Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №626/3777/24 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/3777/24

Провадження № 1-кп/626/62/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участі прокурорів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

секретаря ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12024226080000155 за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Піщанка, Красноградського району, Харківської області, громадянина України, неодруженого, освіта середня, зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2024 року , приблизно о 22-й годині (точного часу не встановлено) ОСОБА_4 перебував в приміщенні квартири АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_9 . Під час сварки, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, маючи намір на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , у невстановлений слідством спосіб, умисно завдав ОСОБА_9 численні удари в область голови, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді гострої важкої закритої черепно-мозкової травми у формі забиття головного мозку тяжкого ступеню з формуванням гематоми під твердою мозковою оболонкою (субдуральної) правої півкулі (гемісфери) головного мозку та контузійного геморагічного осередку правої скроневої частки , перелому кісток носу з синцем в лівій навколоочній області, синця в правій навколоочній області з переходом на праву надбрівну область та праву скроневу область , крововиливу на склері лівого ока, множинних синців на передній поверхні грудної клітини у верхній третині, на лівому передпліччі по розгинальній поверхні в верхній , середній та нижній третинах, 4 синців на правому плечі по зовнішній поверхні в середній третині, утворених від ударної дії тупого твердого предмета (предметів).

В результаті отриманих тілесних ушкоджень, ІНФОРМАЦІЯ_2 настала смерть ОСОБА_9 в приміщенні КНП ХОР "ОКЛ" міста Харків , причиною якої стала гостра важка закрита черепно-мозкова травма.

Гостра важка закрита черепно-мозкова травма за ступенем тяжкості є тяжким тілесним ушкодженням, що було небезпечним для життя в момент заподіяння, згідно п.п.2.1.1а, 2.1.2., 2.1.3в,г,о "Правил судово медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6. Синці як окремо, так і в сукупності мають ознаки легких тілесних ушкоджень, шо не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, ці ушкодження мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше як 6-ть днів , згідно п.п.2.3.2б , 2.3.5.Правил. Синці та садно мають ознаки легких тілесних ушкоджень згідно п.п. 2.3.2б, 2.3.5 Правил.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину не визнав. Обвинувачений пояснив під час допиту 02.12.2024, що вдень 27 липня 2024 року робив ремонт у квартирі батьків з двома майстрами, був там приблизно до 20-ї години. Після чого пішов до квартири ОСОБА_9 , приблизно о 22-й годині 27 липня 2024 року за викликом приїхали працівники поліції і за їх порадою він пішов з квартири ОСОБА_9 на вулиці Полтавській , де вони разом мешкали, до себе додому. Квартира належить матері ОСОБА_10 . Поліцію викликала ОСОБА_10 , оскільки вона не могла відкрити двері до квартири і не мала ключа, цього дня вона декілька разів їх викликала і ввечері вже була п`яна та незрозуміло розмовляла. Працівники поліції порадили піти з квартири ОСОБА_10 до себе додому. Коли він пішов, ОСОБА_9 ще залишалася з двома поліцейськими. Будь-яких тілесних ушкоджень він їй не завдавав. Йому відомо, що після 27.07.2024 ОСОБА_9 в письмових поясненнях звинувачувала його в побитті, але вона була неадекватна. У неділю 28 липня 2024 року бачив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на перехресті вулиць 19 вересня та Шевченка, вона йшла до пастора ОСОБА_12 , до церкви ходили за їжею. Того дня бачив її зранку та ввечері. Знає, що потрапляла в лікарню в м.Берестин 30 липня 2024 року. 31 липня 2024 року вона повторно звернулася в лікарню, бо в неї боліла голова, з носа йшла кров. ОСОБА_11 віддали йому ключі від квартири ОСОБА_10 і він шукав її паспорт. Пізніше повернув ключі , залишивши їх у поштовій скриньці. Коли ОСОБА_10 лікувалася в м.Харків, декілька разів привозив їй ліки , бо вона постійно вживала, одяг та солодощі. Бачив її прив`язаною до ліжка та з набряклою головою, вона обіцяла показати хто її побив в м.Краснограді, але нікого не назвала. Про смерть ОСОБА_9 йому через два дні розповів ОСОБА_13 .

Також обвинувачений зазначив, що з листопада 2023 року жив з ОСОБА_9 . Вона спочатку мешкала на АДРЕСА_3 та вул.Пушкіна. Її батьки купили квартиру на АДРЕСА_4 і там проживали з 2024 року. Повідомив що вони давали обіцянки один одному в церкві, він забороняв вживати наркотики. Конфліктів не виникало, заперечує вчинення домашього насильства щодо ОСОБА_10 , але поліція за викликом була. Ніколи не ображав ОСОБА_9 , вона не розповідала хто її побив, щоб він не пішов розбиратися. На його думку, травми отримала 30 липня 2024 року. Він обвинувачений, оскыльки є заява ОСОБА_9 де вона вказала, що саме він її побив. Родичі цьому повірили, бо раніше вона пояснювала наявність синців тим, що він її бив. ОСОБА_9 могла битися з іншими, а мамі сказати, що це він її побив. ОСОБА_13 розповідав, що заснув в квартирі ОСОБА_10 до 4-ї години, а потім вона прийшла з синцями. Не може назвати хто побив ОСОБА_9 , вона говорила йому , що цю людину він не знає. Наголошує, що він добрий і постійно пробачав, ОСОБА_10 його ревнувала, але разом жили незважаючи ні на що. Він купував для неї одяг та продукти, тілесні ушкодження не спричиняв і свою провину повністю заперечує.

Незважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , його вина у вчиненні злочину підтверджується дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами:

Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що вона є матір`ю померлої ОСОБА_10 . Обвинувачений був знайомий з її донькою з дитинства. Декілька років тому помер чоловік ОСОБА_9 і до неї почав приходити ОСОБА_4 . Приблизно за три місяці до смерті ОСОБА_10 постійно ходила з синцями, тому що її бив обвинувачений. Вона працювала по 10 днів в будинку для літніх і на роботу їздила в синцях. 27 липня 2024 року ОСОБА_4 її побив, бо не мав ключів від квартири , він кричав та вимагав відкрити двері. Зранку ОСОБА_10 бачив сусід з синцями. Донька подзвонила їй і розповіла що її побив ОСОБА_14 . Вона зверталася за медичною допомогою та писала заяву в поліцію, але ОСОБА_4 просив забрати заяву. В понеділок 29 липня 2024 їй було погано та нудило і вона потрапила до інфекційного відділення лікарні. У вівторок поїхала до ОСОБА_10 , на тілі побачила місиво. В середу доньку на швидкій допомозі відвезли до лікарні в м.Харкові де в п`ятицю їй робили дослідження. До ОСОБА_10 в неділю приїхав ОСОБА_4 , який називася колишнім чоловіком щоб його пропустили, і з нею щось сталося та її прив`язали до ліжка. Доньці зробили операцію на голові. Вона після неї пожила, самостійно рухалася та вставала до туалету. Хотіла приїхати до лікарні, але перед цим був ОСОБА_4 та донька впала в кому, а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.

На її думку, ОСОБА_4 садист і донька його боялася. також розповідала , що він просив забрати заяву в поліції. Ключі ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_10 давала сусідка ОСОБА_15 . Він прибирав сліди, але плями залишилися на подушках, одвірках. Довго на вулиці сушились доріжки з квартири. Ключі від квартири з`явилися через тиждень. За час спільного життя ОСОБА_10 працювала в м.Харкові, їздила на прополку в Дніпропетровську область, а ОСОБА_4 залишався вдома. Її донька ходила в окулярах, щоб приховати сліди побоїв від ОСОБА_4 та побоювалася його. Квартиру купили в березні 2024 року, щоб донька мала своє житло. Але ОСОБА_4 нічого не заробляв, лише інколи приносив продукти. Вона ніколи не була очевидцем конфліктів. Донька пояснювала наявність тілесних ушкоджень побиттям її ОСОБА_4 сказала, що бив кулаком і " ОСОБА_16 не розрахував удар". Заяву можливо написала коли була в лікарні 30.07.2024. Вона залишала лікарню, щоб вживати горілку, знає що ОСОБА_10 могла ходити на обід до церкви до отця Миколая. На її думку, обвинувачений ОСОБА_4 заслуговує суворого покарання, тому що зло повинно бути не покаране.

Допитаний як свідок ОСОБА_17 зазначив, що він брат загиблої. Його сестра жила з ОСОБА_4 3 роки, але він не працював і родину не утримував, раніше жила з ОСОБА_18 . Батьки купили їй квартиру в 2024 році. Він спілкувався з ОСОБА_10 по телефону, надавав допомогу. Часто бачилися з травня 2024 року, тому що батько тяжко хворів. ОСОБА_19 жалілася, що ОСОБА_4 її регулярно бив, тому радив звернутися до поліції. Їх батько помер в кінці липня, а потім мати повідомила, що ОСОБА_10 в лікарні після побиття ОСОБА_4 . За час перебування в лікарні м.Харків, обвинувачений просив його сестру забрати з поліції заяву, після його відвідувань їй ставало гірше. Вони часто спілкувалися телефоном , допомагав грошима на лікування, ОСОБА_10 розповіла, що конфлікт був вночі в квартирі на вулиці Полтавській, після цього ОСОБА_4 просив забрати заяву про тілесні ушкодження. Сестра за життя зловживала спиртним та мала погане оточення. На його думку, останнім часом наркотичні засоби не вживала. На похороні батька говорила про побиття її ОСОБА_4 , радив не спілкуватися з ним. Конфлікти виникали через вживання алкоголю ними обома. Пізніше обвинувачений телефоном сказав, що останній раз він ОСОБА_10 не бив.

Свідок ОСОБА_20 повідомив, що він двоюрідний брат ОСОБА_9 , але більше 30 років не спілкувалися. В липні 2024 року на похороні побачив брата ОСОБА_21 , там ОСОБА_10 познайомила його з ОСОБА_4 і назвала своїм чоловіком. 31 липня 2024 року брат ОСОБА_21 зателефонував, що ОСОБА_10 в лікарні в м.Харків з ЧМТ після побиття співмешканцем і попросив її провідати. Коли приїхав, її обличчя і шия було суцільним синцем та вона була прив`язана. Пояснила, що ОСОБА_14 побив, "життєві справи". Лікар розповів про гематому в голові, коли приїхав чоловік, вона стала неадекватна та нестримно поводилась, 09.08.2024 він на прохання брата її сфотографував. Після цього зробили операцію і ОСОБА_21 знову попросив провідати. ОСОБА_10 перебувала в палаті та нормально почувалася. На прохання ОСОБА_21 за декілька днів приїхав, бо ОСОБА_10 потрапила до реанімації. Він дізнався, що приїхав чоловік, потім ОСОБА_9 погіршало і її перевели в реанімацію, де вона ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. Всього він тричі був в лікарні і зі слів лікарів, їй ставало гірше після приїзду чоловіка

З показань допитаної в суді свідка ОСОБА_22 вбачається, що вона сусідка ОСОБА_9 , також проживає на АДРЕСА_5 . ОСОБА_23 просила позичити 40 грн., і коли вона дала гроші , ОСОБА_4 висловлював претензії, що дала гроші на наркотики. Потім ОСОБА_10 позичала гроші у неї з відома обвинуваченого, також залишали в неї ключі від квартири. Від ОСОБА_9 дізналася, що власник квартири матір ОСОБА_24 , ОСОБА_25 називала співмешканцем та визнавала що вживала раніше наркотики. ОСОБА_26 в окулярах, бо в неї було чорне око і сказала що її побив ОСОБА_14 . 30 липня 2024 року ОСОБА_9 попросила телефоном викликати поліцію, на обличчі були синці, сказала. що ОСОБА_14 вдарив кулаком. Перед тим, за декілька днів приблизно о 22-й годині чула стукіт у їх квартиру і ОСОБА_10 відчинила двері. Скандали у них траплялися і раніше, а на ранок ОСОБА_10 була з синцями. Трохи раніше, за два тижні , чула шум , чоловічі і жіночі голоси та сварку. Після 30.07.2024 ОСОБА_10 більше не бачила, з лікарні вона телефонувала та питала про город і про ключі, які ОСОБА_4 залишив в поштовій скриньці. Також 30 липня 2024 року під дверима побачила мокру доріжку На її думку, ОСОБА_10 і ОСОБА_25 разом вживали спиртні напої, за 4-5 місяців їх проживання не менше 10 разів чула сварки в їх квартирі. Про смерть ОСОБА_10 в лікарні дізналася від її матері.

