Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №389/1462/24 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

06.08.2026

ЄУН 389/1462/24

Провадження №2/389/358/24

Рішення

іменем України

06 серпня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Брудницької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ в натурі земельної ділянки, яка знаходиться у спільній власності, та припинення права спільної часткової власності,

з участю: позивачки – ОСОБА_1 , представника позивачів – адвоката Перемот О.Г., відповідачки – ОСОБА_3 ,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30.04.2024 звернулися до суду з позовом, в якому просили поділити в натурі між ними та ОСОБА_3 , як співвласниками, земельну ділянку з кадастровим номером 3522285400:02:000:0021, загальною площею 13,5300 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка перебуває у спільній частковій власності, та визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на окремі земельні ділянки відповідно до варіантів розподілу, викладених у висновку земельно-технічної експертизи.

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначили, що вони та відповідачка володіють на праві спільної часткової власності земельною ділянкою з кадастровим номером 3522285400:02:000:0021, загальною площею 13,5300 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованою на території Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області. Частка позивачки ОСОБА_1 становить 9/20, позивачки ОСОБА_2 - 9/20, відповідачки ОСОБА_3 - 2/20. Вказану земельну ділянку позивачки успадкували після смерті чоловіків, а відповідачка після смерті матері. Після отримання позивачками свідоцтва про право на спадщину вони мали намір розпорядитися належними їм частками земельної ділянки, однак відповідачка протягом тривалого часу відмовляється надати згоду на виділ в натурі належної їй на праві приватної власності частки земельної ділянки. Оскільки зазначені обставини порушують право позивачів на вільне володіння та розпорядження своїм майном, тому вони вимушені звернутися до суду з цим позовом.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник позивачів свої позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, зазначених у позові. За результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи просили здійснити поділ земельної ділянки за варіантом №1.

Відповідачка пред`явлені до неї позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні. Загалом заперечення проти позову мотивовані тим, що вона під час спадкування мала право на отримання іншої, значно більшої, частки спірної земельної ділянки, тому вважала, що спочатку потрібно переробити свідоцтва про право на спадщину, а потім виділяти частки.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони у справі є співвласниками земельної ділянки загальною площею 13,5300 га з кадастровим номером 3522285400:02:000:0021, розташованої на території Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивачці ОСОБА_1 належить 9/20 часток вказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва від 21.08.2023 про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , виданого державним нотаріусом Другої Знам`янської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Гаврилюком П.П., зареєстрованого в реєстрі за №497.

Право власності позивачки ОСОБА_1 на зазначену частку земельної ділянки зареєстроване 21.08.2023 в Державному реєстрі речових прав, вид спільної власності – спільна часткова, розмір частки – 9/20.

Позивачці ОСОБА_2 належить 9/20 часток вказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва від 21.08.2023 про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , виданого державним нотаріусом Другої Знам`янської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Гаврилюком П.П., зареєстрованого в реєстрі за №495.

Право власності позивачки ОСОБА_2 на зазначену частку земельної ділянки зареєстроване 21.08.2023 в Державному реєстрі речових прав, вид спільної власності – спільна часткова, розмір частки – 9/20.

Відповідачці ОСОБА_3 належить 1/10 частки вказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва від 20.06.2023 про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6 , виданого приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Тепляковим В.М., зареєстрованого в реєстрі за №159.

Відсутність згоди між позивачами та відповідачкою, як співвласниками земельної ділянки, про їх поділ унеможливлює розроблення технічної документації та в кінцевому результаті отримання позивачками в натурі тієї частини майна, яка відповідає їх частці у праві власності на це майно, з припиненням права спільної часткової власності.

Так, за змістом статей 316, 317, 319 ЦК України права власності полягає у праві особи (власника) володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з нормами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Відповідно до ст.1225 ЦК України право на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення.

За змістом цивільного законодавства України, право приватної власності на майно може належати одному суб`єкту (індивідуально) або кільком суб`єктам (спільно).

Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з ч.ч.2, 4 ст.355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст.356 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.86 ЗК України, який є спеціальним актом законодавства в сфері регулювання земельних відносин відповідно до ст.3 цього Кодексу, земельна ділянка може знаходитися у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами (п.«в» ч.1 ст.87 ЗК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частина 1 ст.364 ЦК України передбачає, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно з ч.3 цієї статті у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Кожен зі співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, з дотриманням вимог ст.183 ЦК України без втрати цільового призначення майна.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку.

Частина 3 ст.88 ЗК України передбачає право учасника спільної часткової власності вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Позивачки обґрунтовували свої позовні вимоги неможливістю досягти з відповідачкою домовленості про володіння і користування їх спільним майном (земельною ділянкою), а тому вони бажають виділення в натурі належних їм часток з цього майна.

Отримання співвласником в натурі частини спільного майна, яка відповідає його частці у праві спільної власності на це майно, є правом співвласника, реалізація якого не обумовлена згодою інших співвласників, а тому прагнення позивачів до виділення своїх часток зі спільної власності є правомірним.

Так, земельна ділянка з кадастровим номером 3522285400:02:000:0021 не є неподільною річчю в розумінні цивільного законодавства, виділ з неї часток, про які заявили позивачки, не призведе до втрати ділянкою її цільового призначення.

З огляду на це, обраний позивачками спосіб захисту відповідає законній меті та не порушує прав та інтересів відповідачки.

Згідно з висновком експерта №187/25-27 від 27.02.2026 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, складеним судовим експертом Кропивницького відділення КНДІСЕ Шевченко І.І., можуть бути визначені варіанти поділу земельної ділянки загальною площею 13,5300 га з кадастровим номером 3522285400:02:000:0021, яка розташована на території Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області. На розгляд пропонується три варіанти поділу цієї земельної ділянки відповідно до часток її співвласників.

Представник позивачів в судовому засіданні просила здійснити поділ земельної ділянки за запропонованим експертом варіантом №1.

За змістом вказаного висновку експерта, поділ за варіантом №1 враховує частки сторін у праві спільної часткової власності, відповідає їх розміру та не створює перешкод у реалізації прав власності інших співвласників.

З огляду на викладене та враховуючи, що позивачки, як співвласники майна, що належить їм та відповідачці на праві спільної часткової власності, мають право на його поділ, в позасудовому порядку виділити в натурі належні їм частки земельної ділянки не мають можливості, що порушує їх права на вільне володіння та розпорядження спадковим майном, тому суд, приймаючи до уваги бажання позивачів поділити земельну ділянку в натурі за варіантом експертизи №1, дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо судових витрат.

Представник позивачів просила стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн. У свою чергу, відповідачкою клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалося.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачами витрат на правничу допомогу суд враховує, що відповідно до ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат. Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку ст.141 ЦПК України.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачами до матеріалів справи долучені належні докази. Кожною з позивачок сплачено адвокату по 10 000 грн.

Водночас, визначаючись з розміром правничої допомоги, яка підлягає відшкодуванню позивачу, суд враховує, що в силу вимог ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п.80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), п.88 рішення у справі «Меріт проти України» (Заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, в п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Підсумовуючи наведене вище, обраховуючи доцільність понесених позивачками витрат, належить аналізувати не тільки долучені докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, але і враховувати ціну позову, складність справи та складність наданих послуг.

Дослідивши подані представником позивачів докази та матеріали справи, суд вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката в загальній сумі 20 000 грн є завищеним та таким, що не є співмірним зі складністю справи, з виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг.

Суд враховує, що предмет спору в цій справі не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних та судової практики; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; позовна заява не потребувала складних правових досліджень та значного аналізу справи, не вимагала від представника позивачів надмірного обсягу юридичної і технічної роботи.

З огляду на викладене та керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, критерієм реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерієм розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлена представником позивачів сума витрат на професійну правову допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та суперечить принципу розподілу таких витрат.

Отже суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 10 000 грн, яка і підлягає стягненню з відповідачки на користь позивачок по 5 000 грн кожній.

