Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №404/13076/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/13076/25

Номер провадження 2/404/5008/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді – Варакіної Н.Б.

за участі секретаря - Андон`євої В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального позовного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Кропивницька міська державна нотаріальна контора №2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Кропивницька міська державна нотаріальна контора №2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після смерті останньої відкрилась спадщина, яка складається з 3/4 частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,0797 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка належала на праві спільної сумісної власності без визначення часток позивачу та його померлій матері на підставі Державного акту про право приватної власності на землю, серія ІІ-КР №037619 та Державного акту про право приватної власності на землю, серія ІІ-КР №037620, виданих 01 серпня 2000 року на подставі Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого Другою Кіровоградською державною нотаріальною конторою 25 липня 2000 року за реєстром № 3-812.

Позивач успадкував 9/16 частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлям та спорудами згідно заповіту, на підставі чого отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09.09.2025 року. 05.09.2025 року позивач звернувся до державного нотаріуса Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 2 Герасименко А.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину щодо земельної ділянки загальною площею 0,0797 га, кадастровий номер 3510100000:05:056:0088, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки, а саме відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній документ, що посвідчує право спільної часткової власності спадкодавця на земельну ділянку (з визначенням розміру частки). Отже, оскільки наразі позивач не може оформити земельну ділянку під належним йому будинком у позасудовому порядку, звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 січня 2026 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 січня 2026 року витребувано від Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 ,1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В підготовче судове засідання сторони не з`явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача адвокат Лапіна І.В. подала заяву про розгляд справи без їх участі, просила позов задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про визнання позову, в якій вона зазначила, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та визнає позов, просить розглянути справу за її відсутності.

Від Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 надійшла заява про розгляд справи без їх участі, в зв?язку з великим навантаженням державних нотаріусів.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті на підставі свідоцтва про право власності, виданого Другою Кіровоградською державною нотаріальною конторою 25 липня 2000 року за реєстром № 3-808, зареєстрованого Кіровоградським обласним об?єднаним бюро технічної інвентаризації 27 липня 2000 року та записаного в реєстрову книгу за № 21246/121 належала 1/2 частка житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (одна четверта) частка вказаного житлового будинку - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Кіровоградською державною нотаріальною конторою 25 липня 2000 року за реєстром № 3-810, зареєстрованого Кіровоградським обласним об?єднаним бюро технічної інвентаризації 27 липня 2000 року та записаного в реєстрову книгу за №121, запис № 21246.

За життя 22.01.2021 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Алфімовою І.М. приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу 20 вересня 2021 року та зареєстрований в реєстрі за № 862. За заповітом, спадкоємцем на все її майно є її син - ОСОБА_1 .

29.04.2025 року Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 2 заведено спадкову справу № 88/2025 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 73998566) після смерті ОСОБА_2 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За матеріалами спадкової справи, спадкоємцем на все майно за заповітом є її син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_3 .

Також, з матеріалів спадкової справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 на день смерті матері – ОСОБА_2 була зареєстрована з нею за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 вересня 2025 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5-101, спадкоємцем майна ОСОБА_2 на 3/4 частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є її син - ОСОБА_1 , який успадкував 9/16 (дев?ять шістнадцятих) часток житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09 вересня 2025 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3200037235040.

Свідоцтво на право на обов?язкову частку у спадщині на підставі статті 1241 Цивільного кодексу України на 3/16 (три шістнадцятих) часток житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами ще не видано.

Житловий будинок, відповідно до опису, що міститься в технічному паспорті, виготовленому ОКП «Кіровоградське обласне об?єднане бюро технічної інвентаризації», загальною площею 58,4 кв.м, житловою площею 42,1 кв.м.

Даний житловий будинок розміщений на земельній ділянці загальною площею 0,0797 га, кадастровий номер 3510100000:05:056:0088, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка належить на праві спільної сумісної власності без визначення часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право приватної власності на землю, серія ІІ-КР №037619 та Державного акту про право приватної власності на землю, серія ІІ-КР №037620, виданих 01 серпня 2000 року на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого Другою Кіровоградською державною нотаріальною конторою 25 липня 2000 року за реєстром № 3-812, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2017, номер запису про право власності: 23782151, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1429754335101.

05.09.2025 року позивач звернувся до державного нотаріуса Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 2 Герасименко А.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину щодо земельної ділянки загальною площею 0,0797 га, кадастровий номер 3510100000:05:056:0088, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, згідно відповіді нотаріуса від 09.09.2025 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на частку у праві спільної власності на земельну ділянку кадастровий номер: 3510100000:05:056:0088, площею 0.0797 га., місце розташування якої: АДРЕСА_1 , призначення земельної ділянки: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документа, що посвідчує право спільної часткової власності спадкодавця на земельну ділянку (з визначенням розміру частки). Рекомендовано звернутися до суду для вирішення зазначеного питання.

У довідці про надання інформації від 25.11.2025 вих.1439/02-14 державним нотаріусом Герасименко А.В. роз?яснено, що за матеріалами спадкової справи № 88/2025 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 73998566) заведеної Другою кіровоградською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем на все майно за заповітом є її СИН - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_3 .

Відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов?язкова частка), спадкоємцем на обов?язкову частку є донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, враховуючи, що на момент відкриття спадщини земельна ділянка знаходиться в спільній сумісній власності і частки співвласників не визначені позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину в нотаріальному порядку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1222 ЦК України встановлено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1241 ЦК України право на обов`язкову частку в спадщині мають: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно.

Положеннями ст. 370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Крім того, як зазначено в пункті 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», розглядаючи спори, пов`язані із спадкуванням частки майна, що у спільній сумісній власності, судам слід звертати увагу на те, що згідно із ст. 368 ЦК спільною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 зазначено, що зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: «Визначити, що частка померлого (П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила 1/2».

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до пунктів 4 та 6 глави 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після визначення (виділення) частки померлого у спільному майні. Тому при спадкуванні таких часток істотне значення має встановлення їх розміру, що може бути зроблено як за життя спадкодавців, так і після відкриття спадщини.

За правилом ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку.

За статтею 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

В розумінні ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, тобто при переході права власності, в тому числі спадкуванні нерухомості позивачем, до нього переходить така ж частка, що належала за життя померлій, у праві спільної власності на земельну ділянку.

Таким чином, беручи до уваги заяву відповідача про визнання позову, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що позивачем доведено об`єктивні, істотні труднощі на вчинення дій щодо оформлення спадщини, які не дали можливості позивачу реалізувати своє право на спадкування, а тому вимоги слід задовольнити.

Судові витрати по справі вважати по фактично понесеними стороною позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа Кропивницька міська державна нотаріальна контора №2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:05:056:0088 площею 0,0797 га, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 13/16 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:05:056:0088, площею 0,0797 га, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити по фактично понесеним позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 04.08.2026.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Б. Варакіна