Під час допиту свідок ОСОБА_27 пояснив, що він як поліцейський 30.07.2024 був на чергуванні і приїхав за викликом ОСОБА_9 . На планшет отримали повідомлення що побив співмешканець, кривдник - ОСОБА_4 . ОСОБА_9 мала синці, ушкодження, тому її відвезли до лікарні. Після огляду склали протокол прийняття заяви про тілесні ушкодження.

Коли опитували 30.07.2024 розповідала, що ОСОБА_4 завдав їй тілесні ушкодження приблизно о 22-й годині два дні тому в квартирі. Також вчиняв психологічне насильство Відразу відмовлялася звертатися до поліції та писати заяву. Він бачив у неї синці, опухлі губи, ссадна на руках, під окулярами помітив великі синці. Потім передали матеріали до чергової частини.

ОСОБА_28 в суді під час допиту як свідок повідомила, що була знайома з ОСОБА_10 , разом працювали. 27липня 2024 року була в гостях у ОСОБА_10 зі своїм чоловіком та спільно випивали приблизно до 16-ї години., на чотирьох випили 2 літри горілки. Будь-якого конфлікту в цей день не бачила, крім того у неї бувають провали в пам`яті.

Свідок ОСОБА_29 зазначив , що він сусід по під`їзду. Марина мала город, вона та ОСОБА_4 з ним завжди віталися. В кінці липня 2024 року в квартирі ОСОБА_9 була шумна компанія, приїздила поліція. ОСОБА_30 кухні виходять на город і він побачив у вікні чорне від синців "як фільм жахів" обличчя ОСОБА_10 , яка вдягла окуляри. Після сварок ОСОБА_4 і ОСОБА_9 мирилися. Він дізнався. що ОСОБА_10 потрапила до лікарні, а потім померла.

Свідок ОСОБА_13 повідомив, що він дружив з ОСОБА_4 та ОСОБА_10 . Бував у них в гостях, стосунки між ними такі: сьогодні побилися і помирилися. Всі разом випивали. Він знає, що після смерті ОСОБА_18 . ОСОБА_10 хотіла померти, підпалювала хату. Він часто заходив до ОСОБА_10 , вона 30.07.2024 прийшла, а ввечері пішла з лікарні. Він дізнався від ОСОБА_31 , що ОСОБА_9 в лікарні, бачив її побитою. На його думку, ОСОБА_4 переборщив, подумав що не чужа людина побила. ОСОБА_10 на ОСОБА_25 не жалілася, говорила що написала на нього заяву, приїду з лікарні розповім хто. Тверезі вони разом працювали, випивали через день і починались сварки, а зранку все гаразд. Синці на ОСОБА_10 помічав, але особисто не бачив насилля ОСОБА_4 до ОСОБА_9 .

Під час допиту в суді свідок ОСОБА_32 розповів, що його дружина була подругою ОСОБА_9 , в 2024 році він познайомився з ОСОБА_4 . На побиття ОСОБА_10 не скаржилася йому особисто, але він бачив у ОСОБА_9 синці навколо очей. В кінці липня з дружиною, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 разом випивали. Разом з дружиною ОСОБА_33 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , відводили ОСОБА_9 до поліклініки , це було приблизно 28-29 липня 2024 року. Марину нудило, у неї були свіжі синці на обличчі. З лікарні вона втекла до них на АДРЕСА_5 ,. Тоді свідок збирався на роботу і бачив її востаннє. Він не знає хто спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження. Про її смерть в м.Харкові повідомила дружина.

Свідок ОСОБА_34 пояснив в судовому засіданні, що був знайомий з ОСОБА_9 , вона мешкала в його дворі. Бачив її разом з ОСОБА_4 . В кінці липня 2024 року бачив її біля дому тверезою та без тілесних ушкоджень. Від ОСОБА_13 дізнався, що з ОСОБА_10 щось трапилося і вона в лікарні.

Допитаний ОСОБА_35 повідомив, що він як працівник поліції перебував на чергуванні 27.07.2024. Після 22-ї години надійшов виклик від ОСОБА_9 з приводу незаконного проникнення до її житла. На місці встановили, що в квартирі перебував співмешканець ОСОБА_9 . Тілесних ушкоджень на заявниці не помітив. Самого ОСОБА_4 не пам`ятає внаслідок спливу часу, оскільки не підтвердилось, що співмешканець незаконно проник до житла, щодо заявниці склали матеріал про завідомо неправдивий виклик.

Свідок ОСОБА_36 пояснила, що вона мати обвинуваченого. Її син з дитинства дружив з ОСОБА_9 , росли в одному дворі , тому часто їй допомагав. Разом з ОСОБА_10 він ніколи не жив, постійно мешкав у себе вдома з батьками. На протязі 10 років син має наречену з якою вона знайома. Влітку 2024 року з батьком ОСОБА_25 робив відмостку та утепляли стіни квартири, він привозив матеріали. 27 липня 2024 року сказав що його запросили на шашлики, він повернувся ввечері тверезий і розповів, що шашлика не було. Ввечері у вікно постукала ОСОБА_10 , але ОСОБА_37 був з нареченою, яка його не пустила вийти. ОСОБА_9 просила сигарети, ніяких побоїв не було, вона була худа і чорна. Коли ОСОБА_10 лежала в лікарні син відвозив їй паспорт та ліки, 2 рази провідував в м.Харкові. Син розповідав, що вона з побоями і прив`язана до ліжка, з лікарні дзвонила ОСОБА_25 . Спільно з подругою ОСОБА_33 прибирали в квартирі ОСОБА_9 та шукали паспорт. У ОСОБА_25 до ОСОБА_10 була дитяча дружба, він її жалів , бо вона багато натерпілась та намучалась, близьких стосунків у них не було . На її думку, ОСОБА_25 заважає його доброта, за що він і страждає.

З показань допитаної в суді свідка ОСОБА_38 вбачається, що вона сусідка ОСОБА_39 . Він завжди допомагав по господарству, врівноважений. ОСОБА_9 не бачила, чула про неї негативні характеристики, про її стосунки з ОСОБА_4 їй невідомо.

Свідок ОСОБА_40 зазначила, шо вона сусідка ОСОБА_4 , який жив з батьками і допомагав по господарству і працював. Скандалів, бійок та агресивної поведінки не бачила. Марину в 2023-2024 роках в дворі не помічала.

Судом були досліджені письмові докази по справі, якими також підтверджується винність обвинуваченого, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.07.2024 о 11-й годині 40 хвилин з якої вбачається, що ОСОБА_9 повідомляє про завдання їй тілесних ушкоджень співмешканцем ОСОБА_4 , а саме побиття по голові ( т.2 а.с.117); форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства заповнена 30.07.2024 інспектором ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_41 та рапорт , містить інформацію про постраждалу особу ОСОБА_9 та кривдника ОСОБА_4 (т.2 а.с.119-124); з виписки №40.728 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 31.07.2024 щодо ОСОБА_9 встановлено, що зі слів хворої була побита чоловіком. 30.07.2024 доставлена співробітниками поліції до приймального відділення була запропонована госпіталізація, але пацієнтка відмовилася. 31.07.2024 самозвернення до приймального відділення. Хвора для подальшого лікування та дообстеження переводиться до КНП ХОР "ОКЛ" м.Харків(т.2 а.с.142-143); лікарське свідоцтво про сметь № 12-17/196-окл/24 містить відомості. що ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Причина смерті - вогнищева травма головного мозку (т.2 а.с.152-153); фактичними даними, відображеними в протоколі огляду місця події від 24.08.2024 (розпочато о 10-30 год.), фототаблиці та схеми до нього (т. 2 а.с.176-187), згідно якого слідчим в присутності двох понятих, спеціаліста-криміналіста ОСОБА_42 , потерпілої ОСОБА_7 було оглянуто приміщення квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , зафіксовано обстановку на місці події, з місця події були виявлені та вилучені: змиви рідини бурого кольору з кімнати, одвірок, фрагменти подушки. білизни; даними висновку судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_9 №14/2493-Дм/24 від 09.09.2024 р. (т.2, а.с.152-154), відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи -АВ. На фрагменті тканини об`єкт 1 вилученому в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_6 знайдена кров людини групи АВ походження якої від ОСОБА_9 не виключається; даними висновку судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_9 №14/2494-Дм/24 від 10.09.2024 р. (т.2, а.с.158-161), відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи -АВ. На фрагменті півковдри об`єкти 2-5 вилученому в ході огляду місця події а адресою: АДРЕСА_6 знайдена кров людини групи АВ походження якої від ОСОБА_9 не виключається.; даними висновку судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_9 №14/2495-Дм/24 від 09.09.2024 р. (т.2, а.с.165-167), відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи -АВ. На аплікаторі зі змивом об`єкт 1 вилученому з одвірок в ході огляду місця події а адресою: АДРЕСА_6 знайдена кров людини групи АВ походження якої від ОСОБА_9 не виключається; даними висновку експертизи № 12-17/196-ОКЛ/24 від 16.10.2024 (т.2 а.с. 221-229), згідно якого при дослідженні трупа ОСОБА_9 виявлено наступні пошкодження: гостра важка закрита черепно-мозкова травма у формі забиття головного мозку тяжкого ступеню з формуванням гематоми під твердою мозковою оболонкою (субдурально) правої півкулі (гемісфери) головного мозку та контузійного геморагічного осередку правої скроневої частки , перелому кісток носу з синцем в лівій навколоочній області з переходом на праву надбрівну область та праву скроневу область , крововиливом на склері лівого ока. множинні синці на передній поверхні грудної клітини у верхній третині , середній та нижній третинах, 4 синці на правому плечі по зовнішній поверхні в середній третині. Ушкодження утворилися від ударної дії тупого твердого предмета та могли бути отримані за 20-30 днів до смерті. Гостра важка закрита черепно-мозкова травма за ступенем тяжкості є тяжким тілесним ушкодженням, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, згідно п.п.2.1.1а, 2.1.2., 2.1.3в,г,о "Правил судово медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6. Синці як окремо, так і в сукупності мають ознаки легких тілесних ушкоджень, шо не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, ці ушкодження мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше як 6-ть днів , згідно п.п.2.3.2б , 2.3.5.Правил. Синці та садно мають ознаки легких тілесних ушкоджень згідно п.п. 2.3.2б, 2.3.5 Правил. Смерть ОСОБА_9 настала від гострої важкої закритої черепно-мозкової травми ; копією постанови Красноградського районного суду Харківської області від 19.08.2024 (справа № 626/2669/24) встановлено, що 19.07.2024 року близько 19-ї години. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_9 , а саме виражався в її бік грубою нецензурною лайкою. За результатми розгляду ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. (т.2 а.с.240).

Крім того в судовому засіданні експерт ОСОБА_43 роз`яснив висновок експерта №12-17/196-ОКЛ/24 та зазначив, що причиною смерті ОСОБА_9 стала гостра важка закрита черепно-мозкова травма. Травма отримана від удару тупого твердого предмета без особливостей, можливо від удару кулаком. Хронічні захвоювання ОСОБА_9 не вплинули на причину смерті. Для проведення експертизи він мав всі необхідні відомості, після розтину тіло отримали родичі.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст.85,86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не скоював кримінальне правопорушення в якому обвинувачується, незважаючи на те, що суду повідомив, що, ОСОБА_9 не бив 27.07.2024, разом вони не проживали. Захисники, в обгрунтування позиції обвинуваченого, посилалися на те, що ОСОБА_4 слід виправдадати за ч.2 ст.121 КК України, оскільки обвинувачення грунтується на припущеннях. Захисник ОСОБА_5 звертав увагу, що 30.07.2024 ОСОБА_9 викликала поліцію та писала заяву і пояснення про її побиття ОСОБА_4 перебуваючи в нетверезому стані, тікала з лікарні 30.07.2024, а 31.07.2024 в нетверезому стані знову звернулася за медичною допомогою. Лише родичі та знайомі померлої підтверджують постійне побиття ОСОБА_9 обвинуваченим ОСОБА_4 , разом з тим суд враховує, що не була оскаржена постанова по справі № 626/2669/24 з приводу накладення на обвинуваченого адміністравного стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з приводу домашнього насильства що мало місце 19.07.2024 відносно співмешканки ОСОБА_9 .