Крім того, відповідно до ст.139, 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивачів також підлягають до стягнення понесені ними кожною окремо витрати, пов`язані з проведенням судової земельно-технічної експертизи, в загальній сумі 38 926 грн 40 коп (21 963 грн 20 коп – витрати ОСОБА_1 , 16 963 грн 20 коп – витрати ОСОБА_2 ), розмір яких підтверджений наявними в матеріалах справи рахунками №№ 550, 551 від 10.02.2025 та №305 від 19.06.2025.

Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що цим рішенням позовні вимоги задоволені в повному обсязі, тому з відповідачки на користь позивачки ОСОБА_1 необхідно стягнути сплачений нею судовий збір у сумі 1 211 грн 20 коп.

У свою чергу, при поданні цього позову позивачкою ОСОБА_2 судовий збір не сплачено, мотивуючи тим, що вона звільнена від такої сплати на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як дружина померлого громадянина з числа учасниківі ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

Проте, оскільки вказана позивачкою категорія осіб не звільняється від сплати судового збору, тому, з урахуванням задоволення позовних вимог, з відповідачки підлягає до стягнення судовий збір в сумі 1 211 грн 20 коп на користь держави.

На підставі ст.86, 87, 88 ЗК України, ст.316, 317, 319, 321, 328, 355, 356, 358, 364, 267, 1216, 1225 ЦК України, керуючись ст.137, 139, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Поділити в натурі земельну ділянку загальною площею 13,5300 га з кадастровим номером 3522285400:02:000:0021, розташовану на території Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виділивши у власність:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з часткою 9/20 в натурі земельну ділянку площею 6,09 га згідно з варіантом №1 висновку судової земельно-технічної експертизи №187/25-27 від 27.02.2026 (в графічному додатку №1 позначено жовтим штрихуванням), яка обмежена поворотними точками «10-12-13-11-10» та описується наступним чином: від точки «10» до точки «12» довжиною 101,08 м; від точки «12» до точки «13» довжиною 340,37 м; від точки «13» до точки «11» довжиною 308,95 м; від точки «11» до точки «10» довжиною 402,24 м, з координатами поворотних точок меж земельної ділянки згідно з таблицею №1 висновку експерта,

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з часткою 9/20 в натурі земельну ділянку площею 6,09 га згідно з варіантом №1 висновку судової земельно-технічної експертизи №187/25-27 від 27.02.2026 (в графічному додатку №1 позначено синім штрихуванням), яка обмежена поворотними точками «12-6-7-8-9-1-13-12» та описується наступним чином: від точки «12» до точки «6» довжиною 101,79 м; від точки «6» до точки «7» довжиною 73,39 м; від точки «7» до точки «8» довжиною 155,73 м; від точки «8» до точки «9» довжиною 21,26 м; від точки «9» до точки «1» довжиною 135,79 м; від точки «1» до точки «13» довжиною 246,34 м; від точки «13» до точки «12» довжиною 340,37 м, з координатами поворотних точок меж земельної ділянки згідно з таблицею №2 висновку експерта,

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з часткою 1/10 в натурі земельну ділянку площею 1,35 га згідно з варіантом №1 висновку судової земельно-технічної експертизи №187/25-27 від 27.02.2026 (в графічному додатку №1 позначено зеленим штрихуванням), яка обмежена поворотними точками «5-10-11-3-4-5» та описується наступним чином: від точки «5» до точки «10» довжиною 75,67 м; від точки «10» до точки «11» довжиною 402,24 м; від точки «11» до точки «3» довжиною 51,89 м; від точки «3» до точки «4» довжиною 184,63 м; від точки «4» до точки «5» довжиною 187,96 м, з координатами поворотних точок меж земельної ділянки згідно з таблицею №3 висновку експерта.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на земельну ділянку загальною площею 13,5300 га з кадастровим номером 3522285400:02:000:0021, яка розташована на території Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в сумі 21 963 (двадцять одна тисяча дев`ятсот шістдесят три) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в сумі 16 963 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Позивачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва