та абзацу 1 статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальнику ІНФОРМАЦІЯ_15 , підполковника ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності та оголошено - "зауваження".

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністративно - господарської діяльності) ОСОБА_7 № 1210 від 11.05.2026 - за систематичне не виконання завдання щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації (визначене розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 28.04.2026 року №2144/MB), порушення посадових обов`язків та вимог абзаців 4, 5 статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 та абзацу 1 статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальнику ІНФОРМАЦІЯ_15 , підполковника ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності та оголошено стягнення - "сувора догана".

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністративно - господарської діяльності) ОСОБА_7 № 1221 від 14.05.2026 - за систематичне не виконання завдання щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації(визначене розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 28.04.2026 року №2144/МВ), порушення посадових обов`язків та вимог абзаців 4, 5 статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 та абзацу 1 статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальнику ІНФОРМАЦІЯ_15 , підполковника ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності та оголошено стягнення - "сувора догана".

Згідно витягу з наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністративно - господарської діяльності) ОСОБА_8 № 1223 від 15.05.2026 - за неналежну організацію роботи з виконання заходів планового відбору кандидатів з числа цивільної молоді для вступу до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та закладів фахової передвищої військової освіти у 2026 році, порушень вимог статей 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та низький контроль за підлеглим особовим складом, низьку виконавчу дисципліну, неналежний контроль за виконанням розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_16 від 09.12.2025 року №533/ВРК, від 15.12.2025 року №601/ВРК тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_17 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "зауваження".

Згідно витягу з наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністративно - господарської діяльності) ОСОБА_8 № 1224 від 15.05.2026 - за незадовільне виконання вимог розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 29.04.2026 року №274/ВРК в частині виконання планового завдання на 50%, розпорядження від 14.05.2026 року №308/ВРК, порушення вимог статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_17 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана».

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністративно - господарської діяльності) ОСОБА_7 № 1493 від 03.06.2026 - За незадовільне виконання вимог розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 29.04.2026 року №274/ВРК, не забезпечення виконання планового завдання з відбору громадян на військову службу за контрактом у травні 2026 року, порушення вимог статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_17 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «зауваження».

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністративно - господарської діяльності) ОСОБА_7 № 1510 від 10.06.2026 - за не виконання завдання щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації (визначене розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 25.05.2026 року №2716/МВ) за 9 червня 2026 року, порушення посадових обов`язків та вимог абзаців 4, 5 статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 та абзацу 1 статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковника ОСОБА_1 начальника ІНФОРМАЦІЯ_15 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та накладено дисциплінарне стягнення, сувора догана.

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністративно - господарської діяльності) ОСОБА_7 № 1529 від 17.06.2026 - за недостатню вимогливість та слабий контроль, що сприяло не виконанню завдання по призову громадян на військову службу під час мобілізації(визначене розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 25.05.2026 року №2716/МВ) за 15 червня 2026 року, порушення посадових обов`язків та вимог абзаців 4, 5 статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 та абзацу 1 статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальнику ІНФОРМАЦІЯ_15 , підполковника ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності та оголошено стягнення - " догана".

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністративно - господарської діяльності) ОСОБА_7 № 1530 від 17.06.2026 - за недостатню вимогливість та слабий контроль, що сприяло не виконанню завдання по призову громадян на військову службу під час мобілізації (визначене розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 25.05.2026 року №2716/MB) за 16 червня 2026 року, порушення посадових обов`язків та вимог абзаців 4, 5 статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 та абзацу 1 статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_15 , підполковника ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності та оголошено стягнення - " сувора догана".

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністративно - господарської діяльності) ОСОБА_7 № 1533 від 18.06.2026 - за недостатню вимогливість та слабий контроль, що сприяло не виконанню завдання по призову громадян на військову службу під час мобілізації (визначене розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 25.05.2026 року №2716/MB) за 17 червня 2026 року, порушення посадових обов`язків та вимог абзаців 4, 5 статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 та абзацу 1 статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_15 , підполковника ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності та оголошено стягнення - " сувора догана".

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністративно - господарської діяльності) ОСОБА_7 № 1535 від 19.06.2026 - за недостатню вимогливість та слабий контроль, що сприяло не виконанню завдання по призову громадян на військову службу під час мобілізації (визначене розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 25.05.2026 року №2716/MB) за 18 червня 2026 року, порушення посадових обов`язків та вимог абзаців 4, 5 статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 та абзацу 1 статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_15 , підполковника ОСОБА_9 , притягнуто до відповідальності та оголошено стягнення - " сувора догана".

Як встановлено у судовому засіданні жодного з наказів ОСОБА_1 не оскаржував, жодного рапорту щодо неможливості виконати з вказівкою на причини неможливості виконання вказаних планових завдань ОСОБА_1 не подавав. У судовому засіданні зазначив, що він погоджується з усіма наказами про оголошення йому догани, оскільки наслідком вказаних доган є позбавлення його щомісячної премії, в той час як у разі визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАп наслідком буде штраф у розмірі 17000 грн, що його не влаштовує.

Також що стосується порушення п. 1 абз.7 розпорядження № 43062/C від 11.04.2026 Головнокомандувача Збройних Сил Украйни генерала ОСОБА_10 , згідно якого територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки було доручено - організувати інформування громад із залученням засобів масової інформації (соціальних месенджерів, білбордів, тощо) стосовно зазначених змін у питаннях оповіщення і в першу чергу, про те що до складу 100% груп оповіщення залучено виключно військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях по захисту держави. Під час перевірки в ІНФОРМАЦІЯ_10 встановлено, що до проведення заходів оповіщення військовозобов`язаних громадян залучається 27 військовослужбовців, з них - 11 мають статус учасника бойових дій, що складає - 40,74% від загальної кількості о/с; виходячи з вищезазначеного, вищезазначене розпорядження ГК ЗСУ № 43062/С від 11.04.2026 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_11 не виконується.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував щодо наявності вказаного порушення, але пояснював його неможливістю його виконання. Посилання на «неможливість виконання» саме по собі могло б свідчити про відсутність вини, якщо б керівник вжив вичерпних і передбачених законом заходів для вирішення цієї проблеми. Проте, матеріали справи та встановлені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не звертався до вищого командування з рапортами про неможливість виконання наказу через об`єктивні кадрові обмеження, не надавав пропозицій щодо коригування завдань тощо протягом 3 місяців. Згідно з положеннями Статутів Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний сумлінно виконувати накази командирів і начальників. У разі виникнення перешкод для виконання наказу або неможливості його виконання, підлеглий зобов`язаний негайно доповісти про це безпосередньому начальнику. Бездіяльність керівника (відсутність реагування, інформування вищого командування) у даному випадку свідчить про службову недбалість.

Щодо порушення дотримання військовослужбовцями ТЦК та СП вимог законодавства під час проведення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу, використання групами оповіщення засобів відеофіксації. Так, було встановлено, що відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 залучається 4 групи оповіщення військовозобов`язаних на території АДРЕСА_1 ; на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 перебуває 7 боді-камер з метою фото- та відеофіксації, 4 з яких залучені до заходів оповіщення військовозобов`язаних громадян; під час перевірки наявності відеоматеріалів з боді-камер груп оповіщення, встановлено непоодинокі випадки відсутності фото- відеоматеріалів або повноти відеоматеріалів за час проведення заходів оповіщення.

Як пояснив ОСОБА_1 у судовому засіданні під час використання засобів відеофіксації можливо розрядження батареї, падіння камери та інше.

Суд зазначає, що посилання керівника на технічні проблеми (розрядження батареї, випадкове падіння камери тощо) без доведення вжиття превентивних чи коригувальних заходів (наприклад, наявності резервних акумуляторів, проведення інструктажів, технічного обслуговування, фіксації несправностей актами) носять загальний характер і спрямовані на уникнення відповідальності.

Щодо виконання алгоритму повідомлення членів сімей про місце перебування військовозобов`язаних у ТЦК та СП. Так, як зазначено було вище, під час проведення перевірки та під час вивчення Журналу “Обліку повідомлень членів сімей (інших осіб) про призов на військову службу” виявлено непоодинокі випадки не надання призваними контактів родичів з метою їх оповіщення, що дає підставу вважати на формальне та неналежне оповіщення родичів про призов військовозобов`язаних.

У судовому засіданні вивчались витяги з книги запису відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_18 та журнал обліку повідомлень членів сімей (інших осіб) про призов на військову службу з мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_4 (копії), в яких знайшли своє відображення порушення з боку ОСОБА_1 належного оповіщення. Так, ОСОБА_11 було доставлено працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 доставлено групою оповіщення, але нікого повідомлено про це не було. ОСОБА_13 було доставлено 24.06.2026 року, а повідомлено ОСОБА_14 тільки 25.06.2026 року.

Отже, матеріалами справи беззаперечно доведено факти грубого порушення прав громадян судом встановлені конкретні епізоди, яка вказані вище. Посилання на те, що громадяни начебто не надали контакти родичів, судом відхиляється, оскільки посадові особи ТЦК та СП зобов`язані використовувати наявні в облікових базах даних та мобілізаційних документах відомості про військовозобов`язаних і членів їхніх сімей.

Постанова суду, відповідно до ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Частина 2 статті 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Частина 1 статті 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Строк дії воєнного стану в Україні було продовжено, та діє по теперішній час.

Санкція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Суддя, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом повністю доведена у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, в умовах особливого періоду.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують його відповідальність.

Статтею 40-1 КУпАП, передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає грошову суму 665,60 грн.

Згідно п.12 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Суддя вважає за можливе, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, як військовослужбовця, який вчинив правопорушення, під час виконання службових обов`язків.

Враховуючи дані про особу порушника: ОСОБА_1 військовослужбовець, вчинив військове адміністративне правопорушення, та керуючись ст. ст. 8, 33, 172-15 ч. 2, 251, 252, 268, 284 КУпАП, п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить грошову суму 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від сплати судового збору.

Роз`яснити, що згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Також роз`яснити, що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя - Е.Є. Сілантьєва