Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №202/2984/23 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/2984/23

Провадження № 2-др/202/52/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Доценко С.І.,

за участю секретаря Тарасової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпра заяву представника позивача Нещерета Олександра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

24.06.2026 року, після переходу суду до ухвалення судового рішення , до суду надійшла заява представника позивача при розгляді цивільної справи 202/2984/23 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

До закінчення судових дебатів представником позивача було заявлено про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

В обґрунтування зазначив, що 22.06.2026 було завершено судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження майна. В позовній заяві було зазначено про судові витратив розмірі попереднього розрахунку. До закінчення судових дебатів представником було заявлено про намір подати докази на підтвердження понесених витрат після ухвалення рішення. Згідно з наданими документами на підтвердження зазначених витрат просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22 000 грн.

В свою чергу, 08.08.2023 року представником відповідача подано заяву про попередній розрахунок понесених відповідачем судових витрат у зв`язку із розглядом справи за послуги адвоката які становлять попередньо 48000 грн

Позивач та його представник, а також відповідач та представник в судове засідання не з`явились.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява , в якій заявник просив відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Заява обгрунтована тим, що сторона вважає, що сторона мала можливість подати докази до закінчення судового розгляду. Заява не містить обгрунтованих підстав подання доказів після завершення судового розгляду. Також вважає суму таких витрат і обсяг виконаних робіт необґрунтованими, вони не відповідають фактично витраченому часу. До складу витрат включено послуги із створення копій додатків до заяви, що не відноситься до послу правничої допомоги.

Відповідно до ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяви, надані докази суд прийшов до наступних висновків .

Так, згідно пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо серед іншого , судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1,2 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу та витрати , пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Індустріальним районним судом міста Дніпра 03.07.2026 року ухвалене судове рішення в зазначеній справі , яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 316 884,49 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000грн, а всього 326 884,49 грн .В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судового збору 3273,32 грн. ОСОБА_1 повернуто надмірно сплачений судовий збір в сумі 1906, 84 грн, сплачений 09.02.2023 року при зверненні з позовом. Із змісту судового рішення встановлено, що позовні вимоги задоволені на 76 %.

При ухваленні судового рішення судом не вирішене питання про витрати на послуги автотоварознавчого дослідження, про які просила позивач в позовних вимогах, та витрати на професійну правничу допомогу. А тому є потреба в ухваленні додаткового судового рішення.

Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 зазначеної статті встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 10 ст.141 ЦПК України встановлено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

За правилами статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц (провадження № 61-9163св22) зазначив, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 31 жовтня 2022 року у справі № 236/3503/20-ц (провадження № 61-19531св21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стороною позивача в первісній позовній заяві заявлено про орієнтовний перелік витрат які позивач поніс чи очікує понести - 6213 грн, що становить сплачений судовий збір, а також витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 4500 грн., які просив стягнути з відповідача. ( а.с. 6)

Актом здачі–прийняття виконаних робіт від 18.11.2023 року та квитанцією про оплату послуг від 10.11.2022 року ( а.с. 41- 42, 160 т.1) підтверджено витрати ОСОБА_1 за проведення автотоварознавчого дослідження №209/22 в сумі 4500 грн.

В заяві про уточнення позовних вимог від 14.06.2023 року заявлено про понесені витрати на складання додаткового автотоварознавчого дослідження в сумі 3500 грн, яке оплачено позивачем 29.05.2023 року згідно акту виконаних робіт від 29.05.2023 року ( а.с.123-125 т.1) а з урахуванням попереднього експертного дослідження позивачка просила стягнути з відповідача витрати на проведення автотоварознавчих досліджень 8000 грн.

Також в заяві про уточнення позовних вимог заявлено про витрати на професійну правничу допомогу , які позивач поніс та планує понести, які оцінені в 22000 грн. ( а.с.122 т.1)

Представником позивача Наумовою О.М. від 03.07.2023 року подано заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 36000 грн.

Відповідно до попереднього розрахунку суми витрат на правничу допомогу від 14.06.2023 року позивачу надані послуги : консультація, опрацювання законодавчої бази – 5 годин в сумі 20000 грн , підготовка , надсилання адвокатського запиту , отримання відповіді на запит 2 години в сумі 5000 грн , підготовка позовної заяви , створення копій і додатків до позовної заяви – 5 годин 10000 грн., отримання витягів з державних реєстрів – 1 година -1000 грн, а всього 36000 грн. ( а.с.152 т.1).