На думку суду, обвинувачений, вказуючи, що не вчиняв кримінального правопорушення, намагається уникнути кримінальної відповідальності за фактично вчинені дії, оскільки усвідомлює, що цей злочин є тяжким, і відповідно за нього передбачено суворе покарання.

При цьому, з урахуванням показань самого обвинуваченого в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 спільно проживали, між ними виникали конфліктні ситуації, внаслідок чого ОСОБА_9 мала тілесні ушкодження, які намагалася приховати від оточуючих, вони обоє буди схильні до вживання спиртними напоями, що мало місце і 27.07.2024 в квартирі ОСОБА_9 за участі ОСОБА_28 та ОСОБА_44 . З метою уникнення конфлікту після 22-ї години 27.07.2024 ОСОБА_9 , будучи нетверезою, викликала поліцію, але вона була притягнута до відповідальності постановою від 27.07.2024 винесеною о 22-й годині 30 хвилин за ч.3 ст.183 КУпАП. Під час допиту свідка ОСОБА_45 , обвинувачений підтвердив , що перебував в квартирі ОСОБА_9 після 22-ї години 27.07.2024 та за порадою працівників поліції пішов додому. Показання обвинуваченого суд розцінює як спосіб пом`якшення відповідальності за вчинене. Підстав не довіряти показанням потерпілого і свідків, допитаних в суді, які є послідовними, стабільними, узгоджуються між собою та об`єктивно підтверджуються висновками експертиз, іншими доказами, суд не вбачає.

Суд повно та всебічно дослідив надані докази, надав їм належну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 за ч.2 ст.121 КК України, як умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, таким чином, вину обвинуваченого за ч.2 ст.121 КК України доведено.

При обранні виду та розміру покарання, суд приймає до уваги ступень суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення. Відповідно до ст.12 КК України злочин передбачений ч.2 ст. 121 КК України є тяжким.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у нарколога та психіатра не перебува, на час вчинення злочину не був офіційно працевлаштованим, неодружений, неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на утриманні немає, є таким, що не має судимості на підставі ст.89 КК України.

Судом враховано, позицію прокурора та потерпілої щодо необхідної міри покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості скаєного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який згідно класифікації за ст. 12 КК України є тяжким злочином, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій. Основним об`єктом вказаного злочину є життя та здоров`я особи, які за нормами Конституції України визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини і ніхто не може бути свавільно позбавлений цього життя.

Суд критично ставиться до невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що свідчить про те, що ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та не усвідомив соціального негативу вчиненого злочину, невідворотні наслідки вчиненого кримінального правопорушення.

Обставини, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлені. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає підставу вказану в п.6-1 ст.67 КК України.

Згідно ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Слід зазначити, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями ст.50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Суд не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання з урахуванням ст.69 КК України.

Враховуючи зазначене, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі з наближенням до верхньої межі передбаченої законом санкції ч.2 статті 121 КК України, оскільки саме таке покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 суд вважає правильним рахувати з моменту затримання з 28 серпня 2024 року. Оскільки обвинуваченому судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, до набрання вироком законної сили щодо нього необхідно залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбуття покарання обвинуваченим у виді позбавлення волі період його перебування під вартою до винесення вироку.

Цивільний позов у провадженні не пред`явлено. Питання про речові докази та документи суд вирішить відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369,371,373-374 КПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопрушенняпередбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Призначити ОСОБА_4 за ч.2 ст.121 КК України покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з дня його фактичного затримання, а саме з 28 серпня 2024 року.

До набрання вироком законної сили продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ "Харківський слідчий ізолятор".

Речові докази по кримінальному провадженню, відповідно до постанови про визнання речовими доказами передані на зберігання до камери схову Берестинського РВП ГУНП в Харківській області - повернути власникам, а при не бажанні їх отримувати - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження: присутнім - вручити в суді, відсутнім- надіслати поштою.

Суддя ОСОБА_1