25.07.2023 року представником відповідача подана заява – заперечення проти відшкодування витрат на послуги адвокатів та витрат на автотоварознавчі дослідження .

В заяві про попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу відповідача від 08.08.2023 року надано детальний опис наданих послуг у період з 22.04.2023 по 07.08.2023 року , а саме: складання заяви про отримання документів та отримання доступу до Електронного суду – 1000 грн., за заяву про відкладення судового розгляду та ознайомлення з матеріалами справи в Електронному суді всього 5 години - 5000 грн, надання клієнту консультації - 2 години - 2000 грн, складання адвокатських запитів –3 години - 3000 грн, складання відзиву на позовну заяву – 10 годин часу – 10000 грн., подання заяв та клопотань – всього 18 годин -18000 грн , участь в судових засіданнях -2 години -4000 грн та інші послуги, а всього 48000 грн. ( а.с. 182-183) .

На підтвердження понесених витрат представником відповідача надано договір про надання правничої допомоги від 22.04.2023 року ( а.с.187-188). П.3 договору визначено вартість 1 години послуг – 1000 грн, а за представництво в суді – 2000 грн за 1 год.

Відповідно до наданої квитанції до прибуткового касового ордеру від 07.08.2023 року Юденковим сплачено адвокату Чумаченко 48000 грн. ( а.с.188 т.1).

На підтвердження понесених витрат надано узгоджені стронами договору про правничу допомогу акти виконаних робіт ( а.с.188-190 т.1 ).

До заяви представника позивача Нещерета про ухвалення додаткового рішення додано договір про надання правничої допомоги від 12.06.2023 року , відповідно до якого гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатковою угодою ( а.с.81 т.2).

Додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги від 12.03.2023 року від 24.06.2026 року погодили розмір гонорару в розмірі 22000 грн. ( а.с. 82 т.2).

Відповідно до акту виконаних робіт від 24.06.2026 року сума витрат на правничу допомогу складається з 2 годин надання консультації -4000 грн., підготовка та складання заяви по суті спору 3 год – 6000 грн, підготовка та складання заяви про забезпечення позову – 2 год – 4000 грн., складання заяв про відеоконференцзв`язок - 0,5 год 1000 грн, участь в судових засіданнях- 3 год- 6000 грн. ( а.с.82-83 т.2).

Оцінивши витрати понесені позивачем, суд вважає , що позивачем дійсно було для встановлення розміру завданої матеріальної шкоди проведено два експертних дослідження і оплачено 8000 грн.

Разом з тим, відповідно до ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач вважає, що зазначені витрати неспівмірні зі складністю дослідження.

Ознайомившись з зазначеними звітами суд вважає, що складність проведеного дослідження явно не відповідає його зазначеній вартості, яка сплачена за ці послуги.

Предметом оцінки був транспортний засіб , який в перший раз оцінювався детально на наявність пошкоджень, що потребувало часу, а тому перше дослідження суд враховує в розмірі 4000 грн.

Що стосується додаткового дослідження від 29.05.2023 року, то предметом дослідження визначення ринкової вартості (утилізаційна вартість) пошкодженого транспортного засобу на дату оцінки . Залишкова вартість визначалась згідно даних Бюлетеня автотоварознавця №126 тотожного автомобіля та застосуванням порівняльного підходу , за допомогою програмного забезпечення, яке не потребувало багато часу та складних розрахунків, а тому 3500 грн на дату оцінки не відповідає складності дослідження, а тому 2500 грн є співмірною ціною за проведене дослідження.

Тому, користуючись своїм правом, передбаченим ст.139 ЦПК України, суд вважає необхідним зменшити витрати на послуги оцінювача до 6500 грн. Зазначена сума на думку суду є співмірною обсягу проведених досліджень.

Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу позивачу, надані представником позивача Наумовою від 03.07.2023 року явно не відповідають витраченому часу та складності справи. Питання стягнення шкоди із заподіювача шкоди є усталеною практикою, а тому не потребує 5 год вивчення матеріалів, 5 годин складання позовної заяви, а вартість звернення адвоката із адвокатськими запитами з заявами з процесуальних питань та отримання інформації не може становити 6000 грн. В судових засіданнях представник Наумова участі не приймала.

З урахуванням невеликої складності справи, яка не потребує зібрання та дослідження великої кількості доказів для складання позовної заяви, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає, що 5000 грн на момент звернення з позовом це є розумні і співмірні витрати за складання позовної заяви та зібрання пакету документів для звернення до суду.

Оцінюючи докази, на підтвердження обсягу виконаних робіт, наданих представником позивача Нещерет О.С. в сумі гонорару 22000 грн, суд вважає, що з урахуванням складності справи, витраченому часу та обсягу наданої допомоги, ці витрати також завищені.

Суд вважає обґрунтованими витрати на консультацію та складання заяв по суті справи – 5000 грн, за складання заяви про забезпечення позову – 2000 грн. Також суд враховує участь представника в режимі відеоконференції в шести судових засіданнях загальною тривалістю 3 години - 6000 грн.

Суд не враховує як наданну правничу допомогу складання заяви про участь в справі в режимі відеоконференції , тому що цей документ носить виключно технічний характер, який не потребує професійних юридичних знань і не пов`язаний безпосередньо з захистом прав і інтересів особи, яку адвокат представляє.

Таким чином, доведені витрати на правничу допомогу за участю в судовому розгляді представника Нещерета О.С. суд оцінює в 13000 грн.

А з урахуванням правничої допомоги наданої представником Наумової О.М. , загальні витрати на правничу допомогу позивача, які суд вважає доведеними складає 13000грн + 5000 грн = 18 000 грн.

З урахуванням витрат позивача на послуги автотехнічного дослідження, судові витрати понесені позивачем при розгляді справи становлять (6500 грн +13000 грн) 19 500 грн.

Враховуючи, що задоволено судом 76% позовних вимог, то відшкодуванню підлягають витрати в сумі 14820 грн, що є пропорційним задоволеним позовним вимогам.

Як вже зазначалось, відповідно до положень ст.141 ЦПК України якщо позов задоволений частково, то судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним вимогам і відповідач має право на часткове відшкодування понесених витрат.

Оцінюючи докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, понесені відповідачем , заявлені в сумі 48000 грн, суд також вважає, що вони є завищеними та не відповідають невеликій складності справи, витраченому часу. Правовідносини, що є предметом судового розгляду з усталеною судовою практикою, а тому не вимагають витрачання 5 годин для ознайомлення з матеріалами справи в електронному суді (5000 грн), надання клієнту 2-годинної консультації (2000 грн), витрачання 10 годин часу на складання відзиву на позовну заяву (10 000 грн).

Суд вважає , що підготовка, складання та подання таких документів як заява про отримання документів в Електронному суді, клопотання про відкладення справи, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції носять технічний характер, їх складання і подання не потребують професійних юридичних знань і не пов`язані безпосередньо з захистом прав позивача.

Таким чином, суд вважає реальними витратами на професійну правничу допомогу витрати за надання відповідачу правничої допомоги, яка полягає складання заяв по суті справи , інших процесуальних документів , складання запитів до установ та організацій, консультацію відповідача, які суд оцінює в 12 000 грн. Також суд враховує участь представника відповідача в судовому розгляді в шести судових засіданнях загальною тривалістю 3 години - 6000 грн , а всього – 18 000 грн.

Враховуючи, що позов задоволений на 76 % то відшкодуванню на користь відповідача підлягають кошти в розмірі 24%, що становить 4320 грн.

На підставі часини 10 статті 141 ЦПК України, враховуючи, що пропорційно задоволеним позовним вимогам судові витрати покладені на обидві сторони, а тому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача по справі сплатити різницю судових витрат на користь позивача, що становить 10500 грн ( 14820 гн-4320 грн).

Суд не приймає доводи відповідача про недоведеність в повному обсязі належними доказами понесення позивачем судових витрат. Судом встановлено , що зазначені судові витрати мали місце, разом з тим, суд визначив їх розумність, співмірність та обгрунтованість та скористався своїм правом зменшити їх з урахуванням обсягу наданих послуг та складності справи.

Керуючись ст. 133,137,141, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу та витрати за проведення автотоварознавчих досліджень пропорційно задоволеним вимогам в сумі 10500 грн ( десять тисяч п`ятсот грн, 00 коп).

В іншій частині - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції в 30-денний строк з дня отримання копії рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складений 04.08.2026 року.

Суддя С. І. Доценко